Ухвала суду № 83670930, 05.08.2019, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 1522/16447/15-ц

Провадження № 2/522/1023/19

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 серпня 2019 року Приморський районний суд міста Одеси в складі:

Головуючого судді Свяченої Ю.Б.

за участі секретаря судового засідання: Шеян І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі подання Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області В.С. Гортолум за участю заінтересованих осіб ПАТ «Райффайзен банк Аваль», ОСОБА_1 про зміну порядку та способу виконання рішення суду , -

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Приморського районного суду міста Одеси знаходилась цивільна справа за позовом ПАТ « Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ « Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

До суду надійшла заява від головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області В.С. Гортолум про зміну порядку та способу виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29 жовтня 2019 року шляхом надання дозволу на реалізацію без отримання згоди органу опіки та піклування, в якій зазначено, що у відділ примусового виконання рішення управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області перебуває виконавче провадження № 56346424 з примусового виконання виконавчого листа № 522/16447/15-ц виданого Приморським районним судом м. Одеси 02 квітня 2018 року про стягнення солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором в сумі 698 254 дол. США 45 центів, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 21 травня 2015 року становить 14 532 533 грн. 86 коп. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 3 219, 00 грн. також заявник вказує, що 10 травня 2015 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, про що повідомлено боржника. Відповідно до Іпотечного договору № 3433 від 10 травня 2007 року забезпеченням виконання зобов`язань за кредитним договором виступає нерухоме майно , а саме трикімнатна квартира, загальною площею 61, 5 кв. м., житловою площею 39,6 кв.м., що розташована за адресою : АДРЕСА_1 та належить на праві власності ОСОБА_1 . В ході проведення виконавчих дій, встановлено що у вказаній квартирі проживають неповнолітні діти – ОСОБА_3 2012 року народження та ОСОБА_4 2002 року народження. Зареєстровані неповнолітні особи, фактично не є власниками майна та не є членами сім`ї ОСОБА_1 , а також були зареєстровані вже після винесення рішення судом про стягнення з ОСОБА_1 в солідарному порядку заборгованості. Вказані обставини ускладнюють виконання рішення суду, яке набрало законної сили, у зв`язку з тим, що в матеріалах виконавчого провадження відсутній дозвіл органу опіки та піклування на вчинення правочину щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким має дитина, в зв`язку з чим державний виконавець вимушений звертатись до суду із відповідним поданням.

У судовому засіданні 09 липня 2019 року представник відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області В.С. Гортолум подання підтримала, просила суд задовольнити, зазначивши, що фактичне місце проживання ОСОБА_1 є АДРЕСА_2 квартирі АДРЕСА_3 , на даний час відбувається ремонт. Неповнолітні діти, які зареєстровані, за вказаною адресою, не є дітьми ОСОБА_1 Хто проживає на даний час у вказаній квартирі заявнику не відомо.

У судове засідання 09 липня 2019 року ОСОБА_1 не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомляв.

У судовому засіданні оголошено перерву на 16 липня 2019 рокую

У судовому засіданні 16 липня 2019 року було оголошено перерву на 06 серпня 2019 року, у зв`язку із подачею заяви до суду представником відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області В.С. Гортолум про відкладення розгляду справи .

У судовому засіданні 05 серпня 2019 року представник відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області В.С. Гортолум не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

У судовому засіданні 05 серпня 2019 року представник ПАТ «Райффайзен банк Аваль» підтримав подання представника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області В.С. Гортолум та просив суд задовольнити.

У судове засідання 05 серпня 2019 року ОСОБА_1 не з`явився. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини неявки суд не повідомляв.

Дослідивши матеріалами справи, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення подання Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області В.С. Гортолум про зміну способу та порядку виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси , виходячи з наступного.

Судом встановлено, що заочним рішенням Приморського районного суду від 29 жовтня 2015 року позовні вимоги ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» в особі Одеської обласної дирекції АТ «Райффайзен Банк Аваль» задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість за кредитним договором в сумі 698 254 дол. США 45 центів, що в еквіваленті по курсу НБУ станом на 21 травня 2015 року становить 14 532 533 грн. 86 коп. та витрат по сплаті судового збору у розмірі 3 219, 00 грн.

Ухвалою Приморського районного суду міста Одеси від 30 жовтня 2018 року відмовлено у задоволені заяви ОСОБА_2 про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 16 січня 2019 року відмовлено у задоволенні подання відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Міністерства юстиції України про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_2

Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Одеській області Міністерства юстиції України Гортолум В. С. 10 травня 2018 року на підставі Закону України "Про виконавче провадження" була винесена постанова про відкриття виконавчого провадження. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження від 10.05.2018 року направлена боржникові. Відповідно до вимог ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження" було розпочато примусове виконання рішення. Копія постанови про відкриття виконавчого провадження була направлена ОСОБА_1 та отримана ним 21 травня 2018 року, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення, яке міститься в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЗУ «Про виконавче провадження» під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

В рамках означеного виконавчого провадження постановою державного виконавця накладено штраф на кошти боржника, які містяться на рахунках в ПАТ «Банк Восток», Южне ГРУ ПАТ КБ « ПриватБанк».

На виконання вищевказаної постанови про арешт коштів ПАТ « Банк Восток» накладено арешт коштів на рахунок ОСОБА_5 , що підтверджується листом ПАТ « Банк Восток» від 29.08.2018 року за № 1210-БТ.

Також, на виконання постанови про арешт коштів боржника, Южне ГРУ ПАТ КБ « ПриватБанк» накладено арешт на кошти на рахунку ОСОБА_5 , що підтверджується листом Южне ГРУ ПАТ КБ « ПриватБанк» від 25.09.2018 року.

Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області В.С. Гортолум було надано запити до правореєструючих установ для перевірки майнового стану боржника та місця його реєстрації, відповідно до яких:

Згідно з відповіді з Пенсійного фонду України про осіб-боржників, які працюють за трудовим договором про останнє місце роботи інформація з приводу ОСОБА_1 відсутня.

Згідно довідки ПФУ від 17 травня року пенсію ОСОБА_1 не отримує.

Згідно довідки ДПІ від 31 травня 2019 року у ОСОБА_1 відсутні відкриті розрахункові рахунки в банках.

Згідно відповіді з державної служби морського та річкового транспорту України від 24 квітня 2019 року суден за ОСОБА_1 не зареєстровано.

Згідно з відповіді з Державного агентства рибного господарства України від 17 квітня 2019 року за ОСОБА_1 риболовних суден не зареєстровано.

Згідно відповіді з Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів від 14 травня 2019 року техніка за боржником не значиться.

Згідно відповіді Регіонального сервісного центру МВС України в Одеській області від 26 квітня 2019 року за ОСОБА_1 не зареєстровані транспортні засоби.

Згідно довідки ПФУ від 31 травня 2019 року пенсію ОСОБА_1 не отримує.

Згідно довідки ДПІ від 31 травня 2019 року у ОСОБА_1 відсутні відкриті розрахункові рахунки в банках.

Постановою головного державного виконавця накладено арешт на майно ОСОБА_1 , а саме на квартиру АДРЕСА_3 .

Відповідно до виписки із домової книги про склад сім`ї та реєстрації, в квартирі за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають 13 чоловік, а саме : ОСОБА_1 , який є відповідальним; ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_3 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_4 , які є піднаймачами.

Як вбачається із вказаної довідки у квартирі АДРЕСА_4 , АДРЕСА_1 зареєстровані та проживають неповнолітні діти, а саме : ОСОБА_3 2012 року народження та ОСОБА_4 2002 року народження.

Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області заявлено вимогу про зміну порядку та способу виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 29 жовтня 2019 року шляхом надання дозволу на примусову реалізацію квартири, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 без отримання згоди органу опіки та піклування.

Відповідно до ч.2 ст.373 ЦПК України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони виконавчого провадження, за заявою виконавця, поданою на підставі заяви сторони виконавчого провадження, або за заявою державного виконавця, поданою з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», суд, який видав виконавчий документ, розглядає питання про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення у порядку, передбаченому ч.1 ст. 373 ЦПК України.

Виходячи зі змісту цих норм, підставою для встановлення або зміни способу виконання рішення суду є наявність обставин, що перешкоджають або утруднюють виконання рішення у той спосіб, який визначено в судовому рішенні. Заміна способу і порядку виконання полягає у заміні одного заходу примусового виконання, встановленого законом або судом, на інший, більш доцільний або єдино можливий за наявних обставин.

Як вбачається із матеріалів справи Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області, неодноразово здійснювався вихід за адресою місця проживання ОСОБА_1 , однак у вказаній квартирі двері ніхто не відчиняв, що підтверджується актами державного виконавця від 05 .03.2019 року.

Відповідно до ч.1 ст. 823 ЦК України за договором піднайму житла наймач за згодою наймодавця передає на певний строк частину або все найняте ним помешкання у користування піднаймачеві. Піднаймач не набуває самостійного права користування житлом.

Підстави для виселення піднаймачів житла визначені вимогами ч.1 ст. 168 ЖК України, а саме: у разі припинення договору найму жилого приміщення в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, наймач і особи, які проживають разом з ним, зобов`язані звільнити жиле приміщення, а в разі відмовлення - підлягають виселенню в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення.

Тобто виходячи із вказаної норми піднаймачі зобов`язані звільнити жиле приміщення або у зв`язку із розірванням договору, або за рішенням суду.

Однак, як зазначалось раніше, у вказаній квартирі проживають неповнолітні діти, а саме: ОСОБА_3 2012 року народження та ОСОБА_4 2002 року народження.

Статтею 12 Закону України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» встановлено, що держава охороняє і захищає права та інтереси дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо жилих приміщень. Органи опіки і піклування здійснюють контроль за дотриманням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей відповідно до закону. Для вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.

Отже, ця норма встановлює необхідність отримання попереднього дозволу органів опіки та піклування для здійснення будь-яких угод з нерухомим майном, право власності на яке або право користування яким мають діти.

Таким чином, законодавством закріплено виключно лише за органами опіки та піклування і службами у справах дітей право на надання дозволів на вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, яким володіє чи користується дитина.

Листом Органу опіки та піклування Приморської районної адімінстрації від 18 березня 2019 року за № 01-11/467/1 відмовлено у вчиненні будь-яких дій щодо реалізації нерухомого майна, а саме квартири АДРЕСА_3 , оскільки в ній зареєстровані неповнолітні діти.

Суд не бере до уваги твердження заявника, з приводу того, що у вказаній квартирі не проживають неповнолітні діти, оскільки належних та допустимих доказів заявником до суду не додано.

Відповідно до ч. 3 ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення.

За приписами ч. 1, 4 ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Отже, лише за наявності обставин та в порядку, передбаченому вищевказаними нормами, сторони виконавчого провадження, а також державний виконавець за заявою сторони виконавчого провадження або з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", мають право звернутися до суду із заявою про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.

Поняття "спосіб" і "порядок" виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке реалізується у виконавчому провадженні.

Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем.

Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, встановленого статтею 16 ЦК України.

Під зміною способу виконання рішення суду необхідно розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб.

Заміна способу виконання судового рішення не повинна включати дослідження фактів, які входять в новий предмет дослідження, зокрема, встановлювати вартість цього товару, тощо.

Інститут зміни способу виконання судового рішення є інститутом процесуального права та його застосування не може змінювати матеріально-правові відносини між сторонами.

Відповідно до ст. 14 ЦПК України при набранні рішенням законної сили воно є обов`язковим до виконання на всій території України, а державна виконавча служба, як єдиний орган примусового виконання, зобов`язана прийняти всі необхідні заходи для його виконання.

У ч. 1 ст. 36 Закону України «Про виконавче провадження» зазначено, що у виняткових випадках за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення або зміну способу і порядку виконання. Така ж норма міститься і в ст. 373 ЦПК України.

Однак, державний виконавець не звертався до суду з відповідним поданням про зміну способу виконання рішення суду, а також не надав до суду доказів того, що ним були вжити всі можливі заходи для виконання вказаного рішення суду.

Поняття «спосіб і порядок» виконання судового рішення мають спеціальне значення, яке розраховане на виконавче провадження. Вони означають визначену рішенням суду послідовність і зміст вчинення виконавчих дій державним виконавцем. Спосіб виконання судового рішення - це спосіб реалізації та здійснення способу захисту, що встановленого ст. 16 ЦК України. Під зміною способу виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у спосіб, раніше встановлений.

Тому, у разі задоволення заяви про зміну способу виконання судового рішення зі стягнення заборгованості на звернення стягнення на майно, суд фактично змінить рішення суду по суті та змінить спосіб захисту, передбачений ст. 16 ЦК України, що є неприпустимим.

Аналогічна позиція закріплена в постанові ВСУ від 25 листопада 2015 року по справі №6-1829цс15.

Таким чином, в суду є всі підстави для відмови в задоволенні заяви Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області В.С. Гортолум за участю заінтересованих осіб ПАТ «Райффайзен банк Аваль», ОСОБА_1 про зміну порядку та способу виконання рішення суду.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 18, 36, 48 Закону України «Про виконавче провадження», ст. ст. 208-210, 435 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні подання Головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби ГТУЮ в Одеській області В.С. Гортолум за участю заінтересованих осіб ПАТ «Райффайзен банк Аваль», ОСОБА_1 про зміну порядку та способу виконання рішення суду – відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду

через Приморський районний суд міста Одеси протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання її копії.

Суддя Ю.Б.Свячена