Рішення № 8367717, 12.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 42/60912.01.10 За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго”

до Комунального підприємства “ЖЕО-103” Голосіївської районної в м. Києві ради

про стягнення боргу, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов’язання, ціна позову 6204348,08 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Цурка Н.О., Кудаліна І.М.,

від відповідача не з’явився.

СУТЬ СПОРУ :

у серпні 2009 року Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” звернулася в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що всупереч умов укладеного між ним та відповідачем договору № 8011088 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 1 квітня 2007 р. останній не в повному обсязі оплатив спожиту протягом квітня 2007-травня 2009 років теплову енергію, заборгувавши станом на 1 червня 2009 р. 4145990,72 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення 1798502,21 грн., три проценти річних з простроченої суми 259855,15 грн., а також понесені ним по справі господарські витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, його представник у судове засідання повторно не з’явився, про час і місце його проведення повідомлений у встановленому порядку. Через канцелярію суду подав клопотання про зупинення провадження у справі до вирішення Окружним адміністративним судом адміністративної справи № 8/131 за позовом Об’єднання співвласників багатоквартирного будинку “Престиж” до Київської міської державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпоряджень. У задоволенні клопотання судом відмовлено, оскільки розгляд вищевказаної адміністративної справи не перешкоджає розгляду даного господарського спору.

Справа відповідно до вимог ст. 75 ГПК України розглядається за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 1 квітня 2007 р. між сторонами у справі було укладено договір № 8011088 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до умов якого позивач зобов’язався постачати відповідачу теплову енергію до належних відповідачу будинків згідно переліку до договору (Додаток 6, 7) для потреб опалення та гарячого водопостачання в обсязі 63824 Гкал/рік, а останній –забезпечувати не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, сплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА, до 25 числа поточного місяця оплачувати вартість теплової енергії, спожитої орендарями.

Облік споживання відповідачем теплової енергії за договором передбачено проводити розрахунковим способом за тарифами, встановленими і затвердженими розпорядженнями Київської міської державної адміністрації.

Строк дії договору відповідно до умов п. 4 договору встановлений з дня його підписання до 1 червня 2007 р. та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до його закінчення про припинення договору не буде письмово заявлено однією із сторін. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Відповідно до вимог ст. 20 Закону України “Про теплопостачання” тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Суду не надано доказів наявності між сторонами розбіжностей щодо обсягів спожитої за договором теплової енергії.

Згідно з твердженнями позивача, поданим ним розрахунком протягом квітня 2007-травня 2009 років він поставив відповідачу теплової енергії за договором вартістю 15909694,80 грн.

Суд критично оцінює указані докази, оскільки розрахунок вартості поставленої за договором теплової енергії проведений позивачем не на підставі тарифів на теплову енергію, чинних протягом позовного періоду.

З пояснень позивача, матеріалів справи, вбачається, що вартість поставленої на підставі спірного договору теплової енергії до нежилих приміщень протягом грудня 2008-лютого 2009 років позивач визначив на підставі тарифів, встановлених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації №№ 1780/1 від 25 грудня 2008 р., 127, 128 від 5 лютого 2009 р.

Згідно з Указами Президента України відповідно №№ 1199/2008 від 24 грудня 2008 р., 65/2009 від 3 лютого 2009 р., 76/2009 від 9 лютого 2009 р. зазначені розпорядження Київської міської державної адміністрації були скасовані як такі, що суперечать Конституції та Законам України.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з наведеного, у сторін по справі відсутній обов’язок виконувати рішення про встановлення тарифів на теплову енергію, які суперечать Конституції та Законам України, з часу прийняття цих рішень. Нарахування ж позивачем оплати за теплову енергію на підставі тарифів, встановлених цими рішеннями, примушує відповідача робити те, що не передбачено законодавством.

До 1 грудня 2008 р. тарифи на теплову енергію, що виробляється відповідачем, були затверджені розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 86 від 31 січня 2007 р. в редакції розпорядження № 715 від 18 червня 2007 р.

Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1662 від 27 листопада 2008 р. про втрату чинності розпорядження № 86 від 31 січня 2007 р. скасоване.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 230 від 2 березня 2009 р. з 10 лютого 2009 р. поновлено у дії розпорядження № 86 від 31 січня 2007 р. в редакції розпорядження № 715 від 18 червня 2007 р.

За таких обставин суд вважає необхідним проводити нарахування плати за теплову енергію для потреб нежилих приміщень, спожиту протягом грудня 2008-лютого 2009 років, за тарифами згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації № 86 від 31 січня 2007 р. в редакції розпорядження № 715 від 18 червня 2007 р.

Таким чином, поставленої теплової енергії на підставі чинних на час передачі тарифів на теплову енергію становить 15622583,63 грн., виходячи з того, що вартість поставленої енергії у грудні 2008 року становить 790975,78 грн. (381,53013 Гкал х94,64грн. х 20% ПДВ)+(6041,62163 Гкал х94,33грн. х 20% ПДВ)+(309,58305 Гкал х171,62грн.х 20%ПДВ), у січні 2009 року –904460,93 грн. (458,6613 Гкал х94,64 грн. х 20%ПДВ)+(6893,99783 Гкал х94,33грн.х 20%ПДВ)+(349,60332 Гкал х 171,62грн. х 20%ПДВ), у лютому 2009 року –763852,19 грн. (371,02019 Гкал х 94,64грн. х 20%ПДВ)+(5827,97285 Гкал х 94,33грн. х 20%ПДВ)+(301,11567 Гкал х 171,62 грн. х 20%ПДВ).

Поданим позивачем розрахунком стверджується, що одержана теплова енергія оплачена відповідачем у загальному розмірі 11763704,08 грн.

Доказів належної оплати за договором суду не надано.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач прострочив оплату за договором, з нього на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 622, 625 ЦК України підлягає стягненню 3858879,55 грн. боргу (15622583,63-11763704,08), а також 1673866,01 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення та 252037,06 грн. три проценти річних з простроченої суми з урахуванням фактичного розміру прострочених сум.

Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” задовольнити частково.

Стягнути з Комунального підприємства “ЖЕО-103” Голосіївської районної в м. Києві ради (03040, м. Київ, вул. Деміївська, 33, код 26385316) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код 00131305) 3858879,55 грн. боргу, 1673866,01 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 252037,06 грн. три проценти річних з простроченої суми, 23775,58 грн. витрат по оплаті державного мита, 293,70 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва                                                             П.І.Паламар