Рішення № 83679735, 25.07.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 липня 2019 року Справа № 160/1582/19 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіЄфанової О.В. за участі секретаря судового засіданняМанько К.А. за участі: позивача представника відповідача ОСОБА_1 Грановський М.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпро адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, до Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області, в якому, з врахуванням уточнень позовних вимог, позивач просить:

- визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Слідчого управління Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області щодо надання ОСОБА_1 повідомлення за формою, що встановлена Додатком до «Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України № 6/5/3/41 від 04 березня 1996 року із роз`ясненням, куди і протягом якого терміну ОСОБА_1 може звернутися за відшкодуванням шкоди і поновленням порушених прав, у зв`язку із закриттям щодо нього кримінальної справи № 36001130 постановою старшого слідчого СВ "03" СУ УМВС України в Дніпропетровській області Козинець Р.Н. від 26 квітня 2006 року;

- визнати протиправним рішення заступника начальника Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області начальника слідчого управління Куратченко М.В. від 10 січня 2019 року про відмову в винесенні постанови (ухвали) про визначення розміру відшкодування шкоди - заробітку та інших грошових доходів, які він втратив внаслідок незаконних дій; сплачених ним судових витрат та інших витрат; сум, сплачених ним в зв`язку з наданням юридичної допомоги адвоката при розгляді судом та при досудовому розслідуванні кримінальної справи про його обвинувачення за ч. 4 ст. 189 КК України, яка була закрита постановою старшого слідчого СВ "03" СУ УМВС України в Дніпропетровській області Козинець Р.Н. за недоведеністю участі ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині та у ненадісланні такої постанови (ухвали) на адресу ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне Управління Національної поліції в Дніпропетровській області надіслати на адресу ОСОБА_1 повідомлення за формою, що встановлена Додатком до «Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України № 6/5/3/41 від 04 березня 1996 року із роз`ясненням, куди і протягом якого терміну позивач може звернутися за відшкодуванням шкоди і поновленням порушених прав, у зв`язку із закриттям щодо нього кримінальної справи № 36001130 постановою старшого слідчого СВ "03" СУ УМВС України в Дніпропетровській області Козинець Р.Н. від 26 квітня 2006 року;

- зобов`язати Головне Управління Національної поліції в Дніпропетровській області винести та надіслати на адресу ОСОБА_1 копію завіреної гербовою печаткою постанови щодо визначення розміру відшкодування шкоди - заробітку та інших грошових доходів, які він втратив внаслідок незаконних дій; сплачених ним судових витрат та інших витрат; сум, сплачених ним в зв`язку з наданням юридичної допомоги адвоката при розгляді судом та при досудовому розслідуванні кримінальної справи про його обвинувачення за ч. 4 ст. 189 КК України, яка була закрита постановою старшого слідчого СВ "03" СУ УМВС України в Дніпропетровській області Козинець Р.Н. за недоведеністю участі ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що постановою від 26 квітня 2006 року старшого слідчого СВ "03" СУ УМВС України в Дніпропетровській області Козинець Р.Н. про закриття кримінальної справи № 36001130 за п. 2 ст. 213 КПК України (в ред. 1960 року) за відсутністю доказів вини ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 в скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 148-4, ч. 2 ст. 143, ч. 2 ст. 144, ч. 4 ст. 189 КК України (додатки 1, 2)..При цьому слідчим і прокурором, в порушення вимог ст. 11 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» ОСОБА_1 не було роз`яснено порядок поновлення його порушеного права та відшкодування завданої шкоди.

Представник відповідача вимоги адміністративного позову не визнав, просив у задоволенні позову відмовити, надав письмові заперечення, в яких зазначено, що органу який здійснював досудове слідство в кримінальній справі відносно позивача вже не існує, і ГУНП не є правонаступником в даному випадку та не може відшкодовувати шкоду завдану вже ліквідованим органом. Також у відзиві зазначено, що вимоги про визнання бездіяльності відповідача щодо невинесення повідомлення передбаченого ст.214 КПК України (в редакції 1960 року) є безпідставною оскільки даний нормативно-правовий акт вже не має законної сили. Відповідачем заявлено про те, що ГУНП не є належним відповідачем у справі, оскільки закривав провадження у кримінальній справі інший орган.

Крім того, відповідачем до суду надіслано клопотання про закриття провадження у справі, оскільки даний спір не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06 травня 2019 року частково задоволено клопотання Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області та залучено в якості співвідповідача Ліквідаційну комісію Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області.

Представником Ліквідаційної комісії Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Дніпропетровській області до суду надіслано відзив на адміністративний позов в якому відповідачем зазначено, що ОСОБА_1 не звертався до Ліквідаційної комісісії з заявою про надання повідомлення в порядку ст.241 КПК України (в редакції 1960 року), а отже заявлені вимоги є необґрунтованими та безпідставними.

Представник позивача у судовому засіданні адміністративний позов підтримав та просив задовольнити його.

Представник відповідачів заперечував щодо задоволення адміністративного позову, посилаючись на доводи викладені у запереченнях на адміністративний позов.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 11 жовтня 2018 року Слідчім управлінням Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області надано ОСОБА_1 копію постанови від 26 квітня 2006 року старшого слідчого СВ "03" СУ УМВС України в Дніпропетровській області Козинець Р.Н. про закриття кримінальної справи № 36001130 за п. 2 ст. 213 КПК України (в ред. 1960 року) за відсутністю доказів вини ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_4 в скоєнні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 148-4, ч. 2 ст. 143, ч. 2 ст. 144, ч. 4 ст. 189 КК України.

10 грудня 2018 року позивач звернувся до Слідчого управління Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області з заявою про надання передбаченої частиною 1 статті 12 Закону України № 266/94-ВР "Про відшкодування шкоди завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду" завіреної гербовою печаткою копії постанови про розмір шкоди, завданої позивачу незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду, яка складається за формою, що встановлена в пункті 12 Положення.

10 січня 2019 року рішенням заступника начальника Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області начальника слідчого управління Куратченко М.В. за наслідками розгляду заяви від 10 грудня 2018 року позивачу відмовлено в наданні постанови про розмір шкоди, завданої йому незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду, та в надісланні на його адресу її завіреної гербовою печаткою копії, оскільки на теперішній час не існує рішення про визнання дій органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду.

Не погодившись з відмовою позивач звернувся до суду.

Дослідивши встановлені по справі обставини, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Спірні правовідносини врегульовано Законом України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», чинним на момент виникнення спірних правовідносин, та розробленим на виконання вимог цього закону Положенням про застосування Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду", затвердженим наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України № 6/5/3/41 від 04.03.1996 року.

Відповідно до норм ст. 1 вказаного Закону, підлягає відшкодуванню шкода, завдана громадянинові внаслідок:

1) незаконного засудження, незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують права громадян;

2) незаконного застосування адміністративного арешту чи виправних робіт, незаконної конфіскації майна, незаконного накладення штрафу;

3) незаконного проведення оперативно-розшукових заходів, передбачених законами України «Про оперативно-розшукову діяльність», «Про організаційно-правові основи боротьби з організованою злочинністю» та іншими актами законодавства.

У випадках, зазначених у частині першій цієї статті, завдана шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури і суду.

Також, частиною 1 ст. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» передбачено, що право на відшкодування шкоди в розмірах і в порядку, передбачених цим Законом, виникає у випадках:

1) постановлення виправдувального вироку суду;

11) встановлення в обвинувальному вироку суду чи іншому рішенні суду (крім ухвали суду про призначення нового розгляду) факту незаконного повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, незаконного взяття і тримання під вартою, незаконного проведення в ході кримінального провадження обшуку, виїмки, незаконного накладення арешту на майно, незаконного відсторонення від роботи (посади) та інших процесуальних дій, що обмежують чи порушують права та свободи громадян, незаконного проведення оперативно-розшукових заходів;

2) закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати.

Відповідно до ст. 12 цього ж Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду» розмір відшкодовуваної шкоди, зазначеної в пунктах 1, 3, 4 статті 3 цього Закону, залежно від того, який орган провадив слідчі (розшукові) дії чи розглядав справу, у місячний термін з дня звернення громадянина визначають відповідні органи, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратура і суд, про що виносять постанову (ухвалу). Якщо кримінальне провадження закрито судом при розгляді кримінальної справи в апеляційному або касаційному порядку, зазначені дії провадить суд, що розглядав справу у першій інстанції.

У разі незгоди з винесеною постановою (ухвалою) про відшкодування шкоди громадянин відповідно до положень цивільного процесуального законодавства може оскаржити постанову до суду, а ухвалу суду до суду вищої інстанції в апеляційному порядку. Оскарження до суду не позбавляє громадянина права звернутись із скаргою до відповідного прокурора.

Пунктом 4 Положення гарантується, що завдана громадянинові шкода відшкодовується в повному обсязі незалежно від вини посадових осіб органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду.

Згідно п. 6 Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», громадянинові, а у разі його смерті його спадкоємцям відповідний орган, зазначений у п. 11 цього Положення, одночасно з повідомленням про закриття справи в стадії дізнання і попереднього слідства або з копією виправдувального вироку, що набрав законної сили, або постановою (ухвалою) суду (судді) направляє повідомлення, в якому роз`яснює, куди і протягом якого терміну можна звернутися за відшкодуванням шкоди і поновленням порушених прав.

Повідомлення складається за формою, що встановлена в додатку до цього Положення. У повідомленні зазначається перелік тільки тих вимог, на які даний громадянин має право претендувати.

При відсутності відомостей про місце проживання спадкоємців повідомлення направляється їм не пізніше п`яти днів з дня їх звернення до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду.

В п. 7 Положення, зазначено, що відповідно до ст. 3 Закону, відшкодуванню громадянинові підлягають:

1) заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій;

2) майно (в тому числі гроші, грошові вклади і відсотки по них, цінні папери та відсотки по них, частка у статутному фонді господарського товариства, учасником якого був громадянин, та прибуток, який він не отримав відповідно до цієї частки, інші цінності), конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами дізнання чи попереднього слідства, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт;

3) штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином;

4) суми, сплачені громадянином у зв`язку з наданням йому юридичної допомоги;

5) моральна шкода.

Відповідно до п. 10 Положення, крім відшкодування заробітку та інших грошових доходів, громадянинові, згідно з п. 3 ст. 3 Закону, підлягають поверненню суми штрафу, стягнуті на виконання вироку суду як міри покарання, судові витрати та інші витрати.

До інших витрат відносяться суми, стягнуті з громадянина на виконання вироку в частині задоволеного цивільного позову, суми, внесені ним на відшкодування матеріальної шкоди добровільно або за вимогою адміністрації, а також суми, витрачені на оплату проїзду за викликами органів розслідування і суду та найом жилого приміщення.

Відповідно до п. 4 ст. 3 Закону громадянинові підлягають також поверненню суми, сплачені ним у зв`язку з наданням юридичної допомоги. До цих сум відносяться суми, сплачені адвокатському об`єднанню (адвокату) за участь адвоката у справі, написання касаційної і наглядної скарги, а також внесені ним в рахунок оплати витрат адвоката у зв`язку з поїздками у справі до касаційної та наглядної інстанції.

Для визначення розміру шкоди, переліченої в пунктах 1, 3, 4 ст. 3 Закону, громадянин протягом шести місяців після направлення йому повідомлення може звернутися:

1) при закритті провадження в справі органами дізнання або слідства Міністерства внутрішніх справ, Генеральної прокуратури і Служби безпеки України - відповідно до цих органів;

2) при винесенні виправдувального вироку або закритті справи судом першої інстанції чи в касаційному або наглядному порядку - до суду, який розглядав справу по першій інстанції;

3) при скасуванні постанови районного (міського) суду (судді) про накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт і закритті справи в районний (міський) суд (до судді), який розглядав справу про адміністративне правопорушення (п. 11 Положення).

Матеріалами справи підтверджується та не заперечується сторонами, що одночасно з винесенням постанови про закриття кримінальної справи за недоведеністю участі обвинуваченого у вчиненні злочину, слідчим не направлено повідомлення з роз`ясненням позивачу порядку відшкодування шкоди, чим порушено п. 6 Положення.

Зважаючи на те, що повідомлення позивачеві станом на сьогоднішній день не направлено, перебіг 6-місячного строку, встановленого п. 11 Положення № 6/5/3/41 не розпочався.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України встановлено обов`язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В розумінні ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Обставини справи свідчать, що відповідних положень відповідачами не дотримано, що й зумовило звернення позивача за захистом своїх прав та інтересів до суду.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку про законність та обґрунтованість позовних вимог.

Разом з тим, суд зазначає, що вимога про визнання протиправною бездіяльності щодо ненаправлення повідомлення передбаченого ст.241 КПК України не може бути задоволена по відношенню до ГУНП в Дніпропетровській області, оскільки як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, кримінальна справа відносно позивача закрита саме старшим слідчим СВ "03" СУ УМВС України в Дніпропетровській області Козинець Р.Н.

Тому, з врахуванням вищевикладеного та п. 11 Положення, відповідні позовні вимоги слід задовольнити саме до Головного управління МВС в Дніпропетровській області в особі Ліквідаційної комісії.

Частиною 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З огляду на вищевикладене судові витрати понесені позивачем та підтверджені матеріалами справи, в розмірі 4625 грн. підлягають стягненню з Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань.

Керуючись ст. ст.243-246, 250 , Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність посадових осіб Головного управління МВС в Дніпропетровській області в особі Ліквідаційної комісії щодо надання ОСОБА_1 повідомлення за формою, що встановлена Додатком до «Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України № 6/5/3/41 від 04 березня 1996 року із роз`ясненням, куди і протягом якого терміну ОСОБА_1 може звернутися за відшкодуванням шкоди і поновленням порушених прав, у зв`язку із закриттям щодо нього кримінальної справи № 36001130 постановою старшого слідчого СВ "03" СУ УМВС України в Дніпропетровській області Козинець Р.Н. від 26 квітня 2006 року.

Визнати протиправною відмову заступника начальника Головного Управління Національної поліції в Дніпропетровській області начальника слідчого управління Куратченко М.В. викладену в листі від 10 січня 2019 року про відмову у винесенні постанови про визначення розміру відшкодування шкоди - заробітку та інших грошових доходів, які ОСОБА_1 втратив внаслідок незаконних дій; сплачених ним судових витрат та інших витрат; сум, сплачених ним в зв`язку з наданням юридичної допомоги адвоката при розгляді судом та при досудовому розслідуванні кримінальної справи про його обвинувачення за ч. 4 ст. 189 КК України, яка була закрита постановою старшого слідчого СВ "03" СУ УМВС України в Дніпропетровській області Козинець Р.Н. за недоведеністю участі ОСОБА_1 в інкримінованому йому злочині.

Зобов`язати Головне Управління Національної поліції в Дніпропетровській області надіслати на адресу ОСОБА_1 повідомлення за формою, що встановлена Додатком до «Положення про застосування Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів дізнання, досудового слідства, прокуратури і суду», затвердженого наказом Міністерства юстиції України, Генеральної прокуратури України, Міністерства фінансів України № 6/5/3/41 від 04 березня 1996 року із роз`ясненням, куди і протягом якого терміну позивач може звернутися за відшкодуванням шкоди і поновленням порушених прав, у зв`язку із закриттям щодо нього кримінальної справи № 36001130 постановою старшого слідчого СВ "03" СУ УМВС України в Дніпропетровській області Козинець Р.Н. від 26 квітня 2006 року.

Зобов`язати Головне Управління Національної поліції в Дніпропетровській області винести та надіслати на адресу ОСОБА_1 постанову щодо визначення розміру відшкодування шкоди згідно ст.12 Закону України "Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду", у зв`язку із закриттям щодо нього кримінальної справи № 36001130 постановою старшого слідчого СВ "03" СУ УМВС України в Дніпропетровській області Козинець Р.Н. від 26 квітня 2006 року.

В решті позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4625,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складений 05 серпня 2019 року.

Суддя О.В. Єфанова