Рішення № 8369632, 25.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 46/2925.01.10

За позовомАкціонерної енергетичної компанії “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго”

доЗакритого акціонерного товариства “Жилкомунсервіс”

простягнення 126 111,74 грн.

Суддя Омельченко Л.В.

Представники сторін:

від позивачаІваненко І.П. –представник за довіреністю від 10.07.2009 р. № Д07/2009/07/10-7

від відповідача Піщевят Н.М. –представник за довіреністю від 27.01.2009 р. № 2/09 ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергетична компанія “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” звернулася до Закритого акціонерного товариства “Жилкомунсервіс” з позовом від 25.11.2009 р. № 048-71-13651 про стягнення 93 073,48 грн. заборгованості за поставлену електричну енергію відповідно до договору від 17.11.2005 р. № 80249, 11 578,46 грн. пені, 17 917,96 грн. інфляційної складової боргу, 3 541,85 грн. 3 % річних.

Провадження у справі за вказаними вимогами порушено ухвалою Господарського суду міста Києва № 46/29 від 05.12.2009 р., яку призначено до розгляду в судовому засіданні на 25.12.2009 р.

25.12.2009 р. в судове засідання з'явились представники сторін. Під час розгляду спору представники позивача заявлені вимоги підтримали у повному обсязі, представники відповідача визнали суму основного боргу, але посилалися на неможливість його сплати через відсутність коштів, які мають сплачуватися фізичними особами - квартиронаймачами та квартировласниками.

Ухвалою від 25.12.2009 р. розгляд справи було відкладено на 25.01.2010 р. зважаючи на те, що сторони не надали суду документи, що вимагалися ухвалою про порушення провадження у справі у повному обсязі,

У судовому засіданні, призначеному на 25.01.2010 р., представник позивача надав суду для залучення до матеріалів справи акти прийому-передачі товарної продукції, рахунки-розшифровки на її оплату, особисті картки (табуляграми) споживання відповідачем електричної енергії та підтримав заявлені вимоги в повному обсязі. Як вбачається з позовної заяви та пояснень представника позивача, позов Акціонерної енергетичної компанії “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” мотивований неналежним виконанням відповідачем зобов’язань з оплати поставленої на його користь електричної енергії.

Представник відповідача проти наявності заборгованості перед позивачем в розмірі 93073,48 грн. не заперечував та просив суд зменшити заявлену до стягнення з підприємства суму пені.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали копій документів, що знаходяться у матеріалах справи, заслухавши пояснення представників, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

17.11.2005 р. Акціонерною енергетичною компанією “Київенерго” в особі Структурного відокремленого підрозділу “Енергозбут Київенерго” та Закритим акціонерним товариством “Жилкомунсервіс” укладено договір № 80249 (надалі –договір), за умовами якого позивач зобов’язався постачати електричну енергію, а відповідач —своєчасно здійснювати її оплату.

Відповідно до п. 4 додатку 2Д до договору щомісячно 21 числа споживач (відповідач) зобов’язаний направляти свого представника до позивача для подання звіту про використану електроенергію та документів, що підтверджують оплату за розрахунковий період. Крім того, споживач надає завірений акт звіряння розрахунків за попередній період.

Згідно з п. 5 додатку 2Д до договору споживач здійснює повну поточну оплату вартості обсягу електричної енергії, заявленого на розрахунковий період, один раз за фактичними показаннями споживання електричної енергії до 15 числа місяця наступного після розрахункового.

Поясненнями позивача, поданим ним розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору, довідкою про стан розрахунків та платежі, звітами про використану електроенергію за період з 01.11.2006 р. по 01.10.2009 р., актами приймання-передачі товарної продукції стверджується факт постачання позивачем відповідачу протягом вказаного періоду електричної енергії на загальну суму 454 413 грн., а також факт оплати останнім її вартості у розмірі 359 863,17 грн.

Частиною 1 ст. 175 Господарського кодексу України встановлено, що майнові зобов’язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Виходячи з положень ст. 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Оскільки доказів належної оплати за договором суду не надано, а наявність заборгованості не заперечено, позовні вимоги в частині стягнення 93 073,48 грн. основного боргу підлягають задоволенню.

Крім суми основного боргу позивач також просить стягнути з відповідача 11 578,46 грн. пені, 17 917,96 грн. інфляційної складової боргу, 3 541,85 грн. 3 % річних.

Частиною 1 ст. 229 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Нормами ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 4.2.2 договору сторони погодили, що за несвоєчасне внесення платежів за електричну енергію та інших платежів, відповідач сплачує пеню в розмірі 0,1 % від суми боргу за кожен день прострочення платежу, враховуючи день фактичної оплати.

Разом з тим, враховуючи вимоги ст. 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” пеня була нарахована позивачем у розмірі, що не перевищує подвійної облікової ставки Національного банку України.

Зважаючи на вищенаведені норми законодавства та умови укладеного сторонами правочину, вимоги про стягнення пені, інфляційних нарахувань та 3 % річних є такими, що заявлені правомірно, а проведений позивачем розрахунок —здійснено правильно. Разом з тим, зважаючи на пояснення відповідача, суд вважає за можливе скористатися правом, передбаченим п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України і застосувати норми ст. 233 Господарського кодексу України. Так, вказаними нормами законодавства встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання. Тому, враховуючи відсутність відомостей від позивача про негативні для підприємства наслідки неналежного виконання відповідачем обов’язку з оплати спожитої електричної енергії, суд зменшує розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача до 1000,00 грн.

Таким чином, на користь позивача стягненню підлягають 1000,00 грн. пені, 17 917,96 грн. інфляційної складової боргу, 3 541,85 грн. 3 % річних.

Виходячи з вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.           Позов задовольнити повністю.

2.           Стягнути з Закритого акціонерного товариства “Жилкомунсервіс” (04060, м. Київ, вул. Вавилових, 9, ідентифікаційний код 24725452) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І. Франка, 5, ідентифікаційний код 00131305) 93 073 (дев’яносто три тисячі сімдесят три) грн. 48 коп. боргу, 1 000 (одну тисячу) грн. пені, 17 917 (сімнадцять тисяч дев’ятсот сімнадцять) грн. 96 коп. інфляційної складової боргу, 3 541 (три тисячі п’ятсот сорок одну) грн. 85 коп. 3 % річних, 1 261 (одну тисячу двісті шістдесят одну) грн. 12 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя                                                             Л.В. Омельченко