Єдиний державний реєстр судових рішень
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 11/22718.01.10 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "АЕЛІТА"
до
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів
про 1) Фонду державного майна України
2) Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області
1) Управління містобудування та архітектури Харківської області державної адміністрації
2) Приватна фірма "Алла"
визнання недійсним результату конкурсу та спонукання до вчинення дій
Суддя Смирнова Ю.М.
Представники:
від позивача
від відповідачів
від третіх осібЛаріонова О.О. –представник
1) Любавська І.Р –представник
2) Зучек Є.М. –представник
1) не з’явились
2) Цепелевські А.О. - директор Рішення прийнято 18.01.2010, оскільки 12.01.2010 у судовому засіданні відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України оголошувалася перерва.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов’язати Фонд державного майна України прийняти рішення про включення нежилого будинку по вул. Енгельса, 9 в м. Харкові загальною площею 1964,00 кв.м до переліку об’єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу Товариством з обмеженою відповідальністю "Аеліта" та визнати недійсним рішення (результат конкурсу) конкурсної комісії по проведенню конкурсу з визначення переможця на право оренди державного майна від 08.12.2008, оформлене протоколом №2 та затверджене 08.12.2008 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що з 1997 року по сьогоднішній день є орендарем нежилого будинку по вул. Енгельса, 9 в м. Харкові загальною площею 1964,00 кв.м., за цей час за згодою орендодавця провів поліпшення орендованого майна, а у жовтні 2008 року звернувся до відповідача-2 з заявою про включення об’єкта до переліку об’єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу. Позивач зазначає, що протягом встановленого законодавством України строку будь-якого рішення відповідачі не прийняли, а у грудні 2008 року провели конкурс на право оренди державного майна загальною площею 1964,00 кв.м, розташованого в м. Харкові по вул. Енгельса, 9, визначивши його переможцем ПФ "Алла". Також позивач зазначає, що неприйняття рішення про включення об’єкта до переліку об’єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу та проведення конкурсу на право оренди майна, яке знаходиться в оренді у позивача порушує його права та охоронювані законом інтереси.
Відповідач -1 проти задоволення позову заперечує та зазначає, що він жодним чином не порушив та і не міг порушити права позивача, оскільки ні позивач, ні відповідач -2 не звертались до відповідача -1 з пропозицією про включення об’єкта до переліку об’єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу Товариством з обмеженою відповідальністю "Аеліта".
Відповідач –2 також проти позову заперечує та вказує на те, що конкурс на право оренди державного майна результати (рішення) комісії по проведенню якого просить визнати недійсним позивач розпочався на підставі наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області №859-п від 30.10.2008, а оскільки заяву про приватизацію позивачем подано 31.10.2008, то будь-які права позивача не порушено. На думку відповідача - 2, строк дії договору оренди №81 від 05.05.1997 закінчився 02.08.2007 і в подальшому не був продовжений. Крім того, відповідач-2 зазначає, що позивач не надав всі необхідні документи, необхідні для прийняття органом приватизації рішення, чим порушив п.2.2 Порядку подання та розгляду заяв на приватизацію об'єктів групи А, Д, а також Ж (які підлягають приватизації способами, встановленими для об'єктів малої приватизації), затвердженого наказом Фонду державного майна України №772 від 17.04.1998.
Третя особа -1 в письмових поясненнях №01-21/31 від 12.01.2009 вказує, що термін оренди згідно договору №81 від 05.05.1997 сплив 01.05.2007 та був продовжений додатковою угодою №5 від 01.05.2007 до 01.08.2007. Оскільки після 01.08.2007 будь-яких угод не підписувалося, то термін дії договору оренди №81 від 05.05.1997 закінчився саме 01.08.2007 . Управління зазначає що станом по сьогодні позивачу нараховується згідно договору №81 від 05.05.1997 орендна плата за фактичне користування приміщенням. Щодо приватизації Управління посилається на абз. 3 ч.1 ст. 18 Закону України "Про охорону культурної спадщини", яка встановлює обов'язок укладання попереднього договору про укладання у майбутньому охоронного договору на пам'ятку, а також відсутності згоди органів культурної спадщини на відчуження.
Третя особа –2 в письмових поясненнях від 26.01.2009 зазначає, що приватна фірма "Алла" відповідно до вимог чинного законодавства подала заяву на участь у конкурсі на право оренди державного майна, за результатами якого була знана переможцем та набула усі законні права на укладання договору оренди з державним органом приватизації.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників процесу, суд
В С Т А Н О В И В:
Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області № 436-п від 17.03.1997 вирішено передати будинок, розташований за адресою: м. Харків, вул. Енгельса, 9, який не увійшов при приватизації в уставний фонд Відкритого акціонерного товариства "Комунар", на баланс Управління містобудування і архітектури Харківської облдержадміністрації для подальшого надання в оренду АТ "Аеліта".
05.05.1997 між Акціонерним товариством закритого типу "Аеліта" (ідентифікаційний код 23753618) та Управлінням містобудування і архітектури Харківської обласної державної адміністрації укладено охоронно-орендний договір № 81, за умовами якого Управління передало, а Акціонерне товариство закритого типу "Аеліта" прийняло в орендне користування будинок пам'ятку "Мануфактура".
Відповідно до п. 3 договору №81 від 05.05.1997 строк оренди становить з 01.05.1997 по 01.05.2007.
06.05.1997 на виконання умов договору №81 від 05.05.1997 складений акт приймання-передачі, за яким Управління містобудування і архітектури Харківської обласної державної адміністрації передало, а Акціонерне товариство закритого типу "Аеліта" прийняло в оренду будинок за адресою м. Харків, вул. Енгельса, 9 загальною площею 1964,00 кв.м оціночною вартістю 170 000 грн.
Відповідно до п. 2.1 статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеліта" (ідентифікаційний код 23753618), зареєстрованого державним реєстратором Виконавчого комітету Харківської міської ради 03.10.2008 номер запису 14801050004013499, Товариство з обмеженою відповідальністю "Аеліта" створене в результаті реорганізації шляхом перетворення акціонерного товариства закритого типу "Аеліта" та є його правонаступником.
З моменту укладання охоронно-орендного договору №81 від 05.05.1997 Товариство з обмеженою відповідальністю "Аеліта", яке є правонаступником АТ "Аеліта", не має заборгованості по сплаті орендної плати, використовує приміщення за цільовим приміщенням, тобто належним чином виконує умови договору, що учасниками процесу не заперечується.
Додатковою угодою №5 від 01.05.2007 до договору №81 від 05.05.1997 термін оренди продовжено з 01.05.2007 по 01.08.2007 .
Тобто, встановлений договором №81 від 05.05.1997 термін оренди в 10 років продовжено на 3 місяці, а відтак встановлений договором №81 від 05.05.1997 з урахуванням додаткової угоди №5 термін оренди становив 10 років 3 місяці.
Посилання третьої особи - 1 на те, що додатковою угодою №5 встановлений термін оренди строком 3 місяці не відповідає встановленим обставинам справи, оскільки із змісту додаткової угоди №5 вбачається, що термін оренди продовжено (а не встановлено новий термін) на 3 місяці.
Відповідно до ч.2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Особами, які беруть учать у справі, не надано доказів наявності заяви однієї із сторін договору №81 від 05.05.1997, зробленої протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору.
Згідно із ч.1 ст. 764 Цивільного кодексу України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Сторонами не заперечується той факт, що нежилий будинок по вул. Енгельса, 9 на момент розгляду справи знаходиться в користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеліта". Із пояснень третьої особи- 1 вбачається, що орендна плата нараховується позивачу по сьогоднішній день, і позивач фактично користується майном.
Більш того, позивачем надано рахунки-фактури, які Управління містобудування і архітектури Харківської обласної державної адміністрації виставляє Товариству з обмеженою відповідальністю "Аеліта" за оренду приміщення по вул. Енгельса, 9 у період з червня 2007 року по вересень 2009 року, надано докази оплати коштів позивачем по вказаним рахункам на користь Управління, а також акти виконаних робіт складених на виконання договору №81 від 05.05.1997 за надані у цей період послуги по оренді приміщення.
Листом №01-17/694 від 24.04.2008 Управління містобудування і архітектури Харківської обласної державної адміністрації повідомило, яким чином розподіляється орендна плата за договором №81 від 05.05.1997, що додатково підтверджує факт існування орендних правовідносин за вказаним договором.
Таким чином, відповідно до положень ч.2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", ст. 764 Цивільного кодексу України та з урахуванням встановлених фактичних обставин справи, суд приходить до висновку, що охоронно-орендний договір №81 від 05.05.1997 є продовженим на 10 років та 3 місяці, тобто до 01.11.2017, на тих самих умовах, які були передбачені договором.
31.10.2008 Товариство з обмеженою відповідальністю "Аеліта" звернулося до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області із заявою про включення об’єкта до переліку об’єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу. Вказана заява (зареєстрована Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області 03.11.2008 р. за №119-ВП/63). До заяви були надані: заява про включення до переліку в 3 примірниках; перелік номерів банківських рахунків, з яких здійснюватимуться розрахунки за придбаний об’єкт; документ про внесення плати за подання заяви; нотаріально посвідчені копії установчих документів; відомості про розподіл статутного фонду між учасниками; довідка про наявність та розмір державної частки в статутному фонді покупця.
В якості підстави для звернення позивача із вказаною заявою, останній посилається на право орендаря, передбачене п. 51 Державної програми приватизації, затвердженої Законом України № 1723-ІІІ від 18.05.2000 "Про державну програму приватизації на 2000 - 2002 роки", на викуп орендованого державного майна, якщо орендар за згодою орендодавця здійснив за рахунок власних коштів поліпшення орендованого майна, яке неможливо відокремити без завдання йому шкоди, вартістю не менше як 25% залишкової вартості (лист № 5 від 20.10.2008).
Відповідач –2, отримавши від позивача вказану заяву, листом від 04.11.2008 № 08-85/3 повідомив позивача, що для визначення способу приватизації та подальшої підготовки об’єкта, орендар надає до органу приватизації такі основні документи, передбачені інструктивними листами Фонду державного майна України від 19.07.2001 № 10-20-8880, № 20-2-244 та Порядком оцінки орендованого нерухомого майна, що містить невід’ємні поліпшення, здійснені за час його оренди, під час приватизації, що затверджений наказом Фонду державного майна України від 27.02.2004 № 377: договір оренди державного майна; довідку про залишкову вартість орендованого майна, визначену з урахуванням вимог П (С) 7 БО "Основні засоби"; документ, що підтверджує письмову згоду орендодавця на здійснення за рахунок власних коштів орендаря поліпшень орендованого майна; погоджену орендодавцем проектно –кошторисну документацію на проведення поліпшень; акти виконаних будівельних робіт, пов’язаних з поліпшенням орендованого майна, підписані замовником і підрядником; відомості за підписом відповідальних осіб орендаря та завірена його печаткою, що підтверджує фактично сплачені орендарем кошти за проведення робіт, пов’язаних з поліпшенням орендованого майна, в тому числі придбані матеріали; копії документів, що підтверджують проведені орендарем розрахунки за виконані поліпшення орендованого нерухомого майна; аудиторський висновок щодо підтвердження фінансування здійснених поліпшень орендованого нерухомого майна; довідку, видану орендарем на завірену аудитором, про суму витрат, понесених орендарем у зв’язку із здійсненням поліпшень, яка віднесена орендарем на збільшення вартості його необоротних активів, у розмірі, який перевищує встановлену законодавством з питань оподаткування частку витрат для включення їх до валових витрат.
Позивач вказаних документів відповідачу –2 не надавав, що не заперечується позивачем та відповідачем –2.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" об'єктами малої приватизації є: цілісні майнові комплекси невеликих державних підприємств, віднесених Державною програмою приватизації до групи А; окреме індивідуально визначене майно; об'єкти незавершеного будівництва та законсервовані об'єкти.
Статтею 3 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" передбачено, що приватизація об'єктів малої приватизації здійснюється шляхом: викупу; продажу на аукціоні, за конкурсом.
Згідно з ст. 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" Фонд державного майна України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві Ради затверджують за поданням органів приватизації переліки об'єктів, які перебувають відповідно у державній власності, власності Автономної Республіки Крим та комунальній власності і підлягають: продажу на аукціоні, за конкурсом; викупу.
Включення об'єктів малої приватизації до переліків, зазначених у частині першій цієї статті, здійснюється відповідно до Державної та місцевих програм приватизації або з ініціативи відповідних органів приватизації чи покупців.
Покупці подають до відповідного органу приватизації заяву про включення підприємства до одного із зазначених у цій статті переліків об'єктів, що підлягають приватизації.
Орган приватизації розглядає подану заяву і в разі відсутності підстав для відмови у приватизації включає підприємство до переліків, зазначених у частині першій цієї статті. Результати розгляду не пізніш як через місяць з дня подання заяви доводяться до заявника у письмовій формі.
Відмова у приватизації можлива тільки у випадках, коли: особа, яка подала заяву, не може бути визнана покупцем підприємства згідно з цим Законом; є законодавчо встановлене обмеження на приватизацію цього підприємства; не затверджено переліків, передбачених частиною першою цієї статті.
В рішенні Конституційного суду України від 13.12.2000 № 14-рп/2000 "У справі за конституційним зверненням товариства покупців членів трудового колективу перукарні N 163 "Черемшина" (м. Київ) щодо офіційного тлумачення окремих положень статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" зазначено, що з положень частини п'ятої статті 7 Закону випливає, що орган приватизації зобов'язаний розглянути заяву покупця і не пізніш як через місяць повідомити його про результати її розгляду. Відмова у приватизації можлива лише за наявності підстав, вичерпний перелік яких передбачений у цій статті Закону. Якщо підстав для відмови немає, орган приватизації включає конкретні підприємства до переліку об'єктів приватизації і направляє цей перелік до органу, який його затверджує. Доцільність застосування того чи іншого способу приватизації визначається цим органом самостійно, окрім випадків, визначених законами. Зокрема викуп застосовується у випадках, передбачених статтею 11 Закону та іншими законами, і є в такому разі обов'язковим для органів приватизації та органів, які затверджують переліки об'єктів малої приватизації.
Виходячи з того, що спосіб приватизації визначає орган, який затверджує переліки об'єктів малої приватизації, положення частини п'ятої статті 7 Закону слід розуміти таким чином, що орган приватизації, який отримав заяву від покупця, зобов'язаний розглянути її та в разі відсутності підстав для відмови включити конкретне підприємство до переліку об'єктів, що підлягають приватизації у встановлений спосіб, або відмовити у приватизації.
Недодержання органом приватизації строків розгляду заяви покупця, а також включення підприємства до іншого, ніж запропоновано покупцем, переліку об'єктів приватизації, не може розглядатися як відмова у приватизації.
Таким чином, положення статті 7 Закону зобов'язують органи приватизації та органи, що за їх поданням затверджують переліки об'єктів малої приватизації, розглянути заяву покупця, проте не зобов'язують задовольнити її щодо конкретного способу приватизації об'єкта, якщо інше не передбачено законом.
Виходячи з наведеного, Конституційний Суд України вирішив: 1. Положення частин першої, третьої статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" щодо ініціативи покупців про включення відповідного майна до переліку об'єктів, що підлягають приватизації, в аспекті конституційного звернення товариства покупців членів трудового колективу перукарні № 163 "Черемшина" (м. Київ) треба розуміти як право покупця пропонувати проведення приватизації конкретного об'єкта малої приватизації у вказаний ним спосіб, зокрема шляхом викупу.
Пропозиція покупця щодо способу приватизації підлягає розгляду у визначений законом строк, але вона не є обов'язковою для органів, які визначають або затверджують переліки об'єктів малої приватизації, за винятком випадків, передбачених статтею 11 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та іншими законами.
2. Положення частини п'ятої статті 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" слід розуміти так, що органи приватизації зобов'язані розглянути подані покупцями заяви та, у разі відсутності встановлених цим Законом підстав для відмови у приватизації, включити конкретне підприємство до переліку об'єктів, що підлягають приватизації у встановлений спосіб, або прийняти рішення про відмову в приватизації.
Включення підприємства до іншого, ніж пропонує покупець, переліку об'єктів приватизації не може розглядатися як відмова у приватизації.
Отже, відповідач –2, отримавши від позивача заяву про включення нежитлової будівлі за адресою: м. Харків, вул. Енгельса, 9 до переліку об’єктів, що підлягають приватизації, повинен був розглянути її та, у разі відсутності підстав для відмови у приватизації, включити конкретний об’єкт до переліку об’єктів, що підлягають приватизації у встановлений спосіб, або прийняти рішення про відмову у приватизації.
Судом встановлено, що відповідач -2 жодних рішень не приймав, з поданням до Фонду державного майна України про затвердження переліку об’єктів, які підлягають приватизації, в якому б була зазначена будівля за адресою: м. Харків, вул. Енгельса, 9, не звертався, що також не заперечується учасниками процесу.
Позивач самостійно до Фонду державного майна України із заявою про включення нежитлової будівлі за адресою: м. Харків, вул. Енгельса, 9 до переліку об’єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу, не звертався.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
З огляду на те, що позивач до відповідача –1 із заявою про включення нежитлової будівлі за адресою: м. Харків, вул. Енгельса, 9 до переліку об’єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу не звертався, відповідач –2 з поданням до Фонду державного майна України про затвердження переліку об’єктів, які підлягають приватизації, в якому б була зазначена будівля за адресою: м. Харків, вул. Енгельса, 9, також не звертався, то суд приходить до висновку, що відповідач –1 жодним чином не порушив права та охоронювані законом інтереси позивача.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
Враховуючи положення Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)" та офіційне тлумачення положень частин першої, третьої та п’ятої вказаного закону, що було надано рішенням Конституційного суду України від 13.12.2000, суд зазначає, що саме органи приватизації визначають спосіб приватизації об’єкту, пропозиція покупця щодо способу приватизації не є обов’язковою для органів, а недодержання органом приватизації строків розгляду заяви покупця, не може розглядатись як відмова у приватизації.
Таким чином, звернення позивача до суду із вимогою про зобов’язання Фонду державного майна України прийняти рішення про включення нежилого будинку по вул. Енгельса, 9 в м. Харкові, до переліку об’єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу позивачем, є передчасним, оскільки заява позивача про включення нежитлової будівлі за адресою: м. Харків, вул. Енгельса, 9 до переліку об’єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу по суті відповідачем –2 не розглянута, рішення щодо задоволення заяви або про відмову у її задоволенні відповідачем –2 не приймалось, бездіяльність відповідача –2 позивачем не оскаржена.
Враховуючи викладене, у суду відсутні правові підстави для зобов’язання відповідача 1 діяти у іншій спосіб, ніж той, який передбачений Законом України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)", а тому позовні вимоги в частині зобов’язання Фонду державного майна України прийняти рішення про включення нежилого будинку по вул. Енгельса, 9 в м. Харкові, до переліку об’єктів, що підлягають приватизації шляхом викупу позивачем, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Стосовно вимоги позивача про визнання недійсним рішення (результат конкурсу) конкурсної комісії по проведенню конкурсу з визначення переможця на право оренди державного майна від 08.12.2008, оформленого протоколом №2 та затвердженого 08.12.2008 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області суд відзначає наступне.
08.12.2008 Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області провело конкурс з визначення переможця на право оренди державного майна за результатами якого прийнято рішення –визначити переможцем конкурсу на право оренди державного майна загальною площею 1964,00 кв.м, розташованого в м. Харкові по вул. Енгельса, 9 приватну фірму "Алла" та запропоновано Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Харківській області укласти договір оренди. Відповідне рішення конкурсної комісії оформлене протоколом № 2 від 08.12.2008 та затверджене Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області в особі першого заступника начальника Круглова В.В.
Відповідно до ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Посилання відповідача -2 на те, що проведення оспорюваного конкурсу не порушує прав позивача не відповідає обставинам справи, оскільки судом встановлено, що майно загальною площею 1964,00 кв.м, розташоване в м. Харкові по вул. Енгельса, 9 знаходиться в орендному користуванні Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеліта" до 01.11.2017 на підставі договору №81 від 05.05.1997, а тому передача цього майна в оренду іншій особі суперечить приписам ч.1 ст. 759 Цивільного кодексу України, порушує права та охоронювані інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеліта" –належного орендаря майна.
Твердження про прийняття наказу №859-п "Про проведення конкурсу на право оренди нерухомого майна –нежитлової будівлі за адресою: м. Харків, вул. Енгельса, 9" 30.10.2008, тобто за один день до звернення позивача із заявою про включення об'єкту до переліку об'єктів, які підлягають приватизації шляхом викупу позивачем не спростовують факту прийняття такого наказу в період знаходження вказаного майна в оренді у ТОВ "Аеліта".
За таких обставин, суд приходить до висновку, що у передачі об’єкта в оренду Регіональне відділення Фонду державного майна України по Харківській області повинно було відмовити з огляду на неможливість передачі майна в одночасне користування двох суб'єктів та наявності на момент проведення конкурсу заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеліта" про приватизацію цього об’єкта.
Таким чином, рішення (результат конкурсу) конкурсної комісії (протокол №2) по проведенню конкурсу з визначення переможця на право оренди державного майна: нежитлових приміщень підвалу (209,4 кв.м.), 1-го поверху (232,6 кв.м.) та антресолі (39,1 кв.м.), 2-го поверху (235,8 кв.м.), 3-го поверху (235,8 кв.м.), 4-го поверху (237,0 кв.м.), 5-го поверху (268,6 кв.м.) 6-го поверху (262,7 кв.м.), 7-го поверху (238,6 кв.м.) та приміщення майстерні (4,4 кв.м.) семиповерхової адміністративно-виробничої будівлі (літ "А-1"), загальною площею 1964,0 кв.м., за адресою м. Харків, вул. Енгельса, 9 та перебуває на державному обліку як пам'ятка архітектури місцевого значення (охоронний №367), що знаходиться на балансі Управління містобудування та архітектури Харківської обласної державної адміністрації, проведеного 08.12.2008, затверджене 08.12.2008 Регіональним відділення ФДМУ по Харківській області підлягає визнанню недійсним, а позовні вимоги в цій частині задоволенню.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
Державне мито, судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити частково.
Визнати недійсним рішення (результат конкурсу) конкурсної комісії по проведенню конкурсу з визначення переможця на право оренди державного майна від 08.12.2008, оформлене протоколом №2 та затверджене 08.12.2008 Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області.
В іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути із Регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області (61024, м. Харків, вул. Гуданова, 18, ідентифікаційний код 23148337) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕЛІТА" (61110, м. Харків, вул. Ферганська, буд. 36, кв. 33, ідентифікаційний код 23753618) 85,00 грн. державного мита та 59,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 Господарського процесуального кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Ю.М. Смирнова
Дата підписання рішення:25.01.2010
Судове рішення № 8367358, Господарський суд м. Києва було прийнято 18.01.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 11/227. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: