Рішення № 8367716, 12.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 42/64812.01.10 За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго”

до Державного підприємства “Еко” м. Києва

про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов’язання, ціна позову 1227194,99 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Цурка Н.О.,

від відповідача не з’явився.

СУТЬ СПОРУ :

у листопаді 2009 року Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” звернулася в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що всупереч умов укладеного між ним та відповідачем договору № 520335 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 1 липня 2003 р. останній не в повному обсязі оплатив спожиту протягом січня-вересня 2009 років теплову енергію, заборгувавши станом на 1 жовтня 2009 р. 1050256,39 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення 58882,07 грн., три проценти річних з простроченої суми 18325,41 грн., пеню 99731,12 грн., а також понесені ним по справі господарські витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач відзив на позовну заяву не подав, його представник у судове засідання не з’явився, про час і місце його проведення повідомлений у встановленому порядку. У попередньому судовому засіданні проти позову заперечував.

Справа відповідно до вимог ст. 75 ГПК України розглядається за наявними у ній матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 1 липня 2003 р. між сторонами у справі було укладено договір № 520335 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до умов якого позивач зобов’язався постачати відповідачу теплову енергію до належних відповідачу будинків згідно переліку до договору (додаток 7) для потреб опалення та гарячого водопостачання в обсязі 28575,2 Гкал/рік, а останній - щомісячно до 25 числа поточного місяця оплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Облік споживання відповідачем теплової енергії за договором передбачено проводити по приладах обліку та розрахунковим способом за тарифами встановленими і затвердженими розпорядженням Київської міської державної адміністрації.

Строк дії договору відповідно до умов п. 8 договору встановлений з дня його підписання до 31 грудня 2003 р. та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до його закінчення про припинення договору не буде письмово заявлено однією із сторін. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Відповідно до вимог ч. 6 ст. 276 ГК України розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону.

Відповідно до вимог ст. 20 Закону України “Про теплопостачання” тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими. Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.

Між сторонами відсутні розбіжності щодо обсягів спожитої теплової енергії.

Згідно з твердженнями позивача, поданим ним розрахунком протягом указаного періоду він поставив відповідачу теплової енергії за договором вартістю 1430561,41 грн.

Суд критично оцінює указані докази, оскільки розрахунок вартості поставленої за договором теплової енергії проведений позивачем не на підставі тарифів на теплову енергію, чинних протягом позовного періоду.

З пояснень позивача, матеріалів справи, вбачається, що вартість поставленої на підставі спірного договору теплової енергії до нежилих приміщень протягом січня-лютого 2009 року позивач визначив на підставі тарифів, встановлених розпорядженнями Київської міської державної адміністрації №№ 1780/1 від 25 грудня 2008 р., 127, 128 від 5 лютого 2009 р.

Згідно з Указами Президента України відповідно №№ 1199/2008 від 24 грудня 2008 р., 65/2009 від 3 лютого 2009 р., 76/2009 від 9 лютого 2009 р. зазначені розпорядження Київської міської державної адміністрації були скасовані як такі, що суперечать Конституції та Законам України.

Відповідно до вимог ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Виходячи з наведеного, у сторін по справі відсутній обов’язок виконувати рішення про встановлення тарифів на теплову енергію, які суперечать Конституції та Законам України, з часу прийняття цих рішень. Нарахування ж позивачем оплати за теплову енергію на підставі тарифів, встановлених цими рішеннями, примушує відповідача робити те, що не передбачено законодавством.

До 1 грудня 2008 р. тарифи на теплову енергію, що виробляється відповідачем, були затверджені розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 86 від 31 січня 2007 р. в редакції розпорядження № 715 від 18 червня 2007 р.

Розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1662 від 27 листопада 2008 р. про втрату чинності розпорядження № 86 від 31 січня 2007 р. скасоване.

Розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 230 від 2 березня 2009 р. з 10 лютого 2009 р. поновлено у дії розпорядження № 86 від 31 січня 2007 р. в редакції розпорядження № 715 від 18 червня 2007 р.

За таких обставин суд вважає необхідним проводити нарахування плати за теплову енергію для потреб нежилих приміщень, спожиту протягом січня-лютого 2009 року, за тарифами згідно розпорядження Київської міської державної адміністрації № 86 від 31 січня 2007 р. в редакції розпорядження № 715 від 18 червня 2007 р.

Таким чином, вартість поставленої теплової енергії на підставі чинних на час передачі тарифів на теплову енергію становить 1299938,31 грн., виходячи з того, що вартість поставленої енергії у січня 2009 року становить 277536,76 грн. (232,95911 Гкал х 171,62 грн. х 20%ПДВ)+(970,48468 Гкал х 94,64 грн. х 20%ПДВ)+(1054,31496 Гкал х 94,33 х 20%ПДВ), у лютому 2009 року –278280,65 грн. (223,79575 Гкал х 171,62 х 20%ПДВ)+(1164,16937 Гкал х 94,64 грн. х 20%ПДВ)+(883,23685 Гкал х 94,33 грн. х 20%ПДВ).

Поданим позивачем розрахунком стверджується, що одержана теплова енергія оплачена відповідачем у загальному розмірі 380305,02 грн.

Доказів належної оплати за договором суду не надано.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач прострочив оплату за договором, з нього на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 622, 625 ЦК України підлягає стягненню 919633,29 грн. боргу (1299938,31-380305,02), а також 46975,49 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 15759,14 грн. три проценти річних з простроченої суми з урахуванням фактичного розміру прострочених сум.

З урахуванням стану виконання відповідачем спірного зобов’язання, його пояснень що прострочення оплати виникло внаслідок неналежного стану оплати мешканцями належних йому жилих будинків житлово-комунальних послуг опалення та гарячого водопостачання суд відповідно до вимог ст. 233 ГК України вважає можливим зменшити розмір належної з відповідача на користь позивача пені до 20000 грн.

Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства “Еко” (01133, м. Київ, б-р Л.Українки, 36-Б, код 32309722) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код 00131305) 919633,29 грн. боргу, 46975,49 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 15759,14 грн. три проценти річних з простроченої суми, 20000 грн. пені, 10023,68 грн. витрат по оплаті державного мита, 192,76 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.

Суддя господарського суду міста Києва                                                             П.І.Паламар