Рішення № 83700753, 19.08.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 серпня 2019 р. № 520/6500/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горшкової О.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під., 6 пов., м. Харків, 61022) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відмову у поновленні пенсії позивачу, викладене в рішенні комісії з розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсій Шевченківського ОУ ПФУ України м. Харкова, яке відбулось 16.11.2018 року протокол №46 та визнати бездіяльність відповідача, щодо не поновлення його пенсії - протиправною та зобов`язати його вчинити певні дії;

- зобов`язати відповідача провести поновлення та виплату пенсії по інвалідності позивачу з 07.10.2009 року - шляхом призначення її знову, відповідно до норм Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", в розмірі не меншому за прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він є інвалідом другої групи та з листопада 1993 року постійно проживає в Ізраїлі. Рішенням комісії з розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсії Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, яке відбулось 16.11.2018 р. протокол № 46 відмовлено в поновленні пенсії. Позивач вважає дане рішення незаконним, необґрунтованим та таким, що грубо порушує його право на пенсійне забезпечення.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2019 відкрито спрощене провадження та запропоновано відповідачу надати відзив на позов, а позивачеві - відповідь на відзив.

Представник відповідача 19 липня 2019 року надав до суду відзив на позов, в якому зазначив, що проти задоволення позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що позивачем всупереч вимогам Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1, не було подано документів відповідної форми; також послався на відсутність між Україною та Державною Ізраїль ратифікованого Верховною радою України міжнародного договору, яким би були врегульовані відносини із виплати пенсій, призначених в Україні пенсіонерам, які виїхали на постійне місце проживання у Державу Ізраїль. Разом з тим, зазначив, що архівна пенсійна справа щодо первинного призначення пенсії позивачу до Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова не надходила.

Позивач через канцелярію суду надав відповідь на відзив, в якій вказав, що ним до Пенсійного фонду надавався паспорт громадянина України для виїзду за кордон № НОМЕР_1 , виданий органом УВС-930, 27 липня 1993 року та посвідчення № НОМЕР_2 , видане органом МВС м. Реховот, які містять інформацію про особу позивача, місце його проживання та вік. Вимоги та доводи позову підтримав у повному обсязі.

Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Дослідивши долучені до матеріалів справи документи, суд встановив наступні обставини.

ОСОБА_1 є інвалідом другої групи та з 1993 року постійно проживає в Ізраїлі.

Паспорт громадянина України до матеріалів справи надано не було.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач виїхав з України до Ізраїлю на постійне місце проживання, де був прийнятий на консульський облік в консульському відділі посольства України в Державі Ізраїль.

Судовим розглядом встановлено, що 14.06.2017 року позивач звернувся до управління (через представника) з заявою про призначення пенсії.

Рішенням комісії з розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсії Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, яке відбулось 16.06.2017 р. протокол № 11 щодо поновлення пенсії по інвалідності відповідно до Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" відмовлено в поновленні пенсії, оскільки позивачем не надано документ, що засвідчує місце проживання особи (паспорт або довідка відповідних органів з місця проживання).

Так, рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.08.2018 по справі № 820/6531/17 скасовано рішенням Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2018, з прийняттям нового судового рішення, яким: визнано протиправним та скасовано рішення комісії з розгляду спірних питань про призначення (перерахунок) пенсії Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, яке відбулось 16.06.2017 року № 11; зобов`язано Шевченківське об`єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про поновлення виплати пенсії. В решті позовних вимог відмовлено.

Скасовуючи рішення комісії з розгляду спірних питань про призначення (перерахунок) пенсії Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, яке відбулось 16.06.2017 року № 11, суд апеляційної інстанції посилався на те, що заява ОСОБА_1 по суті не розглядалась, натомість комісією з розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсії Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова було відмовлено позивачу у поновленні пенсії фактично з формальних підстав.

Рішенням комісії з розгляду спірних питань при призначенні (перерахунку) пенсії Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, яке відбулось 16.11.2018 протокол № 46 щодо поновлення пенсії по інвалідності відповідно до Законом України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" було відмовлено в поновленні пенсії.

Своє рішення відповідач мотивував тим, що документи підтверджуючі призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії по інвалідності в період з 01.01.1992 по 11.11.1993 не надані.

Разом з тим, відповідач зазначив, що комісією встановлено, що архівна пенсійна справа ОСОБА_1 до Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (управління Пенсійного фонду України в Дзержинському районі м. Харкова) не передавалась. Також, згідно інформації управління праці та соціального захисту населення адміністрації Шевченківського району Харківської міської ради, ОСОБА_1 , який до виїзду на постійне місце проживання до Держави Ізраїль, мешкав за адресою: АДРЕСА_2 , на обліку в їх управлінні, як отримувач будь-яких видів допомоги в діючій та архівній базі не перебуває та не перебував.

Не погоджуючись з відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Відповідно до ч. 5 ст. 45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.

Відповідно до п. 1 ст. 8, п.1 ст.11 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, в а в разі смерті цих осіб члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи передбачені законом. Особами, які підлягають загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню є громадяни України.

Перелік документів для призначення, перерахунку пенсії визначений Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 року за № 1566/11846.

Відповідно до п.1.1 Порядку № 22-1 1.1 заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, а також у місті та районі за місцем проживання (реєстрації).

Згідно до п. 2.9 Порядку № 22-1 особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред`явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

Відповідно до п. 2.22 Порядку за документ, що засвідчує місце проживання особи, приймаються: паспорт або довідка відповідних органів з місця проживання (реєстрації), у тому числі органів місцевого самоврядування.

Матеріали справи містять посвідчення особи, згідно якого встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місцем народження є Радянський Союз. Посвідчення видано 18.11.2015, дійсне до 18.11.2025.

Судом із заяви про призначення/перерахунок пенсії встановлено, що позивач просив поновити пенсію з 11.05.1994, в графі паспорт значиться: серія НОМЕР_3, виданий органом УВС 930, дата видачі 27.07.1993.

Суд зазначає, що правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов`язки осіб, на ім`я яких видані такі документи, визначає Закон України від 20.11.2012 № 5492-VI "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус".

Згідно з абз.1 ч.1-3 ст. 22 Закону України від 20.11.2012 № 5492-VI "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" паспорт громадянина України для виїзду за кордон є документом, що посвідчує особу, підтверджує громадянство України особи, на яку він оформлений, і дає право цій особі на виїзд з України і в`їзд в Україну. Кожен громадянин України має право на отримання паспорта громадянина України для виїзду за кордон у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Паспорт громадянина України для виїзду за кордон оформляється особам, які не досягли шістнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягли шістнадцятирічного віку, - на 10 років.

Пунктом 14 частини сьомої статті 22 Закону України від 20.11.2012 № 5492-VI "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" визначено, що до паспорта громадянина України для виїзду за кордон вноситься така інформація: дата закінчення строку дії документа.

Пунктом 1 "Перехідних положень" Закону України від 20.11.2012 № 5492-VI "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" визначено, що документи, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, видані до дня набрання чинності цим Законом, є чинними до закінчення строку їх дії та не підлягають обов`язковій заміні.

Згідно з підпунктом 2 пункту 89 Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України для виїзду за кордон, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2014 № 152, паспорт для виїзду за кордон визнається недійсним, вилучається, анулюється та знищується у разі: закінчення строку його дії або прийняття рішення про його обмін до закінчення строку його дії.

З вищевикладеного слідує, що паспорт громадянина України для виїзду за кордон є належним документом, що засвідчує особу, виключно протягом дії такого паспорта та втрачає чинність після закінчення строку його дії.

Оскільки, на момент подання заяви про поновлення виплати пенсії сплинув строк дії паспорту для виїзду за кордон, який надано представником позивача на підтвердження належності позивача до гр. України, а саме: паспорт датований 1993 роком, відтак строк дії паспорту сплив 2003 року, суд приходить до висновку, що позивачем не дотримано положень п.2.9, 2.22 Порядку № 22-1 при поданні документів. Доказів продовження строку дії паспорту до суду позивачем або уповноваженими представниками останнього не надано.

Крім того, як зазначалось вище, відповідачем по справі здійснювались спроби встановити факт призначення ОСОБА_1 пенсії, а саме: відповідач звернувся до УП та СЗН адміністрації Шевченківського району Харківської області щодо надання інформації про отримання позивачем будь-яких видів допомоги, однак на обліку в управлінні ОСОБА_1 як в діючій так і в архівній базі не перебуває та не перебував.

Постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 №1828 врегульовано питання про передачу архівних справ та виплатних документів за останні три роки з 1998 - 2001, відтак архівна справа ОСОБА_1 до Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова не надходила.

Поряд із цим, суд вважає за необхідне зазначити, що позивачем ані під час звернення до Пенсійного фонду із заявою про поновлення виплати пенсії по інвалідності, ані під час розгляду даної справи доказів призначення пенсії ОСОБА_1 в період з 1992 по 1993 роки надано не було.

Щодо посилань представника позивача у позові та той факт, що призначення пенсії позивача підтверджується довідкою ВТЄ-7 №012173, суд вважає їх безпідставними, з огляду на наступне.

Так, судом з довідки ВТЄ-7 №012173 вбачається, що інвалідність позивачу встановлена безстроково з дитинства, дана довідка рекомендована до відома адміністраціям підприємств, установ, організацій.

Таким чином, вище вказана довідка ВТЄ-7 №012173 не є належним та допустимим доказом на підтвердження призначення пенсії ОСОБА_1 , оскільки засвідчує факт встановлення інвалідності позивачу.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання відповідача стосовно поновлення виплати пенсії, з проведенням індексації і компенсації втрати частини доходів, то вказана вимога має похідний характер від вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про відмову в поновленні пенсії, які залишені судом без задоволення, а відтак у задоволенні казаної частини позовних вимог також слід відмовити.

Приймаючи до уваги вище наведене, враховуючи, що позивачем не надано до суду доказів призначення йому пенсії в період з 1992 року по 1993 рік, а матеріали справи не спростовують вказані вище обставини, та з урахуванням розгляду відповідачем заяви представника позивача про поновлення виплати пенсії по суті, суд доходить висновку про наявність обґрунтованих підстав для відмови ОСОБА_1 у задоволенні позову.

Питання про розподіл судових витрат у зв`язку із звільненням позивача від сплати судового збору не вирішується.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-263, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Шевченківського об`єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 4 під., 6 пов., м. Харків, 61022) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Горшкова О.О.