Рішення № 83675849, 14.08.2019, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

справа № 274/912/19

провадження № 2-о/0274/78/19

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

14.08.2019 року м. Бердичів

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого - судді Вдовиченко Т.М., за участю секретаря судового засідання Рудич М.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бердичеві Житомирської області в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , заінтересована особа - виконавчий комітет Бердичівської міської ради Житомирської області про встановлення факту, що має юридичне значення, -

В с т а н о в и в :

Заявники - ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , в порядку окремого провадження, звернулися до суду з заявою, згідно якої просять встановити факт належності їм свідоцтва про право власності на житло від 23.12.2003 року на квартиру АДРЕСА_1 , оскільки в даному документі міститься ряд помилок, зокрема в зазначені по батькові власника - ОСОБА_4 , а не ОСОБА_5 , також помилка в зазначені вулиці, а вірно - провулок. Встановлення даного факту заявникам необхідно для вільного розпорядження своєю власністю.

У судове засідання учасники справи не з"явилися.

Від заявників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на адресу суду надійшли письмові заяви про розгляд справи у їхній відсутності. Заяву про встановлення факту, що має юридичне значення, підтримують в повному обсязі та просять суд задовольнити.

Заінтересована особа - представник виконавчого комітету Бердичівської міської ради Кухар О.І. до суду не з`явився, надіслав заяву про розгляд справи у його відсутності. Щодо вирішення справи покладається на розсуд суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши заяву та дослідивши додані до неї матеріали, суд прийшов до висновку, що заява підлягає задоволенню з наступних підстав.

Статтею 124 Конституції України визначено, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі.

Частиною 1 статті 315 ЦПК України визначено факти, які можуть встановлюватись у судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 315 ЦПК України, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Так, судом встановлено, що згідно копії свідоцтва на право власності на житло, виданого 23 грудня 2003 року Квартирно-експлуатаційною частиною району, на квартиру, яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_6 (а.с.16).

Як вбачається з технічного паспорта на квартиру, місцезнаходження квартири зазначено: АДРЕСА_1 (а.с. 18).

Згідно довідки МК ВЖРЕП №3 №714 від 22.03.2012 року, в квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_1 , 1961 р.н., ОСОБА_3 , 1970 р.н., ОСОБА_4 , 1989 р.н. (а.с.17).

Свідоцтвом про шлюб від 12.06.2013 року серії НОМЕР_1 та свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 , підтверджується факт зміни прізвища та правильності написання по батькові заявниці - ОСОБА_2 (а.с. 21-22).

Згідно паспортних даних заявників вірно - ОСОБА_1 (а.с. 7), ОСОБА_2 ( а.с. 12-14).

Пунктом 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» № 5 від 31.03.1995 р. передбачено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право.

Згідно рекомендацій, які містяться в пункті 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 №5 «...суд може встановити факти належності особі документів, які не відносяться до таких, що посвідчують особу...».

Отже, під час розгляду справи судом встановлено, що через наявні помилки в свідоцтві про право власності на житло, яке є правовстановлюючим документом, заявники не можуть вільно розпоряджатися своєю власністю, оскільки помилки, які були допущені при видачі свідоцтва про право власності на житло, перешкоджають заявникам у праві на реалізацію їхніх прав власності, тому вони змушені звернутися до суду.

Окрім того, виправити допущені помилки в свідоцтві про право власності на житло на сьогоднішній день не вбачається за можливе, оскільки Бердичівська КЕЧ району була розформована 31.10.2008 року (а.с. 56).

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про встановлення факту, що має юридичне значення, слід задовольнити, оскільки встановлення факту належності свідоцтва про право власності на житло від від 23.12.2003 року на квартиру АДРЕСА_1 , в результаті створить для заявників певні юридичні наслідки та іншого шляху для підтвердження факту належності правовстановлюючого документу не існує.

На підставі викладено, керуючись ст.ст. 263-265, 268, 315-316, 318-319 ЦПК України, суд,-

В и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 уродженцю м. Бердичів Житомирської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженці м. Бердичева Житомирської області, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженці м. Бердичева Житомирської області правовстановлюючого документу - свідоцтва про право власності на житло від 23.12.2003 року, видане на квартиру АДРЕСА_1 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Житомирського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Відповідно п.п.15.5 п. 15 Перехідних положень ЦПК України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Головуючий: Т.М.Вдовиченко