Рішення № 8368385, 26.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 18/58726.01.10 За позовом          Заступника прокурора м. Києва в інтересах держави в особі

ВАТ «НАК «Украгролізинг»;

до                    ПП «Агропромислова компанія «Урожай»;

про                    стягнення 710671,67 грн.

Суддя Мандриченко О.В.

Представники

Від прокуратури:          Карпенко Н.М., старший прокурор відділу, посвідчення №17

від 18.01.2007 р.;

Від позивача:          Гребелюк Л.М., представник, довіреність №14/20-256-09

від 05.03.2009 р.;

Від відповідача:           не з'явились;

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2009 р. порушено провадження у справі №18/587, справа призначена слуханням на 01.12.2009 р.

Справа, в порядку статті 77 ГПК України, була відкладена слуханням з 01.12.2009 р. до 10.12.2009 р., з 10.12.2009 р. до 26.01.2010 р., про що господарським судом винесені відповідні ухвали від 01.12.2009 р. та від 10.12.2009 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Заступник прокурора м. Києва звернувся до господарського суду в інтересах держави в особі позивача з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 637935,70 грн. (590134,37 грн. основного боргу + 47801,33 грн. інфляційних втрат), 58782,14 грн. пені, 13953,83 грн. трьох процентів річних з простроченої суми з мотивів, вказаних у позовній заяві.

У судових засіданнях представники прокуратури та позивача позовні вимоги підтримали, просили позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач —Приватне підприємство «Агропромислова компанія «Урожай», повноважних представників в судове засідання не направив, відзив на позов не надав, позовні вимоги по суті не заперечив. Керуючись статтею 75 ГПК України, господарський суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви, заслухавши пояснення представників прокуратури та позивача, всебічно і повно з’ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, господарський суд

В С Т А Н О В И В:

07.12.2007 р. між позивачем та відповідачем укладений договір прямого лізингу №11-07-59пл, за умовами якого позивач передає відповідачеві у користування на визначений договором строк предмет лізингу, який є власністю позивача та визначений у додатку до договору, що є специфікацією предмету лізину, а відповідач сплачує за це лізингові платежі на умовах договору.

Відповідно до додатку №1 до договору позивачем передано у лізинг відповідачеві:

—комбайн зернозбиральний КЗС-11 з навісом, заводський номер 00836090, загальною вартістю 699840,00 грн.;

—комбайн зернозбиральний КЗС-11 з навісом, заводський номер 00836037, загальною вартістю 404505,00 грн.

Відповідно до акту приймання –передачі від 04.02.2008 р. позивач передав, а відповідач прийняв вищезазначене майно у платне користування на умовах договору прямого лізингу.

Згідно з пунктами 4.1. та 4.2. договору порядок та терміни сплати лізингових платежів визначаються згідно з графіком сплати лізингових платежів.

Додатками №2 та №4 до договору визначені графіки сплати відповідачем лізингових платежів.

Відповідач неналежним чином виконав свої зобов’язання за договором, лізингові платежі сплатив неналежним чином, внаслідок чого з боку останнього перед позивачем утворилась заборгованість у розмірі 590134,37 грн.

Як визначено абзацом 1 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Як визначено частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов’язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі статтями 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За прострочку платежу позивачем нарахована пеня у розмірі 58782,14 грн., передбачена п. 7.1. договору. Розрахунок пені відповідає матеріалам справи, умовам договору та підлягає стягненню з відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Позивачем також нарахована сума боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 637935,70 грн. (590134,37 грн. основного боргу + 47801,33 грн. інфляційних втрат) та 13953,83 грн. трьох процентів річних з простроченої суми.

Як визначено частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Вина відповідача повністю підтверджена дослідженими доказами та матеріалами справи.

Враховуючи ту обставину, що відповідач позовні вимоги належними та допустимими засобами доказування не спростував, а наявні в матеріалах справи документи свідчать про безспірність та обґрунтованість позовних вимог, вимоги Заступника прокурора міста Києва підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 43, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,—

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Агропромислова компанія «Урожай»(інд. 04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 18, код ЄДРПОУ 34361790) на користь Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна компанія «Украгролізинг»(інд. 01601, м. Київ, вул. Мечникова, 16-а, код ЄДРПОУ 25979249) суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 637935 (шістсот тридцять сім тисяч дев’ятсот тридцять п’ять) грн. 70 коп., 58782 (п’ятдесят вісім тисяч сімсот вісімдесят дві) грн. 14 коп. пені та 13953 (тринадцять тисяч дев’ятсот п’ятдесят три) грн. 83 коп. трьох процентів річних з простроченої суми. Видати наказ.

3.          Стягнути з Приватного підприємства «Агропромислова компанія «Урожай»(інд. 04074, м. Київ, вул. Автозаводська, 18, код ЄДРПОУ 34361790) в дохід Державного бюджету України 7106 (сім тисяч сто шість) грн. 72 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Видати наказ.

4.          Накази видати після набрання рішенням законної сили.

5.          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

СуддяО.В. Мандриченко