Ухвала суду № 83699351, 19.08.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

УХВАЛА

19 серпня 2019 року Справа №160/7771/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Конєва С.О., розглянувши матеріали адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізьке спеціалізовано-монтажне управління" до Відповідача-1: Державної фіскальної служби України, до Відповідача-2: Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішень №1222028/41592432, №1222022/41592432 від 15.07.2019р., зобов`язати вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

12.08.2019р. Товариство з обмеженою відповідальністю "Запорізьке спеціалізовано-монтажне управління" звернулося з адміністративним позовом до Відповідача-1: Державної фіскальної служби України, до Відповідача-2: Головного управління ДФС у Дніпропетровській області та просить:

- визнати протиправним та скасувати Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації

податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від

15.07.2019p. №1222028/41592432, підписане головою комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації А. Логвин;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну TOB «ЗСМУ» №36 від 27.05.2019p. у Єдиному реєстрі податкових накладних датою фактичного її отримання ДФС України, а саме: 15.06.2019 p.;

- визнати протиправним та скасувати Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації

податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від

15.07.2019 p. №1222022/41592432, підписане головою комісії, яка приймає рішення про

реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових

накладних або відмову в такій реєстрації А. Логвин;

- зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати податкову накладну TOB «ЗСМУ» №21 від 03.06.2019p. у Єдиному реєстрі податкових накладних датою фактичного її отримання ДФС України, а саме: 26.06.2019 p.

Вивчивши матеріали поданого адміністративного позову, суд приходить до висновку про те, що зазначений позов слід залишити без руху на підставі ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України, виходячи з наступного.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160,161, 172 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160,161 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху і встановлює строк для їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

У відповідності до положень ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.

Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом.

Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Положення наведених норм процесуального права дають підстави для висновку, що копії документів, які надаються до суду в якості доказів повинні бути засвідчені у встановленому законом порядку.

Загальні вимоги щодо документування управлінської інформації та організації роботи з документами, створеними у паперовій формі, у Секретаріаті Кабінету Міністрів України, центральних органах виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих органах виконавчої влади встановлені Типовою інструкцією з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 № 55 (далі - Типова інструкція).

Згідно з пунктом 71 Типової інструкції напис про засвідчення документа складається із слів "Згідно з оригіналом", найменування посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалу імені та прізвища, дати засвідчення копії і проставляється нижче реквізиту документа "Підпис".

Враховуючи викладене, засвідчення оригіналу документа передбачає: 1) вчинення відповідного напису уповноваженою на таку дію особою із зазначенням її посади, ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, слів "Згідно з оригіналом", а також дати засвідчення копії; 2) скріплення напису про засвідчення копії підписом уповноваженої особи.

Також, ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).

Однак, на підтвердження обставин, на яких ґрунтуються його позовні вимоги, позивачем до позовної заяви додано копії документів засвідчених лише підписом, печаткою, та написом "Копія вірна", тобто без зазначення ПІБ, найменування посади та дати засвідчення, що є порушенням вимог вищенаведених норм.

Таким чином, суд приходить до висновку, що додані до позовної заяви документи не засвідченні у встановленому законодавством порядку, а отже не є належними доказами у розумінні вимог ст.ст.72-76 Кодексу адміністративного судочинства України та подані з порушенням ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позивачем позов поданий без додержання вимог, встановлених ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому даний позов підлягає залишенню без руху із встановленням позивачеві строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позову без руху.

Вищезазначені недоліки позовної заяви мають бути усунені позивачем у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху шляхом надання до канцелярії суду доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: копії документів доданих до позовної заяви, засвідчених у встановленому законодавством порядку згідно до вимог ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України та у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись ст.94, ч.4 ст.161, ч.1 ст.169, ст.ст. 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Запорізьке спеціалізовано-монтажне управління" до Відповідача-1: Державної фіскальної служби України, до Відповідача-2: Головного управління ДФС у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування рішень №1222028/41592432, №1222022/41592432 від 15.07.2019р., зобов`язати вчинити певні дії - залишити без руху.

Позивачеві у десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду доказів, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, а саме: копії документів доданих до позовної заяви, засвідчених у встановленому законодавством порядку згідно до вимог ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України та у відповідності до вимог ч.4 ст.161 Кодексу адміністративного судочинства України.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до п.1 ч.4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала суду не підлягає оскарженню окремо від ухвали про повернення заяви згідно до вимог ст.ст.294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили у строки, встановлені ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.О. Конєва