Рішення № 8370327, 03.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/2603.02.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Консалтінг Груп"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехноінформ"

про стягнення 50 800,00 грн. Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін: позивача:Романчук Л.Г. відповідача:не з’явився Обставини справи: Товариство з обмеженою відповідальністю "Техно-Консалтінг Груп" (надалі –ТОВ "Техно-Консалтінг Груп") звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехноінформ" (надалі –ТОВ "Укртехноінформ") про стягнення 50 800,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем був укладений договір №13/08-09 від 13.08.2009 р. в порушення умов якого, відповідач не розрахувався за надані позивачем юридичні послуги, в результаті чого за ним утворилась заборгованість в сумі 50 800,00 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.01.2010 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 03.02.2010 р.

02.02.2010 р. до канцелярії суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач позовні вимоги про стягнення заборгованості за договором №13/08-09 від 13.08.2009р. у розмірі 50 800,00 грн. визнав повністю та просив їх задовольнити.

В судове засідання 03.02.2010 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 03.02.2010 р. не з'явився, зазначивши у своєму відзиві про неможливість представника брати участь у судовому засіданні та розглядати справу за його відсутності.

Оскільки відповідачем визнано заборгованість перед позивачем, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та вирішує розглядати справу згідно ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами справи.

За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.08.2009 р. між ТОВ "Укртехноінформ" (замовник) та ТОВ "Техно-Консалтінг Груп" (виконавець) укладено договір про надання юридичних послуг №13/08-09 (надалі "Договір").

Відповідно до п.1.1 Договору замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов’язання, надати замовнику спектр юридичних послуг протягом 25-ти днів з моменту підписання Договору.

Згідно п.1.2 Договору замовник зобов’язався прийняти надані юридичні послуги та оплатити їх в порядку та на умовах визначених Договором.

Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору останній є Договором про надання послуг відповідно до умов якого (ст. 901 Цивільного кодексу України) одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Пунктом 4.1 Договору сторонами погоджена загальна вартість наданих послуг у розмірі 50 800,00 грн., в тому числі ПДВ на суму 8 466,67 грн.

08.09.2009 р. сторонами підписано акт приймання-передачі наданих послуг на суму 50 800,00 грн., що відповідає погодженій договірній вартості.

Надані юридичні послуги прийняті відповідачем без зауважень щодо якості чи строку виконання.

Відповідно до ст. 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Положенням п. 4.2 Договору визначено, що замовник здійснює оплату одноразово в безготівковій формі платіжним дорученням на поточний рахунок виконавця протягом п’яти днів з моменту підписання Акту прийому –передачі наданих послуг.

Із матеріалів справи вбачається, що грошове зобов’язання по оплаті наданих послуг у розмірі 50 800,00 грн. мало бути виконане протягом п’яти днів, тобто до 14.09.2009 р.

В зв’язку з простроченням відповідачем строку оплати наданих послуг ТОВ "Техно-Консалтінг Груп" направило на адресу ТОВ "Укртехноінформ" претензію від 01.10.2009 р. з вимогою сплатити існуючу заборгованість шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок позивача.

Відповідач листом від 30.10.2009 р. зазначив, що заборгованість за надані юридичні послуги у розмірі 50 800,00 грн. визнає в повному обсязі, та наголошує, що у зв’язку із скрутним фінансовим становищем не має можливості її сплати.

Згідно із ч.1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Беручи до уваги підписаний сторонами акт звірки взаємних розрахунків від 02.12.2009 р., станом на момент розгляду справи судом заборгованість відповідача перед позивачем становить 50 800,00 грн.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно з ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. В статті 525 вказаного Кодексу зазначено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Заборгованість відповідача перед позивачем у сумі 50 800,00 грн. підтверджується матеріалами справи та визнається відповідачем. Доказів погашення заборгованості відповідачем не подано.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення заборгованості за надані послуги у розмірі 50 800,00 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Консалтінг Груп" задовольнити повністю.

2.           Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Укртехноінформ" (01127, м. Київ, пр-т. 40-річчя Жовтня, 124; ідентифікаційний код 35839345) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Техно-Консалтінг Груп" (04060, м. Київ, вул. Щусєва, 36; ідентифікаційний код 35136210) основний борг у розмірі 50 800 (п’ятдесят тисяч вісімсот) грн. 00 коп., державне мито у розмірі 508 (п’ятсот вісім) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                               Р.В. Бойко