Рішення № 8367587, 12.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 4/74612.01.10 За позовомПублічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово-інвестиційний банк» До           Товариства з обмеженою відповідальністю «АКП»

Простягнення 587358,77 грн.

Суддя Борисенко І.І.

Представники:

Від позивача           Русавський А.О. –дов.

Від відповідача           не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача –Товариства з обмеженою відповідальністю «АКП»500000 грн. кредиту, 63249,19 грн. процентів, 24109,58 грн. пені, а всього 587358,77 грн. заборгованості за договором про відкриття кредитної лінії № 2077 від 15.08.2008р.

Відповідач Ухвали суду не виконав. Письмового відзиву та письмових заперечень по суті заявлених вимог не надав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило

Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з’ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об’єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

15 серпня 2008 року між Акціонерним комерційним промислово - інвестиційним банком (закрите акціонерне товариство) та товариством з обмеженою відповідальністю «АКП»було укладено Кредитний договір про відкриття кредитної лінії № 2077.

Відповідно до умов договору, Позивач надав Відповідачу кошти в кредит у розмірі та на умовах встановлених договором, а Відповідач зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

У відповідності до статті 1 Статуту ПАТ Промінвестбанк, зареєстрованого державним реєстратором 13 серпня 2009 року за номером запису № 10741050063013048, погодженого Національним банком України 10 липня 2009 року, Публічне акціонерне товариство «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк»є правонаступником прав та зобов'язань Акціонерного комерційного промислово - інвестиційного банку (закрите акціонерне товариство).

Умовами кредитного договору про відкриття кредитної лінії № 2077 від 15.08.2008 p., з урахуванням умов з урахуванням Договору від 27.10.2008 року про внесення змін до кредитного договору, встановлено:

Сума коштів наданих в кредит - 500 000, (п'ятсот тисяч) гривень 00 коп.

Строк - кінцевий термін погашення 12 серпня 2009 р.

Проценти за користування - 20 (двадцять) процентів річних (пункт 3.2. кредитного договору); з 03 жовтня 2008 року - 22 (двадцять два) процентів річних (Договір від 06.10.2008 року про внесення змін до кредитного договору); з 27 жовтня 2008 року - 27 (двадцять сім) процентів річних (Договір від 27.10.2008 року про внесення змін до кредитного договору); 54 (п'ятдесят чотири) процентів річних (Договір від 27.10.2008 року про внесення змін до кредитного договору).

Відповідно до п.4.1.1. кредитного договору позивач зобов'язаний видати кредит у безготівковому порядку, шляхом оплати розрахункових документів Відповідача (Позичальника).

Виконання зобов'язань Позивачем на умовах кредитного договору, щодо надання кредиту підтверджується виконанням платіжного доручення № 19 від 15 серпня 2008 року на суму 500 000, 00, наданого Відповідачем для отримання кредиту і виконане Позивачем, що підтверджується випискою про рух коштів по позичковому рахунку № 20623305261768 від 18 серпня 2008 року.

У відповідності до п.4.2.1. кредитного договору Відповідач зобов'язаний погасити заборгованість за кредитом відповідно до п 2.2. кредитного договору.

Згідно п.4.2.2. кредитного договору відповідач зобов’язаний своєчасно сплачувати проценти за користування кредитом.

Відповідно до п.4.2.6. договору передбачено, що відповідач незалежно від настання кінцевого строку погашення кредиту сплатити заборгованість за кредитом, усі нараховані відсотки та неустойку за умови настання обставин указаних в п.4.3.4. кредитного договору.

Позивач має право Вимагати від Позичальника (незалежно від настання строку погашення кредиту) сплати у повному обсязі заборгованості за кредитом та/ або процентів за користування ним, та/ або процентів за неправомірне користування кредитом, та/ або суму неустойки, передбачених цим Договором, у випадках, коли: Позичальник не виконав у строк свої зобов'язання по поверненню кредиту та/ або сплаті процентів за користування кредитом та/ або інші зобов'язання по сплаті грошових коштів, передбачені кредитним договором; позичальником порушений графік погашення кредиту, вказаний в п.2.2 кредитного договору, (п. 4.3.4).

Прострочення та не виконання належним чином зобов'язань на умовах кредитного договору виникло - 13 серпня 2009 року.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, між Позивачем і Відповідачем, укладено договір закладу товарів № 2081 від 15 серпня 2008 року , за умовами якого Відповідач передав в заставу Позивачу товари згідно додатку № 1 до договору

У відповідності до умов Договору закладу товарів № 2081 від 15 серпня 2008 року, передбачено право Позивача звернути стягнення на предмет застави у разі:

- невиконання Відповідачем зобов'язань за кредитним договором (п. 3.1.2.);

- не виконання Відповідачем у строк зобов'язань за кредитним договором повністю або частково (несплата суми кредиту та/або процентів за користування ним)(п. 5.1.);

Звернення стягнення на майно може відбуватися відповідно до чинного законодавства України, в тому числі звернення стягнення на підставі рішення господарського суду (п. 5.2.).

За рахунок коштів, що отримані від примусової реалізації предмета застави, Позивач має право задовольнити свої вимоги по кредитному договору у повному обсязі, в тому числі відшкодувати витрати понесені під час звернення стягнення та реалізації предмету застави, (п. 5.3.).

Відповідно до пункту 5.3. Кредитного договору, позичальник (відповідач) у випадку прострочення виконання зобов'язання по поверненню сум кредиту, сплачує пеню. Яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення та нараховується щоденно.

Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав:

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. ст. 1048, 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) та сплатити проценти за користування коштами у строк та в порядку, що встановлені договором. При цьому, Відповідач, порушуючи умови Кредитного договору припинив здійснювати виплати погашення кредитної заборгованості та сплачувати нараховані проценти за користування кредитними коштами.

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися - належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 2 ст. 193 Господарського кодексу України, кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для неналежного виконання нею зобов’язань, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов’язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.

У відповідності до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Матеріалами справи доведено і відповідачем не спростовано, що заборгованість відповідача за неповернення кредиту складає 500000 грн., і тому ця сума має бути стягнута з відповідача.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У відповідності до ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Тому, вимога позивача про стягнення з відповідача 63249,19 грн. процентів також задовольняється судом.

Відповідно до пункту 5.3. Кредитного договору, позичальник (відповідач) у випадку прострочення виконання зобов'язання по поверненню сум кредиту, сплачує пеню, яка обчислюється від суми простроченого платежу у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діє у період прострочення та нараховується щоденно.

Отже, порушення відповідачем строків повернення кредиту та процентів, передбачених п.5.3. Договору, є порушенням зобов'язання, що відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України тягне за собою правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплату неустойки.

Тому, Позивачем також правомірно заявлена вимога про стягнення з відповідача пені за неналежне виконання зобов'язання, відповідно до договору.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою визнається визначена законом або договором грошова сума, яку боржник повинен сплатити кредиторові в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, зокрема в разі прострочення.

Таким чином, за прострочення терміну платежу з відповідача належить стягнути пеню в розмірі 24109,58 грн.

Звернення стягнення на майно може відбуватися відповідно до чинного законодавства України, в тому числі звернення стягнення на підставі рішення господарського суду (п. 5.2.).

За рахунок коштів, що отримані від примусової реалізації предмета застави, Позивач має право задовольнити свої вимоги по кредитному договору у повному обсязі, в тому числі відшкодувати витрати понесені під час звернення стягнення та реалізації предмету застави, (п. 5.3.).

Крім того, ст. 19 Закону України «Про заставу»регулює право Позивача, як заставодержателя, задовольнити свої вимоги в повному обсязі, що визначається на момент фактичного задоволення, включаючи проценти, відшкодування збитків, завданих прострочкою виконання (а у випадках, передбачених законом чи договором, - неустойку), необхідні витрати на утримання заставленого майна, а також витрати на здійснення забезпеченої заставою вимоги, якщо інше не передбачено договором застави за рахунок заставленого майна.

Згідно ст. 20 Закону України «Про заставу» заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов'язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом чи договором.

Відповідно до умов Договору застави, Заставодержатель (Позивач) має право у випадку невиконання або неналежного виконання в строк умов Кредитного договору звернути стягнення на Майно та одержати задоволення з його вартості переважно перед іншими кредиторами.

Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється на підставі рішення суду в порядку, встановленому законом, або в позасудовому порядку згідно із цим Законом.

Відповідно до п.4 ч.2 ст.25 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження в рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета забезпечувального обтяження.

Відповідно до умов Договору застави реалізація заставленого майна може провадитися обраним Заставодержателем (Позивачем) способом, який не суперечить законодавству України.

Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Виходячи з вищенаведених норм закону, відповідачем належним чином протягом розгляду справи не було надано належних доказів по справі на спростування позовних вимог.

В судовому засіданні, допустимими доказами, які знаходяться в матеріалах справи позивач довів, що його вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АКП»(02152, м. Київ, пр-т. Тичини, 15, ідентифікаційний код 33884532) на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерний комерційний промислово - інвестиційний банк»(м. Київ, провулок Шевченка, 12, ідентифікаційний номер 00039002) 500000 грн. суми заборгованості за кредитом, 63249,19 грн. процентів, 24109,58 грн. пені, 5873грн.58коп. державного мита та 322грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

          Для стягнення заборгованості у розмірі 587358 (п'ятсот вісімдесят сім тисяч триста п'ятдесят вісім) гривень 77 копійок та судових витрат, звернути стягнення, визначивши спосіб реалізації шляхом проведення прилюдних торгів, на майно відповідача відповідно до переліку викладеного в Договорі закладу товарів № 2081 від 15 серпня 2008 року:

1Папір газетний 45г ф8449,69 тон

2Папір офсетний 120г ф724,99 тон

3Папір офсетний 60г ф6018,64 тон

4Папір офсетний 60г ф8474,57 тон

5Папір офсетний 65г ф609,79 тон

6Папір офсетний 65г ф7012,98 тон

7Папір офсетний 70г ф704,40 тон

8Папір офсетний 100г ф8411,83 тон

9Папір офсетний 80г ф6010,14 тон

10Папір офсетний 80г ф703,92 тон

11Папір офсетний в рулон76,07 тон

Наказ видати відповідно до ст. 116 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його підписання.

Суддя                                                                                                     І.І.Борисенко