Рішення № 8367681, 25.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 27/62625.01.10 За позовом          Товариства з обмеженою відповідальністю «Карбон»

до           Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія «Єврокредитбуд»

про                    стягнення 19671,86 грн.

Суддя Дідиченко М.А.

Секретар Приходько Є.П.

Представники сторін:

від позивача:                    Безугла А.О. –представник за довіреністю № 01/10 від 18.01.2010 року;

від відповідача:          не з’явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

          Товариство з обмеженою відповідальністю «Карбон»звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія «Єврокредитбуд»про стягнення 19671,86 грн.

          Позивач вказує, що відповідно до укладеного між сторонами договору № 17 від 25.09.2008 року позивачем виконано на користь відповідача підрядні роботи на загальну суму 54360,00 грн.

          Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що відповідач роботи прийняв, проте, в порушення умов договору, зобов’язання з оплати робіт виконав частково.

          Посилаючись на неналежне виконання відповідачем своїх зобов’язань, позивач просить стягнути з відповідача основну заборгованість у розмірі 17550,00 грн., пеню у розмірі 1668,69 грн., збитки від інфляції у розмірі 228,15 грн. та 3 % річних у розмірі 225,02 грн.

          Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.11.2009 року порушено провадження у справі та призначено розгляд справи на 21.12.2009 року.

          Представник позивача у судовому засіданні 21.12.2009 року частково подав докази, витребувані ухвалою суду від 19.11.2009 року, надав усні пояснення по суті спору та заявив клопотання про продовження строку вирішення спору.

          Представник відповідача у судове засідання 21.12.2009 року не з’явився, витребувані ухвалою суду від 19.11.2009 року докази та відзив на позовну заяву не подав, однак через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв’язку з неможливістю направити у судове засідання повноважного представника.

          Беручи до уваги, що подача відповідачем клопотання про відкладення розгляду справи свідчить про його згоду на вирішення спору у більш тривалий строк, суд, на підставі частини 4 статті 69 ГПК України, задовольнив заявлене позивачем клопотання про продовження строку вирішення спору.

          Враховуючи те, що нез’явлення представника відповідача у судове засідання та неподання сторонами витребуваних доказів перешкоджали вирішення спору в даному засіданні, суд, на підставі частини 1 статті 77 ГПК України, відклав розгляд справи на 25.01.2010 року.

          Представник позивача у судовому засіданні 25.01.2010 року подав докази, витребувані ухвалою суду від 21.12.2009 року, та надав усні пояснення по суті спору.

          Представник відповідача у судове засідання 25.01.2010 року не з’явився, вимоги ухвали суду від 21.12.2009 року не виконав, однак через загальний відділ діловодства суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

          Представник позивача проти заявленого відповідачем клопотання заперечував.

          Згідно з частиною 3 статті 22 ГПК України сторони зобов’язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об’єктивного дослідження всіх обставин справи.

          Частина 1 статті 22 ГПК України передбачає, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

          Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 ГПК України, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

          Частина 1 статті 33 ГПК України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

          З огляду на те, що суд задовольнив раніше заявлене клопотання відповідача про відкладення розгляду справи, відповідач не навів переконливих доводів про наявність обставин, що перешкоджали вирішенню спору у даному засіданні, суд, керуючись статтями 22, 77 та 33 ГПК України, відхилив клопотання відповідача про відкладення розгляду справи.

          За таких обставин, на підставі статті 75 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

          Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його представника, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, –

ВСТАНОВИВ:

          25.09.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія «Єврокредитбуд»(надалі –відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Карбон»(надалі –позивач) укладено договір підряду № 17 (надалі – договір).

          Згідно з пунктом 1.1 договору позивач зобов’язався своїми силами та за власний рахунок виготовити й змонтувати вертикальні заземлювачі блискавкозахисту на зовнішньому майданчику будівлі ЗАТ «БАЗ»по вул. Броварській, 4 в с. Проліски Бориспільського району Київської області та відповідно до проектної документації з’єднати змонтовані заземлювачі з виводами арматури від нижньої частини колон, а відповідач зобов’язався прийняти й оплатити обладнання та роботи з його монтажу.

          Пунктом 2.1 договору сторони погодили, що вартість договору складає 54360,00 грн.

          Відповідно до пункту 2.2 договору згідно з рахунком, виставленим позивачем, відповідач зобов’язався перерахувати на поточний рахунок позивача попередню оплату за договором у розмірі 70 % від вартості договору (що складає 38052,00 грн.); остаточний розрахунок за договором у розмірі 30 % від вартості договору (що складає 16308,00 грн.) відповідач зобов’язався здійснити протягом 5-ти банківських днів з моменту виконання робіт та підписання повноважними особами акту приймання-передачі.

          Згідно з наявною в матеріалах справи випискою по особовому рахунку позивача за 26.09.2008 року зобов’язання зі сплати авансу за договором відповідач виконав частково, сплативши позивачу 32800,00 грн.

          Незважаючи на неналежне виконання відповідачем зобов’язання щодо здійснення передоплати за договором, позивач до виконання робіт приступив.

          На виконання умов договору позивач виконав, а відповідач прийняв роботи на загальну суму 54360,00 грн., що підтверджується наданими суду актами виконаних робіт № 1 від 15.04.2009 року на суму 35543,07 грн. та № 2 від 15.04.2009 року на суму 18816,93 грн., які підписані повноважними представниками сторін та скріплені печатками.

          Як зазначалося вище, остаточно розрахуватися за виконані роботи відповідач зобов’язався протягом 5-ти банківських днів з моменту виконання робіт та підписання повноважними особами акту приймання-передачі.

          Таким чином, строк виконання обов’язку відповідача оплатити виконані роботи сплив 22.04.2009 року.

          Відповідно до наявного в матеріалах справи акту здачі-приймання робіт (надання послуг) від 14.04.2009 року відповідач надав позивачу послуги з експлуатації підйомної техніки на суму 4010,00 грн.

          14.04.2009 року між сторонами укладено договір № 1-04 про зменшення зобов’язань зарахуванням однорідних зустрічних вимог.

          Згідно з умовами вказаного договору сторони шляхом зарахування зустрічної однорідної вимоги відповідача щодо оплати наданих позивачу послуг з експлуатації підйомної техніки частково, у розмірі 4010,00 грн., зобов’язання відповідача з оплати робіт припинили.

          Отже, станом на день вирішення спору у відповідача існує основна заборгованість перед позивачем у розмірі 17550,00 грн.

          Частина 1 статті 193 ГК України встановлює, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

          Згідно з частиною 2 статті 509 ЦК України зобов’язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

          Пункт 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачає, що підставами виникнення цивільних прав та обов’язків є, зокрема, договори та інші правочини.

          Відповідно до частини 1 статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Частина 1 статті 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків.

          Виходячи зі змісту укладеного між сторонами договору, останній за своєю правовою природою є договором будівельного підряду, за яким підрядник зобов’язується збудувати і здати у встановлений строк об’єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов’язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов’язок не покладається на підрядника, прийняти об’єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх (частина 1 статті 875 ЦК України).

          Згідно з частиною 4 статті 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об’єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

          Відповідно до частини 1 статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

          Доказів належного виконання зобов’язання за договором щодо оплати виконаних робіт відповідач не подав.

          Отже, факт порушення відповідачем договірних зобов’язань підтверджується матеріалами справи.

          Згідно статтей 525, 526 ЦК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

          Тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача основної заборгованості у розмірі 17550,00 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

          Також, позивач просить стягнути з відповідача пеню у розмірі 1668,69 грн. за період з 23.04.2009 року до 25.09.2009 року.

          Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина 3 статті 549 ЦК України).

          Пунктом 6.2 договору передбачено, що за несвоєчасну оплату обладнання та робіт з монтажу обладнання, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від несвоєчасно сплаченої суми, але не більше 10 % від загальної вартості договору.

          Як зазначалося вище, строк виконання обов’язку відповідача оплатити виконані роботи сплив 22.04.2009 року. Таким чином, прострочення виконання зобов’язання має місце з 23.04.2009 року.

          Господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов’язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання у ГК України визнаються штрафними санкціями (частина 1 статті 230 ГК України).

          Згідно з частиною 6 статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов’язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.

          Тому, нарахування пені за прострочення оплати робіт можливе до 22.10.2009 року.

          Враховуючи визначений позивачем період, розмір пені складає:

          17550,00 грн. * 24 % * 53 (з 23.04.2009 року по 14.06.2009 року) / 365 = 611,61 грн.

          17550,00 грн. * 22 % * 58 (з 15.06.2009 року по 11.08.2009 року) / 365 = 613,53 грн.

          17550,00 грн. * 20,5 % * 45 (з 12.08.2009 року по 25.09.2009 року) / 365 = 443,56 грн.

          Таким чином, за перерахунком суду загальний розмір пені за прострочення оплати робіт складає 1668,69 грн.

          Тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача пені у розмірі 1668,69 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

          Крім того, у зв’язку з простроченням відповідачем виконання грошових зобов’язань за договором, позивач просить стягнути з останнього збитки від інфляції у розмірі 228,15 грн. та 3 % річних у розмірі 225,02 грн. за період з 23.04.2009 року до 25.09.2009 року.

          Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Рекомендація Верховного Суду України № 62-97р від 03.04.1997 року щодо порядку нарахування індексів інфляції при розгляді судових справ передбачає, що сума, яка внесена за період з 1 по 15 число відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з розрахунком травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця –червня. Для визначення індексу за будь-який період необхідно щомісячні індекси, які складають відповідний період, перемножити між собою.

          З огляду на вказане, розмір збитків від інфляції складає:

          17550,00 грн. * (100,5 % * 101,1 % * 99,9 % * 99,8 % * 100,8 %) –17550,00 грн. = 370,31 грн.

          Отже, за перерахунком суду загальний розмір збитків від інфляції за прострочення оплати робіт складає 370,31 грн.

          Пунктом 2 частини 1 статті 83 ГПК України передбачено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і законних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони.

          Позивач клопотання про вихід суду при прийнятті рішення за межі позовних вимог не заявляв.

          Тому, позовна вимога про стягнення з відповідача збитків від інфляції підлягає задоволенню у розмірі 228,15 грн.

          За перерахунком суду розмір 3 % річних за прострочення оплати робіт складає:

          17550,00 грн. * 3 % * 156 (з 23.04.2009 року по 25.09.2009 року) / 365 = 225,02 грн.

          Тому, позовну вимогу про стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 225,02 грн. суд вважає обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

          Відповідно до статті 49 ГПК України при задоволенні позову державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на відповідача.

          На підставі викладеного, керуючись статтею 193 ГК України, статтями 875, 879 ЦК України, статтями 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити повністю.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія «Єврокредитбуд» (02094, м. Київ, пров. Карельський, 8; ідентифікаційний код 34726899) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Карбон» (01103, м. Київ, вул. Кіквідзе, 13; ідентифікаційний код 31086879) основну заборгованість у розмірі 17550 (сімнадцять тисяч п’ятсот п’ятдесят) грн. 00 коп., пеню у розмірі 1668 (одна тисяча шістсот шістдесят вісім) грн. 69 коп., збитки від інфляції у розмірі 228 (двісті двадцять вісім) грн. 15 коп., 3 % річних у розмірі 225 (двісті двадцять п’ять) грн. 02 коп., 196 (сто дев’яносто шість) грн. 72 коп. державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

          Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржене в порядку та у строки, визначені ГПК України.

СуддяДідиченко М.А.