Рішення № 8367796, 26.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 15/46926.01.10 За позовом          Відкритого акціонерного товариства фірми "Укрбудресурси" в особі Київської філії -Тресту "Укрбудкомплектація"

до                    Товариства з обмеженою відповідальністю "НБТ Україна"

про                    стягнення 15 667,81 грн.

Суддя Хоменко М.Г.

Представники:

від позивача - Шевченко Т.О.

від відповідача - не з’явився

У судовому засіданні 26.01.2010 за згодою присутніх представників сторін (позивача) судом

оголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі відповідно до положень ч. 2 ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Відкрите акціонерне товариство фірми "Укрбудресурси" в особі Київської філії -Тресту "Укрбудкомплектація" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "НБТ Україна" 15 667,81грн(15 000грн.-основного боргу, 277,15грн.-3% річних, 344,94грн.-інфляційних нарахувань, 45,72грн.-збитків) заборгованості за Договором №2 від 02.06.2009.

Позовні вимоги вмотивовані тим, що в порушення умов договору поставки товару № 2 від 02.06.2009 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством фірма "Укрбудресурси" в особі Київської філії -Тресту "Укрбудкомплектація" та Товариством з обмеженою відповідальністю "НБТ Україна", останній за отриманий товар розрахувався лише частково.

Позовну заяву 05.11.2009 прийнято до розгляду та порушено провадження у справі № 15/469.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 01.12.2009 задоволено клопотання позивача та продовжено строк розгляду спору у справі №15/469 до 30.03.2010.

Відповідач у судове засідання в черговий раз не з’явився, хоча належним чином був повідомлений про день та час розгляду справи, відзив на позов не надав, поважних причин неявки в судове засідання не повідомив.

Особи, які беруть участь у розгляді справи, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві (див. Роз'яснення Президії ВАСУ від 18.09.97р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України").

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, які мають значення для вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство фірма "Укрбудресурси" в особі Київської філії -Тресту "Укрбудкомплектація" (далі-Позивач) та Товариство з обмеженою відповідальністю "НБТ Україна" (далі-Відповідач) уклали Договір поставки від 02 червня 2009 року за №2 (далі-Договір (належним чином засвідчена копія наявна у справі)), відповідно до умов якого Позивач зобов’язувався у встановлений цим Договором строк здійснити поставку Товару Відповідачу, а Відповідач зобов"язується прийняти його і сплатити грошові кошти на умовах, викладених в даному договорі.

На виконання умов Договору Позивач поставив Відповідачу Товар(магнезитову плиту) на загальну суму 68000,00грн відповідно до видаткової накладної №ТР-0000057 від 02.06.2009 та Довіреності Відповідача №011 від 02.06.2009(копії наявні у матеріалах справи).

Згідно п.2.2 Договору розрахунок за Товар здіснюється по безготівковому розрахункув національній валюті гривні на поточний рахунок Постачальника в наступному порядку: аванс у розмірі 50% від суми договору сплачується Покупцем на протязі 3 (трьох) банківських днів з моменту підписання сторонами даного договору (п.2.2.1 Договору); Решта 50% від суми договору сплачуються Покупцем на протязі семи календарних днів з моменту поставки.Датою поставки вважається дата підписання сторонами видаткової наукладної (п.2.2.2 Договору).

Відповідач свої зобов’язання по оплаті вартості поставленого товару не виконав у повному обсязі, розрахувавшись з Позивачем частково - у розмірі 53000грн.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку. Зобов’язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов’язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України зобов‘язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов‘язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно з вимогами ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов’язаний оплатити товар після його прийняття у строк та на умовах, обумовлених договором. Покупець зобов’язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У відповідності із п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 1 ст. 219 Господарського кодексу України встановлено, що за невиконання або неналежне виконання господарських зобов'язань правопорушник відповідає належним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного управління майном.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору щодо оплати товару, а також положення ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.

Таким чином, станом на день вирішення спору основна заборгованість Відповідача перед Позивачем становить 15000 грн. і підлягає задоволенню.

Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов"язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

За таких обставин, розглянувши матеріали справи, враховуючи, що факт неналежного виконання відповідачем своїх зобов’язань за Договором встановлено судом і відповідачем не спростовано, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3% процентів річних у розмірі 277,15грн. та інфляційних нарахувань у розмірі 344,94грн. підлягають задоволенню.

Згідно п.5.1. Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов"язань винна сторона зобов"язана відшкодувати другій стороні понесені і підтверджені документально збитки.

Позивач просить стягнути з Відповідача збитки у розмірі 17,16 грн., понесені через невиконання останнім вимог Договору, а саме збитки, пов"язані із надсиланням Відповідачу претензії та 28,56грн.-збитки понесені за відправлення на юридичну і фактичну адреси Відповідача копій позовних заяв(оригінали фіксальних чеків та описів вкладення наявні у матеріалах справи).

Відповідно до ст. 225 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено.Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно ст.229 Господарського кодексу України учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.

Отже, збитки, які належить сплатити Відповідачу складають 45,72грн.

Що стосується додаткових витрат, понесених у зв’язку із досудовим врегулюванням спору та підготовкою до судового розгляду справи в сумі 8000 грн. заявлених Позивачем, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 10 роз'яснень Вищого арбітражного суду України від 04.03.98 р. N 02-5/78 витрати позивачів та відповідачів, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань з надання правової допомоги щодо ведення справи в господарському суді, розподіляються між сторонами на загальних підставах, визначених ч. 5 ст. 49 ГПК України. Відшкодування цих витрат здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, і платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг.

Відповідного до п. 12 зазначеного роз'яснення, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування названих витрат, крім державного мита, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним. За таких обставин суд з урахуванням обставин конкретної справи, зокрема, ціни позову може обмежити цей розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи.

          Враховуючи викладене вище та виходячи з того, що ціна позову становить 15000 грн., а витрати на надання правової допомоги 8000 грн., тобто, майже половину суми боргу, суд вважає, що вони значно завищені та не обґрунтовані, в зв’язку з чим не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ч. 1 ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідачем не надано доказів, що підтверджують відсутність його вини у порушенні зобов‘язання.

Враховуючи викладене, а також те, що відповідач не оспорив ціну позову, позовні вимоги визнаються такими, що підлягають частковому задоволенню.

За таких обставин, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 15 000грн. основного боргу, 277,15 грн.- 3% річних, 344,94 -інфляційних нарахувань та 45,72грн-збитків визнаються обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню судом.

Відповідно до ст. 44 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складються з державного мита, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процессу та інших витрат, пов"язаних із розглядом справи.

Оскільки спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, відповідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладаються витрати по сплаті державного мита в сумі 156,68 грн. та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в повному обсязі.

Виходячи з наведеного та керуючись ст.ст. 11, 509, 525, 526, 530, 610,612,614, 625629, 692 Цивільного кодексу України, ст. 193,218,219,225,229 Господарського кодексу України, ст.ст. 32, 33, 44,49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов Відкритого акціонерного товариства фірми "Укрбудресурси" в особі Київської філії Тресту "Укрбудкомплектація" задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НБТ Україна." (юридична адреса: 02094, м. Київ, вул. Краківська,18 а; поштова адреса: 02094, м. Київ, пров. Карельський,5, код ЄДРПОУ 34727782, р/р 2600768136 в в КРД ВАТ "Райффайзен Банк Аваль", МФО 380805), а у випадку відсутності коштів - з будь-якого іншого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання судового рішення, на користь Відкритого акціонерного товариства фірми "Укрбудресурси" (юридична адреса: 04053,м.Київ, вул.Кудрявська,16; поштова адреса: 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії,7, а/с10, код ЄДРПОУ 04648809) особі Київської філії -Тресту "Укрбудкомплектація" (юридична адреса: 02002, м. Київ, вул. М. Раскової,23, оф.910; поштова адреса: 01013, м. Київ, вул.Будіндустрії,7, а/с 10, код ЄДРПОУ 01273757, р/р 26006007091401 в ВАТ "Сведбанк" м. Києва, МФО 300164) 15 000(п"ятнадцять тисяч)грн. 00 коп. основного боргу, 1 277 (двісті сімдесят сім)грн.15коп.-3% річних, 344 (триста сорок чотири)грн.94коп-інфляційних нарахувань, 45 (сорок п"ять)грн.72коп.-збитків,156 (сто п"ятдесят шість)грн. 68коп.- витрат по сплаті державного мита та 236(двісті тридцять шість) грн. 00 коп. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.Вернути Відкритому акціонернерному товариству фірмі "Укрбудресурси" (юридична адреса: 04053,м.Київ, вул.Кудрявська,16; поштова адреса: 01013, м. Київ, вул. Будіндустрії,7, а/с10, код ЄДРПОУ 04648809) особі Київської філії -Тресту "Укрбудкомплектація" (юридична адреса: 02002, м. Київ, вул. М. Раскової,23, оф.910; поштова адреса: 01013, м. Київ, вул.Будіндустрії,7, а/с 10, код ЄДРПОУ 01273757, р/р 26006007091401 в ВАТ "Сведбанк" м. Києва, МФО 300164) з Державного бюджету України зайво сплачені витрати по сплаті державного мита у розмірі 183 (сто вісімдесят три)грн.32коп. та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 76(сімдесят шість)грн.50коп.

4. В решті позовних вимог Відкритого акціонерного товариства фірми "Укрбудресурси" в особі Київської філії -Тресту "Укрбудкомплектація" відмовити.

5.Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                           Хоменко М.Г.

Дата підписання рішення: 01.02.2010