Ухвала суду № 83709638, 06.08.2019, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

ЄУН № 336/8109/18

пр. № 2/336/1280/2019

УХВАЛА

Іменем України

06 серпня 2019 року м. Запоріжжя

Суддя Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Дацюк О.І., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль», треті особи без самостійних вимог на предмет спору: приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Сколибог Олександр Сергійович, Державне підприємство «Сетам», про визнання права власності, скасування арешту,—

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся з позовом до ОСОБА_2 , АТ «Райффайзен банк Аваль», в якому просить визнати за ним право власності на Ѕ частку нежитлової будівлі – торгівельного павільйону літ. А загальною площею 98,3 метри, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , та зняти арешт з цього майна.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Голубкової М.А. від 28.12.2018 року провадження у справі було відкрите та справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.

Згідно розпорядження керівника апарату Шевченківського районного суду м. Запоріжжя проведено повторний авторозподіл цивільної справи, після чого цивільну справу передано судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя Дацюк О.І.

При ознайомленні з позовною заявою з`ясовано, що позивачем при зверненні до суду з позовом судовий збір сплачено не в повному обсязі, а позовна заява не в повній мірі відповідає положенням чинного законодавства.

Як вказував Європейський суд з прав людини у рішенні «Креуз проти Польщі» за заявою № 28249/95 від 19.06.2001 «право на суд» не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов`язків", пункт 1 статті 6 залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети.

Позивач не конкретизовані вимоги в частині зняття арешту з майна, а саме не вказане з якого саме майна позивач просить зняти арешт та ким саме такий арешт був накладений.

Позивачем заявлено дві позовні вимоги, одну майнового характеру про визнання права власності на частку у нежитловій будівлі, іншу вимогу немайнового характеру – про зняття арешту з майна.

Стаття 6 ч. 3 Закону України «Про судовий збір» № 3674 від 8 липня 2011 року вказує, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Таким чином, позивач має сплатити судовий збір за вимогу майнового характеру, а також окремо за вимогу немайнового характеру.

Відповідно до ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна.

Якщо визначена позивачем ціна позову вочевидь не відповідає дійсній вартості спірного майна або на момент пред`явлення позову встановити точну його ціну неможливо, розмір судового збору попередньо визначає суд з наступним стягненням недоплаченого або з поверненням переплаченого судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом при вирішенні справи.

Статтею 6 ч. 2 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що у разі якщо судовий збір сплачується за подання позовної заяви до суду в розмірі, визначеному з урахуванням ціни позову, а встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна або якщо на день подання позову неможливо встановити точну його ціну, розмір судового збору попередньо визначає суд з подальшою сплатою недоплаченої суми або з поверненням суми переплати судового збору відповідно до ціни позову, встановленої судом у процесі розгляду справи.

Позивачем не надано жодного підтвердження того, що станом на день звернення до суду з позовом дійсна вартість майна, про право власності на яке, ним заявлено вимогу, становить 512856 гривень.

Роздруківка з системи електронних торгів не є підтвердженням дійсної вартотсі майна.

За таких обставин, суд вважає, що встановлена при цьому позивачем ціна позову не відповідає дійсній вартості спірного майна, отже вважає за необхідне встановити попередньо розмір судового збору на рівні 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на день звернення з позовом, що становить 8810 гривень.

Також позивач має сплатити судовий збір за позовну вимогу немайнового характеру в сумі 704.8 гривень.

Відповідно до ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо, зокрема, провадження у справі відкрито за заявою, поданою без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, та не було сплачено судовий збір і позивач не усунув цих недоліків у встановлений судом строк.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає необхідним залишити позовну заяву без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків шляхом надання позовної заяви з дотримання вимог ст. 175, 177 ЦПК України, уточнення позовних вимог, доплати судового збору в сумі 4386,24 гривень та надання суду платіжного документу на підтвердження сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись ст. 257ЦПК України, —

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль», треті особи без самостійних вимог на предмет спору: приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Сколибог Олександр Сергійович, Державне підприємство «Сетам», про визнання права власності, скасування арешту прийняти до свого провадження.

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Акціонерного товариства «Райффайзен банк Аваль», треті особи без самостійних вимог на предмет спору: приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Сколибог Олександр Сергійович, Державне підприємство «Сетам», про визнання права власності, скасування арешту залишити без руху.

Надати позивачеві п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали для усунення вищезазначених недоліків.

Надіслати копію ухвали позивачеві.

Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя О.І. Дацюк