Ухвала суду № 83689306, 16.08.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/11767/19

1-кс/569/7043/19

УХВАЛА

16 серпня 2019 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

в особі слідчого судді – Ореховської К.Е.

з участю секретаря - Шкіндер І.М.

прокурора - Демчука П.Ю.

слідчого – Крупенка Р.О.

підозрюваного - ОСОБА_1

захисника підозрюваного – адвоката Головчака О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Рівне клопотання слідчого слідчого відділу Управління СБ України в Рівненській області старшого лейтенанта юстиції Крупенка Романа Олександровича яке погоджено із начальником відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Рівненської області старшим радником юстиції Жигадло Ю.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , українця, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.289 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Слідчий слідчого відділу Управління СБ України в Рівненській області старший лейтенант юстиції Крупенко Роман Олександрович звернувся до суду з клопотанням яке погоджене із начальником відділу нагляду за додержанням законів органами СБУ та державної прикордонної служби управління нагляду у кримінальному провадженні прокуратури Рівненської області старшим радником юстиції Жигадло Ю.І. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_1 .

В обґрунтування клопотання зазначено, що досудовим розслідуванням встановлено, що 14.06.2019 громадянин України ОСОБА_1 , діючи за попередньою змовою із громадянами України із ОСОБА_2 та іншими особами у місті Луцьк в районі вулиці Конякіна, будинок № 25 здійснили незаконне заволодіння транспортним засобом марки «BMW» моделі «Х5», державний номерний знак НОМЕР_1 .

Вказаний транспортний засіб ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 транспортували до гаражного приміщення, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_2 використовуючи замінені номерні знаки іноземної держави «WY 7243 W».

Так, 14.06.2019 працівниками Управління СБ України в Рівненській області ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 було затримано, при цьому останні спробували чинити супротив.

Так, 14.06.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.

Обґрунтована підозра ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні даного кримінального правопорушення підтверджується матеріалами кримінального провадження, а також іншими матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.

Таким чином, громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , українець, раніше судимий, обґрунтовано підозрюється у вчиненні умисного тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 8 років з конфіскацією майна.

Відповідно до вимог ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов`язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінальних правопорушень, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваних, а також обставини, що пом`якшують чи обтяжують їх покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.

Незважаючи на те, що підозрюваному ОСОБА_1 вручене повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, на вказаній стадії досудового слідства у матеріалах кримінального провадження наявні відомості, які дають підстави вважати, що є реальна необхідність у дослідженні всіх обставин вчинення ним та іншими невстановленими особами, як вказаного так і інших злочинів, у тому числі, у сфері незаконного заволодіння транспортними засобами на території України.

Відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК України органом слідства встановлено наявність ризиків, передбачених у п.п. 1,3,4,5 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органу досудового розслідування та суду; незаконно впливати на свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

На даний час в органу досудового розслідування є достатні підстави вважати, що ОСОБА_1 є тимчасово непрацюючим, не має постійного джерела доходів, раніше судимий та маючи непогашену судимість за вчинення злочинів, в тому числі незаконного заволодіння транспортними засобами, у зв`язку з чим має широке коло зв`язків у кримінальному середовищі, і тому може й надалі вчиняти протиправні дії, спрямовані на викрадення транспортних засобів та інших злочинів.

Окрім того, органом досудового розслідування на даному етапі не встановлено всіх осіб, яким відомо про протиправну діяльність ОСОБА_1 та/або які причетні її вчинення, тому останній, перебуваючи на свободі, зможе впливати на свідків та з метою приховування своєї протиправної діяльності шляхом схиляння останніх до надання органу досудового розслідування неправдивих показань. Водночас, ОСОБА_1 зможе повідомити інших осіб, які причетні до вчинення зазначеного злочину, про факти які йому стали відомі у ході слідства, тим самим перешкоджати досудовому розслідування даного кримінального провадження.

Викладене дає обґрунтовані підстави вважати, що застосування до підозрюваного ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Крім того, на даний час органом досудового розслідування встановлюються особи, які можуть бути допитані як свідки щодо відомих обставин вчинення ОСОБА_1 протиправної діяльності, яка полягала у незаконному заволодінні транспортними засобами, тому у разі незастосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, він може незаконно впливати на них з метою уникнення кримінальної відповідальності. У тому числі слідством встановлені тривалий період вчинення протиправної діяльності, тому існує ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Крім того, відповідно до ч.1 ст.23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо та показання учасників кримінального провадження отримує усно, що не виключає ризику впливу ОСОБА_1 на свідків після дачі ними показань у ході досудового розслідування до початку судового розгляду.

Тому, на підставі викладеного, можна прийти до висновку про неможливість запобігання вищевказаним ризикам шляхом застосування щодо ОСОБА_1 більш м`якого запобіжного заходу ніж застосування тримання під вартою.

Враховуючи, що лише наявність запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою спроможна забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного, орган досудового розслідування виходить у тому числі з тих обставин, що кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 , має надзвичайно високий ступінь суспільної небезпеки, присутність якої, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного та існує доцільність забезпечити високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, порушення яких може вкрай негативно вплинути на суспільство у цілому.

Вивченням особи ОСОБА_1 на даний час встановлено, що він працездатний, неодружений, не похилого віку, тяжкими захворюваннями, які б перешкоджали його утриманню під вартою, не страждає, а тому даних, які б вказували на неможливість застосування до останнього вказаного запобіжного заходу, не встановлено.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави за вчинення тяжкого злочину визначається у розмірі від 20 до 80 прожиткових мінімумів доході громадян. Однак, беручи до уваги той факт, що ОСОБА_1 неодноразово притягався до кримінальної відповідальності за вчинення тяжких злочинів і той факт, що середня вартість викраденого ним автомобіля на офіційному інтернет-ресурсі «Autoria» становить близько 30 000 доларів США, є достатні підстави клопотати перед слідчим суддею про збереження розміру застави щодо останнього, який перевищує вказану у нормі закону суму, що становить 500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб у сумі 968 000 (дев`ятсот шістдесят вісім) гривень.

На підставі викладеного, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років із конфіскацією майна, а також наявність ризиків, що дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, а також для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

В судовому засіданні слідчий та прокурор клопотання підтримали, посилаючись на викладені у ньому обставини. Просили обрати щодо ОСОБА_1 запобіжний захід - тримання під вартою та при обранні альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави визнати її розмір - 500 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Підозрюваний та його захисник заперечили з приводу задоволення клопотання. Просили обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із забороною залишати житло у певний період часу.

Заслухавши пояснення слідчого, підозрюваного, його захисника, думку прокурора, дослідивши надані слідчим матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Судом вставлено, що в провадженні слідчого слідчого відділу Управління СБ України в Рівненській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22019180000000005 від 14.01.2019.

14.06.2019 працівниками Управління СБ України в Рівненській області ОСОБА_1 затримано.

14.06.2019 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України.

Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду Рівненської області від 15.06.2019 року застосовано відносно підозрюваного ОСОБА_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 03 год. 56 хв. - 12.08.2019 року. Одночасно визначено розмір застави у розмірі 500 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 960 500 (дев`ятсот шістдесят тисяч п`ятсот) гривень.

Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 25 липня 2019 року змінено міру запобіжного заходу відносно підозрюваного ОСОБА_1 , з тримання під вартою на цілодобовий домашній арешт терміном до 12.08.2019 року.

Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду від 08 серпня 2019 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №22019180000000005 за підозрою ОСОБА_2 та ОСОБА_1 до шести місяців, а сааме до 14 грудня 2019 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Згідно ч. 2 ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Слідчий, звертаючись з клопотанням про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а прокурор при розгляді клопотання довели про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.289 КК України, однак достатніх доказів про існування ризиків, про які зазначає у клопотанні слідчим не надано та не доведено.

Як передбачено ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, законним та обґрунтованим визнається арешт особи, коли він є необхідним для запобігання вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення, а також для забезпечення виконання будь-якого обов`язку, встановленого законом.

Аналізуючи ризик переховування від органів досудового розслідування та суду в контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v.Moldova (Бекчиєв проти Молдови)).

Водночас, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, слідчим суддею повинно бути проведено аналіз всіх ризиків, визначених ч.1 ст.177 КПК України з урахуванням особливостей даного кримінального провадження та особи підозрюваного, як того вимагають норми чинного законодавства України та міжнародного законодавства, зокрема практика ЄСПЛ, яка відповідно до ч.5 ст.9 КПК України застосовується у кримінальному процесуальному законодавстві України (Рішення у справі «Смирнова проти Росії», скарги №46133/99 та 48183/99, від 08.06.1995 у справі «Ягчі і Саргін проти Туреччини», Рішення у справі «Вренчев проти Сербії» від 23.09.2008).

Враховуючи вище викладене, з урахуванням обставин, передбачених ст. 178 КПК України, обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 у виді тримання під вартою є недоцільним.

Слідчий суддя бере до уваги, що підозрюваний ОСОБА_1 , має постійне місце проживання, одружений, на утриманні має неповнолітню дитину, батьків інвалідів, за місцем проживання характеризується добре, на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває. Крім того, як встановлено прокурор не довів про те, що підозрюваний ОСОБА_1 , чинить вплив на свідків, оскільки в матеріалах провадження заяв від свідків щодо впливу та тиску на них не надходило. Крім того, суд враховує те, що негативних характеристик на підозрюваного слідством не надано. Крім того підозрюваний не будучи затриманим з моменту подачі до суду клопотання слідчим та винесення ухвали не чинив тиск на свідків та самостійно з`являвся на виклики слідчого та суду.

Крім того, відносно ОСОБА_1 раніше обрано запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Обов`язки, покладені на нього судом не порушував.

Слідчий та прокурор не надали суду жодного обґрунтування щодо необхідності застосовувати відносно ОСОБА_1 більш тяжкий запобіжний захід, ніж той, що був застосований раніше.

У відповідності до ч. 4 ст. 194 КПК України, суд вважає, щодо підозрюваного ОСОБА_1 слід обрати запобіжний захід у виді домашнього арешту. Оскільки саме цей запобіжний захід забезпечить виконання підозрюваним процесуальних обов`язків та попередить вчинення ним дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби.

З урахуванням обставин справи, суд вважає за необхідне застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 домашній арешт із забороною залишати житло у певний період часу.

Окрім цього, застосовуючи, щодо підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у виді домашнього арешту, слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на нього на строк не більше двох місяців такі обов`язки – прибувати до слідчого чи прокурора із встановленою періодичністю; прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому де він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні, носити електронний засіб контролю.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 183, 184, 395 КПК України, слідчий суддя, –

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно ОСОБА_1 – відмовити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованому та фактично проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289 КК України - запобіжний захід у вигляді домашнього арешту терміном на 60 днів.

Заборонити ОСОБА_1 , залишати житло за адресою: за адресою: АДРЕСА_1 , у період часу з 20 год. по 08 год.

Встановити строк дії ухвали терміном на два місяці з моменту винесення ухвали, а саме з 16.08.2019 року.

Визначити строк дії ухвали до 15 жовтня 2019 року.

Покласти на підозрюваного ОСОБА_1 , обов`язки: прибувати до слідчого чи прокурора із встановленою періодичністю; прибувати на виклик слідчого, прокурора та суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому де він проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в`їзд в Україну; утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у даному кримінальному провадженні, носити електронний засіб контролю.

Термін дії обов`язків, визначених в ухвалі встановити до 15 жовтня 2019 року.

Ухвалу про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту передати на виконання в Рівненське відділення поліції ГУНП в Рівненській області.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення, а підозрюваний ОСОБА_1 та негайно доставляється до місця проживання.

Виконання ухвали покласти на слідчого слідчого відділу Управління СБ України в Рівненській області старшого лейтенанта юстиції Крупенка Романа Олександровича.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя Рівненського міського суду К.Е.Ореховська