Рішення № 8368897, 27.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/46327.01.10 За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" доСпілки дизайнерів України

простягнення 6388,53 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Марковська В.В.

від відповідача:не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" (надалі –АЕК "Київенерго") в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Спілки дизайнерів України про стягнення 6388,53 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання вимог договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 9467002 від 01.05.2001 р. позивач поставив відповідачу теплову енергію, проте відповідач грошові зобов’язання по оплаті поставленої енергії не виконав, в зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 5000,00 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 550,16 грн., інфляційну складову боргу у розмірі 685,57 грн. та 3% річних у розмірі 152,80 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 28.12.2009 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 27.01.2010 р.

В судове засідання 27.01.2010 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвали суду від 28.12.2009 р. виконав, надав суду докази погашення відповідачем основного боргу та просить задовольнити позов в частині стягнення штрафних санкцій.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання 27.01.2010 р. не з’явився, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 28.12.2009 р. не виконав.

Повідомлення відповідача про час та місце судового засідання підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення №09012862 від 30.12.2009 р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач був належним чином повідомлений, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, судом оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судовому засіданні складався протокол згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позавача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.05.2001 р. між АЕК "Київенерго" (енергопостачальна організація) та Спілкою дизайнерів України (абонент) було укладено договір № 9467002 на постачання теплової енергії у гарячій воді (надалі –"Договір").

Відповідно до пункту 2.2.1 Договору енергопостачальна організація зобов’язується постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на потреби: опалення та вентиляцію –в період опалювального сезону, гарячого водопостачання –протягом року, в кількості і обсягах згідно з додатком № 1 до цього договору.

Абонент відповідно до пунктів 2.3.1, 2.3.2 Договору зобов’язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку №1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії і виконувати умови та порядок оплати, в обсягах і в терміни, які передбачені в додатку № 4 до договору.

Договір № 9467002 на постачання теплової енергії у гарячій воді є договором енергопостачання, а тому права та обов’язки сторін визначаються в тому числі положеннями параграфу 3 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі –енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Позивач вказує, що за період з 01.10.2008 р. по 01.12.2009 р. у відповідача виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.12.2009 р. становить 5000,00грн., що підтверджується розрахунком основного боргу за теплову енергію та табуляграмами обліку теплової енергії за період з грудня 2008 року по листопад 2009 року.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Додатком №4 до Договору сторони погодили, що абонент до початку розрахункового періоду (місяця) сплачує енергопостачальній організації вартість заявленої у договорі кількості теплової енергії на розрахунковий період, з урахуванням сальдо розрахунків на початок місяця (п.2 додатку), а різниця між заявленою та фактично спожитою абонентом тепловою енергією сплачується не пізніше 15 числа слідуючого за розрахунковим (п.4 додатку).

Під час розгляду справи позивач надав докази погашення відповідачем основної заборгованості –платіжне доручення №5 від 21.01.2010 р. на суму 5000,00 грн.

Відповідно до п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Таким чином, провадження у справі в частині стягнення основного боргу у розмірі 5000,00грн. підлягає припиненню згідно п.1-1 ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, оскільки погашення боргу здійснено після звернення позивача до суду.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 550,16 грн. та 3% річних у розмірі 152,80 грн. згідно доданого до позову розрахунку.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов’язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов’язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Стаття 611 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.

Згідно із положень ст.ст. 546, 549 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, різновидом якої є пеня.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Пунктом 7 додатку №4 до Договору сторони визначили, що абоненту на суму боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) енергопостачальною організацією нараховується пеня у розмірі 0,5% за кожний день, до моменту його повного погашення, але не більше суми обумовленої чинним законодавством України.

Позивач нараховує пеню із розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України за прострочення оплати теплової енергії.

Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов’язання, то вимога позивача про стягнення пені та 3% річних визнається судом обґрунтованою.

Частиною 1 ст. 233 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкції. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов’язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов’язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

У відповідності до частини 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання.

Застосовуючи цей припис, слід враховувати вказівку, що міститься в п. 2.4 роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 р. № 02-5/293 "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов’язань". Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов’язання, арбітражний суд повинен об’єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов’язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов’язання, незначності прострочення у виконанні зобов’язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Суд враховує, що відповідач до розгляду справи по суті повністю сплатив суму основного боргу, згідно витягу з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України його організаційно-правовою формою господарювання є творча спілка (інша професійна організація), а сума нарахованих санкцій є надмірною в порівнянні із сумою заборгованості, прострочення з оплати якої було допущено відповідачем.

Відповідно до п.6 ч.1 ст.3 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

Таким чином, враховуючи вищевказані обставини, керуючись п.6 ч.1 ст. 3 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне реалізувати надане йому право та зменшити розмір пені, що підлягає стягненню з відповідача на користь АЕК "Київенерго" до 275,08 грн.

Також, позивач просить стягнути інфляційну складову боргу у розмірі 685,57 грн., нараховану за період прострочення з грудня 2008 року по жовтень 2009 року.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положеннями вказаної норми враховуються всі індекси інфляції за весь час прострочення та не передбачена можливість вибірковості обрання особою індексів за окремі періоди в межах заявленого періоду за який нараховуються інфляційній. Наведене додатково підтверджується листом Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р.

Із поданого розрахунку вбачається, що позивачем неправомірно не враховані індекси інфляції за липень, серпень 2009 року, які мають від’ємне значення, а тому з урахуванням викладеного за перерахунком суду розмір інфляційної складової боргу становить 670,58 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з Спілки дизайнерів України на користь АЕК "Київенерго" пені у розмірі 275,08 грн., інфляційної складової боргу у розмірі 670,58 грн. та 3% річних у розмірі 152,80 грн.

У задоволенні позову в частині стягнення інфляційної складової боргу у розмірі 14,99 грн. необхідно відмовити.

В частині стягнення основного боргу у розмірі 5000,00грн. провадження у справі підлягає припиненню згідно п.1-1.ч.1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому суд розраховує суму судових витрат, які покладаються на відповідача, без урахування зменшеного судом розміру пені. Оскільки часткове погашення боргу здійснено після звернення позивача до суду, то судові витрати за подачу позову в цій частині покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, п. 1-1 ч.1 ст. 80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" задовольнити частково.

2.          Стягнути з Спілки дизайнерів України (04050, м. Київ, вул. Мануїльського, 25-Б; ідентифікаційний код 00027861) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) пеню у розмірі 275 (двісті сімдесят п’ять) грн. 08 коп., інфляційну складову боргу у розмірі 670 (шістсот сімдесят) грн. 58 коп., 3% річних у розмірі 152 (сто п’ятдесят два) грн. 80 коп., державне мито у розмірі 101 (сто одна) грн. 76 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 235 (двісті тридцять п’ять) грн. 45 коп. Видати наказ.

3.          Провадження у справі в частині стягнення заборгованості у розмірі 5000,00 грн. припинити.

4.          В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 Господарського кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Р.В. Бойко

Дата підписання повного тексту рішення 01.02.2010 р.