Рішення № 8367344, 27.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 42/65527.01.10 За позовом Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго”

до Житлово-будівельного кооперативу “Кристал-6” м. Києва

про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов’язання, ціна позову 92715,13 грн.

Суддя Паламар П.І.

Представники:

від позивача Цурка Н.О.,

від відповідача Черленюк Г.М.

СУТЬ СПОРУ:

у листопаді 2009 року Акціонерна енергопостачальна компанія “Київенерго” звернулася в суд з указаним позовом.

Позивач зазначав, що всупереч умов укладеного між ним та відповідачем договору № 23-0365 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 28 лютого 2000 р. останній не в повному обсязі оплатив спожиту протягом листопада 2008-жовтня 2009 років теплову енергію, заборгувавши станом 1 листопада 2009 р. 76102,94 грн.

З цих підстав просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь суму боргу, борг з урахуванням встановленого індексу інфляції за час прострочення 7431,91 грн., три проценти річних з простроченої суми 1699,03 грн., пеню 7481,25 грн., а також понесені ним по справі господарські витрати.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.

Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на безпідставність проведених позивачем нарахувань за теплову енергію на підставі тарифів, які в установленому порядку затверджені не були. Також заперечував проти визначеного позивачем обсягу поставленої йому теплової енергії.

Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 28 лютого 2000 р. між сторонами у справі було укладено договір № 23-0365 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до умов якого позивач зобов’язався постачати теплову енергію у вигляді гарячої води для потреб опалення та гарячого водопостачання до належного відповідачу будинку по вул. Приозерній, 10-Г у м. Києві в обсязі 1763 Гкал/рік, відповідач –щомісячно до 25 числа поточного місця оплачувати вартість спожитої теплової енергії.

Строк дії договору відповідно до умов розділу 8 договору встановлений з дня його підписання до 31 грудня 2000 р. та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до його закінчення про припинення договору не буде письмово заявлено однією із сторін. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.

Поясненнями позивача, частково відповідача, поданим позивачем розрахунком, проведеним відповідно до вимог чинного законодавства та умов договору на підставі даних особових карток (табуляграм) споживання теплової енергії за листопад 2008-жовтень 2009 років, стверджується факт постачання позивачем відповідачу теплової енергії за договором вартістю 146450,80 грн., а також оплати останнім спожитої теплової енергії у розмірі 70347,86 грн., з урахуванням 6060,13 грн. переплати, що існувала на початок листопада 2008 року.

Доказів належної оплати за договором суду не надано.

За таких обставин, враховуючи, що відповідач прострочив виконання зобов’язання по оплаті за договором, з нього на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 622, 625 ЦК України підлягає стягненню 76102,94 грн. боргу (146450,80-70347,86), 7431,91 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 1699,03 грн. три проценти річних з простроченої суми.

Посилання відповідача щодо чинності тарифів, на підставі яких проведено нарахування за поставлену на підставі спірного договору теплову енергію є необґрунтованими, оскільки рішення органу місцевого самоврядування щодо встановлення (погодження) цін (тарифів), видані в межах його компетенції, не підлягають державній реєстрації в органах юстиції.

Доводи відповідача з приводу обґрунтованості визначення позивачем обсягів поставленої за договором теплової енергії для потреб гарячого водопостачання є безпідставними, оскільки зазначені обсяги правомірно визначені позивачем погодженим п. 5.1 спірного договору розрахунковим способом. Доказів перевищення погоджених договірних величин теплової енергії під час визначення її обсягів протягом спірного періоду суду не подано.

З урахуванням встановлених судом обставин щодо розміру заподіяних позивачу збитків внаслідок неналежного виконання відповідачем спірного зобов’язання, стану виконання відповідачем цього зобов’язання, розміру прострочених сум, пояснень представника відповідача у судовому засідання щодо стану оплати мешканцями належного йому будинку за надані комунальні послуги опалення та гарячого водопостачання суд відповідно до вимог ст. 233 ГК України вважає можливим зменшити розмір належної з відповідача на користь позивача відповідно до умов п. 3.5 додатку № 4 до договору пені до 1000 грн.

Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі господарські витрати стосовно до вимог ст. 49 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

позов Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” задовольнити частково.

Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу “Кристал-6” (04211, м. Київ, вул. Приозерна, 10-Г, код 22895463) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії “Київенерго” (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5, код 00131305) 76102,94 грн. боргу, 7431,91 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 1699,03 грн. три проценти річних з простроченої суми, 1000 грн. пені, 862,34 грн. витрат по оплаті державного мита, 219,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

У позові в іншій частині відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Суддя господарського суду міста Києва                                                             П.І.Паламар