Рішення № 8369768, 20.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/56020.01.10 За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву

до Кредитної спілки «Ефір»

про стягнення 4561, 79 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача: Токар Ю.В.

від відповідача: не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача до державного бюджету 3819, 94 грн. заборгованості з орендної плати, 312, 46 грн. інфляційних нарахувань та 429, 39 грн. пені за договором № 3007 від 07.04.06 р. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо сплати відповідно до умов зазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.09.09 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 21.10.09 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

У процесі провадження у справі від позивача через канцелярію суду надійшла заява про зменшення розміру позовних вимог, в якій позивач просить стягнути з відповідача 269,94 грн. заборгованості з орендної плати, 448,77 грн. пені, 300,07 грн. інфляційних нарахувань

Розгляд справи переносився через нез’явлення у судове засідання повноважного представника відповідача, неналежне виконання сторонами вимог суду та з технічних причин.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав уточнені позовні вимоги.

Представник відповідача на виклик суду не з’явився, відзиву на позов не надав, вимог ухвали суду від 16.12.09 р. не виконав, причини неявки суду не повідомив.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання, суд, на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними матеріалами без участі представника відповідача.

У судовому засіданні 20.01.2010 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України за згодою представника позивача судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.04.06 року між сторонами був укладений договір оренди № 3007 нерухомого майна, що належить до державної власності (надалі – договір), за умовами якого позивач зобов’язався передати, а відповідач –прийняти в строкове платне користування державне нерухоме майно площею 14,60 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 42, а саме: приміщення № 38 (ІІ поверх, група приміщень № 2), яке знаходиться на балансі Національної телекомпанії України (балансоутримувач) для здійснення діяльності з надання фінансових послуг.

Пунктом 10.1. договору передбачено строк його дії –з 07.04.06 р. до 07.03.07 р., тобто 335 днів.

На виконання умов договору позивач передав, а відповідач прийняв вищевказане майно, що підтверджується актом приймання-передачі від 07.04.06 р. (копія –у матеріалах справи).

Порядок розрахунків визначений в розділі 3 договору, відповідно до якого орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку –лютий 2006 р.: 823,31 грн. Нарахування ПДВ на суму орендної плати здійснюється у порядку, визначеному чинним законодавством. Орендна плата за перший місяць оренди –квітень 2006 р. буде визначена шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за березень та квітень 2006 р. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць. Перерахування здійснюється відповідачем самостійно до 10 числа місяця, наступного за звітним з урахуванням щомісячного індексу інфляції таким чином: 50 % орендної плати перераховується відповідачем до державного бюджету 50 % орендної плати перераховується відповідачем на розрахунковий рахунок балансоутримувача: р/р 35223005000821 в УДК м. Києва, МФО 820019, код ЗКПО 23152907. Розмір орендної плати переглядається на вимогу однієї із сторін в разі зміни методики її розрахунку, змін централізованих цін і тарифів, та в інших випадках, передбачених чинним законодавством.

26.04.07 року між сторонами був укладений додатковий договір № 1 від 26.04.07 р. про внесення змін до договору оренди № 3007 від 07.04.06 р., відповідно до якого мету використання у п. 1.1. договору викладено у такій редакції: «з метою здійснення діяльності з надання фінансових послуг»; абзаци 1, 3 п. 3.1. договору викладено в такій редакції: «Орендна плата визначається на підставі методики розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України і становить без ПДВ за перший /базовий/ місяць розрахунку –січень 2007 р.: 1784,13 грн. Орендна плата за січень 2007 року визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекс інфляції за січень 2007 року.»

Частиною 2 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»передбачено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору, він вважається продовженим на той же самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Згідно зі статтею 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Відповідно до ст. 764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Таким чином, законодавство передбачає можливість автоматичної пролонгації договору найму в разі відсутності заперечень як зі сторони наймодавця, так зі сторони наймача. Отже, для здійснення автоматичної пролонгації дії договору необхідна згода обох сторін.

Оскільки відповідач продовжував після 07.03.07 р. користуватися майном площею 14,60 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 42, а саме: приміщення № 38 (ІІ поверх, група приміщень № 2), а позивач проти наведеного будь-яких заперечень не висловлював, суд дійшов висновку, що, в силу вимог ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», ст. 284 ГК України, ст. 764 ЦК України, договір неодноразово був автоматично поновленим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором, тобто до 05.02.08 р., до 05.01.09 р., до 07.12.2010р.

Листом від 27.01.09 р. № 28 відповідач звернувся до позивача з пропозицією припинити дію договору оренди нерухомого майна, що належить до державної власності від 07.04.06 р. № 3007 з 01.02.09 р.

Згідно з ч. 3 ст. 291 Господарського кодексу України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін.

Зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором. Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду (ст. 188 ГК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

01.02.09 року відповідач повернув, а позивач прийняв із користування нерухоме майно загальною площею 14,60 кв.м., що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Мельникова, 42, а саме: приміщення № 38 (ІІ поверх, група приміщень № 2), що підтверджується актом приймання-передачі (повернення) нерухомого майна від 01.02.09р. (копія –у матеріалах справи).

Листом від 05.05.09 р. № 30-05/5219 позивач звернувся до відповідача з вимогою про сплату 3819,94 грн. заборгованості з орендної плати, 366,27 грн. пені в строк до 15.05.09 р.

Судом встановлено, що сума орендної плати, яка підлягає сплаті до державного бюджету за період з квітня 2006 року до 1 лютого 2009 року складає 30659,64 грн.

Як вбачається з наданих позивачем платіжних доручень, відповідач за період з квітня 2006 року до лютого 2009 року розрахувався з позивачем частково, в сумі 27264,77 грн.

У зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо сплати за договором від 07.04.06 р. № 3007 та додатковим договором № 1 від 26.04.07 р. до нього позивач просить суд стягнути з відповідача 269,94 грн. заборгованості з орендної плати за період з листопада 2008 року до 1 лютого 2009 року.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вказана вимога позивача підлягає задоволенню з наступних підстав.

Проаналізувавши зміст укладеного між сторонами договору від 07.04.06 р. № 3007, суд дійшов висновку, що за цивільно-правовими ознаками він є договором найму, а тому до нього застосовуються положення законодавства про найм (оренду).

Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України орендар зобов’язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.

Орендна плата –це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі (ст. 286 ГК України).

Відповідно до ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 173 ГК України передбачено, що один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Стаття 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексу.

Частина друга цієї ж статті передбачає, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Відповідно до ч. 7 ст.193 Господарського кодексу України не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

В силу вимог ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна із сторін повинна довести належними та допустимими доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідач в судове засідання не з’явився та заявлених до нього позовних вимог не спростував.

За таких обставин позовні вимоги про стягнення з відповідача 269,94 грн. заборгованості з орендної плати визнаються правомірними та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, у зв’язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань щодо сплати за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача до державного бюджету пеню у розмірі 448,77 грн. за період з 11.12.08 р. до 08.09.09 р., інфляційні нарахування в сумі 300,07 грн. за період з грудня 2008 року до березня 2009 року.

Згідно з ч.1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Пунктом 3.5. договору сторони погодили, що орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та балансоутримувачу у визначеному п. 3.3. співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України з урахуванням пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості, з урахуванням індексації, за кожний день прострочення, включаючи день оплати.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При перевірці правильності обчислення позивачем пені та інфляційних нарахувань, судом встановлено, що позивачем допущено помилку. За розрахунком суду сума пені є більшою, а інфляційних нарахувань - меншою (82,20 грн.), ніж зазначена позивачем.

Беручи до уваги той факт, що відповідно до п. 2 ч.1 ст. 83 ПК України суд не може виходити за межі позовних вимог без відповідного клопотання позивача, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пеня в сумі 448,77 грн. та інфляційні нарахування в сумі 82,20 грн.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, в частині задоволених позовних вимог стягуються з відповідача в доход Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, ?

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Кредитної спілки «Ефір»(01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, 37, к. 2, ідентифікаційний код 20059254) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, в доход Державного бюджету України (ВДК у Шевченківському районі м. Києва, р/р 31111094700011, код 26077968 ГУДК в м. Києві, МФО 820019, КЕКД: 22080300) 269 (двісті шістдесят дев’ять) грн. 94 коп. заборгованості з орендної плати, 448 (чотириста сорок вісім) грн. 77 коп. пені, 82 (вісімдесят дві) грн. 20 коп. інфляційних нарахувань.

3. Стягнути з Кредитної спілки «Ефір»(01042, м. Київ, вул. Івана Кудрі, 37, к. 2, ідентифікаційний код 20059254) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, в доход Державного бюджету України 17 (сімнадцять) грн. 90 коп. державного мита, 41 (сорок одну) грн. 43 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

5. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

СуддяПригунова А.Б. Дата підписання 02.02.2010 р.