Рішення № 8371397, 08.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 36/108.02.10 За позовомНаціонального Києво – Печерського історико –культурного заповідника доДержавної служби з питань національної культурної спадщини

Міністерства культури і туризму України

простягнення 6945,23 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача: Варданян А.С. –дов. № 001 від 14.01.2010 року;

Від відповідача : Ващенко Я.Л. –дов. № 22-453/39 від 23.02.2009 року;

Обставини справи:

На розгляд Господарського суду міста Києва переданий позов Національного Києво – Печерського історико – культурного заповідника про стягнення з Державної служби з питань національної культурної спадщини 1371, 16 грн.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що відповідачем не виконані в повному обсязі зобов’язання щодо сплати орендних платежів по договору від 24.045.2005р. (за грудень 2006р.) та договору від 28.08.2008р.(за січень 2009р.).

Ухвалою від 16.12.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 18.01.2010 року.

В судове засідання 18.01.2010 року, представник позивача не з'явився, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконав. Через відділ діловодство Господарського суду міста Києва від представник позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В судове засідання 18.01.2010 року представник відповідача не з'явився. Заяв, клопотань від представника відповідача на адресу суду не надходило.

У зв’язку з неявкою в судове засідання 18.01.2010 року представників сторін розгляд справи було відкладено на 08.02.2010 року.

В судовому засіданні 08.02.2010 року представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні 08.02.2010 року подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечував посилаючись на те, що борг за 2006 рік сплачений відповідачем відповідно до рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2008р. по справі №4/469. Борг за січень 2009р. сплачений відповідачем позивачу платіжним дорученням від 16 квітня 2009р. № 117.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов’язків. Цивільні права і обов’язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. До зобов’язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов’язань.

24 травня 2005 року між Національним Києво –Печерським історико –культурним заповідником (далі - позивач) та Державною службою з питань національної культурної спадщини (далі –відповідач) був укладений договір на використання приміщень пам’ятки архітектури Келії клірошан (охоронний № 4/7, по генплану корпус № 20).

Відповідно до пункту 1.1 якого позивач на підставі рішення Київради від 18.11.2004 року №696/2106 передає, а відповідач приймає в оренду майно, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва, частину приміщень пам’ятки архітектури за адресою: вул. Січневого повстання, 21, корпус №20 за цільовим призначенням –для службових приміщень Держкультурспадщини.

Відповідно до пункту 2.1 договору об’єктом оренди є нежиле приміщення, загальною площею 519,00 кв. м., згідно з викопіюванням з поверхового плану, що складає невід’ємну частину договору.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Строк дії даного договору сторони визначили з моменту його підписання та термін дії 364 дні.

В пункті 3.1 договору сторони передбачили, що за користування об’єктом оренди відповідач сплачує позивачу орендну плату, яка на дату підписання договору становить 1012, 05 грн. (в т.ч. ПДВ).

28 серпня 2008 року між Національним Києво –Печерським історико –культурним заповідником (далі - позивач) та Державною службою з питань національної культурної спадщини (далі –відповідач) був укладений договір на використання приміщень пам’ятки архітектури Келії клірошан (охоронний № 4/7, по генплану корпус № 20).

Відповідно до пункту 1.1 якого позивач на підставі рішення Київради від 28.08.2008 року № 93/93 передає, а відповідач приймає в оренду майно, що належить до комунальної власності територіальної громади м. Києва, частину приміщень пам’ятки архітектури за адресою: вул. Січневого повстання (Івана Мазепи), будинок № 21, корпус № 20 за цільовим призначенням –для службових приміщень Держкультурспадщини.

Відповідно до пункту 2.1 договору об’єктом оренди є нежиле приміщення, загальною площею 519,00 кв. м., на І та ІІ поверх згідно з викопіюванням з поверхового плану, що складає невід’ємну частину договору.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Строк дії даного договору сторони визначили з моменту його підписання та діє 2 роки 364 дні.

Згідно з частиною 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

В пункті 3.1 договору сторони передбачили, що за користування об’єктом оренди відповідач сплачує позивачу орендну плату, яка на дату підписання договору становить 1012, 05 грн. (в т.ч. ПДВ).

Пунктом 3.6 договору сторони узгодили, що орендна плата сплачується відповідачем незалежно від наслідків господарської діяльності щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця на рахунок позивача.

Спір у справі виник у зв’язку з тим, що на думку позивача за відповідачем рахується борг по сплаті орендних платежів за грудень 2006р. та січень 2009 р.

Представником відповідача в судовому засіданні надане рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2008р. по справі №4/469 за позовом Національного Києво – Печерського історико – культурного заповідника про стягнення з Державної служби з питань національної культурної спадщини 6 725, 24 грн. заборгованості по орендній платі по договору від 24.05.2005р.

Згідно даного рішення з відповідача стягнуто на користь позивача заборгованість за фактичне користування приміщенням за період з червня по грудень 2006 року в сумі 6725 грн. 24 коп.

Платіжними дорученнями №38 від 22.02.3008р. та №49 від 28.02.2008р. відповідач перерахував на рахунок позивача борг в сумі 6725 грн. 24 коп., на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 16.01.2008р. по справі №4/469.

Відповідно до приписів ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарську спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 16.01.2008р. по справі №4/469 з відповідача стягнуто на користь позивача заборгованість за фактичне користування приміщенням за період з червня по грудень 2006 року в сумі 6725 грн. 24 коп., тому позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 359 грн. 11 коп. за грудень 2006 року необґрунтовані та задоволенню не піддягають.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача орендну плату за користуванням приміщення в січня 2009р.

В цій частині позовні вимоги також не підлягають задоволенню, оскільки платіжним дорученням №117 від 16 квітня 2009р. відповідач перерахував на рахунок позивача орендну плату за січень 2009р. в сумі 1012, 05 грн.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивач безпідставно звернувся до суду про стягнення з відповідача боргу за грудень 2006р. та січень 2009р., оскільки матеріалами справи підтверджено перерахування позивачу платежів за даний період.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на позивача.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» підлягає поверненню позивачу надлишково сплачене державне мито в сумі 35 грн.

Враховуючи викладене та керуючись, ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, п. 1 ч. 1 ст. 8 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито» суд, –

В И Р І Ш И В:

В позові відмовити повністю.

Повернути Національному Києво –Печерському історико –культурному заповіднику (01015, м. Київ, вул. І. Мазепи, буд. 21, корп. 8, код ЄДРПОУ 20073260) надлишково сплачене платіжним дорученням №2070 від 03.11.2009р. державне мито в сумі 35 грн. Платіжне доручення №200 від 03.11.2009р. залишити в матеріалах справи №36/1.

Суддя Трофименко Т.Ю.