Рішення № 8367672, 27.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/70827.01.10

За позовом          Публічного акціонерного товариства «Кредит Європа Банк»

до                    1. Товариства з обмеженою відповідальністю «Юником»

2. Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Юнісістем»

про                    стягнення 963736,39 дол. США, що на момент подання позову еквівалентно 7706325,31 грн.           

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача Щербак С.О., представник за дов. №350/09 від 13.11.2009;

від відповідача-1 не з’явився;

від відповідача-2 не з’явився. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У листопаді 2009 року Публічне акціонерне товариство «Кредит Європа Банк»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Юником»(далі –відповідач-1) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Юнісістем»(далі –відповідач-2) про стягнення заборгованості в сумі 963736,39 дол. США, що на момент подання позову еквівалентно 7706325,31 грн. за договором про надання фінансових послуг та відшкодування завданих збитків, завданих позивачу неналежним виконанням відповідачами своїх обов’язків, штрафних санкцій за порушення грошових зобов’язань, 3% річних від неповернутої суми за якою допущено прострочення виконання.

У зв’язку з відсутністю грошових коштів у відповідача для погашення заборгованості та відшкодування збитків, позивач просив звернути стягнення на:

- рухоме майно –товари в обороті згідно договору застави товарів в обороті №SME/9-P1 від 28.05.2009,

- нерухоме майно –нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Старокиївська, буд. 10 (належить на праві приватної власності ТОВ «Науково-виробнича фірма «Інісістем»), згідно договору іпотеки №SME/9-17/Р-1 від 25.11.2008.

Позовні вимоги мотивовані невиконанням взятих на себе договірних зобов’язань за договором про надання фінансових послуг № SME/9 від 08.04.2008 (далі –Договір), укладеного між позивачем т відповідачем-1 та договору поруки № SME/9-S1 від 08.04.2008 (далі –Договір поруки), укладеного між позивачем та відповідачами.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 20.11.2009 порушено провадження у справі №34/708 та призначено її до розгляду на 16.12.2009.

На призначене судове засідання представники відповідачів в судове засідання не з’явились.

16.12.2009 о 09 год. 05 хв. до загального відділу суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, в зв’язку з неможливістю Голови ліквідаційної комісії бути присутнім на судовому засіданні, в зв’язку з відрядженням до м. Одеси.

При цьому, 01.12.2009 до загального відділу суду від позивача надійшло клопотання, в порядку ст.ст. 66, 67 ГПК України, відповідно до якого позивач просив:

-          накласти арешт на всі банківські рахунки та майно, що належать відповідачам;

-          заборонити державним реєстраторам Печерської державної адміністрації м. Києва здійснювати/проводити будь-які реєстраційні дії (вносити записи до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) пов’язані з ліквідаційною процедурою (припиненням діяльності) відповідача-1.

Ухвалою суду від 16.12.2009 Публічного акціонерного товариства «Кредит Європа Банк»про вжиття заходів забезпечення позову задоволено частково, з метою забезпечення позову накладено арешт на рахунки Товариства з обмеженою відповідальністю «Юником»р/р 260073014184 у АБ «Національні інвестиції» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Юнісістем»в межах заявленої до стягнення суми боргу 7706325 грн. 31 коп., а також на 25500 грн. витрати по сплаті державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Також, ухвалою суду від 16.12.2009 відкладено розгляд справи на 27.01.2010.

Проте, на призначене судове засіданні представники відповідачів не з’явились.

27.01.2010 від відповідача-2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.

Розглянувши у судовому засіданні дане клопотання, заслухавши думку представника позивача, який проти задоволення цього клопотання заперечував, суд дійшов висновку, що воно не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

- розгляд справи за заявою відповідача вже відкладався;

- у разі наявності наміру надати обґрунтовані заперечення на позовну заяву чи додаткові докази, відповідач мав можливість їх надати у письмовій формі через канцелярію суду до дати судового засідання;

- у разі неможливості участі певного представника, відповідач не був позбавлений можливості уповноважити іншу особу на представництво його інтересів у засіданні суду (направити іншого свого юриста).

Як слідує з матеріалів справи, ухвали суду надсилались відповідачам за адресами, зазначеними у позовній заяві.

Юридичні адреси відповідачів підтверджується наявними в матеріалах справи Витягами з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних-осіб підприємців станом на 14.12.2009.

Статтею 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців»передбачено, що якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін. Якщо такі відомості, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними. Якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

08.04.2008 між Банком та відповідачем-1 (Клієнт) було укладено договір про надання фінансових послуг №SME/9 (далі –Договір), за умовами якого позивач погоджується на прохання відповідача-1 відкрити йому генеральну револьверну (відновлювальну) мультивалютну лінію на умовах зазначених в цьому Договорі.

Статтею 3 Договору передбачено, що лінія використовуватиметься для надання можливості Клієнту здійснювати ділову/комерційну діяльність, передбачену статутом Клієнта, включаючи фінансування потреб у обігових коштах, виконання зобов’язань за контрактами з придбання товарів, матеріалів та комплектуючих, але не обмежуючись цим.

Відповідно до статті 5 Договору лінія відкривається для використання на дату виконання попередніх умов, викладених у статті 19 цього Договору, і діє до 8 квітня 2009 року (включно), що є датою закінчення дії лінії.

Згідно з п.5.1.1 ст.5 Договору будь-яка несплачена сума має бути повністю сплачена/погашена на відповідну її дату погашення.

У відповідності до п.12.3 ст.12 Договору проценти за строковим кредитом сплачуються у валюті строкового кредиту, щомісячно, кожного 5-го числа місяця, за період з 5-го числа попереднього місяця по 4-е число поточного місяця (включно).

09.11.2008 між позивачем та відповідачем-1 укладено додаткову угоду №1 до Договору, якою сторони погодили, що лінія забезпечується:

1) порукою, виданою ТОВ «НВФ «Юнісістем»;

2) договором поруки нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Старокиївська, буд. 10, та належить на праві власності ТОВ «НВФ «Юнісістем».

25.12.2008 між позивачем та відповідачем укладено додаткову угоду №2 до Договору, якою сторони погодили доповнити статтю 22 пунктом 22.3 наступного змісту: Клієнт надає свою згоду Банку на збір, зберігання, використання та поширення через бюро кредитних історій інформації про Клієнта.

28.05.2009 між сторонами укладено додаткову угоду №3 до Договору, якою сторони погодили, що лінія відкривається для використання на дату виконання попередніх умова, викладених у статті 19 цього Договору, і діє до 26 травня 2010 року (включно), що є датою закінчення дії лінії.

Цією ж додатковою угодою, сторони погодили, що лінія забезпечується:

-          порукою, виданою ТОВ «НВФ «Юнісістем»;

-          договором іпотеки нежитлового приміщення, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Старокиївська, буд. 10, та належить на праві власності ТОВ «НВФ «Юнісістем»;

-          договором застави товарів в обороті, що належить на праві власності Клієнту, що за формою та змістом відповідає вимогам Банку.

На виконання умов Договору відповідач-1 здійснив наступні платежі:

28.05.2009 відповідач-1 перерахував на рахунок позивача 10000 доларів США;

19.06.2009 відповідач-1 перерахував на рахунок позивача 1000 доларів США;

19.06.2009 відповідач-1 перерахував на рахунок позивача 1500 доларів США;

19.06.2009 відповідач-1 перерахував на рахунок позивача 2500 доларів США;

19.06.2009 відповідач-1 перерахував на рахунок позивача 5000 доларів США;

20.06.2009 відповідач-1 перерахував на рахунок позивача 1000 доларів США;

20.06.2009 відповідач-1 перерахував на рахунок позивача 1500 доларів США;

20.06.2009 відповідач-1 перерахував на рахунок позивача 2500 доларів США;

20.06.2009 відповідач-1 перерахував на рахунок позивача 5000 доларів США;

28.08.2009 відповідач-1 перерахував на рахунок позивача 1000 доларів США;

28.08.2009 відповідач-1 перерахував на рахунок позивача 1500 доларів США;

28.08.2009 відповідач-1 перерахував на рахунок позивача 2500 доларів США;

та 28.08.2009 відповідач-1 перерахував на рахунок позивача 5000 доларів США.

Отже, відповідачем для виконання своїх зобов’язань по Договору на рахунок позивача було перераховано грошові кошти у сумі 50000 доларів США.

Як зазначив позивача, 23.10.2009 йому стало відомо, відповідно до листа відповідача за вих. №3446 від 23.10.2009, що 22.10.2009 власниками ТОВ «Юником»прийнято рішення про ліквідацію цього товариства, про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців на підставі протоколу №5 Загальних зборів учасників ТОВ «Юником».

Відповідно до п.п.7 п.16.1 Договору такий випадок, коли Клієнт визначний неплатоспроможним у встановленому законом порядку; або, якщо компетентний орган Клієнта приймає рішення стосовно оголошення банкрутства, здійснення ліквідації чи реорганізації, якщо Клієнт подає заяву до українського суду про оголошення банкрутства, або якщо таку заяву подано третьою стороною проти Клієнта.

Згідно з п.16.3 Договору, після того, як Банку стало відомо про настання випадку невиконання від Клієнта або з інших джерел, Банк надсилає Клієнту письмове повідомлення про невиконання. По закінченні періоду виправлення, якщо таке невиконання не було виправлено протягом періоду виправлення, Банк має право вимагати від Клієнта негайного погашення всіх та будь-яких несплачених сум. З дати відправлення повідомлення про невиконання у випадку, якщо таке невиконання не було виправлено протягом періоду виправлення, Банк є уповноваженим на свій власний розсуд реалізувати будь-які із прав Банку за цим Договором, реалізувати будь-яке забезпечення з урахуванням того, що при настанні випадку невиконання, описаного у підпунктах 7-10 пункту 16.1 статті 16, період виправлення не надається.

25.11.2008 між позивачем (Іпотекодержатель) та ТОВ «НВФ «Юнісістем»(Іпотекодавець) було укладено договір іпотеки, відповідно до умов якого, Іпотекодавець передав, а Іпотекодержатель прийняв іпотеку мано, на яке, відповідно до законодавства може бути звернено стягнення.

Пунктом 1.2 Договору іпотеки передбачено, що відповідно до довідки-характеристики, виданої Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об’єкти нерухомого майна №1379189 від 24.11.2008 мано має загальну балансову вартість 389900 грн.

Пунктом 5.1 Договору іпотеки сторони погодили, що у разі невиконання або неналежного виконання Боржником будь-яких своїх зобов’язань за Кредитним договором та/або у випадках, передбачених цим договором та/або Кредитним договором, Іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на майно. Право Іпотекодержателя на звернення стягнення на майно може виникати в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

28.05.2009 між позивачем та відповідачем-1 укладено договір застави товарів в обороті №SME/9-P1, за умовами якого Заставодавець з метою забезпечення виконання зобов’язання, зазначеного в цій статті, передає в заставу, а Заставодержатель приймає в заставу на умовах. Визначених у цьому договору, товари в обороті, зазначені в статті 2 цього договору.

Як слідує з матеріалів справи та підтверджується поясненнями представника позивача, заборгованість відповідача-1 складає 959816,67000 доларів США, з яких 950000 доларів США –основна заборгованість, 9816,67 доларів США –сума відсотків за користування кредитом.

Відповідно до укладеного між позивачем (Банк), відповідачем-1 (Позичальник) та відповідачем-2 (Поручитель) договору поруки, Поручитель зобов’язався відповідати в повному обсязі власним майно так коштами перед Банком за несвоєчасне і повне виконання Позичальником своїх грошових зобов’язань за договором кредитування.

Пунктом 3.1 договору поруки сторони погодили, що у разі невиконання Позичальником грошових зобов’язань у строки та на умовах, передбачених договором кредитування Позичальник і Поручителі відповідають перед Банком як солідарні боржники.

Поручитель відповідає перед Банком у тому самому обсязі, що й Позичальник, у тому числі за сплату наданих сум кредиту, відсотків, штрафних санкцій а також за відшкодування збитків та втрат, які Банк може зазнати в результаті надання кредиту Позичальникові.

23.10.2009 відповідач-1 звернувся до Банку та повідомив про відкриття ліквідаційної процедури.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі – України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Однак, відповідачі у порушення умов Договору, договору поруки та вищевказаних норм законодавства України свого зобов’язання щодо повернення отриманих коштів не виконав.

Банк, 05.11.2009 звернувся до відповідача-1 з вимогою про погашення боргу, та вимагав погашення всіх сум.

Однак, на зазначену вимогу Банку не відповіли, отриманих коштів не повернули.

Станом на 13.11.2009 заборгованість відповідачів складається з: 850000 доларів США –основна заборгованість, 100000 доларів США - прострочена заборгованість, 2850 доларів США –нараховані відсотки станом на 13.11.2009 (включно) 9816,87 доларів США –прострочені відсотки.

Разом з тим, як слідує з матеріалів справи, позивач звернута вся до Голови ліквідаційної комісії, як відповідача-1 так, і до відповідача-2 з заявами про визнання кредиторських вимог (в порядку ст. 60 ГК України) та просив визнати заявлені ПАТ «Кредит Європа Банк»вимоги на загальну суму 960329,17 доларів США (відповідач-1) та на суму 973027,46 доларів США (відповідач-2).

Розглянувши подані заяви, відповідач-1 направив позивачу повідомлення за вих. 374 від 30.12.2009 повідомив, що його заборгованість складає в гривнях 7695900 грн. та включена до реєстру вимог кредиторів до першої черги на суму 2184000,45 грн. у зв’язку із укладанням договору застави товарів в обороті №SME/9-P1 від 28.05.2009 та на суму 5511899,55 грн. до четвертої черги.

Відповідач-2, в свою чергу направив повідомлення позивачу за вих. №04/10 від 12.01.2010, яким повідомив, що його сума заборгованості у гривнях складає 4086715,33 грн. та включена до реєстру вимог кредиторів першої черги на суму 4086715,33 грн., в зв’язку із укладеним договором поруки №№SME/9-S1 від 08.04.2008.

Відтак, факт наявності боргу у відповідачів в сумі: 850000 доларів США –основна заборгованість, 100000 доларів США - прострочена заборгованість, 2850 доларів США – нараховані відсотки станом на 13.11.2009 (включно) 9816,87 доларів США –прострочені відсотки позивачем належним чином доведений, документально підтверджений і Відповідачем на спростований, тому позовні вимоги про стягнення основного боргу підлягають задоволенню в повному обсязі.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Пунктом 2 частини 1 статті 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема зміна умов зобов'язання.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 231 ГК України, законом щодо окремих видів зобов'язань може бути визначений розмір штрафних санкцій (неустойки, штрафу, пені), зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Статтею 1 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань»передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Згідно з статтею 3 вказаного Закону розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши здійсненний позивачем розрахунок пені, суд дійшов висновку, що він відповідає вимогам законодавства, у т.ч. і вищезазначеним нормам, а відтак позовна вимога про стягнення з відповідачів 1069,72, що в гривневому еквіваленті за курсом НБУ станом на 13.11.2009 складає 8553,80 грн. визнається судом законною та обґрунтованою, і такою, що підлягає задоволенню.

Відповідно до статті 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Статтею 554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (частина 1).

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частина 2).

Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки (частина 3).

Договором поруки передбачена солідарна відповідальність Позичальника та Поручителя за невиконання зобов’язання за Кредитним договором.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідачів солідарно суми заборгованості є обґрунтованими.

Відповідачі не скористалися наданим їм правом на судовий захист, обставин, на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог не спростували.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, відповідно до статей 44, 49 ГПК України покладаються на відповідачів солідарно.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Звернути стягнення на рухоме майно, товари в обороті, згідно договору застави товарів в обороті №SME/9-Р1 від 28.05.2009, а також нерухоме майно –нежитлову будівлю, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Старокиївська, буд. 10 (належить на праві приватної власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Юнісістем»(04116, м. Київ, вул. Маршала Рибака, буд.11, літ. Б, ідентифікаційний код 30552649) згідно договору іпотеки № SME/9-17/Р1 від 25.11.2008, посвідчено кого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кірбаба І.Б. в рахунок погашення заборгованості Товариства з обмеженою відповідальністю «Юником»(04116, м. Київ, вул. Обсерваторна, буд.23, офіс 17; 01033, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 88, офіс 7, р/р 260073014184 у АБ «Національні інвестиції», ідентифікаційний код 34191899), Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Юнісістем»(04116, м. Київ, вул. Маршала Рибака, буд.11, літ. Б, ідентифікаційний код 30552649) перед Публічним акціонерним товариством «Кредит Європа Банк»(01030, м. Київ, вул. Володимирська, буд.101, р/р №35196011 в ПАТ «Кредит Європа Банк», МФО 380366, ідентифікаційний код 34576883) заборгованість за договором про надання фінансових послуг №SME/9 від 08.04.2009 в сумі 963736 (дев’ятсот шістдесят три тисячі сімсот тридцять шість) доларів 39 центів США, що на момент подання позову, за курсом НБУ станом на 13.11.2009 еквівалентно 7706325 (сім мільйонів сімсот шість тисяч триста двадцять п’ять) грн. 31 коп.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Юником»(04116, м. Київ, вул. Обсерваторна, буд.23, офіс 17; 01033, м. Київ, вул. Червоноармійська, буд. 88, офіс 7, р/р 260073014184 у АБ «Національні інвестиції», ідентифікаційний код 34191899), Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича фірма «Юнісістем»(04116, м. Київ, вул. Маршала Рибака, буд.11, літ. Б, ідентифікаційний код 30552649) перед Публічним акціонерним товариством «Кредит Європа Банк»(01030, м. Київ, вул. Володимирська, буд.101, р/р №35196011 в ПАТ «Кредит Європа Банк», МФО 380366, ідентифікаційний код 34576883) 25500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. –витрат по сплаті державного мита та 236 (двісті тридцять шість) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи

Видати накази.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

СуддяР.Б. Сташків