Рішення № 8370537, 13.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/66213.01.10 За позовомЗакритого акціонерного товариства Страхова компанія «ВУСО»

доПриватного підприємства «АВТО-ПАЛАЦ»

простягнення 1571654,22 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача –Винокуров О.В. (довіреність № б/н від 02.01.2009); від відповідача –не з’явився. СУТЬ СПОРУ:

Закрите акціонерне товариство Страхова компанія «ВУСО»(далі –позивач) звернулось до господарського суду з позовом до Приватного підприємства «АВТО-ПАЛАЦ»(далі –відповідач) про стягнення 1516 054 грн. боргу, 36649,53 грн. інфляційних втрат, 18950,67 грн. 3 % річних, всього 1571654,22 грн.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов’язань за угодою про добровільне погашення боргу від 13.03.2009, укладеної між позивачем та відповідачем (далі –Угода) щодо погашення заборгованості згідно з пунктом 1.4 Угоди.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Ухвала суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання, а також ухвала про відкладення розгляду справи були надіслані на юридичну адресу Відповідача: 03164, м. Київ, вул. Чорнобильська, 24/26, кв. 242 зазначену в позовній заяві, його реєстраційних документах та Довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, виданої станом на 24.12.2009.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Розгляд справи відкладався.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника Відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від Відповідача не надходило.

За таких обставин відповідно до статті 75 Господарсько процесуального кодексу України (далі –ГПК України) справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

26.12.2007 між ВАТ «Кредитпромбанк»та відповідачем було укладено кредитний договір № 49.8.2/57/2007-КЛТ, відповідно до умов якого предметом даного договору є надання кредитних коштів в межах загальної суми 970000 грн., з умовою повернення суми кредиту та процентів за його використання у строк не пізніше 01.12.2008.

26.12.2007 з метою забезпечення виконання відповідачем своїх зобов’язань перед ВАТ «Кредитпромбанк»за кредитним договором № 49.8.2/57/2007-КЛТ від 26.12.2007 між позивачем та ВАТ «Кредитпромбанк»було укладено договір застави № 49.12/57/3667/07, відповідно до умов якого позивач передав у заставу ВАТ «Кредитпромбанк»грошові кошти у сумі 1000000 грн., які знаходяться на депозитному рахунку позивача № 26519279800002 відкритому у ВАТ «Кредитпромбанк».

02.12.2008 ВАТ «Кредитпромбанк»повідомив позивача про те, що відповідач не виконав свої зобов’язання перед ВАТ «Кредитпромбанк»за кредитним договором № 49.8.2/57/2007-КЛТ від 26.12.2007 на суму 991223,50 грн.

У зв’язку з невиконанням відповідачем своїх зобов’язань перед ВАТ «Кредитпромбанк»за кредитним договором № 49.8.2/57/2007-КЛТ від 26.12.2007, ВАТ «Кредитпромбанк»відповідно до умов договору застави № 49.12/57/3667/07 від 26.12.2007 звернуло стягнення на предмет застави, шляхом списання з депозитному рахунку позивача 991223,50 грн., що підтверджується банківськими виписками позивача, копії яких містяться в матеріалах справи.

08.09.2008 між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та відповідачем було укладено кредитний договір № 010/14/452, відповідно до умов якого предметом даного договору є надання кредитних коштів в межах загальної суми 495000 грн., з умовою повернення суми кредиту, процентів за його користування, сплатою комісійної винагороди, неустойки в розмірі та строки передбачені вказаним договором.

08.09.2008 з метою забезпечення виконання відповідачем своїх зобов’язань перед ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»за кредитним договором № 010/14/452 від 08.09.2008 між позивачем та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»було укладено договір застави майнових прав № 010/14/03/561, відповідно до умов якого позивач передав у заставу ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»майнові права за договором № 021/96-03/742 про вклад Депозитний «Щомісячний накопичувальний»для корпоративних клієнтів від 12.05.2008, а предмет застави було оцінено у 500000 грн.

23.01.2009 ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»листом № 02-01/08/164 повідомив позивача про те, що відповідач не виконав свої зобов’язання перед ВАТ «Райффайзен Банк Авль»за кредитним договором № 010/14/452 від 08.09.2008, а тому 16.01.2009 на основі договірного списання ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»були вилучені кошти позивача у сумі 500000 грн., які були розміщені на його депозитному рахунку, який був предметом застави за договором застави майнових прав № 010/14/03/561 від 08.09.2008.

Крім того, ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»у вказаному листі повідомив позивача про те, що зобов’язання за кредитним договором № 010/14/452 від 08.09.2008 були задоволені не в повному обсязі, та згідно з пунктами 2.2 та 2.5 договору застави майнових прав № 010/14/03/561 від 08.09.2008 з метою недопущення збільшення суми заборгованості, а саме нарахування відсотків на залишок кредиту, просив позивача в найкоротший термін погасити залишок заборгованості за кредитом у сумі 20548,25 грн.

Позивач погасив вказану заборгованість перед ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»у сумі 20548,25 грн., а крім того сплатив ВАТ «Райффайзен Банк Аваль»4271,16 грн. відсотків за користування кредитом та 11,09 грн. пені, що підтверджується банківськими виписками позивача, копії яких містяться в матеріалах справи.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 512 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок виконання обов’язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем).

Згідно з статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, з моменту реалізації предмета застави, а саме коштів позивача в рахунок погашення кредитної заборгованості відповідача перед ВАТ «Кредитпромбанк»та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» до позивача перейшло право вимоги до відповідача на суму 1516054 грн.

13.03.2009 між позивачем (Кредитор) та відповідачем (Боржник) було укладено Угоду, відповідно до пункту 1.2 якої Боржник визнає заборгованість перед Кредитором в повному обсязі, тобто в сумі 1524830,50 грн.

Боржник зобов’язується сплатити Кредитору суму боргу в розмірі 1524830,50 грн. в строк не пізніше 15.11.2009. Датою платежу буде вважатися дата зарахування грошових коштів на рахунок Кредитора (пункт 1.3 Угоди).

Згідно з пунктом 1.3 Угоди Боржник зобов’язується здійснювати погашення заборгованості щомісячно (не пізніше 15 числа місяця) відповідно до наступного графіку:

Місяць, рікСума заборгованості, грн.

Квітень 2009190603,81

Травень 2009190603,81

Червень 2009190603,81

Липень 2009190603,81

Серпень 2009190603,81

Вересень 2009190603,81

Жовтень 2009190603,81

Листопад 2009190603,81

Всього:1524830,50 Пунктом 3 Угоди визначено, що відповідальність за порушення умов даної Угоди сторони несуть у відповідності з діючим законодавством.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, Відповідач у визначений пунктом 1.4 Угоди строк повинен був сплатити борг у сумі 1524830,50 грн.

Проте, Відповідач, як у встановлений пунктом 1.4 Угоди строк так і на дату судового розгляду, свого зобов’язання щодо сплати боргу у сумі 1516 054 грн. не виконав.

Відтак, позовна вимога про стягнення з Відповідача 1516 054 грн. боргу є законною та обґрунтованою, а тому підлягає задоволенню у повному обсязі.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, вимога Позивача про стягнення з Відповідача інфляційних втрат та 3% річних підлягає задоволенню у повному обсязі за розрахунком Позивача в сумі 36649,53 грн. інфляційних втрат та 18950,67 грн. 3% річних. Розрахунок інфляційних втрат та 3% річних відповідає нормам законодавства, матеріалам справи та умовам Угоди.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при задоволенні позову покладаються на відповідача (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Приватного підприємства «АВТО-ПАЛАЦ»(03164, м. Київ, вул. Чорнобильська, 24/26, кв. 242, ідентифікаційний код 31726110 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Закритого акціонерного товариства Страхова компанія «ВУСО»(83001, Донецька область, м. Донецьк, вул. Постишева, 60, ідентифікаційний код 31650052, р/р 26507150676451 в ДОФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 334011) 1516 054 (один мільйон п’ятсот шістнадцять тисяч п’ятдесят чотири) грн. боргу, 18 950 (вісімнадцять тисяч дев’ятсот п’ятдесят) грн. 67 коп. 3 % річних, 36 649 (тридцять шість тисяч шістсот сорок дев’ять) грн. 53 коп. інфляційних втрат, а також 15 716 (п'ятнадцять тисяч сімсот шістнадцять) грн. 54 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денногс строку з дня його підписання.

СуддяСташків Р.Б. Повний текст рішення підписано 02.02.2010.