Рішення № 8369481, 25.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 41/78625.12.09 За позовомДержавного підприємства «Укрдонбасекологія»

доДержавного підприємства «З ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств «Укрвуглеторфреструктуризація»

простягнення 106321,22 грн.

Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача : Тимошенко К.А. –дов. № 127 від 19.10.2009 року;

Обставини справи:

Державне підприємство «Укрдонбасекологія»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «З ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств «Укрвуглеторфреструктуризація»про стягнення 106321,22 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачене державне мито, витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав в повному обсязі зобов’язання щодо оплати виконаних робіт з водовідведення та очищення шахтних вод шахти «Ворошиловська»на очисних спорудах відокремленого підрозділу «Ровеньківське виробниче управління з екології»Державного підприємства «Укрдонбасекологія»за Договором № 39Д/08 від 21 січня 2008 року.

Ухвалою від 20.11.2009 року було порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 07.12.2009 року.

В судове засідання 07.12.2009 року представник позивача не з'явився, проте продав через канцелярію суду клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача в судовому засіданні 07.12.2009 року подав відзив на позовну заяву, відповідно до якого основний борг визнав в повному обсязі, а проти нарахування пені, інфляційних втрат та 3% річних заперечував посилаючись на тяжке фінансове становище.

Ухвалою від 07.12.2009 року розгляд справи було відкладено на 25.12.2009 року.

В судове засідання 25.12.2009 року представник позивача не з’явився, проте подав через канцелярію суду клопотання, в якому просив розглядати справу без участі представника позивача.

Представник відповідача в судовому засіданні 25.12.2009 року подав доповнення до відзиву на позовну заяву, відповідно до якого просив суд зменшити розмір заявленої до стягнення позивачем пені.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 25.12.2009 року на підставі ст. 85 ГПК України за згодою представника відповідача оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника відповідача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

21січня 2008 року між Державним підприємством «Укрдонбасекологія» (далі –підрядник, позивач) та Державним підприємством «Луганська обласна дирекція по ліквідації збиткових вугледобувних та вуглепереробних підприємств», яке було реорганізовано шляхом приєднання до Державного підприємства «З ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств «Укрвуглеторфреструктуризація», що підтверджується наказом Міністерства вугільної промисловості України № 612 від 29.12.2007 року та Додатковою угодою № 1 від 10.04.2008 року (далі –замовник, відповідач), був укладений договір № 39Д/08 (далі –Договір), відповідно до пункту 1.1 якого замовник доручає, а підрядник надає послуги по водовідведенню та очищенню шахтних вод шахти «Ворошиловська»на очисних спорудах відокремленого підрозділу «Ровеньківське виробниче управління з екології»Державного підприємства «Укрдонбасекологія».

Відповідно до пунктів 4.1 та 4.2 Договору вартість послуг, які надаються визначається за договірною ціною узгодженою між сторонами та складає 178740,95 грн. з урахуванням ПДВ –29790,16 грн. Розмір прибутку при виконанні вказаних Договором робіт складає 13540,99 грн.

Згідно з пунктом 4.3 Договору оплата за надані послуги здійснюється замовником шляхом нарахування грошових коштів на розрахунковий рахунок підрядника після надання акту приймання –передачі наданих послуг, підписаного уповноваженими представниками сторін та виставленого рахунка. Джерелом фінансування замовника є бюджетні кошти, які направляються на реструктуризацію вугільної промисловості. Оплата здійснюється протягом 90 днів з моменту підписання актів виконаних робіт.

На виконання умов Договору позивач виконав роботи на загальну суму 83953,01 грн., що засвідчується актами приймання –передачі виконаних робіт № 1/58 від 25.11.2008 року на суму 13979,97 грн., № 1/56 від 23.10.2008 року на суму 13931,51 грн., № 1/60 від 26.12.2008 року на суму 14119,92 грн., № 1/55 від 24.09.2008 року на суму 13985,36 грн., № 1/53 від 21.08.2008 року на суму 13996,13 грн., № 1/43 від 28.07.2008 року на суму 13940,12 грн., проте відповідач за виконані роботи не розрахувався, внаслідок чого в останнього виникла заборгованість в сумі 83953,01 грн., що підтверджується листом № 05 – 203 від 29.01.2009 року відповідно до якого відповідач повністю визнав основну заборгованість перед позивачем.

07.11.2008 року та 29.01.2009 року позивач направив на адресу відповідача претензії з вимогами погасити існуючу заборгованість, що засвідчується копіями повідомлення про вручення поштового відправлення та копіями фіскальних чеків, в свою чергу відповідач надіслав позивачу відповіді, в яких зазначив, що проти існування заборгованості не заперечують.

Станом на день розгляду справи в суді суму боргу відповідач не сплатив, жодних заперечень та доказів на спростування обставин, викладених позивачем відповідач не надав, а тому загальна заборгованість відповідача перед позивачем становить 83953,01 грн.

Згідно зі статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 527 Цивільного кодексу України визначено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За умовами ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач повністю визнав суму основної заборгованості, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 83953,01 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно зі ст. ст. 610, 611 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), а у разі порушення зобов'язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов’язань може забезпечуватись згідно з договором неустойкою, яку боржник повинен сплатити в разі неналежного виконання зобов’язань.

Відповідно до частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до пункту 5.3 Договору сторони несуть один перед одним відповідальність у відповідності зі статтею 231 Господарського кодексу України.

Позивач керуючись п. 5.3 Договору нарахував та просить стягнути з відповідача пеню в сумі 5133,78 грн.

Виходячи з положень ст. 233 Господарського кодексу України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 83 ГПК України, передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягаю стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Беручи до уваги світову фінансову кризу, тяжке матеріальне становище відповідача, що підтверджується наданими останнім документами (копії яких містяться в матеріалах справи), суд вважає за необхідне використати надане йому право, задовольнити клопотання відповідача та зменшити розмір пені до 1,00 грн.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач на підставі статті 625 Цивільного кодексу України нарахував та просить стягнути з відповідача 3% річних в сумі 1283,44 грн. та 15951,07 грн. –інфляційних втрат.

Здійснивши перерахунок 3 % річних та інфляційних втрат, з урахуванням пункту 4.3 Договору та дати підписання актів виконаних робіт, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню частково, а саме 3% річних в сумі 783,33 грн. та інфляційні втрати в сумі 4708,25 грн. перерахунок яких здійснено в межах розрахунку позивача.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, суд, –

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства «З ліквідації збиткових вугледобувних, вуглепереробних та торфодобувних підприємств «Укрвуглеторфреструктуризація»(місцезнаходження: 03142, м. Київ, просп. Академіка Палладіна, буд. 46/2, код ЄДРПОУ 35703830) на користь Державного підприємства «Укрдонбасекологія»(місцезнаходження: 94800, Луганська обл., м. Свердловськ, вул. Карла Лібкнехта, буд. 18 А, код ЄДРПОУ 20161768) 83953 (вісімдесят три тисячі дев’ятсот п’ятдесят три) грн. 01 коп. –основного боргу, 1 (одну) грн. 00 коп. –пені, 4708 (чотири тисячі сімсот вісім) грн. 25 коп. –інфляційних втрат, 783 (сімсот вісімдесят три) грн. 33 коп. –3% річних, 894 (вісімсот дев’яносто чотири) грн. 46 коп. - державного мита та 198 (сто дев’яносто вісім) грн. 54 коп. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя О.М. Спичак

Дата підписання рішення

02.02.2010 року