Ухвала суду № 83683305, 16.08.2019, Центральний районний суд м. Миколаєва

520/63/18 16.08.2019

н\п 1-кп/490/202/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2019 року м.Миколаїв

Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого - судді Лагода К.О.

секретар - Шаповалова О.І.

за участю прокурора -Піщевята І.І.,

захисників - Балашової О.В., Рибіна В.В.,

обвинуваченого - ОСОБА_1

обвинуваченого - ОСОБА_2

під час судового розгляду на підставі обвинувальних актів, складених за результатами досудових розслідувань обставин кримінальних проваджень № 12014160480001333 та № 22017160000000236, за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у м. Одесі, є громадянином України, неодруженим, раніше не судимим, має повну вищу освіту, не працює, проживає та зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,

ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м. Йошкор-Ола Російської РФСР, є громадянином Російської Федерації, неодруженим, раніше не судимим, має середньо-спеціальну освіту, не працює, на території України не зареєстрований, фактично проживав за адресою: АДРЕСА_2

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 109, ч. 2 ст. 110, ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 294 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

В провадженні Центрального районного суду м. Миколаєва знаходяться обвинувальні акти відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за обвиневаченням у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 109, ч. 2 ст. 110, ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 294 КК України.

У судовому засіданні гр. ОСОБА_4 заявив клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 з тримання під вартою на особисту поруку. ОСОБА_4 зазначив, що він є народним депутатом VIII скликання, а тому є очевидним, що взяття обвинуваченого на поруки особою, уповноваженою на виконання функцій держави, є гарантією виконання норм закону. ОСОБА_4 зазначив, що протягом своєї політичної кар`єри здобув вагомий авторитет серед політикуму та громадськості, у зв`язку із чим має підстави, аби його слова являлися запорукою достовірного майбутнього виконання та дотримання обіцяного. Пояснив, що відповідальність та обов`язки, передбачені ст. 180 КПК України йому відомі і зрозумілі.

Разом із тим, прокурор у судовому засіданні заявив клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Прокурор зазначив, що застосування до обвинувачених запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обумовлено необхідністю виконання ними своїх процесуальних обов`язків, оскільки перебуваючи на свободі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 можуть переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином або вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, в якому обвинувачуються.

Прокурор також звернув увагу суду, що обвинувачений ОСОБА_3 є громадянином іншої держави, не має на території України джерела доходу та стійких соціальних зв`язків. Прокурор зазначив про те, що ОСОБА_1 не одружений, не має дітей, офіційного місця працевлаштування і законних джерел для існування. Посилаючись на практику ЄСПЛ прокурор пояснив, що враховуючи позицію, викладену в рішенні "Ферарі-Браво проти Італії", згідно якої затримання та тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою розгляду провадження, досягнення цілей якого і є тримання під вартою, у зв`язку із чим просив задовольнити клопотання про продовження строків тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_3 .

На підставі викладеного, прокурор заперечував проти задоволення клопотання ОСОБА_4 щодо зміни обраного відносно обвинувачуваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на особисту поруку, оскільки на його думку, такий запобіжних захід не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку особи.

Захисник Балашова О.В. підтримала клопотання ОСОБА_4 щодо зміни обраного відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу з тримання під вартою на особисту поруку. Крім того, захисник заявила клопотання про зміну запобіжного заходу відносно ОСОБА_1 на інший, не пов`язаний з триманням під вартою. Захисник зауважила на необґрунтованість ризиків, вказаних прокурором, а саме відсутність підстав вважати, що ОСОБА_1 буде переховуватися від суду та впливати на свідків, оскільки сторона захисту навпаки має на меті в найкоротші строки довести невинуватість ОСОБА_1 в інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушеннях.

ОСОБА_1 підтримав клопотання як свого захисника, так і ОСОБА_4 , просив їх задовольнити та змінити обраний йому запобіжний захід з тримання під вартою на особисту поруку.

Обвинувачений ОСОБА_2 просив у задоволенні клопотання прокурора про продовження строків обраного відносно нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відмовити, оскільки не було наведено жодних доказів в обґрунтування позиції сторони обвинувачення. Обвинувачений зазначив, що не відповідають дійсності відомості про відсутність в нього місця мешкання на території України, оскільки він має квартиру у м. Одесі, однак на теперішній час він не встиг оформити право власності на неї і не може надати суду відомості на підтвердження вказаного доводу. ОСОБА_2 звернув увагу суду, що зацікавлений в тому, щоб його виправдали.

Захисник Рибін В.В. підтримав доводи свого підзахисного, просив обрати відносно нього міру запобіжного заходу, не пов`язану із триманням під вартою, оскільки прокурором не наведено переконливих доводів щодо існування ризиків, які б свідчили, що інший більш м`який запобіжний захід, не забезпечить належної процесуальної поведінки обвинувачуваного ОСОБА_2 .

Вислухавши думку прокурора, захисників та обвинувачуваних, а також доводи клопотання ОСОБА_4 , суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України незалежно від наявності клопотань суд зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю мотивованою ухвалою скасовує, замінює запобіжний захід у вигляді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. До спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Так, в судовому засіданні було подано клопотання про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 з тримання під вартою на особисту поруку ОСОБА_4 .

Відповідно до ч. 1 ст. 180 КПК України особиста порука полягає у наданні особами, яких слідчий суддя, суд вважає такими, що заслуговують на довіру, письмового зобов`язання про те, що вони поручаються за виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків відповідно до статті 194 цього Кодексу і зобов`язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу.

Згідно ж системного аналізу вказаної статті КПК України вбачається, що особиста порука основана на довірі до поручителя з боку суду, яка в свою чергу, ґрунтується на особливих якостях та авторитеті, зокрема, для обвинуваченого, що робить можливим для поручителя забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків та у разі потреби - доставку його до суду на першу вимогу.

Істотна відмінність вказаного запобіжного заходу від інших полягає в тому, що реалізація особистої поруки має менше обмеження прав і свобод обвинувачуваного, ніж інші запобіжні заходи, а особа, в свою чергу, перебуває під виховним впливом людей, близьких йому по роботі, місцю проживання або пов`язаним з ним родинними зв`язками.

У судовому засіданні ОСОБА_4 зазначив, що є народним депутатом як VIII скликання, так і новообраної Верховної Ради України, яка розпочне свою роботу у вересні 2019 року. Таким чином, місцем здійснення функцій народного депутата України ОСОБА_4 є м. Київ, в той час, як місцем реєстрації і фактичного мешкання обвинувачуваного ОСОБА_1 є м. Одеса.

Крім того, не ставлячи під сумнів авторитет народного депутата ОСОБА_4 , суду не було надано відомостей, як того вимагає КПК України, щодо наявності достатніх соціальних зв`язків з обвинувачуваним, а також даних, що саме для ОСОБА_1 зазначена особа має такий рівень довіри та авторитету, який забезпечить його належну процесуальну поведінку і унеможливить порушення встановлених обмежень.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що клопотання ОСОБА_4 про зміну обраного запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 з тримання під вартою на особисту поруку на теперішній час є необґрунтованим, а тому задоволенню не підлягає.

Разом із тим,згідно статті 177 Кримінального процесуального кодексу України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до статті 178 Кримінального процесуального кодексу України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого та інші відомості.

Відповідно до статті 199 Кримінального Процесуального Кодексу України строк тримання під вартою може бути продовженим у разі наявності вказаних вище обставин та додаткового доведення того, що завершити досудове розслідування до закінчення строку дії попередньої ухвали не є можливим, а раніше заявлені ризики не зменшились або з'явились нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.

На теперішній час, розглядаючи питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , суд приходить до висновку про те, що на час здійснення судового провадження, не зважаючи на сплив певного проміжку часу, продовжують мати місце ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які враховувалися при обранні та подальшому продовженні останнім запобіжного заходу, зокрема, можливість обвинувачених переховуватися від суду і перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також впливати на свідків, більшість з який на даний момент, в силу об`єктивних причин, судом не допитано.

Суд також враховує, що обвинувачений ОСОБА_2 на теперішній час не має постійного місця мешкання та реєстрації на території України, а його доводи з приводу наявності у нього помешкання у м. АДРЕСА_3 , суд не може прийняти до уваги, оскільки зазначені відомості ні обвинуваченим, ні стороною захисту підтверджені не були.

На наявність вказаних вище ризиків також вказують характер та спосіб вчинення кримінальних правопорушень, в яких обвинувачуються ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , суворість покарання, що їм загрожує у разі доведення їх винуватості у зазначених вище злочинах. Станом на даний час, обставини, враховані судом при вирішенні питання про продовження строків тримання обвинувачених під вартою раніше, не зникли. Відповідно, вказані ризики не зменшилися, враховуючи, що органом досудового розслідування ОСОБА_1 та ОСОБА_2 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, зокрема, проти основ національної безпеки України, що на теперішній час не дає достатніх підстав суду для обрання більш м`якого запобіжного заходу ніж тримання під вартою.

Відповідно до статті 8 Кримінального Процесуального Кодексу України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави; принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Як вже зазначалось судом, статтею 9 Конституції України визначено, що чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Відповідно до вимог ст. 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

З позиції, викладеної у рішенні "Геращенко проти України", вбачається, що суди повинні належним чином ураховуючи принцип презумпції невинності, розглянути всі факти, які свідчать "за" і "проти" існування публічного інтересу, який виправдовує відступ від норми статті 5 Конвенції.

Європейський суд з прав людини у справах "Тодоров проти України" , "Пунцельт проти Чехії", також наголошував, що "саме національні судові органи мають подбати про те, щоб тривалість попереднього ув`язнення обвинуваченого у відповідній справі не перевищила розумного строку. Для цього вони мають дослідити всі факти на користь і проти існування реального суспільного інтересу, який, за належного врахування принципу забезпечення презумпції невинуватості, виправдовує відхід від вимоги забезпечення поваги до особистої свободи, і викласти ці міркування у своїх рішеннях про подовження строку тримання під вартою.

У судовому засіданні захисник Балашова О.В. звернула увагу суду, що відповідний суспільний інтерес в кожному конкретному випадку повинен бути підтверджений.

Беручи до уваги зазначений довід сторони захисту, суд вважає необхідним звернути увагу, що у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наявний зазначений вище суспільний інтерес, з огляду на той факт, що особам пред`явлене обвинувачення за вчинення кримінальних правопорушень, два з яких відносяться до категорії злочинів проти основ національної безпеки України, а тому безпосередньо стосується запиту громадянського суспільства на дотримання вимог статті другої Конституції України щодо непорушності суверенітету держави.

Відповідно ж до частини 3 статті 183 Кримінального Процесуального Кодексу України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов`язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов`язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

В ухвалі суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного, обвинуваченого у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

При вирішенні вказаного питання, суд враховує рішення Конституційного суду України №7-р/2019 від 25.06.2019 про визнання неконституційним положення ч.5 ст. 176 КПК України, якою виключалась можливість обрання інших запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, щодо осіб підозрюваних або обвинувачених, у тому числі за ст.ст. 109-114-1, 258-258-5, 260, 261 КК України.

Згідно зі ст. 182 КПК України розмір застави визначається судом з урахування обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану, підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

З метою виконання вимог ч. 3 ст. 183 КПК України, враховуючи майновий стан обвинувачених, тяжкість кримінальних правопорушень, у яких вони обвинувачуються органом досудового розслідування, два з яких згідно ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких, суд вважає необхідним для забезпечення виконання обвинуваченими їх процесуальних обов`язків, відповідно до вимог ч. 5 ст. 182 КПК України, визначити максимальну заставу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідно, у сумі 80-т розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 153 680 (сто п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят)гривень.

Суд вважає необхідним відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, покласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ,та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , передбачені ст. 194 цього Кодексу обов`язки у разі внесення застави на строк не більше двох місяців, а саме:

-прибувати до суду у відповідності з визначеною періодичністю та за першою вимогою;

-не відлучатись з населеного пункту, в якому вони зареєстрований чи проживають, без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

-утримуватись від спілкування з усіма особами, а саме свідками, експертами, у даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання слідчому свої паспорти для виїзду за кордон, у разі їх наявності.

- носити електронний засіб контролю.

Керуючись вимогами ст.ст. 176-178, 182, 183, 193 - 194, 331 Кримінального процесуального кодексу України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_1 з тримання під вартою на запобіжний захід, не пов`язаний з позбавленням волі у вигляді особистої поруки - залишити без задоволення.

Клопотання захисника Балашової Ольги Василівни про зміну раніше обраного запобіжного заходу обвинувачуваному ОСОБА_1 на такий, що не пов`язаний з триманням під вартою - залишити без задоволення.

Строк обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_1 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 109, ч. 2 ст. 110, ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 294 КК України - продовжити до 12 жовтня 2019 року, включно.

Строк обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 109, ч. 2 ст. 110, ч. 1 ст. 14, ч. 1 ст. 294 КК України - продовжити до 12 жовтня 2019 року, включно.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 183 ч. 3, ч. 5 ст. 182 КПК України, визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , заставу кожному відповідно 80-т розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 153 680 (сто п`ятдесят три тисячі шістсот вісімдесят) гривень.

У разі внесення застави ОСОБА_5 та ОСОБА_2 або заставодавцем вказаної суми застави, покласти на ОСОБА_1 та ОСОБА_2 наступні обов`язки, згідно з вимогами ч. 3 ст. 183 ч. КПК України, а саме:

-прибувати до суду у відповідності з визначеною періодичністю та за першою вимогою;

-не відлучатись з населеного пункту, в якому вони зареєстрований чи проживають, без дозволу слідчого, прокурора, або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та роботи;

-утримуватись від спілкування з усіма особами, а саме свідками, експертами, у даному кримінальному провадженні;

-здати на зберігання слідчому свої паспорти для виїзду за кордон, у разі їх наявності.

- носити електронний засіб контролю.

Попередити, що згідно з вимогами ч. 8 ст. 182 КПК України, у разі невиконання даних обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Визначити термін дії обов`язків, покладених судом у разі внесення застави, з дня внесення застави до 12 жовтня 2019 року, включно.

Апеляція на ухвалу може бути подана безпосередню Миколаївської апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя К.О. Лагода