Рішення № 8369638, 25.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/3325.01.10 За позовомАкціонерної енергетичної компанії “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго”

доЦентральної районної поліклініки Подільського району м. Києва

простягнення 33 650,51 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники сторін:

від позивачаІваненко І.П. –представник за довіреністю від 10.07.2009 р. № Д07/2009/07/10-7

від відповідача не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергетична компанія “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” звернулася до Центральної районної поліклініки Подільського району м. Києва з позовом від 27.11.2009 р. № 048-71-13881 про стягнення 30 473,50 грн. заборгованості за поставлену електричну енергію відповідно до договору від 20.08.2002 р. № 18443, 2 200,52 грн. пені, 676,60 грн. інфляційної складової боргу, 299,89 грн. 3 % річних.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/33 від 04.12.2009 р., яку призначено до розгляду в судовому засіданні на 25.12.2009 р.

24.12.2009 р. відповідач звернувся до суду з клопотанням про перенесення розгляду справи, що мотивоване хворобою представника.

Ухвалою від 25.12.2009 р. розгляд справи № 46/33 було відкладено на 25.01.2010 р. зважаючи на подане відповідачем клопотання, неявку його представника та невиконання сторонами вимог ухвали про порушення провадження у справі у повному обсязі.

У судове засідання, призначене на 25.01.2010 р., відповідач уповноваженого представника повторно не направив, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, вимоги ухвал суду у справі № 46/33 від 04.12.2009 р. та від 25.01.2010 р. не виконав, відзиву на позовну заяву не надав, заявлені вимоги не оспорив. Враховуючи вищенаведене та відповідно до положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про взаємовідносини сторін.

Представник позивача доповів суду обставини справи, заявлені вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі. Як вбачається з позовної заяви та пояснень представника позивача, позов Акціонерної енергетичної компанії “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” мотивований неналежним виконанням відповідачем зобов’язань з оплати поставленої на його користь електричної енергії. На підтвердження заявлених вимог позивачем надано договір від 20.08.2002 р. № 18443 з додатками, розрахунок ціни позову, розрахунок основного боргу, звіти за спірний період, розрахунки-розшифровки на оплату, довідку про стан заборгованості, звіти про використану теплову енергію.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представника, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

20.08.2002 р. Акціонерною енергетичною компанією “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” та Центральною районною поліклінікою Подільського району м. Києва укладено договір № 18443 (надалі –договір), за умовами якого позивач зобов’язався постачати електричну енергію, а відповідач —своєчасно здійснювати її оплату.

Відповідно до п. 1 додатку 13а до договору щомісячно 20 числа споживач (відповідач) зобов’язаний направляти свого представника до позивача для подання звіту про використану електроенергію та документів, що підтверджують оплату за розрахунковий період.

Згідно з п. 2 додатку 13а до договору споживач здійснює оплату платіжних документів в 3-х денний строк після дати, зазначеної в платіжному документі.

Поясненнями позивача, поданим ним розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, довідкою про стан розрахунків та платежі, звітами про використану електроенергію за період з 01.04.2009 р. по 01.10.2009 р. стверджується факт постачання позивачем відповідачу протягом вказаного періоду електричної енергії на суму загальну суму 153 162,82 грн., а також оплати останнім її вартості у розмірі 110 688,09 грн.

Частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Виходячи з положень ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки доказів належної оплати за договором суду не надано, а наявність заборгованості не заперечено, позовні вимоги в частині стягнення 30 473,50 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач також просить стягнути з відповідача 2 200,52 грн. пені, 676,60 грн. інфляційної складової боргу, 299,89 грн. 3 % річних.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 2 додатку 13а до договору сторони погодили, що у випадку не оплати платіжного документу протягом 3-х днів відповідач сплачує пеню в розмірі 0,75 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Разом з тим, враховуючи вимоги ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” пеня була нарахована позивачем у розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладеного сторонами правочину, вимоги про стягнення пені, інфляційних нарахувань та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно, а проведений позивачем розрахунок —здійснено правильно. Разом з тим, суд вважає за можливе скористатися правом, передбаченим п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України і застосувати норми ст. 233 Господарського кодексу України. Так, вказаними нормами законодавства встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання. Тому, враховуючи відсутність відомостей від позивача про негативні для підприємства наслідки неналежного виконання відповідачем обов’язку з оплати спожитої електричної енергії, суд зменшує розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача до 2 000 грн.

Таким чином, на користь позивача стягненню підлягають 200,00 грн. пені, 676,60 грн. інфляційної складової боргу, 299,89 грн. 3 % річних.

Виходячи з вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Центральної районної поліклініки Подільського району м. Києва (04074, м. Київ, вул. Мостицька, 9, ідентифікаційний код 26199200) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) 30 473 (тридцять тисяч чотириста сімдесят три) грн. 50 коп. боргу, 200 (двісті) грн. пені, 676 (шістсот сімдесят шість) грн. 60 коп. інфляційної складової боргу, 299 (двісті дев’яносто дев'ять) грн. 89 коп. 3 % річних, 336 (триста тридцять шість) грн. 51 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                             Л.В. Омельченко