Рішення № 8367804, 09.12.2009, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 12/38709.12.09 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім           Українсько-Італійське спільне підприємство "Екотекстиль"

До          Приватного підприємства "Фірма "Модена"

Про          стягнення 254 600,00 грн.

Суддя Прокопенко Л.В.

Представники:

Від позивача                    Петренко І.В. –предст (дов. б/н від 17.04.09)

Від відповідача          не з’явився

Обставини справи:

Позивач звернувся до суду з позовом до Приватного підприємства "Фірма "Модена" про стягнення основного боргу у розмірі 254 600,00 грн., який виник внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Дистриб’юторського договору №Д1 від 20.06.2008 р.

Ухвалою суду від 06.10.2009 р. за зазначеною вище позовною заявою порушено провадження у справі № 12/387 та призначено розгляд справи на 11.11.2009 р.

11.11.2009 р. судове засідання не відбулось в зв’язку з перебуванням судді Прокопенко Л.В. на лікарняному.

Ухвалою суду від 19.11.09 р. призначено справи відкладено на 09.12.09р.

Представник відповідача в судове засідання 09.12.09 р. не з'явився.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні Господарського суду міста Києва, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (роз’яснення Президії Вищого Арбітражного суду України від 18.09.97 № 02 - 5/289 “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” із змінами).

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 09.12.09 р. оголошено повний текст рішення.

Ознайомившись з матеріалами справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ:

20.06.08 р. між сторонами укладено дистриб’юторський договір №Д1(далі –Договір).

Відповідно до п.1.1 договору позивач зобов’язувався в обумовлені строки надавати відповідачу товари , а відповідач зобов’язувався приймати ці товари та в обумовлені строки оплачувати їх.

Відповідно до п.1.5., найменування товарів, їх асортимент обумовлюються в Специфікаціях.

Пунктом 2.3. Договору встановлено, що оплата товарі здійснюється протягом 60 днів з моменту поставки.

За період з 17.06.08р по 30.09.08р позивачем поставлено відповідачу товари на загальну суму 555 573,66 грн.

Факт поставки товарів підтверджується, актом звірки взаємних розрахунків, підписаним сторонами 08.12.2008 р. та видатковими накладними (копії залучені до матеріалів справи з відповідними відмітками відповідача про отримання товарів.

Однак, відповідач неналежним чином виконав умови Договору та здійснив лише часткову оплату поставлених товарів у розмірі 164 014, 24 грн.

Також у період з 28.10.08р по 21.11.08р відповідачем було повернуто позивачу товарів на загальну суму 136 959,42 грн.

Таким чином, на день розгляду спору заборгованість відповідача становить 254 600,00 грн.

Проаналізувавши матеріали справи та пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення з огляду на таке.

Внаслідок укладення договору між сторонами згідно ст. 11 Цивільного Кодексу України, виникли цивільні права та обов’язки.

Оскільки між сторонами по справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України один суб’єкт господарського зобов’язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб’єкта, а інший суб’єкт має право вимагати від зобов’язаної сторони виконання її обов’язку.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною першою статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов’язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов’язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов’язаний виконати всій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов’язання чи звичаїв ділового обороту.

У відповідності ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язанням є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.612 Цивільного кодексу України).

Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань судом встановлено.

Згідно з ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, не надав.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми боргу в розмірі 254 600,00 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати: державне мито і витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

За таких обставин, керуючись ст. ст. 33, 49, 82-85 ГПК України суд, -

ВИРІШИВ:

1.          Позовні вимоги задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Приватного підприємства «Фірма «Модена»(03056, м. Київ, вул. Польова, 19/8, код 32526144, р/р 260073240901 в ВАТ «Агрокомбанк», МФО 322302, а у випадку відсутності коштів –з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Українсько-Італійське спільне підприємство «Екотекстиль»(юр. адреса: 01011, м. Київ, вул.. Рибальська, 13; поштова адреса: 01033, м. Київ, вул. Жилянська, 41; код 32827892, р/р 26009001814001 у АТ "Індекс банк", МФО 300614) 254 600 (двісті п’ятдесят чотири тисячі шістсот) грн. 00 коп. основного боргу, 2 546 (дві тисячі п’ятсот сорок шість) грн.00 коп. державного мита та 312 (триста дванадцять) грн. 50 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

4.          Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня прийняття.

Суддя                                                                                                              Л.В.Прокопенко