Рішення № 8367204, 13.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 51/16813.01.10 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркс Груп»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртендер консалтинг»

про стягнення 119 869, 15 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники сторін:

від позивача: Дем’яненко М.В.

від відповідача: не з’явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з вимогою про стягнення з відповідача 119 869, 15 грн. за договором суборенди нежитлових приміщень від 01.06.08 р. № 1/А-0469, з яких: 94 764, 45 грн. –основного боргу за суборенду приміщення, 1 125, 66 грн. –основного боргу з комунальних послуг, 2 029, 45 грн. –пені, 19 158, 27 грн. – штрафу, 2 538, 59 грн. –інфляційних нарахувань та 252, 73 грн. –3 % річних. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов’язань відповідно до умов зазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.02.09 р. порушено провадження у даній справі, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 16.03.09 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи.

          У процесі провадження у справі відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив з тих підстав, що договір № 1/А-0469 від 01.06.2008 р. діє 90 календарних днів з дня його підписання а тому, на думку позивача, доводи та вимоги позивача, про стягнення 119869, 15 грн. є безпідставними та не відповідають вимогам цивільного законодавства.

Під час розгляду справи представники сторін надали суду оригінали договору суборенди нежитлових приміщень № 1/А-0469 від 01.06.2008 р., проаналізувавши положення яких, судом встановлено, що зазначені договори різняться за своїм змістом, зокрема, в частині терміну користування орендованим приміщенням.

З метою всебічного, повного і об’єктивного вирішення спору, ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.07.09 р. призначено у справі № 51/168 судову експертизу, матеріали справи № 51/168 направлено до Київського науково-дослідного інституту судових експертиз.

24.11.09 р. матеріали справи № 51/168 повернуто до Господарського суду міста Києва.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.09 р. розгляд справи було призначено на 16.12.09 р. за участю представників сторін, яких зобов’язано надати суду певні документи по справі.

Розгляд справи переносився через нез’явлення у судове засідання повноважних представників сторін та невиконання ними вимог суду.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача на виклик суду не з’явився, про поважні причини неявки суд не повідомив.

Приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи по суті, суд вважає, що неявка у судове засідання представника відповідача не є перешкодою для прийняття рішення у даній справі.

Відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні 13.01.2010 р. за згодою представника позивача судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до висновку Київського науково-дослідного інституту судових експертиз № 7565/7566 від 18.11.2009 р. на всіх аркушах примірника договору № 1/А-0469 від 01.06.2008 р., наданого позивачем і на аркушах примірника зазначеного договору, наданого відповідачем, крім тексту, розташованому на другому його аркуші, текст віддрукований одночасно на одному лазерному принтері з використанням одного і того ж картриджа, але не того, за допомогою якого віддрукований текст на другому аркуші примірника договору (а.с. 89), наданого відповідачем, тобто текст на другому аркуші примірника договору (а.с. 89), наданого відповідачем, віддрукований неодночасно з текстом на інших аркушах цього примірника договору (а.с. 88, 99-101) і на всіх аркушах примірника договору (а.с. 115-128), наданих позивачем, і з використанням іншого картриджа.

Також у зазначеному висновку зазначається, що в примірнику договору № 1/А-0469 від 01.06.2008 р., наданого відповідачем, другий аркуш (а.с. 89) замінювався.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта повинен містити докладний опис проведених досліджень, зроблені в результаті їх висновки і обґрунтовані відповіді на поставлені господарським судом питання. Висновок подається господарському суду в письмовій формі, і копія його надсилається сторонам. Висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

У відповідності до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За таких обставин суд оцінює висновок судового експерта № 7565/7566 від 18.11.2009 р. в сукупності з іншими доказами, які містяться в матеріалах справи відповідно до положень чинного законодавства.

Судом не приймається, як належний доказ у справі, договір суборенди нежитлових приміщень № 1/А-0469 від 01.06.2008 р., наданий відповідачем, з огляду на те, що висновком судово-технічної експертизи документів було встановлено, що в примірнику договору № 1/А-0469 від 01.06.2008 р. наданого відповідачем –Товариством з обмеженою відповідальністю «Укртендер консалтинг» другий аркуш (а.с. 89) замінювався, а відтак - суд обґрунтовує свої доводи, викладені у даному рішенні на підставі примірника договору, наданого позивачем.

01.06.2008 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Меркс Груп»та Товариством обмеженою відповідальністю «Укртендер консалтинг»укладено договір суборенди нежитлових приміщень № 1/А-0469, за умовами якого позивач зобов’язався передати, а відповідач –прийняти у платне строкове користування (в суборенду) приміщення (офіс № 100) загальною площею 54, 2 кв.м., яке розміщене у будинку, що розташований з адресою: м. Київ, вул. Жилянська, 146 для розташування офісу.

Відповідно до пп. 3.1.1. п. 3.1. договору термін користування приміщення починається з моменту підписання акту приймання-передачі приміщення і складає 365 календарних днів.

Згідно з п. 8.1. договору плата за суборенду приміщення нараховується з дати приймання і до дати закінчення, якщо більш тривалий період не встановлений у договорі.

Відповідно до п. 8.2. договору орендна плата за кожен місяць складається з базової плати за суборенду та визначається за відповідною формулою, яку наведено у договорі.

          У відповідності до п. 8.3. договору плата за суборенду сплачується на підставі рахунків позивача у національній валюті України.

Відповідно до п. 8.4. договору відповідач компенсує позивачу витрати на комунальні послуги (електроенергію, тепло енергію тощо) на підставі виставлених позивачем рахунків, згідно отриманих від позивача розрахунків фактичних витрат, а також у випадку встановлення позивачем лічильників –на підставі їх показників.

Згідно з п. 8.6. перерахування плати за суборенду, компенсації за комунальні послуги, оплати експлуатаційних витрат здійснюється на підставі виставлених позивачем рахунків, протягом 5-ти календарних днів з моменту отримання рахунку.

Підпунктом 8.7.1.1. п. 8.7 договору встановлено, що відповідач повинен перерахувати позивачу протягом 5-ти календарних днів від дня набуття чинності цим договором авансовий платіж у розмірі плати за суборенду за перший місяць суборенди по договору.

Згідно з пп.. 8.8.1.5. п. 8.8. договору починаючи з другого місяця суборенди, плата за суборенду за кожний наступний місяць перераховується відповідачем орендарю авансовим платежем не пізніше 10-го числа кожного календарного місяця, за який здійснюється оплата на підставі отриманого рахунку від позивача.

Факт виконання позивачем свого зобов’язання за договором щодо передачі приміщення підтверджується актом прийому-передачі приміщення в суборенду від 01.06.2008 р. (копія –у матеріалах справи).

Листом № 30/12 від 31.12.2008 р. відповідач повідомив позивача про своє бажання розірвати договір суборенди нежитлових приміщень № 1/А-0469 від 01.06.2008 р.

Обґрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач стверджує, що відповідач не виконує належним чином свої зобов’язання за договором № 1/А-0469 від 01.06.2008 р., щодо сплати суборендних платежів, а також щодо компенсації комунальних послуг та експлуатаційних витрат, у зв’язку з чим виникла заборгованість по суборендним платежам за період з грудня 2008 року до лютого 2009 року у розмірі 94764, 45 грн. та компенсації витрат на комунальні послуги за листопад та грудень 2008 року у розмірі 1125, 66 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов’язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов’язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов’язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Статтею 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності.

Відповідно до ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем було порушено умови договору суборенди нежитлових приміщень № 1/А-0469 від 01.06.2008 р., щодо сплати суборендних та комунальних платежів, а також положення ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України. та ст. 193 Господарського кодексу України, відповідно до яких зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів законодавства.

Обґрунтовуючи свої заперечення на позовну заяву, відповідач зазначив, що договір суборенди нежитлових приміщень № 1/А-0469 від 01.06.2008 р. діє 90 календарних днів з дати підписання договору, а тому вимоги позивача про стягнення заборгованості по суборендним платежам за період з грудня 2008 року до лютого 2009 року у розмірі 94764, 45 грн. та компенсації витрат на комунальні послуги за листопад та грудень 2008 року у розмірі 1125, 66 грн. є необґрунтованими, оскільки термін дії договору закінчився 01.09.2008 р.

Однак суд не погоджується із вищенаведеними запереченнями відповідача, з огляду на наступне.

Як зазначено у пп. 3.1.1. п. 3.1. договору термін користування приміщення починається з моменту підписання акту приймання-передачі приміщення і складає 365 календарних днів. Таким чином, оскільки акт приймання передачі сторонами було підписано 01.06.2008 р., то договір продовжував діяти до 31.05..2009 р.,

Що ж до листа позивача № 30/12 від 31.12.2008 р., яким він повідомив Товариство з обмеженою відповідальністю «Укртендер консалтинг», про своє бажання розірвати договір № 1/А-0469 від 01.06.2008 р., то суд вважає за необхідне відзначити наступне.

Відповідно до ч.ч. 2, 3, 4 ст. 188 Господарського кодексу України сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.

Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.

У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору, або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.

Таким чином, оскільки сторони не досягли згоди щодо розірвання договору суборенди нежитлових приміщень № 1/А-0469 від 01.06.2008 р., останній продовжував діяти до 31.05.2009 р., а отже відповідач зобов’язаний був належним чином виконувати свої зобов’язання, передбачені цим договором, зокрема щодо сплати суборендних платежів та компенсації витрат на комунальні послуги.

За таких обставин, суд вважає, що позивачем цілком правомірно заявлено вимоги про стягнення заборгованості по суборендним платежам за період з грудня 2008 року до лютого 2009 року та компенсації витрат на комунальні послуги за листопад та грудень 2008 року.

У відповідності до розрахунку позивача, заборгованість Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртендер консалтинг»по суборендним платежам за період з грудня 2008 року до лютого 2009 року становить 94764, 45 грн. та по компенсації витрат на комунальні послуги за листопад та грудень 2008 року становить 1125, 66 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання, три проценти річних від простроченої суми та інфляційні втрати за весь час прострочення сплати зазначених платежів.

Відповідно до положень ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до ст. 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов‘язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов‘язань. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов‘язання.

Відповідач заявлених до нього позовних вимог не спростував.

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Таким чином, згідно з приписами Цивільного кодексу України неустойка має дві форми: пеню і штраф.

У відповідності до п. 10.1. договору у випадку затримок з боку відповідача в перерахуванні будь-яких платежів, передбачених договором, відповідач сплачує пеню у розмірі офіційно встановленої подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період прострочення, за кожний день прострочення від суми заборгованості, але в будь-якому випадку не більше встановленої законодавством.

Також позивач, на підставі пп. 10.1.1. п. 10.1. договору, просить стягнути з відповідача суму штрафу за прострочення виконання зобов’язання щодо внесення орендної плати за період грудня 2008 року до лютого 2009 року.

Підпунктом 10.1.1. п. 10.1. договору встановлено, що крім пені, зазначеної у п. 10.1. цього договору, до відповідача застосовується додаткова відповідальність за прострочення виконання грошових зобов’язань: якщо період прострочення перевищує 10 календарних днів, то відповідач зобов’язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 30 % від простроченої суми грошового зобов’язання.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Разом з тим, заявлені позивачем вимоги про стягнення з відповідача пені за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання, трьох процентів річних від простроченої суми, інфляційних втрат та штрафу на підставі пп. 10.1.1. п. 10.1. договору за прострочення виконання грошових зобов’язань задоволенню не підлягають з огляду на наступне.

Згідно з п. 8.6. перерахування плати за суборенду, компенсації за комунальні послуги, оплати експлуатаційних витрат здійснюється на підставі виставлених позивачем рахунків, протягом 5-ти календарних днів з моменту отримання рахунку.

Проте, враховуючи, що рахунки на сплату суборендних платежів та компенсації витрат на комунальні послуги було надіслано разом з позовною заявою, тобто 18.02.2009 р., заборгованість у відповідача по зазначеним платежам виникла лише з 24.02.2009 р.

Разом з тим суд відзначає, що позивач нараховує штраф до дати складання позовної заяви, тобто до 12.02.2009 р., тобто у даному випадку у відповідача не виникло прострочення виконання зобов’язання по суборендним платежам та по компенсації витрат на комунальні послуги.

За таких обставин, оскільки суд не наділений повноваженнями самостійно визначати період нарахування штрафних санкцій та відповідальності за прострочення виконання грошового зобов’язання, вимоги позивача про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртендер консалтинг»пені за несвоєчасне виконання ним грошового зобов’язання, трьох процентів річних від простроченої суми, інфляційних втрат за весь час прострочення сплати суборендних платежів та компенсації витрат на комунальні послуги, а також штрафу за прострочення виконання грошових зобов’язань задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи вищенаведене, вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України при частковому задоволенні позову покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркс Груп»задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укртендер консалтинг»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, 146, оф. 100, код ЄДРПОУ 35893879), з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем у процесі виконавчого провадження, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Меркс Груп»(01004, м. Київ, Бессарабська пл., 7, літ «А», код ЄДРПОУ 34980420) заборгованість по суборендним платежам у розмірі 94764, 45 (дев’яносто чотири тисячі сімсот шістдесят чотири грн. 45 коп.) грн., заборгованість по компенсації витрат на комунальні послуги у розмірі 1125, 66 (одна тисяча сто двадцять п’ять грн. 66 коп.) грн., 958, 90 (дев’ятсот п’ятдесят вісім грн. 90 коп.) –державного мита та 94, 39 (дев’яносто чотири грн. 39 коп.) грн. –витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3. В іншій частині у позові відмовити.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

СуддяПригунова А.Б. Дата підписання: 25.01.2010 р.