Рішення № 8370516, 27.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/70727.01.10 За позовом Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»

до

третя особаЗакритого акціонерного товариства «Київський страховий дім»

Устименко Микола Костянтинович

простягнення 15133,65 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача –Кравченко Р.Ю. (довіреність № 6 від 31.12.2009); від відповідача –

від третьої особи –не з’явився;

не з’явився. СУТЬ СПОРУ:

Закрите акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»(далі –позивач) звернулося до господарського суду з позовом про стягнення з Закритого акціонерного товариства (далі –відповідач) 14656,61 грн. майнової шкоди в порядку регресу та 477,04 грн. пені, всього 15133,65 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивачем на підставі договору з страхування засобів наземного транспорту від 23.03.2007, укладеним між позивачем та Кузьо В.С. (далі –Договір страхування), внаслідок настання страхової події –дорожньо-транспортної пригоди (далі –ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки «Мітсубісі», державний номерний знак АА 7710 СК (далі – автомобіль «Мітсубісі»), а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) отримано право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за завдану шкоду. Оскільки транспортний засіб –автомобіль марки «ВАЗ», державний номерний знак АА 9100 СР, яким скоєно ДТП, і водія якого визнано винним у її скоєні, застрахований відповідачем на підставі полісу обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ 1466793 від 11.07.2007, тому відповідач зобов’язаний виплатити позивачу заявлену до стягнення суму.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, в судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

16.11.2009 ухвалою суду було залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача –Устименка Миколу Костянтиновича (далі –третя особа).

Третя особа письмових пояснень на позов не подала, в судове засідання не з'явилась, хоча була належним чином повідомлена про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення.

Розгляд справи відкладався.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з постанови Дарницького районного суду м. Києва від 24.01.2008 у адміністративній справі № 3-74055/07, 07.12.2007 приблизно о 23 год. 50 хв. в м. Києві на перехресті вул. Привокзальна –Ілліча була скоєна ДТП, а саме зіткнення автомобіля «ВАЗ», яким керувала третя особа з автомобілем «Мітсубісі».

ДТП сталася в результаті порушення третьою особою вимог пункту 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується вказаною постановою Дарницького районного суду м. Києва від 24.01.2008 у адміністративній справі № 3-74055/07, відповідно до якої третю особу визнано винною у скоєнні правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Мітсубісі», який належить Кузьо В.С.

11.12.2007 Філія ЗАТ «Ніколь Мотрс»- «Сервісний центр Ніколь Моторс»виставив Кузьо В.С. рахунок № СНМ-14080 на суму 15161,61 грн.

17.12.2007 ТОВ «ЕКЛІС»складено звіт про оцінку розміру збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу № 472, відповідно до якого вартість відновленого ремонту та розмір матеріального збитку, завданого володільцю автомобіля «Мітсубісі»в результаті його пошкодження при ДТП становлять 11326,22 грн.

18.12.2007 ЗАТ «Ніколь Мотрс»- «Сервісний центр Ніколь Моторс» та Кузьо В.С. уклали акт виконаних робіт № 0000019814 на суму 216 грн.

Автомобіль «Мітсубісі»було застраховано його власником у позивача відповідно до Договору страхування.

Відповідно до розділу 1 Договору страхування розмір франшизи становить 505 грн.

          На виконання вказаного Договору страхування на підставі страхового акта № 27275 від 09.01.2008 на суму 14656,61 грн. та рахунку № СНМ-14080 від 17.12.2007 на суму 15161,61 грн. позивач, сплатив своєму страхувальнику суму страхового відшкодування в розмірі 14656,61 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 612 від 18.01.2008, копія якого міститься в матеріалах справи.

          15.05.2009 позивач направив відповідачу претензію щодо сплати 14656,61 грн. майнової шкоди в порядку регресу.

          Відповідач отримав вказану претензію 18.05.2009 та залишив її без відповіді, а вимоги позивача без задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про страхування»страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно з частиною 1 статті 9 Закону України «Про страхування»страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач на виконання умов Договору страхування на підставі страхового акта № 27275 від 09.01.2008 на суму 14656,61 грн. та рахунку № СНМ-14080 від 17.12.2007 на суму 15161,61 грн., сплатив своєму страхувальнику суму страхового відшкодування в розмірі 14656,61 грн. (15161,61 грн. (вартість нових деталей до автомобіля «Мітсубісі») - 505 грн. (франшиза)).

Статтею 27 Закону України «Про страхування»та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до Позивача перейшло в межах суми 14656,61 грн. право зворотної вимоги до осіб, відповідальних за заподіяний збиток.

Як вбачається з матеріалів справи, транспортний засіб –автомобіль «ВАЗ», яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Mітсубісі»належить третій особі.

Частинами 1 та 2 статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем «ВАЗ», що належить третій особі та перебуває у її володінні, встановлена у судовому порядку.

Відтак, третя особа є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «Mітсубісі», в результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Відповідно до статті 1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

З урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. Розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі (стаття 1192 ЦК України).

Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

З матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації автомобіля «ВАЗ»будь-якою особою, яка експлуатує його на законних підставах була застрахована третьою особою у відповідача на підставі укладеного між ними полісу обов’язкового страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів № ВВ 1466793 від 11.07.2007.

Відповідно до зазначеного полісу відповідач взяв на себе обов’язок відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу –автомобіля «ВАЗ», –і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність третьої особи.

Згідно пункту 3 вказаного полісу франшиза становить 510 грн.

Таким чином, відповідач є особою, яка зобов’язана відшкодувати шкоду заподіяну, зокрема, майну третіх осіб під час ДТП, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу –автомобіля «ВАЗ», –і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність третьої особи.

Відповідно до пункту 35.1 статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»для отримання страхового відшкодування особа, яка має право на відшкодування, подає страховику (або якщо страховик невідомий - МТСБУ) відповідну заяву. У заяві про виплату страхового відшкодування має міститися: найменування страховика, до якого подається заява, або МТСБУ; назва (для юридичної особи), прізвище, ім'я, по батькові (для фізичної особи) заявника, його місцезнаходження або місце проживання; зміст майнової вимоги заявника щодо відшкодування завданих збитків; інформація про вже здійснені взаєморозрахунки осіб, відповідальність яких застрахована, та потерпілих; обставини, якими заявник обґрунтовує свою вимогу, та докази, що підтверджують її відповідно до законодавства; розмір шкоди; підпис заявника і дата подання заяви.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі - ГК України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

У зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України (стаття 29 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від ліміту відповідальності страховика, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих. Страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту (пункт 12.1 статті 12 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Отже, відповідач відповідно до приписів статті 29 Закону України «Про обов’язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»повинен був сплатити позивачу майнову шкоду в порядку регресу у сумі 10816,22 грн., з врахуванням витрат пов’язаних з відновлювальним ремонтом автомобіля «Мітсубісі», які відповідно до звіту про оцінку розміру збитку, завданого пошкодженням транспортного засобу № 472 від 17.12.2007 становлять 11326,22 грн. –франшиза у сумі 510 грн.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів або в строки та в обсягах, визначених рішенням суду.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Таким чином, відповідач повинен був здійснити виплату 10816,22 грн. майнової шкоди в порядку регресу, в строк відповідно до 18.06.2009.

Проте, Відповідач, як у встановлений строк до 18.06.2009, свого зобов’язання щодо виплати 10816,22 грн. майнової шкоди в межах порядку регресу не виконав.

Відтак, враховуючи вищевикладене, перелічені обставини справи, оцінивши відповідно до статті 43 ГПК України наявні в матеріалах справи докази та обставини справи за своїм внутрішнім переконанням, суд стягує з Відповідача 10816,22 грн. майнової шкоди в порядку регресу.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до частини 1 статті 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов’язань може бути визначений розмір штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Згідно з пунктом 37.2 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідача пеню за період з 18.06.2009 до 10.08.2009, яка нарахована виходячи з того, що у відповідача перед позивачем обліковується заборгованість з виплати майнової шкоди в порядку регресу в сумі 14656,61 грн.

Проте, як встановлено судом, відповідач повинен сплатити позивачу 10816,22 грн. майнової шкоди в порядку регресу.

Отже, позивач повинен був нараховувати відповідачу пеню за період з 18.06.2009 до 10.08.2009 з врахуванням 10816,22 грн. майнової шкоди в порядку регресу, яку відповідач повинен сплатити позивачу.

Відтак, суд, на підставі статті 55 ГПК України, здійснює розрахунок пені відповідно до приписів вищевказаних норм, статей 253, 254 ЦК України: 10816,22 грн. х 22/100 х 54/365 = 352,04 грн.

Тому, суд стягує з відповідача 352,04 грн. пені.

Розглядаючи спір по суті суд зауважує, що відповідно до частини 3 статті 22 Закону України «Про судоустрій України»місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають з господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені процесуальним законом до їх підсудності. Згідно з частиною 1 статті 21 ГПК України сторонами в судовому процесі –позивачами і відповідачами –можуть бути підприємства та організації, зазначені у статті 1 цього Кодексу.

Таким чином, господарським судам підвідомчі справи, коли склад учасників спору відповідає статті 1 ГПК України, а правовідносини, щодо яких виник спір, носять господарський характер. Відтак, залучення до участі у справі водія у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на підставі статті 27 ГПК України не суперечить правилам предметної підсудності, визначеним статтею 12 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідач не скористався наданим йому правом на судовий захист, обставин, на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростував.

Крім того, суд також зазначає, що частиною 5 статті 1187 ЦК України передбачено, що особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідач не довів факту того, що шкоду автомобілю «ВАЗ»було завдано внаслідок непереборної сили або умислу його водія, та не надав доказів сплати відшкодування заподіяної шкоди на користь власника зазначеного автомобіля.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, при частковому задоволенні позову покладаються на сторони пропорційно розміру задоволення позовних вимог (частина 5 статті 49 ГПК України).

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, статтями 22, 988, 993, 1166, 1187, 1188, 1190, 1192 ЦК України, статтею 27 Закону України «Про страхування», суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Київський страховий дім»(04053, м. Київ, вул. Артема, 37/41, ідентифікаційний код 25201716 з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІНГО Україна»(01054, м. Київ, вул. Воровського, 23, ідентифікаційний код 16285602, р/р 26508001304395 в ЗАТ «ОТП Банк», МФО 300528) 10816 (десять тисяч вісімсот шістнадцять) грн. 22 коп. майнової шкоди в порядку регресу, 352 (триста п’ятдесят дві) грн. 04 коп. пені, а також 111 (сто одинадцять) грн. 68 коп. витрат по сплаті державного мита та 174 (сто сімдесят чотири) грн. 16 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

СуддяСташків Р.Б.

Повний текст рішення підписано 02.02.2010.