Рішення № 8369015, 26.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 15/46426.01.10 За позовом          Товариства з обмеженою відповідачльністю "Будівельно-монтажна компанія "Теплоенергомонтаж"

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "Малахіт"

про                    стягнення 42 883,71грн.

Суддя Хоменко М.Г.

Представники:

від позивача - Нурищенко С.В.

від відповідача - не з’явився ( у попередньому засіданні був присутній представник Загура А.В.)

У судовому засіданні 26.01.2010 за згодою присутніх представників сторін (позивача) судом

оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідачльністю "Будівельно-монтажна компанія "Теплоенергомонтаж" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "Малахіт" 42883,71грн(35678,80грн.-основного боргу, 994,12грн.-3% річних, 4064,20грн.-інфляційних нарахувань, 2146,59грн.-штрафних санкцій) заборгованості за Договором підряду №442/08-001 від 31.10.2008 року.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що в порушення умов договору підряду №442/08-001від 31.10.2008 року, укладеного між Товариством з обмеженою відповідачльністю "Будівельно-монтажна компанія "Теплоенергомонтаж" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "Малахіт", останній за виконані роботи розрахувався лише частково.

Позовну заяву 05.11.2009 прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 15/464.

У судовому засіданні 01.12.2009 Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, в якому останній зазначає, що позовні вимоги задоволенню не підлягають з тих підстав, що Позивач не виконав у повному обсязі п.5.13. Договору та не надав Відповідачу актів випробування системи теплопостачання, чим порушив умови Договору.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.12.2009 задоволено клопотання сторін та продовжено строк розгляду спору у справі №15/464 до 30.03.2010.

15.01.2010 до Господарського суду м. Києва надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої Позивач просить стягнути з Відповідача 44 328,01грн (35678,80грн.-основного боргу, 5 229,91грн.- інфляційних нарахувань, 1272,71грн.-3% річних, 2 146,59 -штрафних санкцій).

Відповідач у судове засідання не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, поважних причин неявки в судове засідання не повідомив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідачльністю "Будівельно-монтажна компанія "Теплоенергомонтаж" (далі-Позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "Малахіт"(далі-Відповідач) уклали Договір підряду №442/08-001 від 31.10.2008 року (далі-Договір (належним чином засвідчена копія наявна у справі)), відповідно до умов якого Позивач зобов’язувався за завданням Відповідача на свій ризик виконати роботи з монтажу алюмінієвихрадіаторів виробничо-побутових приміщень Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "Малахіт" за адресою :м. Київ, вул. Довбуша,37, з використаннямсвоїх матеріалів та устаткування, а Відповідач -прийняти та оплатити виконані роботи.

Пунктами 2.1,2.2. Договору встановлено, що договірна ціна за цим Договором становить 53734,80грн., але кошторис є динамічним.

Згідно з Догвором оплата за цим Договором проводиться на наступних умовах: замовник до початку робіт Підрядником перераховує на його рахунок аванс в сумі 80% (вісімдесят) від договірної ціни . Кінцевий розрахунок провадиться Замовником не пізніше 5 календарних днів після підписання Сторонами Акта здавання-приймання виконаних робіт (п.п. 3.1.2,3.2 Договору).

Позивач належним чином виконав свої зобов"язання по даному Догвору, виконавши роботи з реконструкції системи теплопостачання виробничо-побутових приміщень Відповідача за адресою :м. Київ, вул. Довбуша,37, що підтверджується підписаними сторонами довідкою про вартість виконаних підряних робіт (форма КБ-3) від 13 листопада 2008 року на суму 55678,80грн та актом приймання виконаних підрядних робіт (форма-КБ-2) №1/442 від 13 листопада 2008 року (копії наявні у матеріалах справи).

Відповідач свої зобов’язання по оплаті вартості підрядних робіт не виконав у повному обсязі, розрахувавшись з Позивачем частково - у розмірі 20000грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

У відповідності із п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 219 Господарського кодексу України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном.

У своєму відзиві Відповідач позов не визнає, мотивуючи це тим, що в порушення п.5.13 Договору Позивач не провів випробування теплопостачання, а також тим, що порушуючи п. 5.17 Догвору Позивач не вивіз своє майно з території де виконувались підрядні роботи, зокрема будівельні матеріали та труби, що є підставою , відповідно до п. 7.3 Договору для затримки оплати виконаних робіт. Відповідач також заперечує проти нарахування штрафних санкцій (пені) за несвоєчасне викоання грошового зобов"язання.

Суд не погоджується з доводами Відповідача, та зазначає, що виходячи з матеріалів справи та пояснень Позивача доводи Відповідача є непереконливими, оскільки не грунтуються на будь-яких доказах та спростовуються наведеними нижче обставинами.

Пунктом 5.1 Договору встановлено обов"язки підрядника, зокрема своїми силами виконатироботи в стані, що відповідають загальним будівельним стандартам та задати їх замовнику, пред"явивши акти випробувань.

Відповідно до ст.853 Цивільного кодексу України обов"язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду,оглянути їїі в разі виявлення допущених у роботі відхилень від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядчикові. Якщо замовник не зробить не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на цівідхилення від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Згідно ч.4 ст. 882 Цивільного кодексу України передання робіт підрядчиком і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї сторони від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Відповідно до ч.5 ст. 882 Цивільного кодексу України, прийняття робіт може здійснюватися після попереднього випробування, якщо це передбачено договором будівельного підряду або випливає з характеру робіт. У цьому випадку прийняття робіт може здійснюватися лише у разі позитивного результату попереднього випробування.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору щодо оплати підрядних робіт, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Таким чином, станом на день вирішення спору основна заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 35 678,80 грн. і підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань” розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Зігдо ч.6 ст.231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов’язання внаслідок односторонньої відмови від зобов’язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов’язання; сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди.

За неналежне виконання умов Договору та прострочення оплати за виконані роботи, Позивач нарахував Відповідачу пеню у розмірі 2 146,59грн.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов"язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин, розглянувши матеріали справи, враховуючи, що факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань за Договором встановлено судом і відповідачем не спростовано, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача штрафних санкцій (пені) у розмірі 2 146,59грн., 3% процентів річних у розмірі 1 272,71грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 5 229,91грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано належних доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов‘язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються такими, що підлягають задоволенню.

За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 35678,80грн. основного боргу, 1272,71 грн.- 3% річних, 5229,91грн. -інфляційних нарахувань та 2146,59грн-штрафних санкцій (пені) визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу та інших витрат, пов"язаних із розглядом справи.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита в сумі 443,28 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повному обсязі.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610,612,614, 625,629, Цивільного кодексу України, ст. 193,218,219,232 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідачльністю "Будівельно-монтажна компанія "Теплоенергомонтаж" задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інженерно-будівельна компанія "Малахіт"(юридична адреса: 02090, м. Київ, вул. Новаторів,9; поштова адреса: 02092, м. Київ, Довбуша,37, код ЄДРПОУ 24729540, р/р 26006402015327 в КРД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 322904), а у випадку відсутності коштів - з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідачльністю "Будівельно-монтажна компанія "Теплоенергомонтаж" (02160, м. Київ, вул. Червоноткацька,44а, код ЄДРПОУ 33883167, р/р 26004050105400 в АКІБ "УкрСиббанк", м. Харків, МФО 351005) 35 678(тридцять п"ять тисяч шістсот сімдесят вісім)грн. 80 коп. основного боргу, 1 272 (одна тисяча двісті сімдесят два)грн.71коп.-3% річних, 5 229(п"ять тисяч двісті двадцять дев"ять)грн.91коп-інфляційних нарахувань, 2 146(дві тисячі сто сорок шість)грн.59коп.-штрафних санкцій, 443 (чотириста сорок три)грн. 28коп.- витрат по сплаті державного мита та 236(двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                           Хоменко М.Г.

Дата підписання рішення: 02.02.2010