Рішення № 8368050, 20.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 37/71420.01.10 За позовомЗакритого акціонерного товариства «Страхова компанія «СТАТУС» ДоЗакритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія

з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам»

Провідшкодування збитків в порядку регресу в розмірі 3012, 91 грн.

Суддя Гавриловська І.О.          

У судових засіданнях брали участь:

Від позивача : Галицький М.І., дов. № 749 від 22.10.2009 р.          

Від відповідача:           не з’явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передані позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «СТАТУС»про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам»суми збитків у розмірі 3012, 91 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2009 р. було порушено провадження у справі № 37/714, розгляд справи призначено на 02.11.2009 р.

У судове засідання 02.11.2009 р. представники сторін не з’явилися, про причини неявки суду не повідомили, витребуваних судом документів не надали, про призначене судове засідання були повідомлені належним чином.

У зв’язку з нез’явленням представників сторін у судове засідання, невиконанням ними вимог ухвали суду від 09.10.2009 р. у даній справі та ненаданням ними витребуваних судом документів, ухвалою суду від 02.11.2009 р. розгляд справи було відкладено до 23.11.2009 р.

У судовому засіданні 23.11.2009 р. представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, на виконання вимог ухвали суду від 02.11.2009 р. надав витребувані судом документи та клопотання про продовження строку розгляду справи, яке суд з метою повного, всебічного та об’єктивного розгляду справи задовольнив.

Представник відповідача у призначене судове засідання не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча був належним чином повідомлений про призначене судове засідання, відзиву на позов не надав.

У зв’язку з необхідністю витребувати додаткові докази у справі, а також приймаючи до уваги повторне нез’явлення представника відповідача у призначене судове засідання, розгляд справи був відкладений до 07.12.2009 р.

У судовому засіданні 07.12.2009 р. представник позивача надав суду витребувані документи.

Представник відповідача у призначене судове засідання повторно не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, відзиву на позов не надав.

У зв’язку з необхідністю витребувати у позивача додаткові докази, а також враховуючи неявку представника відповідача у судове засідання і ненадання ним відзиву на позов, ухвалою суду від 07.12.2009 р. розгляд справи було відкладено до 20.01.2010 р.

У судовому засіданні 20.01.2010 р. представник позивача позовні вимоги повторно підтримав та просив їх задовольнити, а також надав суду письмові пояснення по суті спору.

Представник відповідача у призначене судове засідання повторно не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, відзиву на позов не надав.

Враховуючи, що матеріали справи містять докази належного повідомлення відповідача про час та місце судового засідання та про наслідки ненадання ним відзиву на позов і витребуваних судом документів, то за таких обставин суд приходить до висновку про можливість розгляду справи на підставі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними матеріалами без участі представника вищезазначеного учасника судового процесу.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

09.02.2009 р. близько 18 год. 45 хв. по вулиці Воровського у місті Києві сталася дорожньо-транспортна пригода, зокрема –зіткнення автомобіля «Hyundai Accent», державний номер АА 8387 НХ, яким керувала Деркач Ірина Василівна, та автомобіля «Toyota Camry», державний номер АА 0405 ІІ, під керуванням Ткача Ігоря Васильовича.

Деркач І.В. при зміні напрямку руху не переконалась, що це буде безпечно, в результаті чого здійснила зіткнення з автомобілем «Toyota Camry», що призвело до пошкодження транспортних засобів, передбачене ст. 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України.

Про наведене свідчить довідка про дорожньо-транспортну пригоду № 8337472 від 09.02.2009 р., видана Відділом Державної автомобільної інспекції з обслуговування Шевченківського району м. Києва, та постанова Шевченківського районного суду м. Києві від 27.03.2009 року в адміністративній справі № 3-2819/09.

У відповідності до частини 2 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Згідно з п. 4 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України № 02-5/215 від 01.04.1994 року «Про деякі питання практики вирішення спорів пов'язаних з відшкодуванням шкоди»відповідно до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, преюдиціальне значення для господарського суду мають вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, щодо певних подій та ким вони вчинені або рішення суду з цивільної справи, що набрало законної сили, щодо фактів, які встановлені судом. В інших випадках питання щодо вини конкретних осіб вирішується господарським судом самостійно за результатами дослідження всіх обставин та матеріалів справ, у тому числі матеріалів слідчих органів. Рішення господарського суду не може обґрунтовуватись тільки довідкою органу ДАІ або постановою про відмову у порушенні кримінальної справи.

Факти, які встановлені постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 27.03.2009року у адміністративній справі № 3-2819/09, у відповідності до статті 35 Господарського процесуального кодексу України, мають преюдиціальне значення.

Вищезазначеною постановою Деркач Ірину Василівну визнано винною у вчинені правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу про адміністративне правопорушення України.

Внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди було пошкоджено автомобіль «Toyota Camry», державний номер АА 0405 ІІ, який належить Ткачу Ігорю Васильовичу.

Офіційний представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт»Приватний підприємець Горобець Василь Володимирович, який є суб’єктом оціночної діяльності, провів в присутності представника Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «СТАТУС»Литвинова А.В. та володільця автомобіля огляд і фотографування автомобіля «Toyota Camry», державний номер АА 0405 ІІ, про що складено протокол технічного огляду від 16.02.2009 р. За результатами проведеної експертизи було складено звіт № Ч-240 про оцінку вищезазначеного автотранспортного засобу станом на 19.02.2009 р.

          Відповідно до висновків зазначеного звіту встановлено, що вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Toyota Camry», державний номер АА 0405 ІІ в результаті його пошкодження в ДТП складає 6098, 78 грн.

Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.

Вина Деркач Ірини Іванівни, яка керувала автомобілем «Hyundai Accent», державний номер АА 8387 НХ, і якій належить зазначений автомобіль на праві власності, встановлена у судовому порядку.

Відтак, Деркач Ірина Іванівна є особою, відповідальною за збиток, заподіяний автомобілю «Toyota Camry», державний номер АА 0405 ІІ, у результаті пошкодження цього автомобіля при ДТП.

У відповідності до умов договору добровільного страхування наземного транспорту НТ № 156160 від 31.10.2008 р., укладеному між Закритим акціонерним товариством «Страхова компанія «СТАТУС»(страховик) та власником автомобіля «Toyota Camry»Ткачем І.В. (страхувальник), витрати на усунення пошкоджень автомобіля відшкодовуються страховою компанією.

Відносини у сфері страхування майнових інтересів підприємств, установ, організацій та фізичних осіб регулюються Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, Законом України «Про страхування».

Правові та соціальні основи дорожнього руху визначає Закон України «Про дорожній рух». Єдиний порядок дорожнього руху на всій території України встановлюють «Правила дорожнього руху».

Відповідно до пункту 7.17. Правил добровільного страхування наземного транспорту, при сплаті страхових платежів частинами страховик на власний розсуд може прийняти рішення про виплату страхового відшкодування без врахування умов пункту 7.16. цих правил за умови сплати страхувальником страхового платежу в повному обсязі в термін, обумовлений договором страхування, або страховик може прийняти рішення про виплату страхового відшкодування за відрахуванням несплачених страхувальником страхових платежів.

ЗАТ «Страхова компанія «СТАТУС», у зв’язку зі страховим випадком, на підставі страхового акту № 3388-У.Р від 16.03.2009 р. зарахувала страхове відшкодування в сумі 6098, 78 грн. в рахунок сплати другого страхового платежу.

Згідно зі ст. 1191 Цивільного кодексу України, особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи в розмірі виплаченого відшкодування.

Таким чином, шкоду відшкодувало Закрите акціонерне товариство «Страхова компанія «СТАТУС».

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 27 Закону України «Про страхування»до страховика, який виплатив страхове відшкодування в межах фактичних витрат переходить право вимоги (регресу), яке страхувальник, що одержав страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

На підставі звіту № Ч-240 з визначення вартості матеріального збитку Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт»позивачем був складений страховий акт № Г. 3388-У.Р. від 16.03.2009 р., яким визнано, що дана дорожньо-транспортна пригода є страховим випадком за договором страхування НТ № 156160 від 31.10.2008 р. При цьому було визначено суму матеріального збитку, розмір якого складає 6098, 78 грн.

Таким чином, фактичні витрати позивача, що пов’язані з даним страховим випадком та підлягають відшкодуванню винною особою –Деркач Іриною Василівною, цивільна відповідальність якої застрахована у Закритому акціонерному товаристві «Акціонерна страхова компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам», складають 6098, 78 грн., що є сумою вартості матеріальних збитків, завданих власнику автомобіля «Toyota Camry»державний номер АА 0405 ІІ.

Відповідачем суму заборгованості було сплачено частково, в розмірі 3085, 87 грн., у зв’язку з чим його заборгованість перед позивачем складає 3012, 91 грн., які ЗАТ «Страхова компанія «СТАТУС»просить стягнути з відповідача.

За таких обставин на розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «СТАТУС»про стягнення з Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам»суми заподіяних матеріальних збитків у розмірі 3012, 91 грн.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

За ч. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті ДТП життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд відзначає, що незалежно від джерела виникнення права позов щодо відшкодування збитків подається до особи, відповідальної за завдані збитки, проте враховуючи те, що цивільна відповідальність винної особи застрахована, позов може бути заявлений також і до юридичної особи, яка застрахувала відповідальність Деркач Ірини Василівни, зокрема до відповідача у даній справі - Закритого акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам»(дана правова позиція підтверджується також постановою ВГСУ від 05.12.2006 року № 54/53-06).

09.04.2009 р. позивачем було направлено відповідачу заяву про відшкодування збитків в порядку регресу. Крім того, до вказаної заяви були додані документи визначені у статті 35 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини позову, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими.

Суд відзначає, що чинним законодавством, що регулює відносини у сфері страхування, встановлений перелік документів-доказів, які є підставою для визначення розміру збитку, завданого потерпілій особі.

Розмір матеріального збитку визначається шляхом проведення відповідної експертизи згідно з наказом Міністерства юстиції України від 01.10.1999 № 60/5 (зареєстрований в Мін’юсті України 08.10.1999 за № 689/3982) «Про затвердження Положення про порядок проведення судової автотоварознавчої експертизи транспортних засобів та Науково-методичних рекомендацій з питань проведення автотоварознавчої оцінки транспортних засобів», який є обов’язковим для виконання особами, до компетенції яких входить проведення автотоварознавчих експертиз та досліджень. Методику товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів розроблено згідно із Національним стандартом № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав»і затверджено наказом Фонду держмайна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092 (зареєстровано в Мін’юсті України 24.11.2003 р. за № 1074/8395, зі змінами та доповненнями).

Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом (стаття 7 Закону) і здійснюється суб’єктами оціночної діяльності.

На виконання вищезазначених норм чинного законодавства, позивач для визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, замовив у Офіційного представника ТОВ «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт»Приватного підприємця Горобця Василя Володимировича, що діє на підставі свідоцтва Фонду України про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 3112 від 17.06.2005 р., проведення експертного автотоварознавчого дослідження.

Відповідно до звіту Горобця В.В. № Ч-240 від 19.02.2009 р., вартість відновлювального ремонту автомобіля «Toyota Camry», реєстраційний номер АА 0405 ІІ, становить 6098, 78 грн.

Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

В розумінні даної норми суд оцінив звіт Приватного підприємця Горобця Василя Володимировича № Ч-240 від 19.02.2009 р. та встановив, що даний звіт відповідає вимогам чинного законодавства та складений відповідно до Методики товарознавчої експертизи та оцінки дорожніх транспортних засобів, затвердженої наказом Фонду держмайна України від 24.11.2003 р. № 142/5/2092, Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою КМ України від 10.09.2003 року № 1440.

Суд відзначає, що в розумінні статті 32 Господарського процесуального кодексу України надана позивачем копія Звіту з визначення розміру матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу, який був складений Товариством з обмеженою відповідальністю «Експертна компанія «Укравтоекспертиза-Стандарт»19.02.2009 р., є належним та допустимим доказом розміру заподіяних матеріальних збитків з огляду на наступне.

Зі змісту вказаного звіту вбачається, що огляд та оцінка збитків, заподіяних автомобілю «Toyota Camry», державний номер АА 0405 ІІ, відбувалися за результатами огляду безпосередньо пошкодженого автотранспортного засобу, який відбувався за участю представника позивача.

Статтею 29 Закону України «Про страхування»передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

В ході розгляду даного спору своє підтвердження знайшли матеріальні збитки в сумі 6098, 78 грн.

Згідно з пунктом 37.1 статті 37 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»виплата страхового відшкодування здійснюється протягом одного місяця з дня отримання страховиком визначених у статті 35 цього Закону документів.

Відповідачем на день розгляду справи в суді сплачено лише 3085, 87 грн., у зв’язку з чим сума невідшкодованої матеріальної шкоди складає 3012, 91 грн.

За таких обставин позовні вимоги Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «СТАТУС»до Закритого акціонерного товариство «Акціонерна страхова компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам»про стягнення 3012, 91 грн. суд визнає обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України, держмито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 32, 33, 44, 47, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного товариство «Акціонерна страхова компанія з надання екстреної медичної допомоги іноземним громадянам»(вул. Олеся Гончара, 65, м. Київ, 01601, код ЄДРПОУ 24745673) на користь Закритого акціонерного товариства «Страхова компанія «СТАТУС»(просп. Возз’єднання, 15, оф. 109, м. Київ, 02160, код ЄДРПОУ 31201694) 3 012 (три тисячі дванадцять) грн. 91 коп. заподіяних матеріальних збитків, 102 (сто дві) грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після вступу рішення в законну силу видати накази.

4.          Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Суддя                                                                                                               Гавриловська І.О.