Рішення № 8369343, 27.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/36327.01.10 За позовомЗакритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Поліс"

доВідкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі гарант"

простягнення 1 395,03 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Мельник Ю.В.

від відповідача:не з'явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Закрите акціонерне товариство "Страхова компанія "Мега-Поліс" (надалі –ЗАТ "СК "Мега-Поліс") звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі гарант" (надалі –ВАТ "УСК "Дженералі гарант") про стягнення 10042,39 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ЗАТ "СК "Мега-Поліс" на підставі договору страхування наземного транспорту №952-10 від 28.01.2008 р. внаслідок настання страхової події –дорожньо-транспортної пригоди (надалі –ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки Honda Accord, реєстраційний номер АІ 4220 АХ, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування»та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Відповідальність власника транспортного засобу - автомобіля ВАЗ-2106, реєстраційний номер 68135 КЕ, яким скоєно ДТП, і водій якого визнаний винним у її скоєні, застрахована ВАТ "УСК "Дженералі гарант" на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № ВВ/3186675), а тому позивач вказує, що обов'язок з відшкодування збитків покладається на відповідача.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 30.11.2009 р. порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 14.12.2009 р.

10.12.2009 р. представником позивача через загальний відділ суду було подано заяву про зменшення розміру позовних вимог до 1 395,03 грн. (380,00 грн. страхового відшкодування та 1015,03 грн. пені), у зв’язку з частковою оплатою заборгованості у розмірі 8647,36 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 14.12.2009 р. у зв’язку з неявкою представника відповідача розгляд справи було відкладено до 13.01.2010 р.

В судовому засіданні 13.01.2010 р. було оголошено перерву до 18.01.2010 р.

В судовому засіданні 18.01.2010 р. було оголошено перерву до 27.01.2010 р.

У судове засідання 27.01.2010 р. представник позивача з'явився, позовні вимоги підтримав повністю.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 27.01.2010 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Належне повідомлення відповідача підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою від 18.01.2010 р., згідно якої представника відповідача було повідомлено про перерву в судовому засіданні.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

28.01.2008 р. між ЗАТ "СК "Мега-Поліс" та Кузнєцовим Олександром Володимировичем укладено договір страхування наземного транспорту №952-10.

Предметом договору є страхування автомобіля марки Honda Accord, реєстраційний номер АІ 4220 АХ на випадок настання подій, перелік яких наведено у статті 4 договору, а саме до страхових випадків відноситься: дорожньо-транспортні пригоди; протиправні дії третіх осіб у будь-якому місці знаходження автотранспортного засобу; стихійні явища; пожежа чи самозаймання автотранспортного засобу; незаконне заволодіння.

17.09.2008 р. близько 08 год. 30 хв. на перехресті проспектів Ватутіна-Маяковського в м. Києві було скоєне ДТП за участі застрахованого автомобіля Honda Accord та автомобіля ВАЗ-2106, а саме: Теплюк М.П., керуючи автомобілем ВАЗ-2106, перед початком руху не переконався в безпеці маневру та не виконавши вимогу дорожнього знаку не надав переваги в русі автомобілю, який рухався по головній дорозі, внаслідок чого допустив зіткнення з автомобілем Honda Accord, реєстраційний номер АІ 4220 АХ, під керуванням Кузнєцова О.В.

ДТП сталася в результаті порушення водієм Теплюком М.П. вимог п.п. 16.11, 10.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою Деснянського відділу Державної автомобільної інспекції УМВС України в м. Києві №10/65806 від 18.09.2008р. (Вх. №С01588 від 19.09.2008 р.) та постановою Деснянського районного суду м. Києва від 18.09.2008 р. у адміністративній справі №3-47123/08, відповідно до якої Теплюка Миколу Петровича визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення.

17.09.2008 р. власник застрахованого транспортного засобу –автомобіля Honda Accord звернувся до позивача із заявою про пошкодження транспортного засобу.

Відповідно до висновку спеціаліста № 942 експертного автотоварознавчого дослідження по визначенню матеріального збитку, складеного 03.10.2008 р. суб'єктом оціночної діяльності –Коломійченком П.С. (Кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ №5217 від 14.07.2007 р.) вартість відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнту фізичного зносу автомобіля Honda Accord, реєстраційний номер АІ 4220 АХ в результаті його пошкодження при ДТП складає 9157,36 грн.

09.10.2008 р. власник застрахованого транспортного засобу –автомобіля Honda Accord звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.

На підставі страхового акта №448/952-10, затвердженого 13.10.2008 р. ЗАТ "СК "Мега-Поліс", виконуючи свої зобов'язання за договором страхування наземного транспорту №952-10 від 28.01.2008 р., сплатила своєму страхувальнику суму страхового відшкодування в розмірі 10072,50 грн. (вартість відновлювального ремонту згідно калькуляції СП ЗАТ "Дніпро Мотор ІнвесТ"), що підтверджується платіжним дорученням № 4845 від 17.10.2008 р.

Крім того, здійснюючи розслідування причин та обставин страхової події, ЗАТ "СК "Мега-Поліс" були понесені витрати на проведення вищезазначеного автотоварознавчого дослідження в сумі 380,00 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4788 від 14.10.2008 р.

Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до ЗАТ "СК "Мега-Поліс" перейшло в межах суми 10452,50 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Із довідки Деснянського відділу Державної автомобільної інспекції УМВС України в м. Києві №10/65806 від 18.09.2008р. (Вх. №С01588 від 19.09.2008 р.) вбачається, що транспортний засіб –автомобіль ВАЗ-2106, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю Honda Accord належить громадянину Теплюку М.П., який знаходився під його керуванням.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Таким чином, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина особи, яка керувала автомобілем ВАЗ-2106, реєстраційний номер 68135 КЕ, встановлена у судовому порядку.

Із листа відповідача №3307-21 від 05.03.2009 р. вбачається, що цивільно-правова відповідальність за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації Теплюком М.П автомобіля ВАЗ-2106, реєстраційний номер 68135 КЕ, застрахована ВАТ "УСК "Дженералі гарант", а франшиза за полісом становить 510,00 грн. Наведена обставина не заперечується сторонами.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля Honda Accord з урахуванням зносу, становить 9 157,36 грн., а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах суми 10452,50 грн. (10072,50 грн. шкода + 380,00 грн. вартість експертизи).

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 вказаного Закону виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Претензією №4201 від 26.01.2009 р., до якої додані документи, передбачені ст. 35 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", позивач звернувся до відповідача з вимогою відшкодувати у порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 10452,50 грн.

Враховуючи визначений полісом розмір франшизи, а також встановлений судом розмір шкоди, право на зворотну вимогу якої перейшло до позивача, який по вимозі до ВАТ "УСК "Дженералі Гарант" згідно ст. 29 Закону обмежується вартістю відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, відповідач зобов’язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 8 647,36 грн. (9 157,36 грн. –510,00 грн. франшиза за полісом)

Згідно листа-відповіді №3307-21 від 05.03.2009 р. відповідач визнав витрати в розмірі 8647,36 грн. (матеріальний збиток), а під час розгляду справи надані докази перерахуванням відповідачем вказаної суми (виписка з особового рахунку позивача станом на 03.12.2009 р.), що зумовило зменшення позивачем вимог на вказану суму.

З урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог спір між сторонами існує щодо виплати відповідачем витрат на проведення автотоварознавчої експертизи та пені за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання.

Стосовно заявленої до стягнення суми витрат на проведення автотоварознавчої експертизи у розмірі 380,00 грн. суд відзначає наступне.

Статтею 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи, лише у випадку якщо страховик не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), не направив аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків і потерпілий самостійно обрав аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди.

На підставі матеріалів справи судом встановлено, що позивач самостійно замовляв та проводив автотоварознавчу експертизу для визначення розміру відшкодування потерпілому, при цьому матеріалами справи не підтверджено, що відповідач був повідомлений про факт настання ДТП його учасниками чи позивачем, а відтак відповідач був позбавлений можливості направити свого аварійного комісара та самостійно визначити розмір завданих збитків, тим самим уникнути понесення додаткових витрат на проведення позивачем автотоварознавчого дослідження у заявленій до стягнення сумі. Тобто, вина відповідача у понесенні позивачем спірної суми коштів на проведення автотоварознавчого дослідження відсутня.

Відповідно до Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", який є спеціальним відносно інших нормативно-правових актів щодо виплати страхового відшкодування за полісами обов’язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, страховиком відшкодовується тільки оцінена, відповідно до закону, шкода, при цьому види витрат, які відшкодовуються страховиком, у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу визначаються законом та ним обмежуються (пункт 22.2. статті 22, статті 28, 29, 34 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів").

Виходячи з зазначеного, суд не вбачає правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача суми в розмірі 380,00 грн. за проведення автотоварознавчої експертизи.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування у розмірі 1015,03 грн.

Відповідно до п.3 ч.1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 548, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання якщо це встановлено договором або законом може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Пунктом 37.2 ст. 37 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Позивач розраховує пеню за період з 06.04.2009 р. по 06.10.2009 р. за подвійною обліковою ставкою Національного банку України за прострочення по оплаті 9 027,36 грн., проте суд здійснює перерахунок, виходячи з наступного.

По-перше, судом встановлено, що розмір грошового зобов’язання з виконання якого відповідачем допущено прострочення становить 8 647,36 грн., а не 9 027,36 грн.

По-друге, відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

ВАТ "УСК "Дженералі гарант" претензію №3307-21 від 05.03.2009 р. визнало вимоги на суму 8 647,36 грн., а тому грошове зобов’язання мало бути виконане до 05.04.2009 р. (включно).

З урахуванням викладеного правомірним є нарахування пені з 06.04.2009 р. (дня наступного за днем, коли зобов'язання мало бути виконано) по 05.10.2009 р. (шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано) за прострочення по оплаті 8 647,36 грн., а тому за перерахунком суду розмір пені за прострочення виконання грошового зобов’язання у визначений судом період складає 967,44 грн. В іншій частині –47,59 грн. пеня нарахована безпідставно, а тому в задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Поліс" задовольнити частково.

2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Українська страхова компанія "Дженералі гарант" (01042, м. Київ, пров. Новопечерський, 19/3; ідентифікаційний код 16467237) на користь Закритого акціонерного товариства "Страхова компанія "Мега-Поліс" (03110, м. Київ, вул. Клименка, 23, оф. 208; ідентифікаційний код 30860173) пеню у розмірі 967(дев’ятсот шістдесят сім) грн. 44 коп., державне мито у розмірі 70 (сімдесят)грн. 74 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 163 (сто шістдесят три) грн. 66коп. Видати наказ.

3. В іншій частині в задоволенні позову відмовити

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржено в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя                                                                                                     Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення –02.02.2010 р.