Рішення № 8372809, 02.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 15/47002.02.10 За позовом          Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВІДІ-Страхування"

до                    Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта"

про                    стягнення 9 343,64грн.

Суддя Хоменко М.Г.

Представники:

від позивача - Невідомий О.М.

від відповідача - Лінкевич О.В.

У судовому засіданні 02.02.2010 за згодою присутніх представників сторін судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВІДІ-Страхування" з позовом про стягнення з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" 9 343,64грн. заборгованості по сплаті страхового відшкодування.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив зобов’язання щодо виплати страхового відшкодування.

Позовну заяву 05.11.2009 прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 15/470.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.12.2009 задоволено клопотання відповідача та продовжено строк розгляду спору у справі №15/47 до 30.03.2010 року.

В судовому засіданні, що відбулося 02.02.2010 року Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає, що вимога позивача є необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню з наступних підстав. Підставою для страхування відшкодування є договір обов"язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс №ВА/366380) - поліс першого типу, тобто згідно п.1 ст.15 Закону України "Про обов"язкове страхування цивільно-правової відповідальності власниківназемних транспортних засобів", здійснюється страхування відповідальностіза шкоду, заподіянужиттю, здоров"ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах та просить в задоволені позовних вимог відмовити повністю.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

22 жовтня2008 року між Бабаяном Грантом Рубеновичем та Товариством з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВІДІ-Страхування" (далі-Позивач) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту № АС 002248 (далі –Договір), предметом якого є страхування автомобіля Honda Civic, державний реєстраційний номер ВН 6688 СВ.

          Відповідно до умов Договору, Бабаяном Грантом Рубеновичем було застраховано свої майнові інтереси, пов’язані з володінням, користуванням та розпорядженням, у тому числі, транспортним засобом Honda Civic, державний реєстраційний номер ВН 6688 СВ, від ризиків “викрадення”, “збитки внаслідок ДТП”та “збитки внаслідок протиправних дій третіх осіб”, "збитки внаслідок пожежі", "Збитки внаслідок стихійного лиха", "Збитки внаслідок впливу предметів".

13 жовтня 2008 року в смт. Черноморка Овідіопольського району Одеської області відбулось зіткнення застрахованого автомобіля Honda Civic, державний реєстраційний номер ВН 6688 СВ, під керуванням водія Бабаяна Гранта Рубеновича із автомобілем DAF, державний реєстраційний номер ВМ 8450 АВ, під керуванням водія Сахно Геннадія Валентиновича.

          В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Honda Civic,державний реєстраційний номер ВН 6688 СВ, було пошкоджено.

          Перелік та характер пошкоджень підтверджується актом огляду пошкодженого транспортного засобу від 14.10.2008 року., який знаходиться в матеріалах справи.

          За умовами Договору страхування суму страхового відшкодування було визначено, виходячи з фактичних втрат, необхідних для проведення відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля у розмірі 9 139,14грн., що підтверджується Рахунком-фактурою №ДМхСА-001179 від 14.10.2008 року.

          Згідно зі страховим актом № 533 від 101.12.2008 року, розрахунку суми страхового відшкодування до страхового акту № 533 від 01.12.2008, рахунку-фактури №ДМхСА-001179 від 14.10.2008 року, квитанції до прибуткового касового ордеру №217/10 від 22.10.2008 та Заключення №8336/10 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Honda Civic, державний реєстраційний номер ВН 6688 СВ від 21.10.2008 року(копії наявні у матеріалах справи), Позивач на користь Бабаяна Гранта Рубеновича виплатив страхове відшкодування у розмірі 8 902,72 грн. для здійснення відновлювального ремонту. Факт виплати страхового відшкодування підтверджується плажніжним дорученням №495 від 16.12.2008 (копія міститься у матеріалах справи).

22 травня 2009 року до Позивача повторно звернувся Бабаян Г.Р із заявою №15/04/9.09./993 про виплату страхового відшкодування в зв"язку з дорожньо-транспортною пригодою, яка сталась 13.10.2008 року.

26 червня2009 року Позивач на підставі Страхового акту №АС-001546 від 22.06.2009 року та розрахунку суми страхового відшкодування до нього, виходячи з рахунку фактури №ДМхС-000916 від 20.02.2009, квитанції №129514 від 20.02.2009 та заяви Бабаяна Г.Р. №15/04/9.09./993 від 22.05.2009(копії долучено до матеріалів справи), здійснив оплату до виплаченого страхового відшкодування в розмірі 440,92грн, що підтверджується платіжним дорученням №36 від 26.06.2009 (копія наявна у матеріалах справи).

Таким чином, Позивач за страховим випадком, що стався 13.10.2008 року в смт. Черноморка Овідіопольського району Одеської області за участю автомобіля Honda Civic,державний реєстраційний номер ВН 6688 СВ, під керуванням Бабаяна Г.Р. та автомобіля DAF, державний реєстраційний номер ВМ 8450 АВ, під керуванням водія Сахно Геннадія Валентиновича здійснив виплату страхового відшкодування в розмірі 9 343,64грн.

          Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

          Особою, відповідальною за завдані збитки, є відповідач виходячи з наступного.

          Винною особою у зазначеній дорожньо-транспортній пригоді є Сахно Геннадій Валентинович, що підтверджується постановою Тростянецького районного суду Сумської області від 14.11.2008 року.

Частиною 2 ст.1187 Цивільного кодексу України передбачено, що шкода, завдана джерелом небезпеки (ч.1 ст.1187 ЦК України відносить до джерела підвищеної небезпеки діяльність, пов"язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів), відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об"єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ст 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов"язків.

Як вбачається із матеріалів справи, транспортний засіб DAF, державний реєстраційний номер ВМ 8450 АВ належить Приватному підприємству Кулікова Л.І.

Отже, згідно ст.1172 Цивільного кодексу України, відшкодування шкоди, спричиненої з вини Сахно Г.В.-працівника ПП Кулікова Л.І., під час виконання ним своїх трудових обов2язків, покладається на ПП Кулікова Л.І.

Таким чином, після виплати страхового відшкодування до Позивача перейшло право вимоги, яке Бабаян Г.Р. мав до ПП Кулікова Л.І, як до особи відповідальної за завдані збитки

          Цивільно-правова відповідальність за шкоду, завдану майну третіх осіб під час дорожньо-транспортної пригоди за участю автомобіля DAF, державний реєстраційний номер ВМ 8450 АВ, застрахована у Відповідача згідно з полісом № ВА/3668380 від 22.07.2008 року.

          Відповідно до п. 15.1 ст. 15 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”договір страхування першого типу передбачає страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах.

          Згідно з п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

          Статтею 528 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання обов'язку може бути покладено боржником на іншу особу, якщо з умов договору, вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства або суті зобов'язання не випливає обов'язок боржника виконати зобов'язання особисто. У цьому разі кредитор зобов'язаний прийняти виконання, запропоноване за боржника іншою особою.

          Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

          Згідно з ст. 6 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

          Статтею 29 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

          Відповідно до ст. 35 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву.

          17.04.2009 року позивачем було направлено на адресу Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" регресну вимогу №15/04/8.01/276-09 про виплату страхового відшкодування у розмірі 8 902,72грн.

          Згідно з п. 37.1 ст. 37 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

          До цього часу відповідач на користь позивача страхове відшкодування у розмірі 9 343,64 грн. не виплатив.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов‘язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються такими, що підлягають задоволенню.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення 9 343,64 грн. заборгованості визнаються судом обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується забезпечення позову шляхом накладення арешту на рахунки та все мано відповідача, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 66 ГПК України Господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Суд вважає заяву позивача необгрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню, оскільки ги всупереч вимогам ст.66 ГПК України не надано суду доказів того, що невжиття запобіжних заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу та інших витрат, пов"язаних із розглядом справи.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повному обсязі.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 11, 528,614,993, 1172,1187 Цивільного кодексу України, ст.ст.6,22,29,35,37 Закону України “Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів”ст.ст. 32, 33, 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВІДІ-Страхування"

задовольнити повністю.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта" ( 01032, м. Київ, вул. Жилянська,75, код ЄДРПОУ 00034186, р/р 26509001300337 в ВАТ "БТА Банк", м. Київ, МФО 321723; р/р 26502001006962 в АКБ "Укрсоцбанк" м. Київ, МФО 300023), а у випадку відсутності коштів - з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВІДІ-Страхування" (01601, м.Київ, вул. Червоноармійська,21; 08131, Київська обл., Києво-Святошинський район, с. Софіївська Борщагівка, вул. В. Кільцева,56, каб.305, код ЄДРПОУ 35429675, р/р 26504700866701 в Київській міській філії АКБ "Уксоцбанк" м. Києва, МФО 322012) 9 343 (дев"ять тисяч триста сорок три)грн.64 коп.-основного боргу, 102 (сто дві) грн. 00коп.- витрат по сплаті державного мита та 236(двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Відмовити Товариству з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "ВІДІ-Страхування" у забезпеченні позову шляхом накладення арешту на рахунки та все майно Відкритого акціонерного товариства Національної акціонерної страхової компанії "Оранта".

4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                           Хоменко М.Г.

Дата підписання рішення: 10.02.2010