Рішення № 8369953, 28.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 47/33828.01.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов’янський індустріальний союз «Сода» До 1. Товариство з обмеженою відповідальністю «Київгума»

2. Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»в особі

Залізничної станції «Київ-Товарний»

Про стягнення 48979,51 грн.

Суддя Станік С.Р.

Представники сторін:

Від позивача Магдеева Н.М. –представник за довіреністю;

Від відповідача-1 Артюхов Є.С. –представник за довіреністю;

Від відповідача-2 В.В.Майданік –представник за довіреністю.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про стягнення загалом 48979,51 грн. по Договору № 48/08/мг від 07.07.2008, а також відшкодування витрат по сплаті державного мита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2009р. було порушено провадження у справі № 47/338, розгляд справи було призначено на 15.07.2009р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.09.2009 розгляд справи було призначено на 24.09.2009.

Але судове засідання 24.09.2009 –не відбулось, у зв’язку з чим розгляд справи ухвалою суду від 24.09.2009 було призначено на 15.10.2009.

Позивачем через канцелярію Господарського суду міста Києва 15.10.2009 подано заяву про уточнення позовних вимог, в якій позивач просив суд стягнути загалом 54933,00 грн., з яких 41280,48 грн. –заборгованість по Договору № 48/08/мл від 07.07.2008, 7631,00 грн. –пені, 990,00 грн. - 3% річних, 5000,00 грн. –збитків, 32,93 грн. витрат з отримання відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2009 розгляд справи було відкладено на 05.11.2009. Але судове засідання 05.11.2009 –не відбулось у зв’язку з знаходженням судді Станіка С.Р. на лікарняному, у зв’язку з чим розгляд справи ухвалою від 19.11.2009 призначено на 03.12.2009.

В судовому засіданні 03.12.2009 представник позивача заявлені вимоги (з урахуванням поданих уточнень до позову) підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити. Вимоги позивача мотивовані тим, що між позивачем та відповідачем-1 було укладено Договір № 48/08/мл від 07.07.2008, згідно умов якого позивачем було поставлено відповідачу-1 продукцію (крейду тонкодисперсну) у кількості 68,0 т. загалом на суму 41280,48 грн., який було отримано відповідачем-1 01.12.2008. Перевезення продукції здійснювалось відповідачем-2 на підставі квитанції про приймання вантажу № 50646832. Але відповідачем-1 всупереч умов Договору № 48/08/мл від 07.07.2008 не було здійснено оплату отриманого від позивача товару на суму 41280,48 грн. Також, позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України просив суд стягнути 3% річних в сумі 990,00 грн. та на підставі п. 5.2 Договору № 48/08/мл від 07.07.2008 – 7631,00 грн. пені, 5000,00 грн. упущеної вигоди внаслідок зупинки виробництва, а також відшкодувати витрати позивача щодо оплати проїзду представника з м. Слов’янськ Донецької обл. до м. Києва для участі в судових засіданнях та витрати з отримання відомостей з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Представник відповідача -1 в судовому засіданні 03.12.2009 проти заявлених до нього вимог заперечив. Просив суд у позові відмовити. заперечення відповідача, викладені у письмовому відзиві на позов, мотивовані тим, що поставлений позивачем товар згідно Договору № 48/08/мл від 07.07.2008 у кількості 68,0 т. загалом на суму 41280,48 грн. був неякісний (був вологий), про що складено Акт № 28 від 01.12.2008. Відповідач наголошував на тому, що згідно п. 3.2 Договору № 48/08/мл від 07.07.2008 саме позивач гарантує якість поставленого товару, чого позивачем дотримано не було. Наведені вище обставини, на думку відповідача-1, є підставами для відмови у позові.

Представник відповідача-2 в судовому засіданні 03.12.2009 проти заявлених до нього вимог заперечив у повному обсязі. Просив суд у позові відмовити. Свої заперечення відповідач-2 у письмовому відзиві мотивував тим, що позивачем заявлено вимоги про стягнення вартості поставленої відповідачу-1 продукції у кількості 68,0 т. загалом на суму 41280,48 грн. по Договору № 48/08/мл від 07.07.2008, але відповідач-2 не є стороною даного договору, жодних зобов’язань перед позивачем у нього по зазначеному договору у відповідача-2 не існує, оскільки відповідач-2 лише здійснив на замовлення позивача перевезення продукції до місця призначення на підставі квитанції про приймання вантажу № 50646832, навантаження здійснювалось засобами відправника (позивача) продукція була отримана відповідачем –1, що підтверджується дорожньою відомістю № 50646832 та довіреністю від 28.11.2008 № 473104, жодних зобов’язань по оплаті поставленої продукції у відповідача-2 перед позивачем не виникало.

В судовому засіданні 03.12.2009 було оголошено перерву до 28.01.2010, про що було повідомлено представників сторін під розписку.

В судовому засіданні 28.01.2010 представник позивача заявлені вимоги (з урахуванням здійснених уточнень) підтримав у повному обсязі. Просив суд позов задовольнити.

Представники відповідача-1 та відповідача-2 в судовому засіданні 28.01.2010 проти заявлених до них вимог заперечили. Просили суд у позові відмовити.

Розглянувши у судовому засіданні матеріали справи, необхідні для вирішення спору, заслухавши в судовому засіданні представників позивача, відповідача-1, відповідача-2, Господарський суд міста Києва,-

          ВСТАНОВИВ:           

          07.07.2008 між позивачем –ТОВ «Слов’янський індустріальний союз «Сода», як продавцем, та відповідачем-1 –ТОВ «Київгума», як покупцем, було укладено Договір № 48/08/мл (далі –Договір № 48/08/мл від 07.07.2008), який підписано представниками сторін та посвідчено печатками підприємств, належним чином засвідчена позивачем копія наявна в матеріалах справи.

Умовами Договору № 48/08/мл від 07.07.2008 позивачем та відповідачем-1 погоджено, що продавець (позивач) зобов’язується передати у власність покупця (відповідача-1) крейду тонкодисперсну МТД ТУ У 6-00209740.014-98 у кількості та строки, зазначені у заявці, а покупець (відповідач-1) зобов’язується прийняти товар та оплатити його згідно виставленого рахунку (п. 1.1), ціна товару, який поставляється по даному договору, на момент його підписання складає 470,00 грн., яка включає в себе вартість товару, упаковки, витрати по його доставці до місця зберігання на складі продавця (позивача), оформлення необхідної документації, а також витрати по страхуванню та транспортуванню товару до місця призначення (п. 2.2), оплата за поставлений товар проводиться в українських гривнях згідно виставленого рахунку –фактури для кожної партії окремо, згідно специфікацій (п. 2.3), покупець (відповідач-1) зобов’язаний оплатити поставлений товар у строк, що не перевищує 14 днів з дати поставки товару (п. 2.5), приймання товару по якості та кількості проводиться згідно інструкцій П-6, П-7 (п. 3.3), у тих випадках, коли умови договору відносно якості чи кількості товару будуть порушені постачальником і постачальник повідомить про це покупця, а покупець надасть згоду на прийняття даної партії товар, претензії відносно якості та кількості не приймаються і постачальник зобов’язаний зменшити ціну товару (п. 3.4), у тих випадках, коли покупець не надасть згоди на приймання товару, який буде поставлений з порушенням умов договору відносно якості та кількості він має право відмовитись від подальшої оплати товару; постачальник зобов’язаний на протязі 30 календарних днів після підписання акту про неякісність продукції замінити товар, щодо якого пред’являються претензії (п. 3.5), покупець не має права розпоряджатися товаром, по якому пред’явлені претензій, без згоди постачальника (п. 3.3), поставка товару здійснюється згідно письмової заявки покупця, у кількості, зазначеної у заявці (п. 4.1), продавець забезпечує доставку товару залізничним транспортом на умовах FCA у відповідності з вимогами «Інкотермс-2000»(п. 4.2), право власності на товар переходить до покупця з моменту прийняття вантажу залізницею, підтвердженого штампом станції відправлення на залізничній накладній (п. 4.6), сторона, яка не виконала або неналежним чином виконала зобов’язання по даному договору, зобов’язана відшкодувати іншій стороні спричинені таким невиконанням збитки у повному обсязі (п. 5.1), за прострочення оплати товару покупець (відповідач-1) сплачує продавцю (позивачу) пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від неоплаченої вартості товару за кожний день прострочки (п. 5.3).

20.11.2008 між позивачем –ТОВ «Слов’янський індустріальний союз «Сода», як продавцем, та відповідачем-1 –ТОВ «Київгума», як покупцем, було укладено Додаткову угоду № 1 до Договору № 48/08/мл від 07.07.2008, яку підписано представниками сторін та посвідчено печатками підприємств, належним чином засвідчена позивачем копія якої наявна в матеріалах справи, відповідно до умов якої сторонами було погоджено викладення пункту 2.5 Договору № 48/08/мл від 07.07.2008 у редакції, згідно якої покупець (відповідач-1) зобов’язаний оплатити поставлений товар у строк, що не перевищує 20 календарних днів з дати поставки товару.

Відповідно до дорожньої відомості ресурсів № 50646832, складеної відповідачем-2, позивачем з використанням вантажного вагону № 24458945 було направлено відповідачу-1, а відповідачем-1 отримано вантаж –крейду навалом масою 68,0 т., що підтверджується штампами станцій відправлення та призначення, навантаження здійснювалось засобами відправника (позивача).

Відповідно до довіреності суворої звітності НБЖ № 473104від 28.11.2008, виданої ТОВ «Київгума»на ім.’я Мірошніченко Г.Г., представником відповідача-1 було отримано вантаж крейду навалом масою 68,0 т., що перевозилась у вагоні № 24458945.

Відповідно до Акту про технічний стан вагона (контейнера) від 01.12.2008, складеного відповідачем-2 на станції Київ-Товарний, даний акт складений про те, що оглядом пред’явленого вагону № 24458945 встановлено, що у вагоні вантажопідіймальністю 68т. виявлено несправність: нещільно закриті, дірки в дверях; причина несправності виникла в процесі експлуатації вагона; при відправленні вагону вантажовідправник міг виявити несправність.

Згідно рахунку –фактури № 1669 від 26.11.2008, позивачем було заявлено до оплати відповідачу-1 внаслідок здійснення поставки товару у кількості 68,0 т. суму у розмірі 41280,48 грн., з яких: 27200,00 грн. –вартість товару (без НДС), ж/д тариф –5642,00 грн., ж/д послуги –1558,40 грн., 6880,08 грн. НДС.

Відповідно до Акту № 28 від 01.12.2008, затвердженого директором відповідача-1, , згідно якого було проведено огляд отриманої крейди МТД у мішках у кількості 68,0 т. від ТОВ «Слов’янський індустріальний союз «Сода»згідно накладної № 1853/1669 від 26.11.2008 по рахунку № 1669 від 26.11.2008, вагон у дірах, вода попадає через погано загерметизовані люки, внаслідок чого мішки з крейдою мокрі. Крейда не є придатною для роботи та підлягає поверненню.

Відповідно до Акту № 11 від 03.12.2008, затвердженого директором відповідача-1, який складено за участю представників позивача та відповідача-1, згідно якого було проведено огляд отриманої крейди МТД у мішках у кількості 68,0 т. від ТОВ «Слов’янський індустріальний союз «Сода»згідно накладної № 1853/1669 від 26.11.2008 по рахунку № 1669 від 26.11.2008, вагон № 24458945, згідно якого визначено, що отримана крейда не відповідає вимогам НД по показанням вологи (0,3% - норма, 0,43% - фактична), крейда не може бути використана у виробництві відповідача-1.

Також, у Акті № 11 від 03.12.2008 викладено думку представника ТОВ «Слов’янський індустріальний союз «Сода»щодо поставленого товару, згідно якої попадання води внаслідок відсутності герметичності є безпідставним; зазначено про те, що зберігання продукції на складі не відповідає встановленим нормам.

09.12.2008 позивачем на адресу відповідача-1 було направлено лист № 1/351, в якому позивач зазначав про те, що згідно умов Договору № 48/08/мл від 07.07.2008 позивачем було поставлено відповідачу-1 товар (крейду) у кількості 68,0т, оплату вартості якої позивач просив погасити.

10.12.2009 відповідачем-2 на адресу позивача було направлено лист № 20/08, в якому відповідач-1 зазначав про те, що використання поставленої неякісної крейди у виробництві відповідача-1 можливе при умові додаткового сушіння та просіву, вартість витрат на сушіння та просів складає 81,05 грн. за тону, а тому відповідач-1 на підставі статті 678 Цивільного кодексу України запропонував позивачу пропорційно зменшити ціну товару на суму витрат відповідача-1 на усунення недоліків поставленого товару або відшкодування даних витрат.

14.01.2009 відповідачем-2 на адресу позивача було направлено лист № 01пр-2, в якому відповідач-1 зазначав про те, що він згодний використовувати поставлену крейду у виробництві у випадку компенсування позивачем додаткових витрат відповідача-1 на її сушку, а у випадку відмови у компенсації позивачем даних витрат – відповідач-1 зазначав про повернення поставленого товару.

Стаття 175 ч.1 Господарського кодексу України встановлює, що майнові зобовязання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Вимогами статті 712 Цивільного кодексу України визначено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до статті 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Ч. 2 статті 664 Цивільного кодексу України визначає, якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.

Згідно статті 668 Цивільного кодексу України, ризик випадкового знищення або випадкового пошкодження товару переходить до покупця з моменту передання йому товару, якщо інше не встановлено договором або законом.

Умовами статті 675 Цивільного кодексу України визначено, що товар, який продавець передає або зобов'язаний передати покупцеві, має відповідати вимогам щодо його якості в момент його передання покупцеві, якщо інший момент визначення відповідності товару цим вимогам не встановлено договором купівлі-продажу.

Відповідно до статті 678 Цивільного кодексу України, покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: 1) пропорційного зменшення ціни; 2) безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; 3) відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

У разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.

Стаття 610 Цивільного кодексу України встановлює, що порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання.

Відповідно до статті 692 Цивільного кодексу України, покупець зобовязаний оплатити товар після його прийняття.

Згідно статті А.4 Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс (редакція 2000 року), які введені в дію з 01.01.2000 р. (далі –Інкотермс-2000), продавець зобов'язаний надати товар перевізнику або іншій особі, призначеній покупцем або обраній продавцем у відповідності зі статтею А.3 "а", у названому місці у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами для здійснення поставки. Поставка вважається здійсненою, якщо назване місце перебуває за межами площ продавця: коли товар наданий у розпорядження перевізника чи іншої особи, призначеної покупцем або обраної продавцем відповідно до статті А.3 "а", нерозвантаженим з транспортного засобу продавця (п. «б»).

Відповідно до статті А.5 Інкотермс-2000, Продавець зобов'язаний, з урахуванням положень статті Б.5, нести всі ризики втрати чи пошкодження товару до моменту здійснення його поставки у відповідності з статтею А.4.

Статтею Б.5 Інкотермс-2000 визначено, що Покупець зобов'язаний нести всі ризики втрати чи пошкодження товару з моменту, коли він є поставленим у відповідності з статтею А.4.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно частини 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивачем згідно умов Договору № 48/08/мл від 07.07.2008 було поставлено відповідачу-1 на умовах FCA шляхом відправлення залізничним транспортом товар (крейду) загалом у обсязі 68,0т., вартість якого згідно виставленого рахунку –фактури № 1669 склала 27200,00 грн. (без НДС) і до вартості якого згідно п. 2.2 Договору № 48/08/мл від 07.07.2008 було включено ж/д тариф –5642,00 грн., ж/д послуги –1558,40 грн., 6880,08 грн. НДС, а загалом - 41280,48 грн., який відповідачем-1 було прийнято, що підтверджується наявними в справі дорожньою відомістю № 50646832 та довіреністю від 28.11.2008 № 473104 та не заперечувалось представником відповідача-1 в судовому засіданні.

Як встановлено судом, позивачем та відповідачем-1 у п. 4.6 Договорі № 48/08/мл від 07.07.2008 було погоджено умову, згідно якої право власності на товар переходить до покупця (відповідача-1) з моменту прийняття вантажу залізницею, підтвердженого штампом станції відправлення на залізничній накладній. Таким чином, враховуючи умову FCA Інкотермс-2000, згідно якої продавець зобов'язаний надати товар перевізнику або іншій особі, призначеній покупцем або обраній продавцем у відповідності зі статтею А.3 "а" Інкотермс-2000, у названому місці у день чи в межах періоду, що узгоджені сторонами для здійснення поставки, а поставка вважається здійсненою, якщо назване місце перебуває за межами площ продавця: коли товар наданий у розпорядження перевізника чи іншої особи, призначеної покупцем або обраної продавцем відповідно до статті А.3 "а" Інкотермс-2000, нерозвантаженим з транспортного засобу продавця, суд дійшов висновку, що саме з завантаження товару (крейди) позивачем у вагон № 24458945, яке відбулось 25.11.2008 згідно відбитку станції відправлення відповідача-2 на дорожній відомості № 50646832, тобто передачі товару у розпорядження перевізника, до відповідача-1 перейшло право власності на вантаж, і у відповідності до статті Б.5 Інкотермс-2000 - ризики щодо пошкодження вантажу.

Таким чином, суд дійшов висновку, що оскільки позивачем 25.11.2008 було завантажено у вагон № 24458945 товар (крейду) у обсязі 68,0т. загалом на суму 41280,48 грн., відповідно до ч. 2 статті 664 Цивільного кодексу України, обов’язок позивача передати товар покупцеві відповідачу-1 було виконано у момент здачі товару перевізникові, і у відповідача-1 виник обов’язок оплатити отриманий товар, отримання якого відповідачем-1 підтверджується довіреністю суворої звітності НБЖ № 473104від 28.11.2008 та не заперечувалось представником відповідача-1 в судових засіданнях по справі.

Посилання відповідача-1 у письмовому відзиві на позов на те, що отриманий ним від позивача товар (крейда) у обсязі 68,0т. загалом на суму 41280,48 грн. є неякісною і неможливою у використанні у виробництві відповідача-1, що зафіксовано у відповідних Актах № 28 від 01.12.2008 та № 11 від 03.12.2008, що на думку відповідача-1 є підставою для неоплати поставленого позивачем товару у обсязі 68,0т. загалом на суму 41280,48 грн. –судом відхиляється, як необґрунтоване та таке, що суперечить вимогам чинного законодавства, зокрема статті 678 Цивільного кодексу України, оскільки по-перше, отримання відповідачем-1 товару, який він не може використовувати у своїй діяльності не є підставою для його неоплати, оскільки обов’язок оплатити поставлений товар та права, обумовлені зазначеною статтею не виключають одне одного; по-друге, згідно умов п.п. 4.2, 4.6 Договору № 48/08/мл від 07.07.2008 передбачено, що саме з моменту завантаження товару відповідач-1 несе усі ризики щодо пошкодження товару, оскільки набуває право власності на нього; по-третє, жодних вимог, обумовлених статтею 678 Цивільного кодексу України, відповідачем-1 у встановленому законом порядку станом на момент вирішення спору –не заявлялось.

Отже, відповідач-1 згідно умов Додаткової угоди № 1 до Договору № 48/08/мл від 07.07.2008 мав оплатити поставлений товар (крейда) у обсязі 68,0т. загалом на суму 41280,48 грн. у строк, що не перевищує 20 календарних днів з дати поставки товару. А оскільки відповідачем-1 вантаж було одержано 01.12.2008, що підтверджується відмітками на дорожній відомості № 50646832, таким чином, відповідач-1 мав оплатити отриманий від позивача товар у строк не пізніше 29.12.2008. Але відповідачем-1, всупереч умов Договору № 48/08/мл від 07.07.2008, Додаткової угоди № 1 та статті 692 Цивільного кодексу України не було здійснено оплату отриманого товару в сумі 41280,48 грн. у строк до 29.12.2008, доказів протилежного, суду станом на момент вирішення спору надано не було.

Таким чином суд дійшов висновку, що на даний час саме у відповідача-1 перед позивачем по Договору № 48/08/мл від 07.07.2008 існує непогашена заборгованість в сумі 41280,48 грн., а тому суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача-1 суми заборгованості за поставлений позивачем, та прийнятий, але не оплачені відповідачем-1 товар (крейду) законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами, та такою що підлягає задоволенню в сумі 41280,48 грн.

Також, позивачем заявлено вимоги про стягнення з відповідача за прострочення виконання грошового зобов’язання по оплаті поставленого товару 3% річних в сумі 990,00 грн. та на підставі п. 5.2 Договору № 48/08/мл від 07.07.2008 –7631,00 грн. пені.

Відповідно до ст.ст. 610, 612 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом та якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.

Статтею 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, а саме як сплата неустойки так і відшкодування збитків.

Згідно статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд враховуючи те, що відповідачем-1, всупереч умов Договору № 48/08/мл від 07.07.2008, Додаткової угоди № 1 та статті 692 Цивільного кодексу України не було здійснено оплату отриманого товару в сумі 41280,48 грн. у строк до 29.12.2008, дійшов висновку про часткову обґрунтованість вимог позивача про стягнення на підставі статті 625 Цивільного кодексу України 3% річних та на підставі п. 5.3 Договору № 48/08/мл від 07.07.2008 пені за період прострочення з 30.12.2008 по 24.09.2009 (дата, визначена позивачем у позові щодо строків нарахування), що складає 270 днів.

Згідно розрахунку суду, розмір 3% річних складає:

41280,48 грн. х3% /365 х 270 днів = 916, 11 грн. і підлягає стягненню з відповідача-1 на користь позивача.

Згідно розрахунку суду, розмір пені складає:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення

41280.4830.12.2008 - 15.02.20094812,0 %0.066 %1299,32

41280.4816.02.2009 - 14.06.200911912,0 %0.066 %3230,06

41280.4815.06.2009 - 11.08.20095811,0 %0.060 %1443,12

41280.4812.08.2009 - 24.09.20094410,25 %0.056 %1020,14

Таким чином, загальна сума пені за Договору № 48/08/мл від 07.07.2008 складає: 1299,32 грн. + 3230,06 грн. + 1443,12 грн. + 1020,14 грн. = 6992,63 грн. і підлягає стягненню з відповідача-1 на користь позивача.

Також, позивачем було заявлено до стягнення 5000,00 грн. упущеної вигоди, посилаючись на те, що зазначена сума є сумою, на яку позивачем втрачено дохід внаслідок зупинки виробництва, оскільки відповідачем-1 не здійснено оплату поставленого товару.

Відповідно до статті 224 Господарського кодексу України передбачає, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.

Стаття 225 Господарського кодексу України встановлює, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Стаття 22 Цивільного кодексу України визначає, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Розглянувши заявлену вимогу про стягнення 5000,00 грн. упущеної вигоди, судом встановлено, що відповідно до вимог ст.ст. 22 Цивільного кодексу України, ст. 224, 225 Господарського кодексу України, обов'язковою передумовою задоволення позовних вимог щодо відшкодування збитків є встановлення в діях або бездіяльності відповідача складу цивільного правопорушення, складовими частинами якого є: наявність збитків; причинний зв'язок між діями відповідача та заподіянням збитків позивачеві; протиправність поведінки відповідача як заподіювача збитків; вина відповідача. Відсутність будь-якої з зазначених ознак виключає настання цивільно-правової відповідальності відповідача у вигляді покладення на нього обов'язку з відшкодування збитків.

Звертаючись з позовом про стягнення збитків у формі упущеної вигоди, позивач повинен здійснити точні розрахунки і підкріпити їх відповідними належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України, які б безспірно підтверджували б їх розмір, яких позивачем станом на момент вирішення спору надано не було, а доданий позивачем до позову розрахунок збитків не містить посилань на обставини, відповідні підтверджуючі документи щодо отриманої виручки, доходів магазину та складу.

Суд зазначає, що неодержаний прибуток (неотриманий доход, упущена вигода) - це розрахункова величина втрати очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб'єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив би правопорушення.

Сума збитків, яку просить стягнути позивач, обґрунтовується лише умовним припущенням позивача про можливість отримання ним прибутку. Матеріали справи № 47/338 не містять доказів про беззастережність вимог позивача про відшкодування упущеної вигоди саме в сумі 5000,00 грн. або доказів визнання відповідачем-1 або відповідачем-2 свого обов”язку щодо відшкодування позивачу упущеної вигоди.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача про стягнення 5000,00 грн. збитків у вигляді упущеної вигоди задоволенню не підлягають у зв”язку з недоведеністю їх розміру та причинно -наслідкового зв”язку між діями відповідача-1 по виконанню умов Договору № 48/08/мл від 07.07.2008 або відповідача-2 по здійсненню ним перевезення та заподіянням позивачу збитків у вигляді упущеної вигоди в сумі 5000,00 грн.

Також, в частині задоволення вимог позивача до відповідача-2 суд відмовляє, оскільки позивачем заявлено вимоги про стягнення вартості поставленої відповідачу-1 продукції у кількості 68,0 т. загалом на суму 41280,48 грн. по Договору № 48/08/мл від 07.07.2008, але відповідач-2 не є стороною даного договору, жодних зобов’язань перед позивачем у нього по зазначеному договору у відповідача-2 не існує, оскільки відповідач-2 здійснив лише на замовлення позивача перевезення продукції до місця призначення на підставі квитанції про приймання вантажу № 50646832, навантаження здійснювалось засобами відправника (позивача) продукція була отримана відповідачем –1, що підтверджується дорожньою відомістю № 50646832 та довіреністю від 28.11.2008 № 473104, жодних зобов’язань по оплаті поставленої продукції у відповідача-2 перед позивачем не виникало.

З огляду на викладене, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме: в частині стягнення з відповідача-1 основної заборгованості по Договору № 48/08/мл від 07.07.2008 в сумі 41280,48 грн., 3% річних - 916, 11 грн., пені - 6992,63 грн. в іншій частині позовних вимог до відповідача-1 та відповідача-2 суд відмовляє.

Також, позивач у позові просив суд вжити заходів до забезпечення позову, шляхом накладення арешту на грошові кошти відповідача (без зазначення якого саме та на яку суму). Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що заявлена вимога не є обгрунтованою, оскільки позивачем крім самої вимоги, викладеної у позові, не надано жодного належного та допустимого доказу в розумінні статті 34 Господарського процесуального кодексу України, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду, також позивачем не зазначено щодо якого саме відповідача він просить вжити заходи до забезпечення позову та на яку суму, а тому заявлвимога позивача про вжиття заходів до забезпечення позову задоволенню не підлягає.

Відповідно до статті 44 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов’язані з розглядом справи (отримання витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організації України, вартість якого складає 32,93 грн. та витрати щодо проїзду в місце проведення судових засідань в сумі 1 447,30 коп., понесення яких позивачем документально підтверджено, докази чого наявні у матеріалах справи), відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають стягненню з відповідача-1 пропорційно розміру задоволених вимог.

Згідно статті 46 Господарського процесуального кодексу України, в разі збільшення розміру позовних вимог недоплачена сума державного мита доплачується чи стягується згідно з новою ціною позову. Також, оскільки позивачем уточнювались позовні вимоги в сторону збільшення (з 48979,51 грн. до 54933,00 грн. (різниця – 5953,49 грн.)), які судом розглянуто та прийнято рішення, але відповідні вимоги державним митом позивачем не оплачувались, з позивача в доход Державного бюджету України підлягає стягненню 59,53 грн. державного мита.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 44, 46, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Київгума»(код ЄДРПОУ 35115248, місцезнаходження: 07403, Кииївська обл., м. Бровари, вул. Кутузова, 127 (юридичне); 03039, м.Київ, проспект 40-річчя Жовтня,6 (фактичне)) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов’янський індустріальний союз «Сода»(код ЄДРПОУ 31054873, місцезнаходження: 84100, Донецька обл., м. Слов’янськ, вул. Чубаря, 91) суму боргу в розмірі 41280 (сорок одна тисяча двісті вісімдесят) грн. 48 коп., суму трьох процентів річних –916 (дев’ятсот шістнадцять) грн. 11 коп., пені –6992 (шість тисяч дев’ятсот дев’яносто дві) грн. 63 коп., а також судові витрати по сплаті державного мита –439 (чотириста тридцять дев’ять) грн. 80 коп., витрати по сплаті інформаційно-технічних послуг –105 (сто п’ять) грн. 95 коп., інші витрати, пов’язані з розглядом справи –1480 (одна тисяча чотириста вісімдесят) грн. 23 коп. В іншій частині позовних вимог до Товариства з обмеженою відповідальністю «Київгума»- відмовити.

3.          В задоволенні позовних вимог до Державного територіально-галузевого об’єднання «Південно-Західна залізниця»в особі Залізничної станції «Київ-Товарний»- відмовити.

4.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Слов’янський індустріальний союз «Сода»(код ЄДРПОУ 31054873, місцезнаходження: 84100, Донецька обл., м. Слов’янськ, вул. Чубаря, 91) в доход Державного бюджету України 59 (п’ятдесят дев’ять) грн. 53 коп. недоплаченого державного мита.

5.          Видати наказ відповідно до ст. 116 Господарського процесуального кодексу України.

6.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя           С.Р. Станік

Дата підписання рішення –01.02.2010