Рішення № 8369820, 25.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/77925.12.09 За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії «Київенеро»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»

ДоДочірнього підприємства «Житлово-комунальне управління»Закритого акціонерного товариства промислово-фінансова група «Дімаксінвест»

Простягнення 32629, 80 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Маяковська В.В. –дов. № Д07/2009/09/28-1 від 28.09.2009 року;

Цурка Н.О. –дов. № Д07/2009/07/10-9 від 10.07.2009 року;

від відповідача : Смірнов Г.М. –дов. № б/н від 07.12.2009 року;

Морозова К.А. –голова правління;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго»в особі Структурного відокремленого підрозділу «Енергозбут Київенерго»звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Дочірнього підприємства «Житлово-комунальне управління»Закритого акціонерного товариства промислово-фінансова група «Дімаксінвест» про стягнення 25687, 00 грн. основного боргу, 3748, 52 грн. пені, 2502, 76 грн. інфляційних втрат, 691, 52 грн. 3 % річних.

Крім того позивач просить суд покласти на відповідача судові витрати, пов’язані з розглядом даної справи.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на виконання вимог договору № 25-0762 від 01.07.2003 року позивач поставив відповідачу теплову енергію, проте відповідач зобов’язання щодо повноти та своєчасності внесення оплати за поставлену енергію повному обсязі не виконав.

Ухвалою від 12.11.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 07.12.2009 року.

В судовому засіданні 07.12.2009 року, представник позивача надав усні пояснення по суті спору та клопотання про виправлення описки в сумі основного боргу зазначеної в позовній заяві та відповідно просив суд стягнути з відповідача 21604, 43 грн. основного боргу.

Представник відповідача в судовому засіданні 07.12.2009 року надав відзив на позов, відповідно до якого заперечував проти позову, стверджуючи, що позивач не направляв претензії, крім того, повідомив суд про погашення заборгованості в частині основного боргу, у зв’язку з цим керуючись п.1-1, ч. 1, ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, просив суд припинити провадження у справі.

В судовому засіданні 25.12.2009 року представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні 25.12.2009 року надав клопотання, відповідно до якого заперечував проти позовних вимог в частині стягнення пені, інфляційних втрат та 3 % річних та просив припинити провадження у справі.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 25.12.2009р. на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представників сторін оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.2003 року між Акціонерною енергопостачальною компанією “Київенерго” (далі –постачальник, позивач) та Дочірнім підприємством «Житлово-комунальне управління»Закритого акціонерного товариства корпорації «Укрзакордонбуд»правонаступником якого є Закрите акціонерне товариство промислово-фінансова група «Дімаксінвест»було укладено договір № 25-0762 про постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір).

Частина 1 ст. 275 Господарського кодексу України визначає, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Згідно частини 1 статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Відповідно до п. п. 2.2.1., 2.2.2, 2.2.3, 2.3.1, 2.3.2 Договору, постачальник зобов’язувався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію - в період опалювального сезону: гарячого водопостачання - протягом року в кількості та обсягах згідно з Додатком № 1 до Договору, підтримувати середньодобову температуру теплоносія в подавальному трубопроводі згідно з температурним графіком, затвердженим Київською міською держадміністрацією, повідомляти абонента про зміну тарифів в п’ятиденний термін з моменту отримання Розпорядження Держадміністрації м. Києва, а споживач в свою чергу зобов’язувався додержуватись кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені в Додатку № 1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії, виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в Додатку № 4 до Договору.

Порядок розрахунків сторони погодили Додатком 4 до Договору, в п.п.1, 2, 3 цього додатку передбачено, що розрахунки за теплову енергію, що споживається проводиться виключно у грошовій формі. Абонент щомісяця з 12 по 15 число, самостійно отримує у Районному відділі тепло збуту № 3 за адресою вул. Щекавицька, 37/48 табуляграму фактичного споживання енергії за попередній період, акт звірки на початок розрахункового періоду та платіжну вимогу-доручення, куди включенні вартість теплової енергії на поточний місяць, з урахуванням остаточного сальдо розрахунків на початок розрахункового періоду. Сплату за вказаними в п. 2 цього Додатку документами, «Абонент»виконує не пізніше 25 числа поточного місяця, при цьому в разі, якщо «Абонент»розраховується за показниками приладів обліку, йому пред’являється до сплати заявлена кількість теплової енергії на поточний місяць. У випадку перевищення фактичного використання теплової енергії понад заявленого, ця кількість перевищення самостійно сплачується «Абонентом»не пізніше 28 числа поточного місяця. У випадку, якщо фактичне використання нижче від заявленого, сплата проводиться за фактичними показниками.

З огляду положень п. 5.1 Договору, облік споживання абонентом теплової енергії проводиться по приладах обліку.

Як вбачається з матеріалів справи, за період з 01.11.2008 р. по 01.11.2009 р. позивачем поставлено, а відповідачем спожито теплової енергії на суму 70950, 07 грн. У свою чергу, відповідач за поставлену енергію розрахувався частково на суму 49345, 64 грн., в зв’язку з чим у нього виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 21604, 43 грн., що підтверджується доданими до позовної заяви табуляграмами за спірний період, актами приймання-передачі та розрахунком позивача, належним чином завірені копії долучені до матеріалів справи.

Таким чином, станом на день звернення з позовом до суду, сума основного боргу відповідача перед позивачем складала 21604, 43 грн.

Як визначено частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до частини 2 статті 193 Господарського кодексу України зазначено, що кожна сторона повинна вжити заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Під час розгляду справи відповідач погасив заборгованість в частині основного що підтверджується платіжними дорученням № 160 від 20.11.2009 року, № 162 від 26.11.2009 року, № 166 від 03.12.2009 року, №167 від 07.12.2009 року, оригінали яких оглянуто в судовому засіданні, а належним чином завірені копії долучені до матеріалів справи, а тому у відповідності до п.1-1.ч.1 ст. 80 ГПК України клопотання відповідача в цій частині підлягає задоволенню, а провадження по справі в частині сплати основного боргу в розмірі 21604, 43 грн. підлягає припиненню.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до п. 3.5 Додатку № 4 до Договору, у випадку несплати теплової енергії до кінця розрахункового періоду «Енергопостачальна організація»нараховує «Абоненту» пеню на суму фактичного богу в розмірі 0, 5% за кожний день прострочення платежу по день фактичної сплати, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Позивач керуючись п. 3.5 Додатку № 4 до Договору, нарахував та просить стягнути з відповідача 3748, 52 грн. пені.

Здійснивши перерахунок пені в межах періодів визначених позивачем з урахуванням п. 3.5 Додатку № 4 до Договору, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 3698, 45 грн.

Крім того позивач, посилаючись на статтю 625 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути на свою користь інфляційні втрати в розмірі 2502, 76 грн. та 3 % річних в розмірі 691, 52 грн.

Згідно статті 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов’язання несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов’язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, зважаючи на прострочення відповідачем грошового зобов’язання, з останнього, на думку господарського суду на підставі ст. 625 Цивільного кодексу України, підлягають до стягнення 3 % річних в розмірі 691, 52 грн. за весь час прострочення, розмір яких визначений за обґрунтованим розрахунком позивача, а розмір інфляційних втрат визначено позивачем не вірно, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають частковому задоволенню в розмірі 1479, 69 грн. перерахунок яких здійснено в межах розрахунку позивача.

Посилання відповідача на необґрунтованість позовних вимог в частині стягнення 3 % річних, інфляційних втрат та пені у зв’язку з тим, що позивач не дотримався процедури досудового врегулювання спору, не приймається судом до уваги, оскільки 3 % річних, інфляційні втрати та пеня нараховані за прострочення строків сплати, які визначення додатком № 4 до Договору, умови якого не передбачають будь-якого досудового врегулювання.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до статті 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 32, 33, 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Дочірнього підприємства «Житлово-комунальне управління»Закритого акціонерного товариства промислово-фінансова група «Дімаксінвест»(04080, м. Київ, вул. Оленівська, 10, офіс 35, код ЄДРПОУ 31628320) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код ЄДРПОУ 31628320) 3698 (три тисячі шістсот дев’яносто вісім) грн. 45 коп. пені, 1479 (одна тисяча чотириста сімдесят дев’ять) грн. 69 коп. інфляційних втрат, 691 (шістсот дев’яносто одну) грн. 52 коп. 3 % річних, 274 (двісті сімдесят чотири) грн. 74 коп. державного мита та 227 (двісті двадцять сім) грн. 13 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. Припинити провадження по справі в частині стягнення з Дочірнього підприємства «Житлово-комунальне управління»Закритого акціонерного товариства промислово-фінансова група «Дімаксінвест»заборгованості в розмірі 21604, 43 грн.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

СуддяО.М. Спичак

Дата підписання рішення 03.02. 2010 року