Рішення № 8369848, 22.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 32/69822.01.10 За позовом           Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт»Державного підприємства «Укрборонсервіс» до           Державного підприємства «Київський ремонтний завод «Радіан»

про стягнення заборгованості

Суддя Хрипун О.О.

Представники:

Від Позивача Ткаченко Ю.В. –предст.,

Від Відповідача Камишан В.В. –предст..

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Дочірнє підприємство Державної компанії «Укрспецекспорт»Державне підприємство «Укрборонсервіс»з позовом до Державного підприємства «Київський ремонтний завод «Радіан»про стягнення 324051,60 грн. заборгованості.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Відповідачем зобов’язань щодо перерахування грошових коштів на рахунок Позивача відповідно до умов Договору про відступлення права вимоги № Д29-7.1.3/463 від 25.08.2009, за яким Дочірнє підприємство Державної компанії «Укрспецекспорт»Державне підприємство «Укрборонсервіс»набуло права грошової вимоги до Відповідача в розмірі 324051,60 грн., яке виникло згідно з Договором № АСН-31/2005 від 06.10.2005, укладеним між Відповідачем та Товариством з обмеженою відповідальністю Спільного українсько-російського науково-виробничого підприємства Фірма «Паралакс».

Відповідач позовні вимоги визнав в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва

ВСТАНОВИВ:

25.08.2009 між Дочірнім підприємством Державної компанії «Укрспецекспорт»Державним підприємством «Укрборонсервіс»(далі –Позивач, Новий Кредитор), Товариством з обмеженою відповідальністю Спільного українсько-російського науково-виробничого підприємства Фірма «Паралакс» (далі - Кредитор) та Державним підприємством «Київський ремонтний завод «Радіан»(далі –Відповідач, Боржник) укладено Договір відступлення права вимоги № Д29-7.1.3/463 (далі - Договір).

Згідно з цим Договором Кредитор передав Новому Кредитору, а Позивач прийняв від Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного українсько-російського науково-виробничого підприємства Фірма «Паралакс»право грошової вимоги до Відповідача в розмірі 324051,60 грн. (п. 1.1 Договору).

Право вимоги виникло згідно з Договором № АСН-31/2005 від 06.10.2005, укладеним між Товариством з обмеженою відповідальністю Спільного українсько-російського науково-виробничого підприємства Фірма «Паралакс»та Боржником, і визнане Відповідачем згідно з Актом звірки розрахунків станом на 17.09.2008 та Угодою від 18.09.2008 про розірвання Договору № АСН-31/2005 від 06.10.2005 (копії зазначених документів містяться в матеріалах справи).

Пунктом 2.3 Договору Відповідач підтвердив згоду на передачу Кредитором права вимоги грошового зобов’язання, визначеного п. 1.1 Договору, Новому Кредитору.

На виконання умов п. 2.2.2 Договору Позивачем платіжним дорученням № 6175 від 27.08.2009 перераховано на рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Спільного українсько-російського науково-виробничого підприємства Фірма «Паралакс»розмір відступленого права вимоги в сумі 324051,60 грн.

Господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (п. 1 ст. 74 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, серед іншого, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 Цивільного кодексу України).

          Відповідно до п. 1.3 Договору після підписання сторонами цього Договору Новий Кредитор є повним правонаступником Кредитора відносно права вимоги до Боржника.

Таким чином, новим кредитором за Договором № АСН-31/2005 від 06.10.2005 є Позивач –Дочірнє підприємство Державної компанії «Укрспецекспорт»Державне підприємство «Укрборонсервіс».

Державним підприємством «Київський ремонтний завод «Радіан»заборгованість в розмірі 324051,60 грн. перед Позивачем не погашена, доказів оплати такої Відповідачем до матеріалів справи не надано. Борг перед Позивачем у вказаній сумі Відповідач визнає.

Згідно зі ст. 14 Цивільного кодексу України цивільні обов’язки виконуються в межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).

Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених Позивачем вимог щодо стягнення з Відповідача 324051,60 грн.

Статтею 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частина 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з ч. 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Враховуюче викладене, суд доходить до висновку про обґрунтованість заявлених Позивачем вимог та відповідність їх чинному законодавству, у зв’язку з чим, позов підлягає задоволенню.

Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на Відповідача.

Керуючись ст. ст. 32-34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Київський ремонтний завод «Радіан»(02093, м. Київ, вул. Росошанська, 3-а, код 07796404) на користь Дочірнього підприємства Державної компанії «Укрспецекспорт»Державного підприємства «Укрборонсервіс»(01021, м. Київ, вул. Грушевського, 30/1, код 21552117) 324051,60 грн. заборгованості, 3240,52 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання та може бути оскаржене у порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                     О.О.Хрипун

Дата підписання рішення: 01.02.2010