Ухвала суду № 83683920, 14.08.2019, Рубіжанський міський суд Луганської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.08.2019 433/300/19

1-кп/425/325/19

Рубіжанський міський суд Луганської області в складі колегії суддів:

головуючого судді Козюменської В.В.,

суддів М`якінченко Н.В., Синянської Я.М.,

при секретарі Рогожкіній І.Ю.,

за участю прокурора Боровкової Л.В.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

його захисника адвоката Косогової Л.О.,

перекладача Соболь О.М.,

розглянувши в відкритому підготовчому судовому засіданні в залі судових засідань Рубіжанського міського суду Луганської області кримінальне провадження за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Рубіжанського міського суду Луганської області надійшов зазначений обвинувальний акт.

Відповідно до матеріалів кримінального провадження, в ході підготовчого судового засідання від 20.06.2019 р., до обвинуваченого ОСОБА_1 були застосовані заходи забезпечення кримінального провадження - запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строк дії якого складав 60 днів, тобто по 18.08.2019 року включно..

Таким чином, строк тримання під вартою, встановлений обвинуваченому ОСОБА_1 ухвалою суду, закінчується 18 серпня 2019 року, однак судове провадження по даному кримінальному провадженню ще не розпочато, перебуває на стадії підготовчого судового засідання.

При проведенні підготовчого судового засідання, прокурором було заявлено клопотання про продовження строку тримання обвинуваченого ОСОБА_1 під вартою, оскільки наявні ризики, передбачені п. п. 1), 2), 3), 5) ч. 1 ст. 177 КПК України, які продовжують існувати та не зменшились. ОСОБА_1 може: переховуватись від суду, оскільки обвинувачується в скоєнні умисних злочинів, які відносяться до категорії особливо тяжких злочинів, є громадянином РФ та має паспорт громадянина РФ, на території України перебуває незаконно, про що свідчать дані Державної прикордонної служби; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення а також перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, оскільки на теперішній час встановлені не всі викрадені речі, які належать потерпілим, також на теперішній час не встановлено зброю, якою ОСОБА_1 погрожував потерпілому та свідкові, у зв`язку з чим, перебуваючи на свободі обвинувачений може знищити, сховати або спотворити речові докази та інші речі, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого та свідків, оскільки СУ ГУНП в Луганській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадження №120191300000000071 від 14.02.2019, розпочатому за заявою потерпілих ОСОБА_2 у кримінальному провадженні, за фактом погрози вбивства; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому підозрюється, оскільки ОСОБА_1 розшукується РФ за скоєння злочинів. Прокурор звертав увагу суду на те, що ОСОБА_1 родини, неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб на утриманні не має, постійного місця роботи та джерела доходів, не має, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв`язків. Також прокурор посилався на практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства. Прокурор вважає, що в даному випадку є виправданим необхідність застосування щодо обвинуваченого ОСОБА_1 виняткового запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м`яких запобіжних заходів не буде достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого, не може запобігти наявним ризикам, що узгоджується з вимогами норм закону та правовими позиціями ЄСПЛ. Також прокурор зазначав, що застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_1 спрямоване на забезпечення посилення контролю за місцем перебування останнього, виконання ним процесуальних обов`язків, з метою запобігання виникненню у останнього умислу уникнути кримінальної відповідальності шляхом переховування від суду, а також його подальшій протиправній діяльності, вимагають вжиття з боку правосуддя дієвого та ґрунтовного запобіжного заходу відносно підозрюваного. У даному випадку інший, більш м`який запобіжний захід, не тільки унеможливить забезпечення виконання обвинуваченим ОСОБА_1 покладених на нього процесуальних обов`язків, а навпаки, є підґрунтям для спроб останнього переховуватися від органів досудового розслідування та суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчинити інше кримінальне правопорушення, або правопорушення, в якому він підозрюється.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність відповідних ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Згідно до п. 4) ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до п. 1) ч. 4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Захисник обвинуваченого, адвокат Косогова Л.В. в судовому засіданні заперечувала проти клопотання, зазначала, що вже на протязі тривалого часу сторона обвинувачення посилається на одні й ти ж ризики в даному кримінальному провадженні, крім того, у обвинуваченого на утриманні знаходяться неповнолітні діти та батьки, що станом на сьогодні мають інвалідність (документи додаються). ОСОБА_1 не має судимостей, не має наміру переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином в обвинуваченого не має можливості, скоювати нові злочини ОСОБА_1 не збирається. Зазначала, що прокурор, відповідно до глави 18 КПК України, повинен кожного разу доводити не лише ту обставину, що ризики існують, але й ту, що ці ризики не зменшились і, що застосування запобіжного заходу і подалі є дійсно обґрунтованим. Таким чином, просила змінити обвинуваченому ОСОБА_1 запобіжний захід із тримання під вартою на внесення застави.

Обвинувачений ОСОБА_1 підтримав думку свого захисника, зазначав, що має бізнес, який хоч на нього не оформлений, але приносить йому стабільний дохід приблизно 1000 -1500 доларів США на місяць. Він одружений, має доньку, в нього батьки-інваліди. Також в м. Харкові він має власну квартиру, яка оформлена на його дружину. Мешкає на території України тривалий час, до РФ не збирається. Також зазначав щодо наявності доказів його невинуватості в скоєнні кримінальних правопорушень, оскільки перебував в день, коли були скоєні злочини на території Харківської області.

Заслухавши учасників судового провадження, суд вважає наступне.

Обвинувачений ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, які, відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до особливо тяжких злочинів.

При вирішенні питання про обрання обвинуваченому запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою, суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, на які вказував прокурор, та які є актуальними, а саме те, що обвинувачений, не перебуваючи під вартою, може переховуватись від суду з метою ухилення від кримінальної відповідальності, оскільки ОСОБА_1 обвинувачується в скоєнні особливо тяжких злочинів, за вчинення злочину за ч.4 ст. 187 КК України передбачено покарання в вигляді позбавлення волі на строк до 15 років, за ч.3 ст. 289 КК України - в вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, має паспорт громадянина РФ, що також може сприяти його переховуванню від суду; відповідно до клопотання прокурора, на теперішній час встановлені не всі речі, які, відповідно до обвинувачення, вкрадені в потерпілих, зброю, якою погрожували потерпілим, у зв`язку з чим існує ризик знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих та свідків (відповідно до матеріалів клопотання, існує кримінальне провадження у зв`язку з надходженням погроз вбивством потерпілим з боку обвинуваченого); існують ризики вчинення обвинуваченим іншого кримінальне правопорушення – матеріали провадження містять дані щодо розшуку обвинуваченого за обвинуваченням в скоєнні злочинів іншою державою, РФ.

На підставі викладеного, суд вважає, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки обвинуваченому під час розгляду кримінального провадження, що на даний час жоден із більш м`яких запобіжних заходів, не може запобігти ризикам, раніше врахованих судом під час обрання обвинуваченому запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою та не зможуть забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків, з врахуванням відсутності належних даних щодо незадовільного стану здоров`я обвинуваченого, що унеможливлює його тримання під вартою, того, що обвинувачений має паспорт громадянина РФ, що свідчить, на думку суду, про реальну можливість переховуватись від суду, приймаючи до уваги те, що судове провадження на даний час фактично не розпочато, суд приходить до висновку, що відносно обвинуваченого ОСОБА_1 необхідно та доцільно продовжити строки застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою на шістдесят днів.

Також при вирішенні питання щодо продовження строків тримання під вартою суд вважає, що в даному випадку продовження строків тримання під вартою обвинуваченому є виправданим, оскільки існують істинні потреби публічного інтересу які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують вимогу поваги до особистої свободи (рішення ЄС з прав людини Прокопенко проти України, Лабітта проти Італії).

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу в вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

Одночасно, враховуючи наведені захисником суду доводи у своєму запереченні, зокрема, щодо відсутності тілесних ушкоджень у потерпілого (відповідно до висновку експерта, на який посилається прокурор у своєму клопотанні), тривалого перебування обвинуваченого під вартою - понад одинадцять місяців ( як зазначив Європейський суд з прав людини у справі "Летельє проти Франції" (Letellie v France, рішення від 26 червня 1991 р. "попереднє затримання не має передувати покаранню у вигляді позбавлення свободи, не може бути "формою очікування" обвинувального вироку" (п. 51)), з урахуванням того, що обвинувачений одружений, має повнолітню доньку та неповнолітнього онука, батьків-інвалідів, постійне місце проживання у м. Харків, де його сім`я має житло, іншу нерухомість, перебуває на території України з 2005 року, суд вважає за необхідне визначити йому розмір застави, яка може бути стримуючим механізмом для уникнення обвинуваченого від правосуддя шляхом втечі.

Визначаючи розмір застави, суд вважає необхідним застосувати правила, встановлені абз.2 п.3 ч.5 ст. 182 КПК України відповідно до якої у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Враховуючи обставини, викладені в обвинувальному акті (пред`явлення обвинувачення у вчиненні злочинів, передбачених ч.4 ст. 187, ч.3 ст. 289 КК України, тобто особливо тяжких злочинів, спричинення шкоди на загальну суму, що становить 360858,48 грн., яка відповідно до обвинувального акту, кваліфікована як «заволодіння майном у великому розмірі»), приймаючи до уваги пояснення обвинуваченого щодо наявності в нього стабільного доходу кожного місяця у розмірі близько півтори-дві тисячі доларів США, та зазначені вище ризики, передбачені ст. 177 КПК України, суд вважає необхідним визначити обвинуваченому ОСОБА_1 заставу в розмірі 350 (трьохсот п`ятдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 672350 (шістсот сімдесят дві тисячі триста п`ятдесят) гривень, оскільки вважає даний розмір застави обґрунтованим відповідно до вимог ч.4 ст. 182 КПК України та зможе забезпечити виконання обвинуваченим своїх процесуальних обов`язків у разі внесення ним застави та запобігти можливості порушення процесуальних обов`язків.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27, 314, 369 - 372, 376 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 187, ч. 3 ст. 289 КК України, вважати продовженим строком на 60 днів, тобто по 12.10.2019 р. включно.

Копію ухвали вручити обвинуваченому, його захиснику, прокурору та направити до ДУ «Старобільський СІЗО».

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_1 заставу в розмірі 350 (трьохсот п`ятдесяти) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 672350 (шістсот сімдесят дві тисячі триста п`ятдесят) грн..

Після внесення застави обвинувачений звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої особи місця ув`язнення відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачене тримання цього обвинуваченого під вартою.

У разі внесення застави уповноваженій службовій особі негайно звільнити обвинуваченого ОСОБА_1 з-під варти та повідомити про це прокурора та суд.

У разі звільнення з-під варти у зв`язку із внесенням застави обвинувачений ОСОБА_1 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави і на нього покладаються такі обов`язки на строк 2 місяці:

1) прибувати до суду за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він фактично проживає без дозволу суду;

3) повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

4) утримуватися від спілкування з потерпілими, а саме: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 ..

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

6) носити електронний засіб контролю.

Контроль за виконанням ухвали в частині здачі обвинуваченим ОСОБА_1 на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну покласти на прокурора Боровкову Л.В..

Контроль за виконанням ухвали в частині перевірки носіння обвинуваченим ОСОБА_1 електронного засобу контролю покласти на ГУ НП в Харківській області.

Суд роз`яснює, що у разі невиконання обвинуваченим вищезазначених обов`язків без поважних причин, сума застави може бути звернена в дохід держави.

Ухвалу може бути оскаржено до Луганського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Рубіжанський міський суд Луганської області, а обвинуваченим ОСОБА_1 в той же строк та в тому ж порядку з моменту отримання ним копії ухвали.

Повний текст ухвали буде складено та оголошено 16.08.2019 р. о 15 годині в приміщенні Рубіжанського міського суду Луганської області (м. Рубіжне, вул. Миру, 34).

Головуючий суддя В.В. Козюменська

Судді Н.В. М`якінченко

Я.М. Синянська