Рішення № 8372639, 25.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 35/71925.01.10 За позовом Відкритого акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської»

до Приватного підприємства «Укрвторресурс»

про стягнення 780 453,01 грн.

                                                                       Суддя М.Є. Літвінова

Представники:

Від позивача:           Шевчук А.С. - предст. за довір. №1394 від 16.11.2009р.;

Від відповідача: Шуляр С.А. –предст. за довір. №1 від 11.01.2010р.

В судовому засіданні 25.01.2010р., на підставі ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської»до Приватного підприємства «Укрвторресурс»про стягнення з відповідача на користь позивача 780 453,01 грн. заборгованості за Договором про виготовлення та поставку товару №625 від 29.12.2008р., з яких: сума основного боргу –679 421,70 грн., пеня –71 666,50 грн., 3% річних –10 424,49 грн., інфляційні нарахування –18 940,32 грн. та стягнення судових витрат.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач взяті на себе за договором зобов’язання щодо сплати за поставлений товар належним чином не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2009р. було порушено провадження у справі № 35/719, розгляд справи призначено на 11.01.2010р.

11.01.2010р. через Відділ діловодства Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з хворобою представника останнього.

Представник позивача в судовому засіданні 11.01.2010р. надав документи на часткове виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/719 від 27.11.2009р.

Представник позивача вирішення питання щодо вищезазначеного клопотання відповідача залишив на розсуд суду.

Дослідивши матеріали справи, суд вирішив задовольнити клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва № 35/719 від 11.01.2010р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи було відкладено на 25.01.2010р.

В судовому засіданні 25.01.2010р. представник позивача надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі № 35/719 від 27.11.2009р., оригінали документів для огляду, підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити повністю.

Представник відповідача надав документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі №35/719 від 27.11.2009р., визнав суму боргу у повному обсязі, щодо нарахування позивачем штрафних санкцій вирішення питання залишив на розсуд суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

29.12.2008 року між Відкритим акціонерним товариством «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської»(далі-позивач) та Приватним підприємством «Укрвторресурс»(далі-відповідач) було укладено Договір про виготовлення та поставку товару №625 (далі-договір).

Відповідно до умов договору (п. 1.1.) виконавець (позивач) зобов’язався в порядку та на умовах, визначених цим договором, виготовити замовнику замовлений товар, (бетон, бетонні вироби і конструкції, інший товар, відповідно до прайс-листа виконавця, далі –товар) по узгодженню сторін виконати його доставку, за адресою: м. Київ, проспект Перемоги, 119/121, а замовник (відповідач) зобов’язався своєчасно прийняти замовлений товар, та здійснити його оплату на умовах договору.

Умовами договору було встановлено, що відпуск товару здійснюється по вільним відпускним цінам. Ціна товару, що входить у партію поставки, вказується виконавцем у рахунку-фактурі і вважається погодженою замовником, в разі прийняття товару (п. 7.1.).

Відповідно до п. 7.5. договору відповідач зобов’язався оплачувати отриманий товар протягом 5 банківських днів з моменту його поставки.

Позивач на виконання умов договору про виготовлення та поставку товару №625 від 29.12.2008р. поставив відповідачу товар за накладними на фактичний відпуск товарів та товарно-транспортними накладними (копії в матеріалах справи).

Зобов‘язання по оплаті поставленого позивачем товару відповідач не виконав в повному обсязі, у зв’язку з чим виникла заборгованість в розмірі 679 421,70 грн.

Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов‘язків.

Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Наведене свідчить про виникнення між сторонами цивільних прав і обов‘язків відповідно до ст. 11 ЦК України, що виникли в результаті передачі та прийняття товару за накладними на фактичний відпуск товарів та товарно-транспортними накладними та ґрунтуються на договорі про виготовлення та поставку товару №625 від 29.12.2008р.

Відповідач проти заявлених позовних вимог не заперечив, визнавши суму боргу у повному обсязі.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків.

Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушення зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб‘єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов‘язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов‘язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст. 526 Цивільного кодексу України, де встановлено, що зобов‘язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Зібрані у справі докази свідчать, що відповідач отримав товар, але зобов‘язання по оплаті поставленого товару виконав лише частково, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 679 421,70 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, на день пред’явлення позову та розгляду справи в судовому засіданні відповідач свої зобов’язання за договором, щодо сплати за поставлений товар не виконав, суму заборгованості у розмірі 679 421,70 грн. не сплатив.

З наданих суду доказів вбачається, що відповідачем були порушені договірні зобов’язання щодо здійснення оплати за поставлений товар в порядку та на умовах, встановлених договором про виготовлення та поставку товару №625 від 29.12.2008р.

Крім того, у відповідності до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків, наявних у матеріалах справи, розмір 3% річних становить –10 424,49 грн., інфляційних нарахувань –18 940,32 грн.

Позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення з відповідача також суми пені в розмірі 71 666,50 грн.

У відповідності із ч. 3 ст. 549 ЦК України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов‘язання за кожен день прострочення виконання.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов‘язання (ч. 1 ст. 549 ЦК України).

Проте, п. 1 ст. 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов‘язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.

В силу п. 1. ст. 547 ЦК України, правочин щодо забезпечення виконання зобов‘язання вчиняється у письмовій формі.

Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов’язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).

Пунктом 8.2. договору передбачено, що за прострочення платежу замовник сплачує пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, але не більше розміру встановленого чинним законодавством.

Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Враховуючи вищевикладені норми закону та умови договору, позивачем у зв'язку з простроченням виконання зобов'язання нараховано пеню в розмірі 71 666,50 грн. відповідно до наданого розрахунку, який відповідає вимогам закону.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не були надані суду докази на спростування викладеного в позові, визнавши суму боргу у повному обсязі.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлений товар в розмірі 679 421,70 грн., пені в розмірі 71 666,50 грн., 3% річних в розмірі 10 424,49 грн., інфляційних нарахувань в розмірі 18 940,32 грн. є обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по оплаті державного мита, інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 610, 626, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193, Господарського кодексу України, ст. ст. 32, 33, 43, 49, 75, 77, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Приватного підприємства «Укрвторресурс»(02222, м. Київ, вул. Пухівська, 1-А, код ЄДРПОУ 30634794, п/р 26008200130025 в Київській філії АКБ «Чорноморський банк розвитку та реконструкції»м. Києва, МФО 380203) на користь Відкритого акціонерного товариства «Завод залізобетонних конструкцій ім. Світлани Ковальської»(01013, м. Київ, вул. Будіндустрії, 7, код ЄДРПОУ 05523398, п/р 26000000111090 у ВАТ КБ «Хрещатик», МФО 300670), а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, 679 421,70 грн. (шістсот сімдесят дев’ять тисяч чотириста двадцять одну гривню 70 коп.) –заборгованості за договором про виготовлення та поставку товару №625 від 29.12.2008р., 71 666,50 грн. (сімдесят одну тисячу шістсот шістдесят шість гривень 50 коп.) –пені, 10 424,49 грн. (десять тисяч чотириста двадцять чотири гривні 49 коп.) - 3% річних, 18 940,32 грн. (вісімнадцять тисяч дев’ятсот сорок гривень 32 коп.) - інфляційних нарахувань, 7 804,60 грн. (сім тисяч вісімсот чотири гривні 60 коп.) –державного мита, 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.) –витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

3. Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст.84 ГПК України.

4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Суддя М.Є. Літвінова

Дата підписання

повного тексту рішення:05.02.2010р.