Ухвала суду № 83654401, 15.08.2019, Хаджибейський районний суд міста Одеси (до 25.04.2025 - Малиновський районний суд м. Одеси)

МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ______

Справа №484/3993/16-ц

Пр.№ 2/521/767/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2019 року м. Одеса

Малиновський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Сегеди О.М.,

при секретарі - Коваль Т.А., за участю:

позивача - ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі заяву ОСОБА_2 про забезпечення доказів по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,

встановив:

У грудні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів.

Заочним рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 березня 2017 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 12 березня 2018 року скасовано заочне рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 14 березня 2017 року, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

Рішенням Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 04 квітня 2018 року позовні вимоги ОСОБА_1 було задоволено у повному обсязі.

Постановою Апеляційного суду Миколаївської області від 16 серпня 2018 року рішення Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області від 04 квітня 2018 року було скасовано, справу направлено до Малиновського районного суду м. Одеси, для розгляду за встановленою законом підсудністю.

Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 13 вересня 2018 року справу прийнято до провадження, відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

14 серпня 2019 року відповідач через канцелярію суду надав до суду заяву про забезпечення доказів, якою просив суд забезпечити докази шляхом огляду в судовому засіданні фототаблиць №1, №2, №3, №4, що містять фотографії сторін окремо та разом з донькою ОСОБА_3 за період з 2016 по 2018 рік, та змісту переписки сторін та їх доньки, яка здійснювалася за допомогою мобільного додатку «VIBER» між абонентом НОМЕР_1 та абонентом НОМЕР_2 , між абонентом НОМЕР_3 та НОМЕР_2 , які містяться в мобільному телефоні ОСОБА_2 .

Позивачка в судовому засіданні заперечувала проти заявленої заяви та просила суд відмовити в її задоволенні, оскільки вважає, що дані дії сторони відповідача направлені на затягування розгляду справи.

Відповідач та його представник, діючий за довіреністю від 05 лютого 2018 року, в судове засідання не з`явились, про час і місце слухання справи повідомлялися відповідно до ст. 128 ЦПК України, причини своєї неявки суду не повідомили.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява відповідача про забезпечення доказів задоволенню не підлягає, з наступних підстав.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 116 ЦПК України суд за заявою учасника справи або особи, яка може набути статусу позивача, має забезпечити докази, якщо є підстави припускати, що засіб доказування може бути втрачений або збирання або подання відповідних доказів стане згодом неможливим чи утрудненим. Способами забезпечення судом доказів є, зокрема, витребування та (або) огляд доказів, у тому числі за їх місцезнаходженням. У необхідних випадках судом можуть бути застосовані інші способи забезпечення доказів, визначені судом.

Заява про забезпечення доказів має відповідати ст. 117 ЦПК України, зокрема, в заяві про забезпечення доказів має бути зазначено докази, забезпечення яких є необхідним, а також обставини, для доказування яких вони необхідні; обґрунтування необхідності забезпечення доказів.

Як роз`яснено у п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року за №2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ в суді першої інстанції» під час судового розгляду предметом доказування є факти, якими обґрунтовують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше юридичне значення для вирішення справи (причини пропуску позовної давності тощо) і підлягають встановленню при ухваленні рішення. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Частиною 1 ст. 118 ЦПК України встановлено, що заява розглядається не пізніше п`яти днів з дня її надходження до суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 118 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про забезпечення доказів суд постановляє ухвалу про задоволення чи відмову у задоволенні заяви.

За подання заяви про забезпечення доказів заявником 28 травня 2019 року було сплачено судовий збір у розмірі 384,20 грн.

Судом встановлено, що в матеріалах справи знаходиться відзив на позов з додатками, а саме з фототаблицями №1, №2, №3, №4, який було надано відповідачем через канцелярію суду 15 листопада 2018 року, які будуть приєднані та оглянуті судом в процесі судового розгляду відповідно до вимог ст. 229 ЦПК України.

Виходячи зі змісту поданої заяви та доводів, наведених відповідачем в її обґрунтування, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про забезпечення доказів, оскільки заявником не наведено обставин та фактів, підтверджених належними доказами, які свідчать про існування очевидної небезпеки знищення, приховування доказів чи інших обставин, які свідчили б про можливе ускладнення або неможливість отримання таких доказів у майбутньому.

Таким чином, оскільки позивачем не доведено та не обґрунтовано необхідність та доцільність забезпечення доказів шляхом огляду в судовому засіданні фототаблиць №1, №2, №3, №4, що містять фотографії сторін окремо та разом з донькою ОСОБА_3 за період з 2016 по 2018 рік, та змісту переписки сторін та їх доньки, яка здійснювалася за допомогою мобільного додатку «VIBER» між абонентом НОМЕР_1 та абонентом НОМЕР_2 , між абонентом НОМЕР_3 та НОМЕР_2 , які містяться в мобільному телефоні ОСОБА_2 , суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення заяви про забезпечення доказів.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що підстави для задоволення заяви про забезпечення доказів відсутні.

Керуючись ст. ст. 116-118, 353 ЦПК України, суд

ухвалив:

Заяву ОСОБА_2 про забезпечення доказів по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - залишити без задоволення.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали.

Суддя: О.М. Сегеда