Рішення № 8367596, 20.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 34/51420.01.10 За позовомВідкритого акціонерного товариства Комерційного банку «Надра»

доТовариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Телеком»

за участюпрокуратури м. Києва

простягнення 68672786,88 грн.

СуддяСташків Р.Б.

Представники: від позивача –Колянчук А.І., від відповідача –не з’явився;

від прокуратури –Некрасов О.М. ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У серпні 2009 року Відкрите акціонерне товариство Комерційний банк «Надра»(далі –позивач) звернулось до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Телеком»(далі –відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 68672786,88 грн., яка складається з наступних сум: за кредитом –61127140,32 грн., за процентами з врахуванням індексу інфляції –7120672,13 грн., в т.ч. –7038 776,69 грн. проценти, 81895,45 грн. –інфляційне збільшення, пеня за порушення строку сплати процентів в сумі 112996,96 грн., комісійна винагорода за управління кредитом з врахуванням індексу інфляції –62661,09 грн., в т.ч. комісійна винагорода –61508,54 грн., інфляційне збільшення –1152,55 грн., комісійна винагорода за перегляд умов кредитування з урахуванням індексу інфляції –124278,34 грн., в т.ч. комісійна винагорода 108907,82 грн. інфляційне збільшення –15370,52 грн., пеня за порушення строку сплати комісійних винагород –25038,02 грн., в т.ч. за управління кредитом –1642,97 грн., за перегляд умов кредитування –23395,05 грн. за кредитним договором про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування №25/2/2008/980-к/7 від 18.01.2008 (далі –Кредитним договір).

Позовні вимоги мотивовані невиконанням відповідачем своїх зобов’язань за вказаним Кредитним договором щодо повернення суми кредиту та нарахованих відсотків за користування останнім.

Представник прокуратури підтримав позовні вимоги ВАТ КБ «Надра» та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Відповідач письмового відзиву в порядку ст. 59 ГПК України не подав.

На призначене судове засідання 20.01.2010 не з’явився, хоча про дату та час проведення судового засідання повідомлений належним чином 21.12.2009 під розписку.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України (далі –ГПК України) здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

18.01.2008 між позивачем як Банком та відповідачем як Позичальником було укладено Кредитний договір, відповідно до п.1.1 якого Банк предметом цього договору є порядок та умови надання Банком Позичальнику кредитних коштів в межах мультивалютної кредитної лінії (далі –Кредитна лінія) на наступних умовах:

банк встановлює ліміт заборгованості за Кредитною лінією в сумсі, яка не може перевищувати 59513460 грн. (п.п.1.1.1);

термін користування Кредитною лінією встановлюється з 18 січня 2008 року до 19 січня 2009 року (п.п.1.1.2);

відсоткова ставка за користування Кредитною лінією складає 18,5% для кредитних коштів, наданих в гривнях та 14,5% для кредитних коштів, наданих в доларах США.

Відповідно до п.1.2 Кредитного договору видача коштів в межах Кредитної лінії здійснюється окремими траншами (далі –Транш) як в валюті ліміт так і в доларах США за курсом встановленим Національним банком України на дату видачі Траншу після подачі Позичальником письмових заявок на видачу Траншу з наступним порядком надання Траншів: після додаткової оцінки Банком операції, що кредитується та підписання окремих додаткових угод до цього договору. Сума кожного окремого Траншу, строки його повернення, розмір процентної ставки, а також інші умови, що можуть виникнути протягом дії цього договору, обумовлюються додатковими угодами, які є невід’ємною частиною цього договору.

Згідно з п.1.4 Кредитного договору за відкриття Кредитної лінії та надання кредитних коштів в її межах Позичальник сплачує Банку наступні комісійні винагороди:

-          плата за видачу кредитних коштів у розмірі 595134,60 грн., що сплачується одноразово не пізніше двох робочих днів з моменту підписання цього договору (п.п.1.4.1);

-          плата за управління кредитом у розмірі 0,75%, від суми невибраного ліміту Кредитної лінії, сплачується щомісячно за кожен день існування такої суми у відповідному періоді в строк до 5 числа, наступного за звітним (якщо 5 число припадає на вихідний (святковий, неробочий) день, то не пізніше першого робочого дня, що слідує за цим вихідним днем) на рахунок №61118888421001 в ВАТ КБ «Надра», МФО 320003 (п.п.1.4.2);

-          плата за дострокове погашення кредиту у розмірі 2% від суми, що достроково погашається, сплачується на рахунок №61118888421001 в ВАТ КБ «Надра», МФО 320003 (п.п.1.4.3);

-          плата за анулювання кредиту у розмірі 0,125% від суми, що анулюється, на рахунок №61118888421001 в ВАТ КБ «Надра», МФО 320003 (п.п.1.4.4);

-          плата за перегляд умов кредитування у розмірі 0,2% від суми заборгованості, сплачується одноразово після затвердження Банком нових умов кредитування на рахунок №61118888421001 в ВАТ КБ «Надра», МФО 320003 (п.п.1.4.5)

У відповідності до п.п.3.1.1 п.3.1 Кредитного договору Банк зобов’язаний по мірі надання Позичальником письмових заявок на видачу Траншів в межах Кредитної лінії та після підписання окремих додаткових угод до цього договору відповідно до п.3.2.1 цього договору, надати Позичальнику Транші у безготівковій формі з позичкового рахунку №20732002613001, відкритого в ВАТ КБ «Надра», МФО 320003. Надання кредитних коштів Позичальнику здійснюється тільки за умови надходження плати за видачу кредитних коштів, згідно п.1.4.1 цього договору на рахунок №61118888421001, відкритий в ВАТ КБ «Надра», МФО 320003.

В подальшому між сторонами було підписано додаткову угоду №1 до Кредитного договору, яким сторони погодили, що банк надає Позичальнику кредитний транш в сумі 50094134,60 грн. в рамках Кредитного договору з 18.01.2008 до 19.01.2009 (включно).

07.04.2008 між сторонами підписано додаткову угоду №2 до Кредитного договору, яким сторони погодили, що Банк надає Позичальнику кредитний транш в сумі 1918901,39 грн. в рамках Кредитного договору з 07.04.2008 до 19.01.2009 (включно).

01.07.2008 між сторонами укладено додаткову угоду №3 до Кредитного договору, якою сторони погодили, що відсоткова ставка за користування Кредитною лінією складає 23% річних для кредитних коштів, наданих в гривні та 16%, для кредитних коштів, наданих в доларах США.

07.07.2008 між сторонами підписано додаткову угоду №4 до Кредитного договору, якою сторони погодили, що Банк надає Позичальнику кредитний транш в сумі 2440874,65 грн. з 07.07.2008 до 19.01.2009.

13.08.2008 між сторонами було укладено додаткову угоду №5 до Кредитного договору, якою сторони погодили продовжити термін користування кредитною лінією з 18.01.2008 до 19.01.2010.

06.10.2008 між сторонами укладено додаткову угоду №6 до Кредитного договору, якою сторони погодили, що Банк надає Позичальнику кредитний транш в сумі 5059549,36 грн. з 06.10.2009 до 19.01.2010 (включно).

15.01.2009 між сторонами укладено додаткову угоду №7 до Кредитного договору, якою сторони погодили, що Банк встановлює ліміт заборгованості за Кредитною лінією в сумі, яка не може перевищувати 77073194,03 грн.

Позивач, на виконання умов Кредитного договору перерахував на поточний рахунок відповідача №26004002613001 кредитні кошти в сумі 61127140,32 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями меморіальних ордерів №NL-2 від 18.01.2008 на суму 50094134,60 грн., №NL-2 від 07.04.2008 на суму 1918901,39 грн., №NL-2 від 07.07.2008 на суму 2440874,65 грн., №NL-1 від 06.10.2008 на суму 5059549,36 грн., №NL-2 від 30.01.2009 на суму 1613680,32 грн.

Відповідач, в свою чергу зобов’язався здійснювати щоквартальне погашення нарахованих відсотків за Траншами Кредитної лінії в валюті Траншу в строк до 5 числа місяця, наступного за звітним кварталом (якщо 5 число припадає на вихідний (святковий, неробочий) день, то не пізніше першого робочого дня, що слідує за цим вихідним днем) шляхом перерахування грошових коштів на рахунок №20787002613001 в ВАТ КБ «Надра», МФО 320003.

Пунктом 3.2.4 Кредитного договору передбачено, що Позичальник зобов’язаний здійснювати погашення отриманих Траншів в межах Кредитної лінії в валюті Траншу згідно строків, передбачених у додаткових угодах до цього договору, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок №20732002613001 в ВАТ КБ «Надра», МФО 320003.

У відповідності до умов Кредитного договору, зокрема п.п.3.3.8 п.3.3, Банку надано право вимагати дострокового погашення Траншів виданих в межах Кредитної лінії і нарахованих відсотків за ними у випадку хоча б одноразового порушення Позичальником строку повернення відсотків за кредитом та/або кредиту (його частини), а також у разі порушення Позичальником будь-яких інших умов цього договору та договорів, що забезпечують виконання зобов’язань Позичальника за цим договором.

Відповідач отримавши кредит, свої зобов’язання щодо своєчасного його погашення, сплати нарахованих за ним відсотків та передбаченої комісійної винагороди належним чином не виконав.

Станом на 08.07.2009 у відповідача перед позивачем обліковується заборгованість за Кредитним договором у сумі:

за кредитом –61127140,32 грн.;

за процентами, нарахованими за період з 18.01.2008 до 30.06.2009 в сумі 7038776,69 грн.

за комісійною винагородою за управління кредитом в сумі 61 508,54 грн.;

за комісійною винагородою за перегляд умов кредитування в сумі 108907,82 грн.

Згідно наявної в матеріалах справи виписки по особовому рахунку відповідача, за останнім рахується заборгованість за кредитом в сумі 61127140,32 грн.

Відтак, позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з частинами 1 та 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі –ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України (далі – України) суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться (частина 1). Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (частина 2). Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань (частина 7).

Аналогічні положення містяться і у статтях 525, 526 ЦК України.

Згідно з частиною статті 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст.1054 ЦК України).

Частиною 2 статті 1050 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Проте, відповідач у порушення зазначених норм та умов Кредитного договору своїх зобов’язань щодо своєчасного повернення кредиту, сплати нарахованих за останнім процентів в повному обсязі не виконав.

Отже, факт наявності у відповідача станом на 08.07.2009 заборгованості за кредитом – 61127140,32 грн.; за процентами, нарахованими за період з 18.01.2008 до 30.06.2009 в сумі 7038776,69 грн. за комісійною винагородою за управління кредитом в сумі 61 508,54 грн.; за комісійною винагородою за перегляд умов кредитування в сумі 108907,82 грн. Банком належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований.

Відтак, позовні вимоги в цих частинах є законними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 2 статті 193 ГК України порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Аналогічне положення міститься й у статті 611 ЦК України, згідно з якою у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 546, 549 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися, в тому числі неустойкою. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 1 статті 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

У відповідності до частини 1 статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549 - 552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Пунктом 4.1 Кредитного договору передбачено, що за несвоєчасне повернення Кредитної лінії та/або відсотків за нею в тому числі пред’явлених до дострокового погашення, комісій та інших платежів на умовах цього договору Позичальник сплачує Банку пеню у розмірі діючої на період прострочення подвійної облікової ставки Національного банку України від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши здійсненний позивачем розрахунок інфляційних витрат за прострочення повернення кредиту та несвоєчасну сплату процентів, суд дійшов висновку, що він відповідає вимогам законодавства, у т.ч. і вищезазначеним нормам, та умовам Кредитного договору, а відтак позовна вимога про стягнення з відповідача:

інфляційних втрат за порушення строку сплати процентів нарахованих за період з 06.04.2009 до 07.07.2009 в сумі 81895,45 грн.;

інфляційних втрат за порушення строку сплати комісії з управління кредитом нарахованих за період з 01.02.2008 до 07.07.2009 в сумі 1152,55 грн.;

інфляційних втрат за порушення строку сплати комісії за перегляд умов кредитування нарахованих за період з 13.08.2008 до 07.07.2009 в сумі 15370,52 грн.;

Позивач просив стягнути з відповідача пеню, яка складається з:

пені за порушення строку сплати процентів нарахованих за період з 06.04.2009 до 07.07.2009 в сумі 112996,96 грн.;

пені за порушення строку сплати комісії за управлення кредитом нарахованих за період з 01.02.2008 до 07.07.2009 в сумі 1642,97 грн.;

пені за порушення строку сплати комісії за перегляді кредитування нарахованої за період з 13.08.2009 до 07.07.2009 в сумі 23395,05 грн.

Отже, загальний розмір стягуваної пені складає 138034,98 грн.

Разом з тим, суд враховує положення ст.3, ч.3 ст.509 ЦК України, відповідно до яких загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов’язаннями між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість, а також враховує приписи ч.3 ст.551 ЦК України та ст.233 ГК України, відповідно до яких розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Приймаючи до уваги викладене, а також враховуючи розмір відсотків стягуваного штрафу у порівняні з розміром можливих збитків кредитора, співвідношення пред’явлених до стягнення санкцій і наслідків порушення зобов’язання, суд вважає за необхідне зменшити розмір штрафу, який підлягає стягненню в сумі 69017, 49 грн.

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

При цьому, суд вважає за необхідне зазначив, що пунктом 3.4.2 Кредитного договору Позичальнику надано право порушувати перед Банком питання про можливе продовження терміну повернення заборгованості за Кредитною лінією, у випадку виникнення тимчасових фінансових або інших труднощів з незалежних від нього причин, пов’язаних виникненням форс-мажорних обставин, невиконанням зобов’язань контрагентами Позичальника, надавши письмове клопотання з чітким обґрунтуванням підстав для продовження строку повернення Кредитних коштів разом з планом заходів по поверненню кредиту.

Відтак, у випадку наявності бажання у Позичальника можливості врегулювання спору, останній мав право, зважаючи на значну суму заборгованості, як до судового розгляду справи, так і під час його проведення звернутися до Банку з клопотанням про відстрочення боргу, або його реструктуризацією.

Однак, Позичальником дані дії вчинені не були.

Відтак, відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Суми, які підлягають сплаті за витрати, пов’язані з розглядом справи, відповідно до статей 44, 49 ГПК України покладаються на відповідача.

08.07.2009 прийнята постанова Кабінету Міністрів України №693 «Про скасування постанови Кабінету Міністрів України від 14.04.2009 №361», якою відновлено дію постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 №1258 «Про затвердження Порядку оплати витрат з інформаційно-технічного забезпечення судових процесів, пов’язаних з розглядом цивільних та господарських справ, та їх розмірів»у редакції, що діяла на день набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 14.04.2009 №361.

Станом на день подання позивачем позову до суду - 31.07.2009, що підтверджується відтиском штемпеля на поштовому конверті, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу встановлювались в розмірі 118 грн.

Враховуючи той факт, що позивач при зверненні до суду сплатив 315 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, платіжними дорученнями №56689 від 16.06.2009 та №57226 від 15.07.2009, 197 грн. цих витрат підлягає поверненню останньому як зайво сплачених.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Телеком»(02002, м. Київ, вул. Марії Раскової, буд. 23, ідентифікаційний код 32770789, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення суду) на користь Відкритого акціонерного товариства Комерційного банку «Надра»(04053, м. Київ, вул. Артема, 15, ідентифікаційний код 20025456) заборгованість за кредитним договором про надання кредитної лінії з траншевим режимом кредитування №25/2/2008/980-К/7 від 18.01.2008 в сумі 68672786 (шістдесят вісім мільйонів шістсот сімдесят дві тисячі сімсот вісімдесят шість) грн. 88 коп., яка складається з: 61127140 (шістдесят одного мільйону сто двадцять сім тисяч сто сорок) грн. 32 коп. –за кредитом; 7038776 (сім мільйонів тридцять вісім тисяч сімсот сімдесят шість) грн. 69 коп. –за процентами; 81895 (вісімдесят одну тисячу вісімсот дев’яносто п’ять) грн. 45 коп. –інфляційних втрат за порушення строку сплати процентів; 61508 (шістдесят одну тисячу п’ятсот вісім) грн. 54 коп. –комісії за управління кредитом; 1152 (одну тисячу сто п’ятдесят дві) грн. 55 коп. –інфляційних втрат за порушення строку сплати комісії за управління кредитом; 108907 (сто вісім тисяч дев’ятсот сім) грн. 82 коп. –комісії за перегляд умов кредитування; 15370 (п’ятнадцять тисяч триста сімдесят) грн. 52 коп. –інфляційних втрат за порушення строку сплати комісії за перегляд умов кредитування, та пені в сумі 69017 (шістдесят дев’ять тисяч сімнадцять) грн. 49 коп., а також 25500 (двадцять п’ять тисяч п’ятсот) грн. –витрат по сплаті державного мита та 118 (сто вісімнадцять) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ.

У решті позову відмовити.

Повернути з Державного бюджету України Відкритому акціонерному товариству Комерційному банку «Надра»(04053, м. Київ, вул. Артема, 15, ідентифікаційний код 20025456) зайво сплачені 197 (сто дев’яносто сім) грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття та може бути оскаржено протягом десяти днів до Київського апеляційного господарського суду або протягом місяця до Вищого господарського суду України.

Суддя                                                                                Сташків Р.Б.