Рішення № 8368439, 13.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 54/42713.01.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Музичний центр"

до Фізичної особи підприємця ОСОБА_1

про стягнення 11337, 90 грн.

Суддя Демченко Т.С.

Представники:

від позивача Бахмацький К.А., довіреність № 19-АВ від 19.03.2009 р.

від відповідача не зявився

У судовому засіданні 13.01.2010 р. за згодою представника позивача відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Музичний центр" звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення 1 227,44 грн. основного боргу, 110,46 грн. пені та 10 000,00 грн. витрат на юридичне обслуговування.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобовязань по оплаті товару, поставленого позивачем за договором № 1702/2 від 15.01.2007 р.

Ухвалою суду від 19.10.2009 р. порушено провадження у справі № 54/427, розгляд справи призначено на 18.11.2009 р.

Представник відповідача у судове засідання 18.11.2009 р. не зявився, витребуваних документів суду не надав, про причини неявки не повідомив.

Представником позивача подано клопотання про вирішення спору у більш тривалий строк, ніж передбачено ч.1 ст. 69 ГПК України. Клопотання судом задоволено, строк вирішення спору продовжено.

Ухвалою суду від 18.11.2009 р. розгляд справи відкладено на 13.01.2010 р.

У судове засідання 13.01.2010 р. відповідач повторно не зявився, про причини неявки суд не повідомив, відзиву на позов та витребуваних судом документів не надав. Про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, оскільки ухвала суду про порушення провадження направлялась на адресу відповідача, вказану у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців.

За таких обставин, справа розглядається за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши у судовому засіданні оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, суд

ВСТАНОВИВ:

15.01.2007 р. між Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_3 та Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_1 був укладений договір № 1702/2, відповідно до умов якого СПД ОСОБА_3, як постачальник, зобовязалася поставити та передати у власність відповідача продукцію, а саме: аудіо касети, відеокасети, компакт-диски для лазерних систем зчитування з записом аудіовізуальних творів, фонограм, програм, баз даних з контрольними марками України, далі товар, а відповідач, як покупець, зобовязався прийняти товар у власність і оплатити його на умовах договору (п. 1.1. договору).

Як визначено ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона постачальник зобовязується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобовязується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Згідно з ч. 2 цієї ж статті щодо відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Стаття 655 ЦК України передбачає, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

На виконання умов договору, позивач за видатковими накладними № ПЕТ-01235 від 17.04.2007 р., № ПЕТ-0241 від 05.06.2007 р., № ПЕТ-0137 від 20.06.2007 р., № ПЕТ-0168 від 26.06.2007 р., № ПЕТ-0269 від 03.07.2007 р., № ПЕТ-00231 від 24.07.2007 р. передав відповідачу товар, передбачений умовами договору, на загальну суму 6 384,31 грн.

Відповідно до пункту 2.3. договору відповідач повинен був оплатити товар протягом 14 календарних днів з моменту його поставки. З огляду на зазначене, зобовязання по оплаті товару мало бути виконане відповідачем у такі строки:

до 01.05.2007 р. за видатковою накладною № ПЕТ-01235 від 17.04.2007 р.;

до 19.06.2007 р. за видатковою накладною № ПЕТ-0241 від 05.06.2007 р.;

до 04.07.2007 р. за видатковою накладною № ПЕТ-0137 від 20.06.07 р.

до 10.07.2009 р. за видатковою накладною № ПЕТ-0168 від 26.06.2007 р.;

до 17.07.2007 р. за видатковою накладною № ПЕТ-0269 від 03.07.2007 р.;

до 07.08.2007 р. за видатковою накладною № ПЕТ-00231 від 24.07.2007 р.

Згідно з довідкою позивача поставлений товар був оплачений відповідачем частково в розмірі 5 156,79 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача по договору № 1702/2 від 15.01.2007 р. становить 1 227,44 грн.

15.05.2009 р. між Субєктом підприємницької діяльності фізичною особою ОСОБА_3, як первісним кредитором, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Музичний центр", як новим кредитором, був укладений договір про відступлення права вимоги, відповідно до якого первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і став кредитором по договору № 1702/2 від 15.01.2007 р., укладеному між первісним кредитором та відповідачем.

За умовами даної угоди позивач одержав право вимагати від відповідача належного виконання всіх зобовязань за основним договором.

Статтею 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобовязанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора у зобовязанні переходять права первісного кредитора в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, до позивача перейшли права кредитора за договором № 1702/2 від 15.01.2007 р., в тому числі право вимагати оплати поставленого товару.

За таких умов, суд вважає позовну вимогу про стягнення з відповідача суми основного боргу у розмірі 1 227,44 грн. обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Статтею 193 ГК України встановлений обовязок для субєктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобовязання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобовязання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Неустойкою відповідно до ст. 549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Відповідно до ч. 2 ст. 551 ЦК України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Позивач просить стягнути з відповідача 110,46 грн. пені, посилаючись в обґрунтування своїх вимог на п. 5.6. договору, яким передбачено, що в разі несвоєчасної оплати поставленого товару відповідач сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен місяць прострочення.

Разом з тим, позивач жодними доказами не підтвердив часткової оплати відповідачем вартості поставленого товару. За таких обставин неможливо встановити, з якого моменту слід нараховувати пеню за прострочення виконання відповідачем своїх зобовязань, а сам позивач у наданому розрахунку не вказує, з якою дати ним обраховується пеня.

Ухвалою суду від 19.10.2009 р. позивача було зобовязано надати докази часткової оплати відповідачем товару, отриманого за накладними, копії яких додані до позовної заяви. Проте позивач без поважних причини зазначені вимоги суду не виконав.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 81 ГПК України господарський суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору.

Як передбачено п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-8/344 від 11.04.2005 р. "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році", господарський суд у розгляді справи не зобовязаний здійснювати "перерахунок" замість позивача розрахованих останнім сум штрафних санкцій, річних тощо. Однак суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого позивачем нарахування таких сум, і в разі, якщо їх обчислення помилкове зобовязати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно. Якщо для здійснення перерахунку необхідні додаткові матеріали, суд витребує їх у позивача, а в разі неподання ним таких матеріалів залишає позов (в частині стягнення відповідних спірних сум) без розгляду на підставі пункту 5 частини 1 статті 81 ГПК або відмовляє в задоволенні позову у відповідній частині у звязку з недоведеністю позовних вимог.

Враховуючи те, що на виконання вимог суду позивачем не надано документів, що підтверджують дати часткової оплати відповідачем товару, у звязку з чим неможливо встановити період прострочення виконання відповідачем своїх зобовязань, суд залишає без розгляду позов в частині стягнення з відповідача суми пені.

Водночас, згідно з ч. 5 ст. 81 ГПК України після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися з ним до господарського суду в загальному порядку.

Позивач також просить стягнути з відповідача 10 000,00 грн. витрат на оплату юридичних послуг, посилаючись в обґрунтування вказаних вимог на ст.ст. 217, 224, 225 ГК України. На підтвердження понесених збитків позивач надав копію договору про надання юридичних послуг від 19.03.2009 р. та додаткової угоди № 1 від 20.03.2009 року, укладених між позивачем та громадянином України ОСОБА_2.

Пунктами 1.1., 2.1. договору про надання юридичних послуг від 19.03.2009 р. передбачено, що виконавець зобовязується надати замовнику визначені договором юридичні послуги щодо захисту інтересів останнього в загальних та господарських судах, а замовник зобовязується оплатити такі послуги. Послуги надаються шляхом усного та письмового консультування, складання проектів необхідних процесуальних документів, скарг, претензій та позовних заяв, надання послуг щодо захисту інтересів замовника в органах судової влади. Згідно з п. 4.1. договору за надані послуги замовник виплачує виконавцеві плату у розмірі 10000,00 грн. за кожну виграну в суді справу. Відповідно до п. 1.2. договору на підтвердження факту надання виконавцем послуг складається акт приймання-передачі наданих послуг.

Розглянувши надані позивачем докази, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача витрат на юридичне обслуговування, виходячи з того, що позивач не надав жодних доказів на підтвердження того, що ним були понесені такі витрати.

З урахуванням викладених вище фактичних обставин, наявних у матеріалах справи письмових доказів, наданих представником позивача пояснень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у загальній сумі 1 227,44 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Відповідач не надав доказів повної оплати товару та не навів підстав для звільнення від обовязку його оплатити.

Позивачем при поданні позову було сплачено 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 1258 від 21.12.2005 р. "Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, повязаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів" із змінами та доповненнями, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 825 від 05.08.2009 р., на день подання позову (14.10.2009 р.) розмір витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу становив 236,00 грн.

Таким чином, надмірно сплачена сума витрат на ІТЗ судового процесу у розмірі 76,50 грн. підлягає поверненню позивачу.

З огляду на часткове задоволення позову витрати по оплаті державного мита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно зі ст. 49 ГПК України покладаються на позивача та відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 75, 81, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи підприємця ОСОБА_4 (02097, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Музичний центр" (04050, м. Київ, вул. Пимоненка, 3, кв. 61-62, код ЄДРПОУ 32531882) 1 227 (одну тисячу двісті двадцять сім) гривень 44 коп. основного боргу, 12 (дванадцять) гривень 27 коп. державного мита та 25 (двадцять пять) гривень 54 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.В частині стягнення 110,46 грн. пені позов залишити без розгляду.

4.В іншій частині у позові відмовити.

5.Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання повного тексту рішення, оформленого відповідно до вимог ст. 84 ГПК України.

Суддя Т.С. Демченко

Датою підписання повного тексту рішення є 01.02.2010 р.