Ухвала суду № 83656989, 15.08.2019, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/9143/19 1-кс/335/5708/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2019 року м.Запоріжжя

Слідчий суддя Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя Апаллонова Ю.В., за участю секретаря Жечевої А.В., за участю прокурора Фененко А.В., слідчого СВ Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Комар А.Є. підозрюваного ОСОБА_1 захисника Богдана С.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Орджонікідзевського районного суду м.Запоріжжя, клопотання слідчого СВ Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Комар А.Є., погоджене з прокурором Запорізької місцевої прокуратури №2 Фененко А.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 12019080060001897 від «13» серпня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Запоріжжя, українця, громадянина України, який має середньо-технічну освіту, неодружений, на утриманні малолітніх та неповнолітніх дітей не має, офіційно не працевлаштований, зареєстрований та фактично мешкає за адресою АДРЕСА_1 , раніше судимий:

30.11.1995 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 1 ст. 81, ч. 2 ст. 140 КК України до 1 року позбавлення волі. На підставі ст. 45 КК України умовно достроково звільнений, не відбутий строк 1 рік;

17.06.1998 Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 141, ч. 2 ст. 81, ст. 42 КК України до 2 років позбавлення волі. 16.10.1998 звільнений з Бердянської ВК № 77 у Запорізькій області на підставі ст. 3 ЗУ «Про амністію» від 24.07.1998;

06.08.1999 Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 140 КК України до 2 років позбавлення волі з конфіскацією майна. 04.11.2000 звільнений з Оріхівської ВК № 88 у Запорізькій області по відбуттю строку покарання;

30.10.2002 Заводським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185,ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. 01.07.2005 звільнений з Оріхівської ВК № 88 у Запорізькій області по відбуттю строку покарання;

26.12.2007 Жовтневим районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 185,ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 309 КК України до 4 років позбавлення волі. 14.01.2009 вирок за ч. 2 ст. 185, ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 309 КК України Жовтневим районним судом м. Запоріжжя переглянуто, призначено остаточне покарання у вигляді 3 років 6 місяців позбавлення волі. 31.12.2010 звільнений з Оріхівської ВК № 88 у Запорізькій області по відбуттю строку покарання;

25.01.2013 Шевченківським районним судом м. Запоріжжя за ч. 2 ст. 190,ч. 1 ст. 353 КК України до 2 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком на 2 роки;

06.10.2016 року Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя, за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі. 20.04.2018 звільнений з Орехівської ВК №88 по відбуттю строку покарання.

29.08.2018 року к/п №12018080060002079 від 20.08.2018 року з обвинувальним актом за ч. 2 ст. 185 КК України направлено до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя,

В С Т А Н О В И В:

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , будучи особою, раніше судимою за вчинення корисливих злочинів, судимість за які у встановленому законом порядку не знята і не погашена, на шлях виправлення і перевиховання не став та скоїв аналогічний злочин за наступних обставин:

Так, 13.08.2019, приблизно о 11 годині 00 хвилин, ОСОБА_1 , маючи умисел на таємне викрадення чужого майна поєднане з проникненням до житла, діючи повторно з корисливих мотивів за попередньою змовою з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , прибули до будинку АДРЕСА_2 . Там, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 за допомогою відмичок відчинили замки вхідної двері квартири № 23 вказаного будинку, після цього проникли до приміщення квартири, звідки таємно викрали майно, що належить потерпілій ОСОБА_3 , а саме: цифровий фотоапарат марки «Нікон» в корпусі чорного кольору, вартістю 6000 гривень; жіночий срібний браслет вагою приблизно 30 грамів; жіночий золотий ланцюжок вагою приблизно 5 грамів; годинник в позолоченій оправі з написом на циферблаті «Профсоюзов горняков и металлургов Украины»; годиник в позолечній оправі марки «Луч»; механічний годинник в корпусі жовтого кольору, вартістю 3000 гривень; 1 скляний флакон парфумів марки «Хуго Босс»; ланцюжок-біжутерія марки «Тюсо» довжиною 50 см, вартістю 600 гривень; сережки-клипси жовтого кольору с камінцями червоного кольору в кількості 2 штук; годинник в позолоченій оправі марки «Бриклінг», вартістю 20 000 гривень, а всього майна на загальну суму 40000 гривень, чим спричинили потерпілій ОСОБА_3 шкоду на вказану суму.

З викраденим майном ОСОБА_2 та ОСОБА_1 залишили вказану квартиру, після чого біля будинку АДРЕСА_3 були затримані працівниками поліції.

Вина ОСОБА_1 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами: протоколом огляду місця події від 13.08.2019;протоколом проведення обшуку автомобіля «Opel» в кузові чорного кольору, номерний знак « НОМЕР_1 »; протоколами допитів свідків ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та ОСОБА_9 ; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_3 ; речовими доказами;

Отже, згідно вимог п.4 ч. 1 ст. 184 КПК України, під час проведення досудового розслідування встановлено наявність в діях підозрюваного ОСОБА_1 ризикв передбачених п.п. 1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Так, вивченням особистості підозрюваного встановлено, що ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, передбачений ч. 3 ст. 185 КК України, відповідальність за вчинення якого передбачає позбавлення волі на строк від трьох до шести років, у зв`язку з чим ОСОБА_1 , усвідомлюючи тяжкість вчиненого кримінального правопорушення та з метою ухилення від кримінальної відповідальності, може переховуватись від органу досудового слідства, або суду, що є одним з ризиків невиконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Також підозрюваний ОСОБА_1 обізнаний про місце мешкання потерпілої та свідків по кримінальному провадженню, які своїми показаннями підтверджують його причетність до скоєння кримінального правопорушення. Враховуючи це, орган досудового слідства вважає, ОСОБА_1 залишаючись на волі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може незаконно впливати на потерпілу та свідків шляхом залякувань або вмовлянь, а також незаконно впливати на іншого підозрюваного у цьому ж кримінальному провадженні, що є ризиком передбаченим п.3 ч.1 ст. 177 КПК України.

Відсутність постійного джерела доходів, свідчить про те, що залишаючись на волі, він може вчинити інше кримінальне правопорушення з метою здобутку грошових коштів злочинним шляхом, що також є одним із ризиків невиконання покладених на підозрюваного процесуальних обов`язків, передбаченихп. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

Застосування більш м`якого запобіжного заходу, такого як особисте зобов`язання, передбаченого п.1 ч.1 ст.176 КПК України, не забезпечить належного виконання покладених на підозрюваного ОСОБА_1 процесуальних обов`язківоскільки останній, усвідомлюючи тяжкість злочину та усвідомлюючи той факт, що він буде нести кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі, може змінити місце проживання, що вказує на можливе порушення вказаного запобіжного заходу.

Відсутність соціальних зв`язків ОСОБА_1 , які би заслуговували на довіру, виключає можливість застосування відносно нього запобіжного заходу у вигляді особистої поруки, передбаченого п.2 ч.1 ст. 176 КПК України. Окрім того на теперішній час не надходило заяв про передачу підозрюваного на особисту поруку.

Про неможливість обрання підозрюваному ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді застави, що передбачено п.3 ч.1 ст. 176 КПК України свідчить те, що підозрюваний ні де не працевлаштований, обґрунтовано підозрюється у вчиненні корисливого злочину та єдиним джерелом його доходу є матеріальні блага, отримані злочинним шляхом, які не можуть бути внесені як застава з метою забезпечення покладених на нього обов`язків.

Про неможливість обрання відносно підозрюваного ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту свідчить про те, що підозрюваний ОСОБА_1 не працевлаштований та не має постійного джерела доходів, у зв`язку з чим в останнього є необхідність виходити с постійного місця мешкання з метою здобутку грошових коштів для проживання. Крім того, вказаний запобіжний захід не може бути ефективним заходом способів ухилення від досудового слідства та суду, оскільки ОСОБА_1 може переховуватись та порушити вказаний запобіжний захід, передбачений п. 4 ст. 176 КПК України.

У зв`язку з вищевикладеним, з метою захистити громадян і суспільство від злочинних посягань, та з метою присікти злочинну діяльність ОСОБА_1 слідство приходить до висновку, про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м`яких запобіжних заходів, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

У судовому засіданні слідчий у повному обсязі підтримав клопотання та посилався на обставини, які у ньому були викладені, додавши, що обґрунтованість підозри підтверджується наявними у кримінальному провадженні допустимими доказами.

Прокурор в судовому засіданні стверджувала, що вжиття більш м`яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою для підозрюваного, з огляду на обставини скоєного та ризики, які існують.

Підозрюваний ОСОБА_1 та його захисник проти задоволення клопотання заперечували, зазначивши про відсутність ризиків, просили обрати більш м`який запобіжний захід.

Вислухавши доводи та пояснення слідчого, підозрюваного та його захисника, доводи прокурора щодо неможливості застосування більш м`якого запобіжного заходу, і дослідивши матеріали справи в їх сукупності, слідчий суддя приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що 13.08.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено відомості про вчинення злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, за №12019080060001897.

Стаття 192 КПК України передбачає право слідчого, за погодженням з прокурором звернутися із клопотанням про застосування запобіжного заходу до особи, яку затримано без ухвали про дозвіл на затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.

Клопотання слідчого, погоджене із прокурором Запорізької місцевої прокуратури №2 Фененко А.В. оформлене відповідно до вимог ст.184 Кримінального процесуального кодексу України.

До матеріалів клопотання додані копії документів, якими слідчий обґрунтовує доводи клопотання, Витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження. В клопотанні є підпис підозрюваного та захисника щодо вручення копії клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а також копій матеріалів. Таким чином, враховуючи, що підозрюваного доставлено до слідчого судді 15.08.2019 року о 11-00 годині, слідчим виконані вимоги ч.3 ст.184 КПК України.

Відповідно до протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 13.08.2019 року, ОСОБА_1 був затриманий 13.08.2019 року 11 годині 43 хвилин відповідно до ст.208 КПК України без ухвали слідчого судді. Саме час 11 година 43 хвилин 13.08.2019 року є моментом затримання ОСОБА_1 у розумінні вимог ст.209 КПК України.

14.08.2019 року ОСОБА_1 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Вирішуючи питання про наявність підстав обрання запобіжного заходу - тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ст.177 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Згідно з ч.2 ст.177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

У судовому засіданні, на думку слідчого судді, встановлена наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_1 злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, наявними у справі допустимими доказами.

Статтею 176 КПК України передбачено, що одним із запобіжних заходів є тримання під вартою.

Відповідно до ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч.5 ст.176 цього Кодексу.

При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, відповідно до ст.178 КПК України, слідчий суддя враховує, крім іншого, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує йому у разі визнання винним у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, вік та стан здоров`я, майновий стан підозрюваного, міцність його соціальних зв`язків.

У судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 раніше судимий, в тому числі за вчинення злочинів проти власності, підозрюється у скоєнні злочину, який згідно зі ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, за який законом передбачено покарання від трьох до шести років.

Вказані вище обставини, а також підвищена суспільна небезпечність злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 на думку слідчого судді дають підстави для висновку, що існують з боку підозрюваного ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме, можливість переховування від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Таким чином, враховуючи обставини, перераховані у ст.178 КПК України, а також доведеність слідчим і прокурором під час судового розгляду клопотання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених ч.1 ст.176 КПК України, не може запобігти доведеним під час розгляду клопотання ризикам, слідчий суддя приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання та застосування відносно ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

При цьому наявність характеризуючих даних про особу підозрюваного ОСОБА_1 зокрема те, що останній підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, раніше судимий, не має джерела доходу, непрацевлаштований, не має стійких соціальних зв`язків підтверджують наявність зазначених вище ризиків. Посилання сторони захисту на можливість застосування до підозрюваного запобіжного заходу більш м`якого суддя вважає безпідставним.

При вирішенні даного питання судом також враховано положення ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

В кожному випадку, як підкреслює Європейський суд з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства.

Крім того, слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для застосування щодо особи обмежувальних заходів.

Дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, слідчий суддя у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_1 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.

Частиною 4 статті 183 КПК України передбачений вичерпний перелік, коли суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні. Зі змісту зазначеної норми вбачається, що до ОСОБА_1 , який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, необхідно застосувати заставу у розмірі, передбаченому цим Кодексом.

Відповідно до п.2. ч.5 ст.182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної за вчинення тяжкого злочину визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із ч.4 ст.182 КПК України, розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Враховуючи тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1 його особу, суд вважає за можливе обрати заставу у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Відповідно до ст.198 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінальних проваджень.

Керуючись ст.ст.3, 176, 177, 178, 182, 183, 194, 196 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В :

Клопотання слідчого СВ Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУНП в Запорізькій області Комар А.Є., погоджене з прокурором Запорізької місцевої прокуратури №2 Фененко А.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні №12019080060001897 від 13 серпня 2019 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст. 185 КК України відносно ОСОБА_1 - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів до 11.10.2019 року включно, який обчислювати з 13.08.2019 року., з утриманням у Запорізькому слідчому ізоляторі Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення.

Строк тримання під вартою ОСОБА_1 обчислюється з моменту його фактичного затримання - з 11-43 години 13 серпня 2019 року.

Строк дії ухвали слідчого судді закінчується 11 жовтня 2019 року.

ОСОБА_1 або заставодавець мають право у будь-який момент протягом строку дії ухвали внести заставу у розмірі 57630 (п`ятдесят сім тисяч шістсот тридцять) гривень у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації в Запорізькій області: № 37319085001205, ДКСУ м. Київ, МФО 820172, отримувач платежу - ТУ ДСА України в Запорізькій області, ЄДРПОУ 26316700, призначення платежу застава (в призначенні платежу необхідно вказувати: П.І.Б. сторін по справі, номер справи і суд, в якому розглядається справа).

У разі внесення вказаної застави на ОСОБА_1 покладаються наступні обов`язки, передбачені ст.194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, у провадженні якого знаходиться кримінальне провадження, у час, визначений вказаним слідчим;

- не відлучатися з м.Запоріжжя без дозволу слідчого, який проводе досудове розслідування, прокурора чи суду, залежно від стадії кримінального провадження;

- повідомляти слідчого, який проводить досудове розслідування, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання;

- здати за наявності на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон;

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копії ухвали для її виконання направити начальникові Запорізького слідчого ізолятору Управління Державної пенітенціарної служби України в Запорізькій області, керівнику Запорізької місцевої прокуратури № 2 та начальнику СВ Вознесенівського ВП Дніпровського ВП ГУНП України в Запорізькій області.

Копію ухвали вручити підозрюваному та захиснику негайно після її проголошення.

На ухвалу слідчого судді про застосування запобіжного заходу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення, а для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії ухвали.

Слідчий суддя Ю.В. Апаллонова