Рішення № 8369888, 01.02.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/3601.02.10 За позовомАкціонерного товариства "Страхова компанія "Залізничні шляхи"

доЗакритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Страховий капітал"

простягнення 1 646,61 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Чернова С.В.

від відповідача:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерне товариство "Страхова компанія "Залізничні шляхи" (надалі –АТ "СК "Залізничні шляхи") звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Страховий капітал" (надалі –ЗАТ "СК "Страховий капітал") про стягнення 1 646,61 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання умов генерального договору про співробітництво в області перестрахування і ретроцесії №01/RE/07 від 20.03.2007 р. відповідач у встановлені строки не виконав свого зобов’язання з оплати своєї частки страхового відшкодування, у зв’язку з настанням страхового випадку.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 18.01.2010 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 01.02.2010 р.

У судове засідання 01.02.2010 р. представник позивача з’явився, вимоги ухвали суду виконав, позовні вимоги підтримав повністю та просить їх задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судове засідання 01.02.2010 р. не з’явився, вимоги ухвали суду не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується відміткою на звороті ухвали суду від 18.01.2010 р. та повідомленням про вручення поштового відправлення №08899413 від 20.01.2010 р.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01004, м. Київ, вул. Кропивницького, 6, кв. 2, на яку було відправлено ухвалу суду, підтверджується довідкою Головного міжрегіонального управління статистики у місті Києві №21-10/8638 від 08.12.2009 р.

Згідно із абз. 2 п. 3.6 роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За згодою представників сторін, присутніх у судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

20.04.2007 р. між АТ "СК "Залізничні шляхи" (перестрахувальник) та ЗАТ "СК "Страховий капітал" (перестраховик) було укладено генеральний договір №01/RE/07 про співробітництво в області перестрахування і ретроцесії (надалі –"Договір").

Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 Договору предметом даного договору є угода про порядок і умови співпраці в галузі факультативного перестрахування (ретроцесії) ризиків. Даний договір є основним документом, який регулює та визначає принципи взаємодії сторін у сфері факультативного перестрахування (ретроцесії), а також права і обов’язки при укладанні та виконанні договорів факультативного перестрахування, взаємну відповідальність сторін, порядок врегулювання збитків та вирішення спірних питань.

Згідно із ч. 1 ст. 987 Цивільного кодексу України за договором перестрахування страховик, який уклав договір страхування, страхує в іншого страховика (перестраховика) ризик виконання частини своїх обов'язків перед страхувальником.

Пунктом 1.6 Договору передбачено, що кожна із сторін, що підписала даний договір, має право приймати і передавати ризики у факультативне перестрахування (ретроцесію) у визначеній долі, керуючись інтересами обох сторін. Конкретний договір факультативного перестрахування (ковер-нота) є юридичним документом, невід'ємним доповненням даного договору, що регулює перестрахування конкретного ризику.

14.02.2008 р. між сторонами укладено ковер-нот №327-08/SK (надалі –"Ковер-нот"), об’єктом перестрахування якого є майнові інтереси Страхувальника (Ботвіної Л.Ф.), що не суперечать законодавству України, пов’язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортним засобом Toyota RAV 4, реєстраційний номер АА 0341 СВ.

Згідно із умовами Ковер-ноту АТ "СК "Залізничні шляхи" передало, а ЗАТ "СК "Страховий капітал" прийняло у перестрахування страхові ризики позивача за договором добровільного страхування наземного транспорту №120014 від 01.01.2008р. на період з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р.

Частка відповідальності, що передана в перестрахування перестраховику за Ковер-нотом становить 45500,00 грн., що становить 23.71 % від страхової суми (191 900,00 грн.).

На виконання умов Ковер-ноту позивачем було перераховано на користь відповідача перестрахувальну премію у розмірі 1 601,60 грн., що підтверджується платіжним доручення №497 від 11.03.2008 р.

16.10.2008 р. близько 18:40 год. в м. Києва на вул. Басейна, 1/2 мало місце ДТП за участі застрахованого автомобіля Toyota RAV 4, реєстраційний номер АА 0341 СВ, у зв’язку із чим позивач на підставі калькуляції вартості відновлювального ремонту та страхового акту №386/08-444/08, затвердженого 04.12.2008 р., виплатив застрахованій особі страхове відшкодування у розмірі 6 794,79 грн., що підтверджується платіжним дорученням №1625 від 05.12.2008 р.

Пунктом 4.4 Договору погоджено, що перестраховик зобов’язаний, в разі настання страхового випадку, за заявою перестрахувальника, здійснити виплату страхового відшкодування в межах прийнятого на себе ліміту відповідальності, обумовленого конкретними договорами перестрахування (ретроцесії), безпосередньо страхувальнику у випадку неплатоспроможності перестрахувальника.

Згідно із п. 6.2 Ковер-ноту перестраховик зобов’язаний відшкодувати страховику витрати на розслідування та врегулювання страхового випадку, включаючи витрати страховика, що пов’язані з визначенням причин та розмірів збитку, витрат на зменшення розмірів збитку у такій частці, в якій він ніс відповідальність за Договором перестрахування.

Платіжним доручення №2192 від 04.11.2008 р. сплатив ТОВ "АК "Українська служба допомоги" вартість проведеного огляду транспортного засобу у розмірі 150,00 грн.

Таким чином, розмір частки страхового відшкодування, який покладається на відповідача згідно Ковер-ноту становить 1 646,61 грн. ((6 794,79 + 150,00)x23,71%).

Згідно статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п. 6.3 Ковер-ноту перестраховик сплачує частку страхового відшкодування та витрат на врегулювання збитків за страховим випадком на розрахунковий рахунок страховика, не пізніше 5 банківських днів з дати одержання перестраховиком від страховика копії страхового акту та документів, що посвідчують настання страхового випадку, та розрахунку суми збитку.

Листом №87/П від 30.01.2009 р. до якого додані документи, передбачені п. 6.3. Ковер-ноту, позивач звернувся до відповідача з вимогою сплатити частку страхового відшкодування по автомобілю Toyota RAV 4, реєстраційний номер АА 0341 СВ, що складає 1 646,61 грн.

Отже, строк виконання відповідачем грошового зобов’язання по виплаті частки страхового відшкодування на момент розгляду справи настав.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно із статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Заборгованість ЗАТ "СК "Страховий капітал" перед АТ "СК "Залізничні шляхи" по сплаті частки перестрахового відшкодування у розмірі 1 646,61 грн. підтверджується матеріалами справи та не спростована відповідачем. Доказів погашення заборгованості відповідачем не подано.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги про стягнення частки перестрахового відшкодування у розмірі 1 646,61 грн. обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов Акціонерного товариства "Страхова компанія "Залізничні шляхи" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Страховий капітал" (01004, м. Київ, вул. Кропивницького, 6, кв. 2; ідентифікаційний код 32206908) на користь Акціонерного товариства "Страхова компанія "Залізничні шляхи" (36011, м. Полтава, вул. Шевченка, 3; ідентифікаційний код 22523595) частку перестрахового відшкодування у розмірі 1646 (одна тисяча шістсот сорок шість) грн. 61 коп., державне мито у розмірі 102 (сто дві) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                     Р.В. Бойко