Рішення № 8370425, 03.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/2803.02.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "ДВ Сервіс Україна"

доТовариства з обмеженою відповідальністю "О’КЕЙ Україна"

простягнення 65105,27 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

позивача:Титаренко І.В., Небога І.А.

відповідача:не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ДВ Сервіс Україна" (надалі –ТОВ "ДВ Сервіс Україна") звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "О’КЕЙ Україна" (надалі –ТОВ "О’КЕЙ Україна") про стягнення 65105,27 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на виконання умов договору №50/ТО від 01.05.2008 р. були виконані роботи з ремонту та обслуговування торгового обладнання, а відповідач своє грошове зобов’язання з оплати виконаних робіт за договором не виконав, в зв’язку з чим виникла заборгованість у сумі 65105,27 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.01.2010 р. порушено провадження у справі та призначено її до розгляду на 03.02.2010 р.

В судове засідання 03.02.2010 р. представники позивача з'явився, вимоги ухвали суду від 18.01.2010 р. виконали частково, позовні вимоги підтримали повністю.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 03.02.2010 р. не з’явився, вимог ухвали суду від 18.01.2010 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 04050, м. Київ, вул. Довнар-Запольського, 9/10, на яку було відправлено ухвалу суду від 18.01.2010р. зазначено в позовній заяві.

Згідно із абзацу 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За згодою представників сторін, присутніх у судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.05.2008 р. між ТОВ "ДВ Сервіс Україна" (виконавець) та ТОВ "О’КЕЙ Україна" (замовник) було укладено договір на технічне обслуговування торгового обладнання № 50/ТО (надалі –"Договір").

Відповідно до п 2.1 Договору виконавець за завданням замовника, на власний ризик та використовуючи власні матеріали прийняв на себе зобов’язання, здійснювати повне технічне обслуговування, яке розміщене в магазинах "О’КЕЙ", а замовник зобов’язався прийняти та оплатити належно виконанні роботи.

Додатками №1, 2, 3, 4 та 5 до Договору сторони погодили перелік обладнання поставленого на технічне обслуговування, вартість виконаних робіт, перелік робіт з технічного обслуговування обладнання.

В силу статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Виходячи із змісту укладеного між сторонами договору, він за своєю правовою природою є змішаним, що містить елементи договору підряду (ст. 837 Цивільного кодексу України), за умовами якого одна сторона (підрядник) зобов’язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов’язується прийняти та оплатити виконану роботу, та елементи договору про надання послуг (ст. 901 Цивільного кодексу України), за умовами якого одна сторона (виконавець) зобов’язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов’язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно п. 3.1 Договору виконавець, не пізніше трьох днів з моменту підписання даного Договору, приймає від замовника обладнання на повне технічне обслуговування по акту технічного стану обладнання.

Відповідно до п.п. 10.1, 10.2 Договору здача –прийняття виконаних робіт здійснюється щомісячно по акту прийому-передачі виконаних робіт, які виконавець протягом трьох днів після завершення поточного місяця передає замовнику на підписання, а відповідачем частково оплачено.

Сторонами погоджено перелік обладнання, яке поставленого на технічне обслуговування.

Позивач вказує, що на виконання умов Договору позивачем були виконані роботи на загальну суму 154 115,37 грн., виконані роботи оплачені частково у сумі 86 027,25 грн., а спір виник у зв’язку із неоплатою (оплатою не в повному обсязі) робіт, які виконані на підставі актів здачі-приймання робіт №ДВ-0005278 від 27.10.2008 р. №ДВ-0005451 від 25.11.2008 р. №ДВ-0005670 від 29.12.2008 р. №ДВ-0000254 від 25.02.2009 р. №ДВ-0000374 від 25.03.2009 р. №ДВ-0000403, №ДВ-0000404 від 31.03.2009 р. №ДВ-0000483 від 15.04.2009 р. №ДВ-0000507, №ДВ-0000508, №ДВ-0000509 від 20.04.2009 р. №ДВ-0000530 від 21.04.2009 р., які підписані представниками сторін та скріплені печатками.

Враховуючи вартість робіт за вказаними актами та суми коштів, які з пояснень позивача надійшли в якості оплати виконаних робіт, неоплаченими є роботи на загальну суму 66 453,97 грн.

У відповідності до п.п. 9.2, 9.5 Договору оплата за роботи здійснюється протягом п’яти банківських днів з дня підписання сторонами акту прийому-передачі виконаних робіт за поточний місяць, на основі виставленого виконавцем рахунку фактури, шляхом безготівкового розрахунку.

На виконання умов Договору позивачем було виставлено відповідачу рахунки-фактури для здійснення оплати виконаних робіт, а відповідач в свою чергу взяті на себе зобов’язання з оплати виконаних робіт виконав не в повному обсязі.

Отже, на момент розгляду справи строк виконання грошового зобов’язання по оплаті виконаних за Договором робіт настав.

З огляду на викладене, відповідач є таким, що прострочив виконання зобов’язання по оплаті грошових коштів у розмірі 66453,97 грн.

ТОВ "О’КЕЙ Україна" листом №857/09 від 05.06.2009 р. визнало наявність заборгованості та гарантувало виконати свої зобов’язання з оплати виконаних робіт, шляхом здійснення помісячних платежів у розмірі 13290,80 грн. починаючи з липня 2009 р.

Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Таким чином, обов'язок доказування законодавчо покладено на сторони.

Заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 66453,97 грн. підтверджується матеріалами справи та визнана відповідачем у листі №857/09 від 05.06.2009 р. Доказів погашення заборгованості відповідачем не подано.

Враховуючи розмір заявлених позивачем вимог та відсутність підстав для виходу за їх межі, суд вважає позовні вимоги про стягнення заборгованості за виконані роботи у розмірі 65105,27грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ Сервіс Україна" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "О’КЕЙ Україна" (01032, м. Київ, бул. Т.Шевченка, 33, поверх 13; ідентифікаційний код 343568844) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ДВ Сервіс Україна" (03148, м. Київ, пр-т. 50-річчя Жовтня, 2б; ідентифікаційний код 33155451) заборгованість в сумі 65105 (шістдесят п’ять тисяч сто п'ять) грн. 27 коп., державне мито в сумі 651 (шістсот п’ятдесят одна) грн. 05 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

СуддяР.В. Бойко