Рішення № 83724050, 12.08.2019, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

12.08.2019справа №910/6809/19

Господарський суд міста Києва у складі судді Марченко О.В., за участю секретаря судового засідання Роздобудько В.В., розглянув у відкритому судовому засіданні

справу №910/6809/19

за позовом науково-виробничого підприємства «Нива» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65496, Одеська область, Овідіопольський район, смт Таїрове, вул. 40-річчя Перемоги, 1; ідентифікаційний код 19201066)

до Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45; ідентифікаційний код 00032767)

про визнання недійсним розпорядження від 08.04.2019 №09/135 та закриття провадження у справі №127-26.4/60-19,

за участю представників:

позивача - Задорожного Р.В. (довіреність від 18.10.2018 №б/н);

відповідача - Кондрашової А.О. (довіреність від 16.07.2019 №300-29/01-84).

ІСТОРІЯ СПРАВИ

1. Стислий виклад позовних вимог

Науково-виробниче підприємство «Нива» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (далі - Підприємство) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Антимонопольного комітету України (далі - АМК) про:

- визнання недійсним розпорядження АМК від 08.04.2019 №09/135 «Про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції» у справі №127-26.4/60-19 (далі - Розпорядження);

- закриття провадження у справі №127-26.4/60-19.

Позовні вимоги мотивовано тим, що:

- Підприємство виготовляло продукцію «Frizzante Tairovo Lambrusco», «Dolce Vita Tairovo Lambrusco» та «Spumante Tairovo Lambrusco» на підставі патенту на промисловий зразок №31651, яким користувалося відповідно до ліцензійного договору від 10.03.2016 №48, укладеного з ОСОБА_1 ;

- 08.04.2019 АМК прийнято Розпорядження, яким розпочато розгляд справи за ознаками вчинення позивачем порушення, передбаченого статтею 15-1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції», у вигляді поширення інформації, що вводить в оману;

- на думку АМК, поширенням інформації, що вводить в оману, є реалізація алкогольної продукції виробництва Підприємства під позначенням «Lambrusco»;

- разом з тим, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України (далі - ПК України) та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» від 23.11.2018 № 2628-VIII підрозділ 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» доповнено пунктом 51, відповідно до якого положення законів України «Про Антимонопольний комітет України» і «Про захист економічної конкуренції» не застосовуються до об`єктів права інтелектуальної власності та/або здійснення діяльності, пов`язаної з їх використанням, а також до правовідносин, що виникають у процесі будь-якого використання об`єктів права інтелектуальної власності;

- таким чином, на день прийняття Розпорядження АМК втратив повноваження щодо відкриття та розслідування справ, які стосуються об`єктів інтелектуальної власності.

2. Стислий виклад заперечень відповідача

Відповідач 01.07.2019 подав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив таке: пункт 51 підрозділу 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України суперечить основним завданням та цілям АМК, визначеним у нормативно-правових актах законодавства, що регулюють його діяльність; норма ПК України є колізійною з нормами Закону України «Про Антимонопольний комітет України», Закону України «Про економічну конкуренцію» і Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції»; відповідно до листа Міністерства юстиції України від 26.12.2018 «Щодо практики застосування норм права у випадку колізії» у випадку виникнення колізій у праві загальних і спеціальних нормативно-правових актів перевага надається спеціальним; позивачем не обґрунтовано та не зазначено фактичних обставин, які б свідчили, що прийняття АМК розпорядження порушило чи порушує його права, а також не подано доказів такого порушення.

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.05.2019 позовну заяву Підприємства залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви.

03.06.2019 позивачем подано суду документи на виконання ухвали суду від 28.05.2019.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 06.06.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 24.06.2019.

У підготовчому засіданні 24.06.2019 оголошено перерву до 08.07.2019.

У підготовчому засіданні 08.07.2019 оголошено перерву до 22.07.2019.

22.07.2019 позивач подав суду відповідь на відзив, в якій зазначив про те, що:

- позиція Комітету відносно норми ПК України є необґрунтованою та такою, що суперечить чинному законодавству України;

- відповідно до загально прийнятої ієрархії нормативно-правових актів: Конституція України має найвищу юридичну силу, кодекси мають вищу юридичну силу, ніж закони, а нормативні акти вважаються підзаконними, тобто такими, над якими закон має вищу юридичну силу;

- Пленум Верховного Суду України в постанові від 18.12.2009 №14 чітко зазначив, що якщо є суперечності між нормами процесуального чи матеріального права, які підлягають застосуванню при розгляді та вирішенні справи, то рішення є законним, якщо судом застосовано норми, що мають вищу юридичну силу. У разі наявності суперечності між нормами законів (кодексів), що мають однакову юридичну силу, застосуванню підлягає той з них, який прийнятий пізніше;

- відповідно до листа Міністерства юстиції України від 31.01.2009 «Щодо порядку застосування нормативно - правових актів у разі існування неузгодженості між підзаконними актами» у разі існуванні неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності; така неузгодженість може виникнути внаслідок того, що прийняття нової норми не завжди супроводжується скасуванням «застарілих» норм з одного й того ж питання (пункт 1 листа); у разі існування неузгодженості між актами, виданим одним і тим же органом, але мають різну юридичну силу, застосовується акт вищої юридичної сили (пункт 3 листа).

Ухвалою господарського суду міста Києва від 22.07.2019 закрито підготовче провадження та призначено справу №910/6809/19 до судового розгляду по суті на 12.08.2019.

Представник позивача у судовому засіданні 12.08.2019 оголосив вступне слово та підтримав позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача оголосив вступне слово та заперечив проти задоволення позовних вимог.

Суд, заслухавши вступне слово представників учасників справи, з`ясувавши обставини, на які посилаються учасники справи, дослідив в порядку статей 209 і 210 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) докази у справі.

Після закінчення з`ясування обставин справи та перевірки їх доказами суд перейшов до судових дебатів.

Представники учасників справи виступили з промовами (заключним словом), в яких посилалися на обставини і докази, досліджені у судовому засіданні.

У судовому засіданні 12.08.2019 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.

Судом згідно з вимогами статей 222 і 223 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ

08.04.2019 державним уповноваженим АМК прийнято розпорядження №09/135-р «Про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист від недобросовісної конкуренції» у справі №127-26.4/60-19.

Так, АМК під час проведення дослідження ринку алкогольних напоїв з`ясовано, що в торговельних мережах України здійснювалася реалізація вин під позначенням «Lambrusco» виробництва Підприємства.

За результатами аналізу наявних у АМК документів останнім встановлено таке.

Як вбачається з відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, основними видами господарської діяльності Підприємства згідно з класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД), зокрема, є: виробництво виноградних вин, вирощування винограду, оптова торгівля напоями, роздрібна торгівля напоями в спеціалізованих магазинах.

Таким чином, Підприємство є суб`єктом господарювання відповідно до статті 1 Закону України «Про захист економічної конкуренції».

Листом від 05.03.2019 №8-06/207-кі Підприємство надало АМК фотокопії зразків упаковки вин власного виробництва, маркованих позначенням «Lambrusco».

Підприємство здійснює виробництво трьох зразків продукції, маркованої позначенням «Lambrusco» та іншими позначеннями, а саме:

- вино газоване солодке біле Спуманте Таїрово (домінуюче позначення на етикетці - «Spumante Tairovo Lambrusco Dolce Bianco») (далі - Вино 1);

- вино газоване солодке червоне Фрізанте Таїрово (домінуюче позначення на етикетці - «Frizante Tairovo Lambrusco Dolce Rosso») (далі - Вино 2);

- вино газоване солодке рожеве Дольче Віта Таїрово (домінуюче позначення на етикетці - «Dolce Vita Tairovo Lambrusco Dolce Rosato») (Вино 3) (далі разом - Вина).

Вина, марковані позначенням «Lambrusco», виробництва Підприємства пропонувалися для продажу на території України в торговельних мережах, зокрема: «Ашан Україна ГІПЕРМАРКЕТ»; «ФУДМЕРЕЖА»; «ФОЗЗІ-ФУД»; «НОВУС Україна»; «СІЛЬПО-ФУД»; «АСТЕРС ГРУП».

Матеріалами дослідження підтверджено поширення Підприємством інформації на контретикетках Вина 1, а саме «При виробництві використовується виноград італійського походження».

До складу Вина 1, як вказано на контретикетці, входять виноматеріали із суміші білих сортів винограду, концентрат виноградного соку, спиртовий рослинний екстракт «Груша», діоксин вуглецю.

Підприємство зазначило, що виготовляло Вино 1 з 11.01.2016 по 28.02.2016 та реалізовувало з 11.01.2016 по 05.12.2017.

Обсяги реалізації Вина 1, за інформацією, наданою Підприємством, становили: у 2016 році - 53 016 пляшок (39 765 літрів); у 2017 році - 18 552 пляшки (13 914 літрів).

Підприємство повідомило, що країною походження виноматеріалу для Вин, зокрема, Вина 1, є Україна, та вказало, що до складу Вина 1 входять вітчизняні виноматеріали в частці 100%.

На підтвердження сорту винограду для виготовлення продукції власного виробництва, зокрема, Вина 1, Підприємством надано договір доручення від 01.07.2015 №б/н, укладений з фізичною особою - підприємцем Мельниченком Олександром Миколайовичем (повірений), за умовами якого повірений зобов`язується здійснити від імені та за рахунок Підприємства такі дії: організувати закупку в населення винограду сорту Ламбруско білого та червоного в кількості не більше 150 тонн, за ціною не більше 4 грн. за один кілограм.

З огляду на викладене АМК дійшов таких висновків:

- Підприємство використовує під час виготовлення Вина 1 український виноград;

- відповідно до пункту 14 частини першої статті 1 Закону України «Про виноград та виноградне вино» (далі - Закон) виноматеріали виноградні - це продукти первинної переробки винограду, призначені для виробництва вин та іншої виноробної продукції;

- отже, Вино 1 виготовлене з вітчизняних виноматеріалів;

- згідно з пунктами 12 і 17 частини першої статті 1 Закону вино - це алкогольний напій, вироблений з винограду, міцність якого набувається внаслідок спиртового бродіння роздушених ягід або свіжовіджатого соку, а в разі виготовлення вин кріплених - підвищується шляхом додавання спирту етилового. Органолептичні якості вина повинні відповідати природному складу винограду або відтворювати особливості, набуті внаслідок купажування чи спеціальної технологічної обробки виноматеріалів;

- вино газоване - це вино, піняста властивість якого набута внаслідок його штучного насичення діоксидом вуглецю;

- частинами дев`ятою і десятою статті 5 Закону передбачено, що вина, виготовлені з імпортних виноматеріалів і за зарубіжною технологічною документацією, випускаються під їх видовою назвою із зазначенням країни походження вина та місця розливу.

Забороняється видавати за іноземні українські вина, коньяки України і суміші (купажі) з іноземними винами (виноматеріалами, коньяками, коньячними спиртами);

- враховуючи пункт 12 частини першої статті 1 Закону, виготовлені Підприємством Вина 1 із вітчизняних виноматеріалів свідчать про невідповідність органолептичних якостей цих вин органолептичним якостям виноробної продукції, країною виробництва якої є Італія;

- таким чином, споживчі властивості Вина 1 відрізняються від споживчих властивостей виноробної продукції, країною виробництва якої є Італія;

- тобто інформація, поширена на контретикетках Вина 1 у вигляді відомостей «При виробництві використовується виноград італійського походження», є неправдивою та може вплинути на наміри споживачів придбати Вина 1 як італійські вина, у той час як Вина 1 є українськими;

- відповідно до абзацу другого частини четвертої статті 11 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів» етикеточна продукція розробляється товаровиробником алкогольних та тютюнових виробів і повинна відповідати вимогам чинного законодавства про мови (крім додаткової інформації щодо характеристик продукту), не потребує додаткових узгоджень, є промисловою власністю виробника та захищається згідно з чинним законодавством про промислову (інтелектуальну) власність;

- отже, Підприємство як виробник Вина 1 несе відповідальність за розміщення неправдивої інформації на контретикетках цих вин;

- назва та вид виноробної продукції повинні бути зрозумілими для споживача, конкретно та точно характеризувати продукт, розкривати його походження, надавати можливість відрізняти певний вид виноробної продукції від інших видів виноробної продукції;

- обираючи серед видів алкогольної продукції, споживачі сподіваються отримати таку продукцію, яка відповідає їх потребам, керуючись інформацією, заявленою виробником. Зокрема, споживачі обирають алкогольну продукцію виходячи із смакових, споживчих властивостей, які містяться в такому алкогольному напої, зокрема, як вино;

- ринок алкогольних напоїв в Україні, на якому діє Підприємство, є конкурентним;

- стимулювання зацікавленості споживачів шляхом поширення неправдивої інформації про вина власного виробництва може надати Підприємству неправомірні переваги на ринку та поставити Підприємство у більш вигідне становище порівняно з іншими суб`єктами господарювання, які діють на відповідному ринку, зокрема, перед виробниками італійських вин;

- поширення Підприємством зазначеної неправдивої інформації може вплинути на наміри споживачів придбати Вино 1 як італійське вино, а конкуренти можуть втратити своїх споживачів, унаслідок чого Підприємство може отримати переваги в конкуренції, реалізуючи Вино 1;

- таким чином, поширена Підприємством на контретикетках Вин 1 неправдива інформація у вигляді відомостей «При виробництві використовується виноград італійського походження» може сприйматися споживачами як інформація про те, що ці вина є італійськими, та вплинути на наміри споживачів щодо придбання ними Вин 1 як італійських вин із відповідними споживчими властивостями.

Позивач мотивує позовні вимоги тим, що на день прийняття Розпорядження АМК втратив повноваження щодо відкриття та розслідування справ, які стосуються об`єктів інтелектуальної власності у зв`язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» від 23.11.2018 № 2628-VIII, яким підрозділ 10 «Інші перехідні положення» розділу ХХ «Перехідні положення» доповнено пунктом 51, відповідно до якого положення законів України «Про Антимонопольний комітет України» і «Про захист економічної конкуренції» не застосовуються до об`єктів права інтелектуальної власності та/або здійснення діяльності, пов`язаної з їх використанням, а також до правовідносин, що виникають у процесі будь-якого використання об`єктів права інтелектуальної власності.

Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зазначає, що вказана норма ПК України є колізійною з нормами Закону України «Про Антимонопольний комітет України», Закону України «Про захист економічної конкуренції» і Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції».

ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХ ЗАСТОСУВАННЯ. ПОЗИЦІЯ СУДУ

Відповідно до частин першої і п`ятої статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

За приписом частини першої статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Згідно із статтею 3 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» відносини, пов`язані з захистом від недобросовісної конкуренції, регулюються цим Законом, Законом України «Про захист економічної конкуренції», Законом України «Про Антимонопольний комітет України», «Паризькою конвенцією про охорону промислової власності від 20 березня 1883 року», міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, іншими актами законодавства, виданими на підставі законів чи постанов Верховної Ради України.

Частиною першою статті 3 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» передбачено, що основним завданням Антимонопольного комітету України є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб`єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.

Частиною першою статті 23 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» визначено, що діяльність щодо виявлення, запобігання та припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі законодавства про захист від недобросовісної конкуренції, проводиться Антимонопольним комітетом України, його органами та посадовими особами з додержанням процесуальних засад, визначених законодавчими актами України про захист економічної конкуренції.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» у сфері здійснення контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції Антимонопольний комітет України має, зокрема, такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проводити розслідування за цими заявами і справами; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення за заявами і справами, перевіряти та переглядати рішення у справах, надавати висновки щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції; перевіряти суб`єкти господарювання, об`єднання, органи влади, органи місцевого самоврядування, органи адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно з абзацом першим частини першої статті 36 Закону України «Про захист економічної конкуренції» органи Антимонопольного комітету України розпочинають розгляд справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за, зокрема, власною ініціативою органів Антимонопольного комітету України.

Частиною першою статті 37 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що у разі виявлення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, в тому числі наслідків такого порушення, органи Антимонопольного комітету України приймають розпорядження про початок розгляду справи.

Відповідно до пунктів 1, 2 і 4 частини першої статті 16 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» державний уповноважений Антимонопольного комітету України має такі повноваження: розглядати заяви і справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, про надання дозволу, надання попередніх висновків стосовно узгоджених дій, концентрації, приймати розпорядження про початок розгляду справи або надавати мотивовану відповідь про відмову в розгляді справи, проводити, організовувати розслідування або дослідження за цими заявами і справами, закривати провадження у цих справах незалежно від їх підвідомчості іншим органам Антимонопольного комітету України, вносити, передавати їх в установленому Антимонопольним комітетом України порядку на розгляд цих органів для прийняття рішення; приймати передбачені законодавством про захист економічної конкуренції розпорядження та рішення, надавати попередні висновки стосовно узгоджених дій; проводити перевірки суб`єктів господарювання, об`єднань, органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю щодо дотримання ними вимог законодавства про захист економічної конкуренції та під час проведення розслідувань за заявами і справами про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.

Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» недобросовісною конкуренцією є будь-які дії у конкуренції, що суперечать торговим та іншим чесним звичаям у господарській діяльності.

Статтею 151 Закону України «Про захист від недобросовісної конкуренції» передбачено, що поширенням інформації, що вводить в оману, є повідомлення суб`єктом господарювання, безпосередньо або через іншу особу, одній, кільком особам або невизначеному колу осіб, у тому числі в рекламі, неповних, неточних, неправдивих відомостей, зокрема внаслідок обраного способу їх викладення, замовчування окремих фактів чи нечіткості формулювань, що вплинули або можуть вплинути на наміри цих осіб щодо придбання (замовлення) чи реалізації (продажу, поставки, виконання, надання) товарів, робіт, послуг цього суб`єкта господарювання.

Інформацією, що вводить в оману, є, зокрема, відомості, які:

містять неповні, неточні або неправдиві дані про походження товару, виробника, продавця, спосіб виготовлення, джерела та спосіб придбання, реалізації, кількість, споживчі властивості, якість, комплектність, придатність до застосування, стандарти, характеристики, особливості реалізації товарів, робіт, послуг, ціну і знижки на них, а також про істотні умови договору;

містять неповні, неточні або неправдиві дані про фінансовий стан чи господарську діяльність суб`єкта господарювання;

приписують повноваження та права, яких не мають, або відносини, в яких не перебувають;

містять посилання на обсяги виробництва, придбання, продажу чи поставки товарів, виконання робіт, надання послуг, яких фактично не було на день поширення інформації.

Відповідно до пункту 4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №15 «Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства» у вирішенні господарським судом спору щодо визнання недійсним розпорядження Антимонопольного комітету України чи його територіального відділення про початок розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції суд не здійснює оцінки правомірності дій особи, стосовно якої видано таке розпорядження; разом з тим підлягає встановленню наявність обставин, які свідчили б про видання оспорюваного розпорядження з порушенням чинного законодавства та/або компетенції органу, що його видав. При цьому саме по собі видання органом Антимонопольного комітету України такого розпорядження та здійснення ним розгляду відповідної справи не можна кваліфікувати як порушення прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які беруть участь у цій справі.

ВИСНОВКИ

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарським судом міста Києва встановлено, що у прийнятті Розпорядження АМК діяв у межах повноважень, встановлених Законом України «Про Антимонопольний комітет України», Законом України «Про захист економічної конкуренції» і Законом України «Про захист від недобросовісної конкуренції».

Під час прийняття оскаржуваного Розпорядження відповідачем не було порушено норм чинного законодавства України.

Приписи ж вказаних Законів України щодо розгляду АМК справ, які стосуються об`єктів інтелектуальної власності, є спеціальними відносно норм ПК України, а відтак до відносин, що склалися між учасниками даної справи, застосовуються положення конкурентного законодавства України.

Крім того, прийняття АМК Розпорядження жодним чином не порушує прав та охоронюваних законом інтересів Підприємства (початок розгляду АМК справи про захист від недобросовісної конкуренції не свідчить про подальше прийняття рішення про визнання дій Підприємства порушенням законодавства про захист від недобросовісної конкурнції).

Отже, позовні вимоги в частині визнання недійсним Розпорядження АМК є необґрунтованими та безпідставними, а тому задоволенню не підлягають.

Що ж до вимоги стосовно закриття провадження у справі №127-26.4/60-19, то вона також не підлягає задоволенню оскільки господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов`язані із здійсненням антимонопольного провадження, замість АМК.

За приписами статті 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору слід покласти на позивача.

Керуючись статтями 129, 233, 236 - 238, 240 та 241 ГПК України, господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Відмовити у задоволенні позову науково-виробничого підприємства «Нива» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65496, Одеська область, Овідіопольський район, смт Таїрове, вул. 40-річчя Перемоги, 1; ідентифікаційний код 19201066) до Антимонопольного комітету України (03035, м. Київ, вул. Митрополита Василя Липківського, 45; ідентифікаційний код 00032767) про визнання недійсним розпорядження від 08.04.2019 №09/135 та закриття провадження у справі №127-26.4/60-19.

2. Судові витрати покласти на науково-виробниче підприємство «Нива» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю (65496, Одеська область, Овідіопольський район, смт Таїрове, вул. 40-річчя Перемоги, 1; ідентифікаційний код 19201066).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду через господарський суд міста Києва протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 20.08.2019.

Суддя О.В.Марченко