Рішення № 8367148, 20.01.2010, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА

01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 48/39620.01.10 За позовомАкціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" доТовариства з обмеженою відповідальністю «Альтекс-Сервіс»

простягнення 40790,58 грн.

Суддя Бойко Р.В.

Представники сторін:

від позивача:Іваненко І.П.

від відповідача:не з’явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго" (надалі –АЕК "Київенерго") в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" звернулась до господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Альтекс-Сервіс»(надалі –ТОВ «Альтекс-Сервіс») про стягнення 40790,58 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання вимог договору на постачання теплової енергії у гарячій воді № 1533674 від 14.10.2005 р. позивач поставив відповідачу теплову енергію, проте відповідач грошові зобов’язання по оплаті поставленої енергії не виконав, в зв’язку з чим виникла заборгованість у розмірі 20876,49 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційну складову боргу у розмірі 16812,17 грн. та 3% річних у розмірі 3101,92 грн.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 07.12.2009 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 23.12.2009 р.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 23.12.2009 р. у зв’язку з неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено до 20.01.2010 р.

В судове засідання 20.01.2010 р. представник позивача з'явився, вимоги ухвал суду виконав, позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи у судове засідання 20.01.2010 р. не з’явився, про причини неявки суду не повідомив, вимоги ухвал суду від 07.12.2009 р. та 23.12.2009 р. не виконав.

Місцезнаходження відповідача за адресою: 01024, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 41, на яку було відправлено ухвалу суду від 23.12.2009 р. підтверджується довідкою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців №21-10/8981-031 від 17.12.2009 р.

Таким чином, суд приходить до висновку, що відповідач повідомлений про час та місце судового розгляду належним чином, а матеріали справи містять достатні докази для її розгляду по суті.

Оскільки про час та місце судового засідання відповідач належним чином повідомлявся, на підставі статті 75 Господарського процесуального кодексу України справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

За згодою представників сторін, присутніх в судовому засіданні, оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

У судових засіданнях складалися протоколи згідно статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд м. Києва, -

ВСТАНОВИВ:

14.10.2005 р. між АЕК "Київенерго" (енергопостачальна організація) та ПП "Альтекс-Україна" (абонент) було укладено договір № 1533674 на постачання теплової енергії у гарячій воді (надалі –"Договір").

Додатковою угодою від 29.05.2007 р. у зв’язку з перетворенням ПП "Альтекс-Україна" у ТОВ "Альтекс-Сервіс" преамбулу Договору викладено у наступній редакції: Акціонерна енергопостачальна компанія "Київенерго", надалі Енергопостачальна організація та ТОВ "Альтекс-Сервіс", надалі Абонент.

Відповідно до пункту 2.2.1 Договору енергопостачальна організація зобов’язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із абонентом для потреб опалення –в період опалювального сезону, для гарячого водопостачання –протягом року згідно із заявленими абонентом величинами приєднаного теплового навантаження, згідно з додатком № 1 до цього договору.

Абонент відповідно до пунктів 2.3.1, Договору зобов’язується додержуватися кількості споживання теплової енергії по кожному параметру в обсягах, які визначені у додатку №1 до Договору, не допускаючи їх перевищення, своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, які передбачені в додатку № 2 до Договору.

Договір № 1533674 на постачання теплової енергії у гарячій воді є договором енергопостачання, а тому права та обов’язки сторін визначаються в тому числі положеннями параграфу 3 глави 30 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі –енергію) споживачеві (абоненту), який зобов’язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Позивач вказує, що за період з 01.12.2006 р. по 01.11.2009 р. у відповідача виникла заборгованість за використану теплову енергію, яка станом на 01.11.2009 р. становить 20876,49грн., підтверджується розрахунком основного боргу за теплову енергію та табуляграмами обліку теплової енергії за період з грудня 2006 року по листопад 2009 року.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частинами 6, 7 статті 276 Господарського кодексу України встановлено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів), встановлених відповідно до вимог закону. Оплата енергії, що відпускається, здійснюється, як правило, у формі попередньої оплати. За погодженням сторін можуть застосовуватися планові платежі з наступним перерахунком або оплата, що провадиться за фактично відпущену енергію.

Додатком №2 до Договору сторони погодили, що абонент щомісячно зобов’язаний надати енергопостачальній організації звіт по фактичному споживанню теплової енергії не пізніше 28 числа поточного місяця та щомісячно з 12 по 15 число самостійно отримувати у районному відділі тепло збуту табуляграму фактичного споживання теплової енергії за попередній період та акт звірки на початок розрахункового періоду(п. 5, 9 додатку), оплата за теплову енергію яка використовується населенням повинна бути проведена не пізніше 10 числа місяця наступного за розрахунковим, за теплову енергію яка використовується орендарями оплата повинна бути проведена не пізніше 25 числа поточного місяця (п. 10 додатку).

Однак в порушення умов договору відповідач не виконав свої зобов’язання щодо сплати заборгованості за використану теплову енергію, внаслідок чого за період з 01.12.2006 р. по 01.11.2009 р. у відповідача виникла заборгованість у розмірі 20876,49грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Доказів оплати відповідачем боргу за використану теплову енергію не надано, наявність заборгованості відповідачем не спростовано, а тому суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог у повному обсязі та стягнення з ТОВ «Альтекс-Сервіс» на користь АЕК "Київенерго" заборгованість в розмірі 20876,49 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача інфляційну складову боргу у розмірі 16812,17 грн. та 3% річних у розмірі 3101,92 грн. згідно доданого до позову розрахунку.

Судом встановлено, що відповідач у встановлений Договором строк свого обов’язку по перерахуванню коштів не виконав, допустивши прострочення виконання грошового зобов’язання (в т.ч. у період, який вказано позивачем), тому дії відповідача є порушенням договірних зобов’язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), і він вважається таким, що прострочив (ст. 612 Цивільного кодексу України), відповідно є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.

Відповідно до ч.1 ст. 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

Враховуючи, що судом встановлено факт прострочення виконання грошового зобов’язання, то вимоги позивача про стягнення 3% річних визнаються судом обґрунтованими та задовольняються у розмірі, відповідно до наданого позивачем розрахунку.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Положення вказаної норми не передбачають можливості вибіркового обрання особою індексів інфляції за окремі періоди в межах заявленого періоду за який нараховуються інфляційній, а тому мають враховуватися всі індекси інфляції (в т.ч. з від'ємним значенням). Наведене додатково підтверджується листом Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р.

Із поданого розрахунку вбачається, що позивачем неправомірно не враховані індекси інфляції за липень, серпень 2008 року та липень, серпень 2009 р., які мають від’ємне значення, а тому з урахуванням викладеного за перерахунком суду розмір інфляційної складової боргу становить 16544,29 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог та стягнення з ТОВ "Альтекс-Сервіс" на користь АЕК "Київенерго" основної заборгованості у розмірі 20876,49 грн., інфляційної складової боргу у розмірі 16544,29 грн. та 3% річних у розмірі 3101,92 грн.

У задоволенні позову в частині стягнення інфляційної складової боргу у розмірі 267,88 грн. необхідно відмовити.

Відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" в особі Структурного відокремленого підрозділу "Енергозбут Київенерго" задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Альтекс-Сервіс" (01024, м. Київ, вул. Б.Хмельницького, 41; ідентифікаційний код 33405521) на користь Акціонерної енергопостачальної компанії "Київенерго" (01001, м. Київ, пл. І.Франка, 5; ідентифікаційний код 00131305) основної заборгованості у розмірі 20876 (двадцять тисяч вісімсот сімдесят шість) грн. 49 коп., інфляційну складову боргу у розмірі 16544 (шістнадцять тисяч п’ятсот сорок чотири) грн. 29 коп., 3% річних у розмірі 3101 (три тисячі сто одна) грн. 92 коп., державне мито у розмірі 405 (чотириста п’ять) грн. 23 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 234 (двісті тридцять чотири) грн. 45 коп. Видати наказ.

3.          В іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до статті 84 Господарського кодексу України, та може бути оскаржене в порядку та строки, визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Суддя Р.В. Бойко

Дата підписання рішення 25.01.2010 р.