Рішення № 83701230, 05.08.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

1/247

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

05 серпня 2019 року № 640/4673/19

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Клочкової Н.В., при секретарі судового засідання Ващенко В.А., за результатами судового засідання в адміністративній справі за позовом

Головного управління Держпродспоживслужби у місті Києві

до товариства з обмеженою відповідальністю "ЕПІЦЕНТР К"

про стягнення штрафних санкцій

та зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЕПІЦЕНТР К"

до Головного управління Держпродспоживслужби у місті Києві

про визнання протиправним та скасування рішення про накладення штрафу

за участю представника позивача, представника відповідача,

ВСТАНОВИВ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві (надалі - позивач, адреса: 03151, м. Київ, вулиця Некрасовська, будинок 12) до товариства з обмеженою відповідальністю «ЕПІЦЕНТР К» (надалі - відповідач, адреса: 04128, м. Київ, вулиця Берковецька, будинок 6-К), у якій позивач просить суд стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «ЕПІЦЕНТР К» суму штрафу у розмірі 1700,00 грн згідно з рішенням про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №000031 від 21 серпня 2018 року до державного бюджету.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 березня 2019 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).

Також, відповідачем подано до Окружного адміністративного суду міста Києва зустрічну позовну заяву до Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві, в якій товариство з обмеженою відповідальністю «ЕПІЦЕНТР К» просить визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві від 21 серпня 2018 року №000031 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 23 квітня 2019 року визнано поважними причини пропуску строку звернення до суду товариством з обмеженою відповідальністю «ЕПІЦЕНТР К», прийнято до розгляду зустрічний позов та прийнято рішення про перехід до вирішення справи в порядку загального провадження, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 червня 2019 року закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

В судовому засіданні 05.08.2019 проголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Головним управлінням Держпродспоживслужби в місті Києві 21.08.2018 рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №000031 (порушення ч.3 ст. 7 Закону України «Про рекламу») у розмірі 1 700 грн.

Згідно з ч. 1 ст.26 Закону України «Про рекламу», контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.

Відповідно до п.7 ч.4 Положення про Головне управління Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів в області, в місті Києві, затвердженого Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України №209 від 12.04.2017 (далі - Положення), Головне управління Держпродспоживслужби в місті Києві, відповідно до покладених на нього завдань, здійснює контроль за дотриманням вимог Законів України «Про рекламу» та здійснює контроль за дотриманням законодавства про рекламу в частині захисту прав споживачів реклами, приймає рішення про визнання реклами недобросовісною, прихованою, про визнання порівняння в рекламі неправомірним з одночасним зупиненням її розповсюдження.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 року №693 затверджений Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу далі - Порядок). За даним Порядком підставою для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу є відповідний протокол, складений уповноваженою посадовою особою, який розглядається у місячний строк. За наявності ознак порушення законодавства про рекламу приймається рішення про початок розгляду справи. Справа розглядається у місячний строк з дня прийняття рішення про початок її розгляду. До строку розгляду справи не зараховується час на отримання необхідних доказів і проведення експертизи. Строк розгляду справи може бути продовжений не більше ніж на три місяці. За результатами розгляду справи приймається рішення. Рішення у справі може бути оскаржено в установленому порядку. Сума штрафів за порушення законодавства про рекламу сплачується добровільно або стягується в судовому порядку відповідно до законодавства.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про рекламу», основними принципами реклами є законність, точність, достовірність, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди.

Відповідно до ст. 27 Закону України «Про рекламу», особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону. Відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть, зокрема, у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно.

Частиною 2 статті 26 Закону України «Про рекламу» передбачено, що на вимогу органів державної влади, на які покладено контроль за дотриманням законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов`язані надавати документи, усні чи письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Головним управлянням Держпродспоживслужби в місті Києві розглянуто звернення громадської організації «Ліга захисту прав споживачів «Гармонія рівних» щодо ознак дискримінації за ознакою статі, під час розміщення реклами TOB «Епіцентр» у мережі Інтернет (http://epicentrk.ua/).

21 травня 2018 року начальником відділу контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавства Управління захисту прав споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві Сібілєвой Оленою Володимирівною був складений Протокол щодо порушення законодавства про рекламу стосовно TOB «ЕПІЦЕНТР К» (код ЄДРПОУ 32490244, адреса: вул. Братиславська, 11, м. Київ. 02139) про ознаки порушення ч.3 ст.7 Закону України «Про рекламу» під час розміщення реклами «БУДІВЕЛЬНИЙ БЕЗЛІМІТ. ДОЗВОЛЬ СОБІ БІЛЬШЕ!» TOB «Епіцентр К» у мережі Інтернет (http://epicentrk.uа/), сюжет якої порушує етичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності (зображення жінок з оголеними частинами тіла без спеціального одягу при рекламуванні будівельних матеріалів).

Позивачем на адресу відповідача, в порядку ч.2 ст.26 Закону України «Про рекламу», направлено Вимогу від 21.05.2018 №06.1/7467.

Відповідно до Вимоги від 21.05.2018 №06.1/7467 відповідачу необхідно було надати до Головного управління Держпродспоживслужби в місті Києві завірені в установленому чинним законодавством порядку копії документів:

- свідоцтво про державну реєстрацію, або виписку з ЄДРПОУ;

- вартість виготовлення, встановлення, розміщення (розповсюдження) реклами (сюжет додається);

- письмові пояснення; іншу інформацію, що може мати істотне значення для прийняття Головним управлінням рішення.

У Вимозі також було зазначено, що розгляд справи щодо ознак порушення законодавства України про рекламу стосовно Відповідача відбудеться 14.06.2018 об 11 год. 00 хв. у відділі контролю за рекламою та дотриманням антитютюнового законодавства Управління захисту прав споживачів Головного управління.

На підставі протоколу щодо порушення законодавства про рекламу від 21.05.2018 у відповідності до вимог п. 11 Порядку, Головним управлінням винесено Рішення про початок розгляду справи за ознаками порушення законодавства про рекламу TOB «ЕПІЦЕНТР К» від 14.06.2018.

10.08.2018 відбувся розгляд справи стосовно відповідача про порушення законодавства про рекламу та складено відповідний Протокол засідання по справі про порушення законодавства про рекламу.

Відповідач завчасно був повідомлений про розгляд справи, на засіданні по справі була присутня уповноважена особа TOB «ЕПІЦЕНТР К» ОСОБА_2

На зазначену вище Вимогу відповідачем надані пояснення від 29.05.2018 (вх.від 29.05.2018 № 9590/06-06.0), які враховані Головним управлінням під час розгляду справи 14.06.2018.

14.06.2018 Головним управлінням прийнято рішення продовжити розгляд справи, та зважаючи ст. 29 Закону України «Про рекламу» направити сюжет реклами громадської організації для проведення незалежної експертизи.

Відповідач за аналогічні порушення протягом року не притягався.

В ході розгляду справи вартість виготовлення, розповсюдження реклами не встановлено.

Головним управлінням Держпродспоживслужби в місті Києві 21.08.2018 прийнято Рішення про визнання реклами «БУДІВЕЛЬНИЙ БЕЗЛІМІТ. ДОЗВОЛЬ СОБІ БІЛЬШЕ!» розповсюдженої у мережі Інтернет недобросовісно та Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №000031 (порушення ч.3 ст. 7 Закону України «Про рекламу») у розмірі 1 700 грн. 00 коп. (Одна тисяча сімсот грн. 00 коп.).

Згідно ч. 8 ст. 48 КАС України відповідач, який не є суб`єктом владних повноважень, може пред`явити зустрічний позов відповідно до положень статті 177 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 177 КАС України відповідач, який не є суб`єктом владних повноважень, має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Згідно ч. 2 ст. 177 КАС України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов`язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.

Згідно ч. 3 ст. 177 КАС України вимоги за зустрічним позовом ухвалою суду об`єднуються в одне провадження з первісним позовом.

Згідно ч. 4 ст. 177 КАС України у випадку подання зустрічного позову у справі, яка розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, суд постановляє ухвалу про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

В цій справі ТОВ «Епіцентр К» не погодився з адміністративним позовом та рішенням Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві від 21.08.2018 року № 000031 про накладення штрафу, вважав їх необґрунтованим, протиправними та такими, що не відповідають вимогам законодавства, що призвело до подачі зустрічного позову TOB «Епіцентр К».

При прийнятті спірного рішення Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві керувалось частиною 3 статті 7 Закону України «Про рекламу», відповідно до якої реклама не повинна містити інформації або зображень, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності.

Згідно ч. 1 ст. 7 Закону України «Про рекламу» основними принципами реклами є: законність, точність, достовірність, використання форм та засобів, які не завдають споживачеві реклами шкоди.

Згідно ч. 2 ст. 7 Закону України «Про рекламу» реклама не повинна підривати довіру суспільства до реклами та повинна відповідати принципам добросовісної конкуренції.

Згідно ч. 3 ст. 7 Закону України «Про рекламу» реклама не повинна містити інформації або зображень, які порушують етичні, гуманістичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності.

Згідно ч. 4 ст. 7 Закону України «Про рекламу» реклама повинна враховувати особливу чутливість дітей і не завдавати їм шкоди.

Згідно ч. 1 ст. 27 Закону України «Про рекламу» особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Згідно ч. 2 ст. 27 Закону України «Про рекламу» відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть:

1) рекламодавці, винні:

у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом;

у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами;

у замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом;

у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами;

у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно;

2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами;

3) розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

Згідно ч. 7 ст. 27 Закону України «Про рекламу» у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Згідно ч. 11 ст. 27 Закону України «Про рекламу» рішення у справах про порушення законодавства про рекламу можуть бути оскаржені до суду.

Предметом розгляду при прийнятті рішення був сюжет реклами, який нібито містив зображення жінок з оголеними частинами тіла, відсутність спеціального одягу, який має бути при рекламуванні будівельних матеріалів, зображення жінки як прикраси (сексуальний об`єкт).

Підставою прийняття рішення стало звернення ГО «Ліга захисту прав жінок «Гармонія рівних» на думку при рекламуванні спеціальних пропозицій на будівельні матеріали використовувалася реклама, що зображує/описує жінку як прикрасу та сексуальний об`єкт, включає натяки на статеві стосунки та сексуальність людей, які нічим не пов`язані з рекламованим продуктом та не мають прямих асоціацій із споживанням рекламованої послуги.

За позицією TOB «ЕПІЦЕНТР К» суспільні відносини з приводу обігу продукції сексуального чи еротичного характеру регулюються Законом України «Про захист суспільної моралі», відповідно до статті 1 якого продукція еротичного характеру - це будь-які матеріальні об`єкти, предмети, друкована, аудіо-, відеопродукція, в тому числі реклама, повідомлення та матеріали, продукція засобів масової інформації, електронних засобів масової інформації, що містять інформацію еротичного характеру, має за мету досягнення естетичного ефекту, зорієнтована на доросле населення і не збуджує в аудиторії нижчі інстинкти, не є образливою. Продукція порнографічного характеру - це будь-які матеріальні об`єкти, предмети, друкована, аудіо -, відеопродукція, в тому числі реклама, повідомлення та матеріали, продукція засобів масової інформації, електронних засобів масової інформації, змістом яких є детальне зображення анатомічних чи фізіологічних деталей сексуальних дій чи які містять інформацію порнографічного характеру. Саме статтею 14 вказаного Закону України «Про захист суспільної моралі» заборонена реклама будь-якої продукції, товарів і послуг, що містить тексти і (або) зображення сексуального характеру. Водночас, статтею 15 Закону України «Про захист суспільної моралі» визначено перелік державних органів, які здійснюють контроль у сфері захисту суспільної моралі, відповідно до якої контроль за додержанням вимог цього та інших законів у сфері захисту суспільної моралі в межах своєї компетенції здійснюють Міністерство внутрішніх справ України, Національна поліція, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері культури, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері кінематографії, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового, митного законодавства, Державний комітет телебачення і радіомовлення України та Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення. TOB «ЕПІЦЕНТР К» стверджувалось, що серед перелічених контролюючих органів Державна служба України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, а також її територіальні підрозділи - відсутні, а тому, на думку позивача, до компетенції Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів не відносяться функції контролю та розгляду питань з приводу реклами будь-якої продукції, товарів і послуг, що містить тексти і (або) зображення сексуального характеру. Вказані питання віднесені до компетенції інших державних органів, перелік яких визначений статтею 15 Закону України «Про захист суспільної моралі».

Також за твердженням TOB «ЕПІЦЕНТР К», не доведено, в чому саме полягають з його боку порушення етичних, гуманістичних, моральних норм, нехтування правилами пристойності.

Складом будь якого правопорушення є сукупність названих у законі ознак, за наявності яких діяння визнається конкретним правопорушенням. Такі ознаки мають об`єктивний і суб`єктивний характер та складаються з об`єкту, суб`єкту, об`єктивної і суб`єктивної сторони. Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві не обґрунтовано та не доведено в чому саме полягає об`єктивна сторона порушення з боку TOB «Епіцентр К» гуманістичних, моральних норм, яким чином відбулось нехтування правилами пристойності.

Пунктом 15 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про рекламу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.05.2004 №693, визначено, що з метою з`ясування обставин, що мають значення для справи і потребують спеціальних знань, Головою Держспоживінспекції, начальниками територіальних органів Держспоживінспекції, їх заступниками може бути призначена експертиза.

Як вбачається з протоколу засідання по справі про порушення законодавства про рекламу позивачем було прийняте рішення призначити експертизу, що обґрунтовано необхідністю застосування спеціальних знань для встановлення чи спростування факту наявності порушення законодавства, але висновок експертизи отримано не було.

В результаті, рішення було прийнято без наявності висновку експертизи, тобто без застосування спеціальних знань, як того вимагає як законодавство, так і конкретна ситуація відносно TOB «Епіцентр К».

Отже, рішення ґрунтувалось виключно на припущеннях Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві щодо порушення TOB «Епіцентр К» вимог законодавства.

TOB «Епіцентр К» не погодився також з позицією Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві, що зображення жінок у рекламному матеріалі нібито порушують етичні, моральні норми та нехтують правилами пристойності, а також зображують жінку, як прикрасу (сексуальний об`єкт), який нічим не пов`язаний з рекламованими продуктами, та не має прямих асоціацій зі споживанням рекламованої продукції.

Так, відповідно до вимог частини 1 статті 3 Закону України «Про рекламу», законодавство України про рекламу складається з цього Закону та інших нормативних актів, які регулюють відносини у сфері реклами. При виготовлені та розповсюджені зазначеної вище реклами не порушено жодної норми цього Закону.

Стандарт СОУ 21708654 -002-2011, затверджений та введений в дію 30.09.2011 року наказом Української асоціації маркетингу № 1 від 30.09.2011 року, на який посилається громадська організація у своєму зверненні, яке стало підставою для початку розгляду справи, не є Законом чи іншим нормативним актом, що регулює відносини у сфері реклами, а тому не є обов`язковим до виконання.

Головне управління Держпродспоживслужби в м. Києві не довело належними та допустимими доказами, що зображені у рекламному матеріалі жінки-моделі не пов`язані з рекламованим продуктом. Асортимент товарів, що реалізується у мережі ТЦ «Епіцентр» не обмежується тільки будівельними матеріалами, сантехнікою та товарами для дому. В торгівельних центрах TOB «Епіцентр К» представлені також дитячі товари, іграшки, косметика, одяг, рослини, сувеніри, інструменти і таке інше. Окреме направлення - це спортивний одяг та товари для спорту. TOB «Епіцентр К» наполягав, що зазначена вище реклама полягає в привернені уваги до того, що в Епіцентрі можна купити не тільки будівельні товари. Саме тому, жінки на фото вдягнені у спортивний одяг, представлений до продажу в ТЦ «Епіцентр», вони тримають інструменти, що також продаються у торгових центрах мережі. Крім того, їх фото розміщено на фоні полиць із різноманітним товаром.

У протоколі про порушення законодавства про рекламу від 21.05.2018 року, у Рішенні про початок розгляду справи від 14.06.2018 року та у Протоколі засідання по справі про порушення законодавства про рекламу від 10.08.2018 року позивачем зазначено, що вказані документи складено за ознаками порушення вимог частини З статті 7 Закону України «Про рекламу» під час розміщення реклами «БУДІВЕЛЬНИЙ БЕЗЛІМІТ. ДОЗВОЛЬ СОБІ БІЛЬШЕ!» TOB «Епіцентр К» у мережі Інтернет, сюжет якої порушує етичні, моральні норми, нехтують правилами пристойності (зображення жінок з оголеними частинами тіла без спеціального одягу при рекламуванні будівельних матеріалів).

Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені судом, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

При цьому, суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.

При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; від 6 вересня 2005 року; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; 18 липня 2006 року; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; від 10 лютого 2010 року; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) серія A. 303-A; 09 грудня 1994 року, пункт 29).

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, Головним управлінням Держпродспоживслужби в м. Києві, як суб`єктом владних повноважень, покладений на нього обов`язок доказування правомірності своїх дій та оскаржуваного рішення не виконано та не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною 2 статті 19 Конституції України та частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

А тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог первісного позову, а також виходячи із змісту позовних вимог зустрічного позову, системного аналізу положень законодавства України та доказів, які містяться в матеріалах справи, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення первісного позову та наявність підстав для задоволення зустрічного позову.

Інші доводи сторін не спростовують викладеного та не доводять протилежного.

Згідно ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що первісні позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню, оскільки зустрічний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню щодо визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Держпродспоживслужби у місті Києві від 21.08.2018 № 000031 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.

На підставі вище викладеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 9, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 255 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов Головного управління Держпродспоживслужби у місті Києві залишити без задоволення.

2. Зустрічний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ЕПІЦЕНТР К" задовольнити повністю.

3. За позовними вимогами зустрічного позову визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держпродспоживслужби у місті Києві від 21.08.2018 № 000031 про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу.

4. Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ЕПІЦЕНТР К" (02139, м. Київ, вул. Берковецька, 6-К, ЄДРПОУ 32490244) понесені ним судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1921 гривень (одна тисяча дев`ятсот двадцять одна гривень) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держпродспоживслужби у місті Києві (03151, м. Київ, вул. Волинська, 12, ЄДРПОУ 40414833).

Рішення набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України, після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів, з дня складання повного тексту рішення.

Суддя Н.В. Клочкова

Повний текст виготовлено та підписано 16.08.2019.