Рішення № 8369980, 03.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/44003.02.10 За позовомПриватного підприємства "Листопад 22"

доТовариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма "Астейс"

простягнення 8 921,63 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Петріна О.Д.

від відповідача:не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне підприємство "Листопад 22" (надалі –ПП "Листопад 22") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма "Астейс" (надалі –ТОВ ВФ"Астейс") про стягнення 8 921,63 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов договору про продаж борошна №12-10 від 03.01.2008 р. позивач поставив борошно, а відповідач належним чином взяте на себе грошове зобов’язання за договором не виконав, в зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 7 050,00 грн. Крім того, позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 1871,63 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.12.2009 р. порушено провадження у справі №48/440 та призначено її до розгляду на 20.01.2010 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 20.01.2010 р. у зв’язку з клопотанням відповідача розгляд справи відкладено до 03.02.2010 р.

У судове засідання 03.02.2010 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконав, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх повністю.

Представник відповідача у судове засідання 03.02.2010 р. вдруге не з’явився, витребувані ухвалами суду від 18.12.2009 р. та 20.01.2010 р. докази та відзив на позовну заяву не подав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час і місце судового засідання був належним чином повідомлений, що підтверджується відміткою на звороті ухвали суду від 20.01.2010 р. та повідомленням про вручення поштового відправлення № 08969152, отримане відповідачем 25.12.2009 р.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 107/2, на яку було відправлено ухвали суду, підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

03.01.2008 р. між ПП "Листопад 22" (продавець) та ТОВ ВФ "Астейс" (покупець) було укладено договір про продаж борошна №12-10 (надалі –"Договір").

Відповідно до п 1.1 Договору продавець продає, а покупець купує та зобов’язується оплатити борошно першого сорту в кількості орієнтовно 70+5 тонн.

Згідно з п. 2.1 Договору борошно, що поставляється за даним договором, оплачується продавцю згідно рахунку фактури або накладних.

Відповідно до ч.1 ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Із матеріалів справи вбачається, що позивач поставив борошно на суму 9 550,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №ПП-00257 від 14.10.2008 р. та рахунком-фактурою №ПП-00249 від 14.10.2008 р.

Від імені ТОВ ВФ "Астейс" борошно за накладною було отримано Байдою, в той час, як довіреність на отримання товарно-матеріальних цінностей серія ЯОИ №829483 від 13.10.2008 р., яка була пред’явлена під час отримання товару, видана на іншу особу.

Частиною 1 статті 241 Цивільного кодексу України визначено, що правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Відповідачем було здійснено часткову оплату поставленого за вказаною накладною борошна, що підтверджується виписками з банківського рахунку позивача від 21.11.2008 р., 05.02.2009 р., 18.03.2009 р.

Отже, відповідачем вчинені дії, які свідчать про наступне схвалення отримання представником борошна за накладною №ПП-00257 від 14.10.2008 р. від імені відповідача.

Наявність в призначенні платежу словосполучення "попередня оплата" не спростовує вказаного висновку суду, оскільки фактично оплата за поставлене борошно здійснена після підписання накладної №ПП-00257 від 14.10.2008 р.

Таким чином, борошно поставлене згідно Договору та видаткової накладної №ПП-00257 від 14.10.2008 р. прийнято відповідачем без претензій та зауважень, його вартість частково оплачена, а заборгованість по його оплаті становить 7 050,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з пунктом 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Пунктом 2.3 Договору погоджено, що покупець зобов’язаний на протязі 2 банківських днів з моменту отримання рахунку фактури на борошно розрахуватися за нього з продавцем.

01.04.2009 р. позивач направив на адресу відповідача претензію №1 з вимогою про сплату заборгованості за поставлене борошно у розмірі 7 050,00 грн. та пені у розмірі 800,97 грн.

Отже, грошове зобов’язання відповідача по оплаті поставленого товару на момент розгляду справи судом наступило.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтями 525, 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Заборгованість ТОВ ВФ "Астейс" перед ПП "Листопад 22" у розмірі 7 050,00 грн. підтверджується матеріалами справи. Доказів погашення заборгованості відповідачем не подано.

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача заборгованості за поставлене борошно у розмірі 7 050,00 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Також, позивачем заявлено вимогу про стягнення пені у розмірі 1 871,63 грн. за прострочення виконання грошового зобов’язання.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Посилання позивача на ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", як підставу для нарахування пені є безпідставним, оскільки положення цього Закону лише обмежують розмір пені, яка нараховується за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання, у випадку якщо договором встановлений більший розмір.

В свою чергу, умови Договору не містять норми, якою визначається відповідальність відповідача за порушення виконання грошового зобов’язання у вигляді пені, а тому правові підстави для стягнення пені відсутні.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ ВФ "Астейс" на користь ПП "Листопад 22" заборгованості у розмірі 7 050,00 грн.

В задоволенні позову в частині стягнення пені у розмірі 1 871,63 грн. необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного підприємства "Листопад 22" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Виробнича фірма "Астейс" (02092, м. Київ, вул. Алма-Атинська, 107/2; ідентифікаційний код 21460219) на користь Приватного підприємства "Листопад 22" (02192, м. Київ, Дарницький бульвар, 5, кв. 7; ідентифікаційний код 32960266) заборгованість у розмірі 7 050 (сім тисяч п’ятдесят) грн. 00 коп., державне мито у розмірі 80 (вісімдесят) грн. 60 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 186 (сто вісімдесят шість) грн. 49 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

4.Повернути Приватному підприємству "Листопад 22" (02192, м. Київ, Дарницький бульвар, 5, кв. 7; ідентифікаційний код 32960266) з Державного бюджету України 213 (двісті тринадцять) грн. 00 коп. зайво сплаченого державного мита за подачу позовної заяви згідно платіжного доручення № 93 від 01.07.2009р., яке знаходиться в матеріалах справи. Видати довідку.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

СуддяР.В. Бойко