Вирок № 8365385, 21.04.2009, Святошинський районний суд міста Києва

Справа № 1-17/09

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2009 р. Святошинський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Сержанюка А.С, з участю секретарів Жук О.В., Широкопояс О.В., Ішуніної Л.М., Помазан С. С, Савченко О.А., прокурорів Шаповалова В. Г., Семененка В.П., Сукача О.О., захисників ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, потерпілих ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, представників потерпілих ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, розглянувши у судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за обвинуваченням

ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Коростишів, Житомирської області, українця, громадянина України, освіта вища, розлученого, генерального директора ТОВ «НВФ «ВЕСТ», президента ТОВ «Будівельна компанія «БудінвестХолдинг»», проживаючого в кв. 130, по вул. В. Стуса, 9, м. Києва, не маючого судимості,

за ст. ст. 364 ч. 2, 366 ч. 2 КК України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_15, займаючи посаду голови правління житлово-будівельного кооперативу „Академічний-22" ( надалі - ЖБК „Академічний-22" ), будучи службовою особою, яка постійно виконує організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські обов'язки, протягом 1998-1999 p.p. у м. Києві скоїв зловживання своїм службовим становищем та службове підроблення, що спричинило тяжкі наслідки, при наступних обставинах.

ЖБК „Академічний-22" організовано при Президії Академії наук України відповідно до розпорядження Представника Президента України в м. Києві від 12.07.1993 року за № 731 з метою забезпечення житлом членів кооперативу та членів їх сімей шляхом будівництва житлового будинку по індивідуальному проекту на 102 квартири на житловому масиві Академмістечко за адресою Святошинська площа, 1, корпус „А" в м. Києві.

20 грудня 1993 року Київською міською державною адміністрацією за № 109 зареєстровано статут ЖБК „Академічний-22", організованого при Президії Академії наук України.

Статут складено на основі примірного статуту житлово-будівельного кооперативу, затвердженого постановою Ради міністрів УРСР № 186 від 30 квітня 1985 року та Житлового кодексу України.

Відповідно до п. 4 статуту ЖБК „Академічний-22" список громадян, що вступають в кооператив та членів їх сімей, затверджується міською державною адміністрацією.

При цьому, виходячи із заяв громадян та вимог статуту, визначаються типи квартир ( однокімнатні, двокімнатні, трикімнатні, чотирикімнатні ), які будуть надаватися вказаним громадянам.

Розпорядженням № 221-с від 23.11.1994 року Київської міської державної адміністрації затверджено список громадян, які бажають вступити до ЖБК „Академічний-22", за умови оплати повної вартості будівництва квартир.

У відповідності до даного розпорядження та на підставі протоколу житлової комісії від 12.05.1994 року № 15/2-94 ОСОБА_8, сім'я якого складалася із чотирьох осіб ( він, дружина, син, онук), затверджено на чотирикімнатну квартиру, як такого, що перебуває на кооперативному обліку з 1993 року.

Відповідно до п.п. 9, 60 статуту ЖБК „Академічний-22", до виключної компетенції загальних зборів кооперативу віднесено розподіл квартир між членами новоутвореного кооперативу.

Рішенням загальних зборів членів ЖБК „Академічний-22" від 08.10.1997 року ( протокол № 16 ) проведено розподіл квартир у будинку ЖБК „Академічний-22", що по Святошинській площі, 1, корпус „А", згідно якого за ОСОБА_8 закріплено чотирикімнатну квартиру № 16.

На загальних зборах членів ЖБК „Академічний-22" від 03.06.1998 року ( протокол № 20 ) прийнято рішення про обрання правління кооперативу та- Опанасюка В.П. - як голову правління кооперативу ЖБК „Академічний-22".

У відповідності до п. 63 статуту ЖБК „Академічний-22", голова правління здійснює повсякденне керівництво діяльністю кооперативу, забезпечує виконання рішень загальних зборів членів кооперативу (зборів уповноважених ) та правління.

Тобто, ОСОБА_15, як голова правління ЖБК „Академічний-22", обіймав посаду, пов'язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків.

ОСОБА_15, працюючи головою правління ЖБК „Академічний-22", достовірно знаючи, що рішенням загальних зборів членів ЖБК „Академічний-22" від

08.10.1997 року ( протокол № 16 ) проведено розподіл квартир у будинку ЖБК „Академічний-22", розташованого в м. Києві, Святошинська площа, 1, корпус „А", згідно якого за ОСОБА_8 закріплено чотирикімнатну квартиру № 16 і після цього інших рішень загальних зборів кооперативу щодо заміни ОСОБА_8, в установленому порядку, чотирикімнатної на двокімнатну квартиру не було, а також те, що він пайові внески на будівництво чотирикімнатної квартири у повному обсязі не сплатив і, відповідно до п.п. 7, 50 статуту ЖБК „Академічний-22"' повинен бути виключений із членів кооперативу, зловживаючи своїм службовим становищем, 12.10.1998 року в м. Києві склав, підписав та видав ОСОБА_8 довідку № 68. При цьому, вніс до неї завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_8 оплатив 100% вартості двокімнатної квартири, загальною площею 65, 24 кв. м., № 101 на 17 поверсі житлового будинку МЖК „Академмістечко" ( корпус „А" ), що на пл. Святошинській, 1, м. Києва. У подальшому, ОСОБА_15, зловживаючи своїм службовим становищем, достовірно знаючи, що питання заміни ОСОБА_8 закріпленої за ним чотирикімнатної квартири № 16 на двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, на загальних зборах членів даного кооперативу від 21.04.1999 року ( протокол № 25 ) не розглядалось та рішень з цього приводу не приймалось, склав та підписав додаток № 1 до протоколу № 25 загальних зборів членів ЖБК „Академічний-22" від 21.04.1999 року, внісши до нього завідомо неправдиві відомості про те, що ОСОБА_8 розподілено двокімнатну квартиру № 101, площею 65, 24 кв. м. на 17 поверсі зазначеного будинку. Складені, підписані та видані ОСОБА_15 документи - довідка № 68 від 12.10.1998 року та додаток № 1 до протоколу № 25 загальних зборів членів ЖБК „Академічний-22" від 21.04.1999 року, які містили завідомо неправдиві відомості, що ОСОБА_8 оплатив 100% вартості двокімнатної квартири № 101, загальною площею 65, 24 кв. м., на 17 поверсі житлового будинку МЖК „Академмістечко" ( корпус „А") за адресою Святошинська площа, 1, м. Києва і що рішенням загальних зборів членів ЖБК „Академічний-22" від 21.04.1999 року ( протокол № 25 ) ОСОБА_8 розподілено двокімнатну квартиру № 101, площею 65, 24 кв. м., на 17 поверсі зазначеного будинку були використані ОСОБА_8, як докази в цивільній справі № 2-331/04. У зв'язку з цим та на підставі зазначених доказів 21.12.2004 року Святошинським районним судом м. Києва прийнято рішення про відмову у позові ОСОБА_6 до ЖБК „Академічний-22" про зобов'язання виділення належної частки в майні ЖБК та визнання права власності на житло АДРЕСА_1 та визнано за ОСОБА_8 право власності на АДРЕСА_1, зобов'язано ЖБК „Академічний-22" передати у власність ОСОБА_8 вказану квартиру, визнано договір купівлі-продажу квартири № 101, буд. АДРЕСА_1, укладений 22.01.2002 року між ОСОБА_6 і ОСОБА_5 недійсним, повернуто сторони в первісний стан, стягнуто з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 51 600 грн., виселено ОСОБА_5 з АДРЕСА_1 без надання іншого жилого приміщення. Зазначеними діями ОСОБА_15, як голови правління ЖБК „Академічний-22", які виразилися у зловживанні своїм службовим становищем в інтересах ОСОБА_8, внесенні підсудним до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, складанні та видачі завідомо неправдивих документів, завдано шкоди охоронюваним законом житловим та майновим правам ОСОБА_6С, ОСОБА_5 Таким чином, ОСОБА_15 своїми діями, що виразилися у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах, в інтересах третіх осіб, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам ОСОБА_6, ОСОБА_5 і спричинило тяжкі наслідки, службовому підробленні, тобто внесенні службовою особою до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також складанні і видачі завідомо неправдивих документів, що спричинило тяжкі наслідки, скоїв злочини, передбачені ст. ст. 364 ч. 2, 366 ч. 2 КК України. У судовому засіданні підсудний свою вину в скоєному не визнав і зазначив, що дійсно, в установленому порядку, влітку 1998 p., він був обраний головою правління кооперативу. Згідно отриманих повноважень, він не займався розподілом квартир, самостійно не підписував документи, а лише здійснював керівництво будівельною діяльністю кооперативу, питаннями, суто технічного характеру. Підготовка, документів була покладена на ОСОБА_17 і велась, виключно, ОСОБА_18 За заявою, ОСОБА_6 була виключена із членів кооперативу і на підставі рішення Святошинського райсуду м. Києва ЖБК був зобов'язаний повернути їй вкладені кошти. У відповідності до рішень загальних зборів кооперативу, його членам та інвесторам було дозволено змінювати квартири і закріплювати їх за собою. Таким правом скористався ОСОБА_8, подавши відповідну заяву. Довідку на його ім'я, він не складав, не видавав, лише підписував. Про те, що за ОСОБА_8, за попереднім розподілом було виділено чотирикімнатну квартиру, на той час, він не знав. Вважає, що додаток № 1 до протоколу загальних зборів № 25 від 21.04.1999 р. про виділення ОСОБА_8 двокімнатної квартири АДРЕСА_1 відповідає дійсності, оскільки зазначене питання вирішувалось членами кооперативу. Просить, у зв'язку з цим, винести виправдувальний вирок за пред'явленим обвинуваченням. Незважаючи на це, вина підсудного у скоєнні зазначених діянь повністю підтверджується зібраними та дослідженими судом доказами по справі. Так, потерпіла ОСОБА_6 зазначила, що підсудний підробив довідку № 68 від 12.10.1998 р. і додаток № 1 до протоколу загальних зборів № 25 від 21.04.1999 p., відповідно, про 100% оплату та виділення ОСОБА_8 двокімнатної квартири АДРЕСА_1. Вважає, що рішення про виділення ОСОБА_8 зазначеної квартири загальними зборами членів кооперативу не приймалось.

Оскільки рішенням суду спірна квартира передана у власність ОСОБА_8 на підставі підроблених документів, то їй заподіяна матеріальна та моральна шкода, у зв'язку з чим, просить обрати міру покарання ОСОБА_15 на розсуд суду.

Аналогічні пояснення дав суду її представник - ОСОБА_12

ОСОБА_7, як потерпілий, підтвердив суду ту обставину, що на загальних зборах 21 квітня 1999 р. питання виділення ОСОБА_8 двокімнатної квартири не розглядалось.

.Підсудний у судовому засіданні Ленінградського райсуду м. Києва за його вимогами повідомив недостовірну інформацію, чим скоїв злочин.

Потерпіла ОСОБА_5 суду зазначила, що ОСОБА_8 був направлений до ЖБК для будівництва чотирикімнатної квартири, однак він повної вартості житла не сплатив, а тому повинен був, у відповідності до законодавства та статутних документів, бути виключений із його членів.

Вважає, що рішення про розподіл ОСОБА_8 двокімнатної квартири загальними зборами членів ЖБК не приймалось, оскільки відсутнє таке Київської міської держадміністрації, як обов'язкова умова.

Раніше йому була розподілена чотирикімнатна квартира АДРЕСА_2, а довідка № 68 про сплату ним 100% вартості зазначеного житла видана значно раніше, ніж прийнято рішення з цього приводу і у той час, коли він знаходився у Київському СІЗО за підозрою у скоєнні діяння, передбаченого ст. 168 ч. 2 КК України.

Просить задовольнити заявлені позовні вимоги, оскільки діями підсудного їй завдана матеріальна та немайнова шкода, а міру покарання ОСОБА_15 призначити на розсуд суду.

Аналогічні пояснення дала суду її представник ОСОБА_11

Потерпіла ОСОБА_10 підтвердила належність на праві часткової індивідуальної власності спірної двокімнатної квартири АДРЕСА_1, яку подарувала їй, з дочкою, мама - ОСОБА_5

Свідок ОСОБА_19 зазначила, що вона була членом кооперативу і рішенням загальних зборів була виключена з таких, оскільки не сплатила повністю вартість житла. Знає, що такі рішення приймались і по відношенню до інших людей за схожої ситуації.

Відомо, що 08.10.1997 р. на загальних зборах членів ЖБК був проведений розподіл квартир між його членами.

Вважає, що до компетенції загальних зборів членів ЖБК належить і переведення членів кооперативу з однієї категорії квартири на іншу, виходячи із його діяльності та інтересів людей.

ОСОБА_20, як свідок, суду пояснила, що ОСОБА_15 був обраний головою правління ЖБК «Академічний 22» і мав всі повноваження, передбачені статутом. Окрім цього, - обіймав ще декілька посад і всі рішення щодо діяльності кооперативу, в т.ч. 1 про перевід ОСОБА_8 з чотирикімнатної квартири на двокімнатну, не виключено, приймав, особисто.

Свідок ОСОБА_21 підтвердив суду факт виділення загальними зборами членів кооперативу «Академічний 22» ОСОБА_8 в 1997 р. чотирикімнатної квартири. При цьому, заперечував факт виділення йому 21.04.1999 р. двокімнатної квартири АДРЕСА_1, оскільки вона 8.10.1997 р. була зарезервована для передачі телефонному вузлу.

А тому, відомості у додатку № 1 до протоколу № 25 від 21.04.1999 р. про розподіл ОСОБА_8 квартири № 101 та у довідці № 68 від 12.10.1998 р. - про сплату ним вартості житла, у силу зазначеного, не відповідають дійсності.

ОСОБА_22, допитаний у якості свідка, підтвердив, що питання переведення ОСОБА_8 з чотирикімнатної на двокімнатну квартиру 21.04.1999 р. не вирішувалось, його заява не розглядалась і в повістці дня воно не стояло і, окрім цього той не був присутній на зборах.

Довідка № 68 від 12.10.1998 р. про сплату ОСОБА_8 вартості двокімнатної квартири АДРЕСА_1 також не відповідає дійсності, оскільки вона видана значно раніше строку розподілу квартир, який відбувся 21.04.1999 р.

Свідок ОСОБА_18 підтвердив факт обрання в червні 1998 р. головою правління ЖБК «Академічний-22» ОСОБА_15

Згідно протоколу № 25 від 21.04.1999 p., питання заміни ОСОБА_8 чотирьохкімнатної на двохкімнатну квартиру АДРЕСА_1, не вирішувалось.

З питання правомірності видачі довідки № 68 зазначив, що видачі довідки повинно передувати вирішення питання загальними зборами членами ЖБК.

Підтвердив також факт посвідчення ним, як головою правління кооперативу, ф'ючерського контракту № 28 від 10 лютого 1998 р. з ОСОБА_7, який, в подальшому, було затверджено загальними зборами членів кооперативу.

Квартира АДРЕСА_1 призначалась для надання телефонному вузлу.

ОСОБА_23, як свідок, суду підтвердила відсутність відображення розгляду питання надання ОСОБА_8 двокімнатної квартири загальними зборами членів кооперативу 21.04.1999 р.

Голова правління не міг самостійно вирішувати питання надання членам кооперативу інших, по кількості кімнат, квартир, оскільки воно віднесено виключно до компетенції загальних зборів членів ЖБК.

Знає про те, що ф'ючерський контракт № 28 від 10 лютого 1998 р. з ОСОБА_7 був підписаний ОСОБА_18

Чула про перехід ОСОБА_8 з однієї на іншу квартиру, що було в дійсності.

Свідок ОСОБА_17 підтвердила свою участь у веденні протоколів загальних зборів членів кооперативу, зазначивши про нелегітимність рішень, які не зазначені в протоколі, факт обрання у червні 1998 р. головою правління ОСОБА_15

8 жовтня 1997 р. був проведений загальними зборами членів кооперативу попередній розподіл квартир між членами ЖБК та інвесторами.

ОСОБА_8 була виділена чотирикімнатна квартира АДРЕСА_2, а квартира № 101 була зарезервована-за телефонним вузлом.

21.04.1999 p., незважаючи на те, що саме у її обов'язки входило питання ведення протоколів, його вела ОСОБА_24 В протоколі № 25 загальних зборів членів ЖБК не відображено розгляд питання надання ОСОБА_8 двокімнатної квартири.

Список № 1 до зазначеного протоколу на загальних зборах, усупереч встановленому порядку, не оголошувався і підписаний лише ОСОБА_15, без підписів членів правління.

Даті видачі довідки № 68 повинно передувати вирішення питання надання квартири загальними зборами членів кооперативу.

Ф'ючерський контракт № 28 від 10 лютого 1998 р. з ОСОБА_7 був підписаний ОСОБА_18, а потім затверджений загальними зборами членів кооперативу.

ОСОБА_25, як свідок, суду підтвердила, що 8 жовтня 1997 р. був проведений загальними зборами членів кооперативу попередній розподіл квартир між членами ЖБК та інвесторами.

Остаточний розподіл відбувся 21.04.1999 р. і з приводу розподілу квартири ОСОБА_8 повідомити нічого не може.

Допитаний у якості свідка ОСОБА_8, визнаний судом у подальшому потерпілим, підтвердив обрання ОСОБА_15 головою правління ЖБК «Академічний-22» без права підпису фінансових документів.

За попереднім розподілом квартир, йому була виділена квартира АДРЕСА_2, вартість якої він не зміг оплатити.

А тому, у червні 1997 р. на загальних зборах членів кооперативу йому виділили одну із двох вільних квартир - № 101 у зазначеному будинку, вартість якої він оплатив повністю. При вирішенні цього питання він не був присутнім, оскільки знаходився в місцях позбавлення волі за підозрою у скоєнні злочину з 24.04.1999 р. по 21.10.1999 р.

Ця квартира йому була виділена і за остаточним розподілом згідно протоколу № 25 від 21.04.1999 р. Протоколу № 16 не існує.

Довідка № 68, за підписом ОСОБА_15 та головного бухгалтера ОСОБА_26, видана 12.10.1998 p., відповідає дійсності. Отримав він її лише у середині лютого 1999 р. від головного бухгалтера кооперативу.

Питання переведення його на отримання з чотирикімнатної на двокімнатну квартиру 21.04.1999 p., згідно протоколу № 25 загальними зборами членів ЖБК, не вирішувалось, оскільки квартира АДРЕСА_1 була надана на підставі додатку № 1 до цього протоколу.

За ним визнано також право власності на житло згідно рішення Святошинського райсуду м. Києва, яке вступило в законну силу.

Свідок ОСОБА_27 підтвердив виділення ОСОБА_8 чотирикімнатної квартири АДРЕСА_2, згідно з рішенням загальних зборів членів кооперативу від 8.10.1997 р.

В протоколі зборів № 25 від 21.04.1999 р. не відображено вирішення питання надання ОСОБА_8 двокімнатної квартири.

ОСОБА_28, допитаний у якості свідка, зазначив, що у протоколі загальних зборів членів кооперативу № 25 від 21.04.1999 р. не відображено розгляду питання надання ОСОБА_8 двокімнатної квартири АДРЕСА_1.

Однак, у додатку № 1 до протоколу, підписаного ОСОБА_15, зазначено, що ОСОБА_8 виділено назване житло і це він пояснити не може.

Свідок ОСОБА_29 підтвердив, що згідно протоколу загальних зборів членів кооперативу № 16 від 8 жовтня 1997 р. був проведений попередній розподіл квартир в будинку АДРЕСА_1

В додатку № 2 до нього всі члени кооперативу, згідно із розподілом, поставили власні підписи.

ОСОБА_30, допитаний судом у тій же якості, дав аналогічні пояснення. Окрім цього, зазначив, що у протоколі загальних зборів членів кооперативу № 25 від 21.04.1999 р. не відображено розгляду питання надання ОСОБА_8 двокімнатної квартири АДРЕСА_1.

Свідок ОСОБА_31 зазначив, що ОСОБА_8 був направлений до кооперативу для будівництва чотирикімнатної квартири. Не знає, чому він не був виключений з членів ЖБК після несплати повної вартості свого житла.

Питання надання йому двокімнатної квартири у зазначеному кооперативі Київською міською держадміністрацією ( Київрадою ) не вирішувалось, тобто виділення йому квартири АДРЕСА_1 відбулось з порушенням встановленого законом порядку.

ОСОБА_9, допитаний судом у тій же якості, та притягнутий у ході розгляду справи у якості потерпілого, підтвердив, що 17 червня 1997 р. уклав із в.о. голови правління ЖБК ОСОБА_18 ф'ючерсний контракт на отримання двокімнатної квартири без зазначення її номера, який, у послідуючому, був затверджений загальними зборами членів кооперативу.

8 жовтня 1997 р. за ним була закріплена квартира № 87 в будинку АДРЕСА_1 і в додатку № 2 до зборів він постави свій підпис.

Пізніше, коли ОСОБА_15 відмовив йому у наданні закріпленої за ним квартири, він звернувся до суду, який своїм рішенням задовольнив його вимоги і визнав за ним право власності на квартиру № 113 в будинку АДРЕСА_1

Саме підсудний, у судовому засіданні, перед постановлениям рішення, вказав про те, що саме ця квартира є вільною і може бути надана йому.

Рішення суду оскаржено не було, а тому він, невдовзі, оформив своє право власності на квартиру та продав її, а тому йому не було завдано діями ОСОБА_15 матеріальної шкоди.

Про наявність ф'ючерсного контракту ОСОБА_7 на зазначену квартиру він взнав пізніше.

ОСОБА_14, як представник потерпілого ОСОБА_9, дав суду аналогічні пояснення.

Свідок ОСОБА_32 підтвердив суду, що згідно протоколу загальних зборів членів кооперативу № 16 від 8 жовтня 1997 р. був проведений попередній розподіл квартир в будинку АДРЕСА_1, згідно якого ОСОБА_8 була виділена чотирикімнатна квартира № 16, а № 101 - закріплена за телефонним вузлом.

ОСОБА_8 12 жовтня 1998 р. була видана довідка № 68 про сплату ним вартості зазначеної останньою квартири, тобто набагато раніше прийняття рішення загальними зборами членів кооперативу про, начебто, надання її - 21.04.1999 р.

Питання про переведення ОСОБА_8 на отримання двокімнатної квартири на рівні ЖБК не приймалось, а тому не вносилось воно і на вирішення КМДА, як того вимагає чинне законодавство.

ОСОБА_15, при розгляді справи за позовом ОСОБА_6 5 липня 2001 р. зазначив, що не заперечує проти надання їй квартири АДРЕСА_1.

Своїми діями ОСОБА_15, повідомивши суду недостовірну інформацію та видавши зазначені документи, які містять неправдиві відомості, зловживаючи своїми правами як службова особа, завдав істотної шкоди охоронюваним законом правам і інтересам, зокрема житловим та майновим, ОСОБА_6С, його і дружини.

Свідок ОСОБА_33 зазначила, що попередній розподіл квартир у ЖБК «Академічному-22» було проведено 8 жовтня 1997 p., а остаточний - 21.04.1999 р.

ОСОБА_34, як свідок, підтвердила свою участь у судовому засіданні в якості представника ЖБК «Академічний-22», головою якого був ОСОБА_15, по заяві ОСОБА_9

Згідно запиту суду була отримана інформація від БТІ про наявність вільних квартир і, на підставі довідки, судом було прийнято рішення по суті заявлених вимо г.

Від голови кооперативу вона не отримувала ніякої вказівки щодо передачі позивачу конкретної квартири.

Вважає, що попередній розподіл квартир, проведений членами ЖБК, являється нікчемним.

Винність ОСОБА_15 у скоєнні названого діяння також підтверджується протоколами № 16 від 8.10.1997 р. ( а.с. 59-60 т. 1, а.с. 39-50, т. 3, а.с. 17-28 т. 31, а.с. 114-119 т. 33 кр. справи № 1-п-15 за 2004 р.), № 25 від 21.04.1999 р. ( а.с. 62-65 т. 1, а.с. 5-10, 163-167, 172-173, 224-232 т. 3, а.с. 12-20, 26-31, 56-63 т. 4, а.с. 144-148, 151-152 т. 31, а.с. 170-171 т. 33 кр. справи № 1-п-15 за 2004 р.), копіями статуту (а.с. 34-52, 183-201 т. 1, а.с. 9-18, 55-73 т. 2 ), розпорядженням № 221-с Київської міської ради народних депутатів від 23.11.1994 р. ( а.с. 58 т. 1, а.с. 37, 107-114 т. 2, а.с. 216-223 т. З ), довідкою № 68 від 12.10.1998 р. ( а.с. 61 т. 1, а.с. 127 т. 4 ), розпорядженням Представника Президента України у м. Києві № 731 від 12 липня 1993 р. ( а.с. 8, 32, 54, 158 т. 2 ), заявою ОСОБА_8 ( а.с. 33, 35, 75, 77 т. 2, а.с. 247, 259 т. 3, ), випискою (а.с. 34, 76 т. 2, а.с. 261 т. З ), розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 109 від 16.10.1995 р. ( а.с. 81-82, 85 т. 2 ), листом Державногокомітету України з питань житлово-комунального господарства ( а.с. 116 т. 2 ), протоколом № 20 загальних зборів членів кооперативу ( а.с. 82-97 т. 3), висновком експерта № 1155 від 15 червня 2007 р. ( а.с. 7-9 т. 4 ), згідно яких підсудний, як службова особа, зловживаючи своїм службовим становищем, тобто умисно, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах, в інтересах третіх осіб, використав службове становище всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам свободам та інтересам ОСОБА_6, ОСОБА_35, вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, а також склав і видав завідомо неправдиві документи, що, у кожному випадку, спричинило тяжкі наслідки.

Пояснення підсудного, потерпілих, їх представників, свідків, докази по справі, за винятком тверджень ОСОБА_15 про те, що він не володів усією повнотою владних повноважень голови правління ЖБК, членам кооперативу було дозволено змінювати квартири і таким правом скористався правомірно ОСОБА_8, довідку на його ім'я він не складав, не видавав, не знав про виділення ОСОБА_8 чотирикімнатної квартири, на той час, виділення ОСОБА_8 двокімнатної квартири АДРЕСА_1 відповідає дійсності, оскільки зазначене питання вирішувалось членами кооперативу, потерпілого ОСОБА_7 - про скоєння злочину підсудним по відношенню до нього, свідків ОСОБА_19 - про те, що до компетенції загальних зборів членів ЖБК належить переведення членів кооперативу з однієї категорії квартири на іншу, ОСОБА_23 - про віднесення питання надання членам кооперативу інших, по кількості кімнат, квартир, виключно до компетенції загальних зборів членів ЖБК, дійсний перехід ОСОБА_8 з однієї на іншу квартиру, ОСОБА_8 - про обрання ОСОБА_15 головою правління ЖБК «Академічний-22» без права підпису фінансових документів, виділення йому в червні 1997 р. на загальних зборах членів кооперативу квартири АДРЕСА_1, вартість якої він оплатив повністю, ця квартира була виділена за остаточним розподілом згідно протоколу № 25 від 21.04.1999 p., протоколу № 16 не існує, довідка № 68 від 12.10.1998 р. відповідає дійсності, яку він отримав лише у середині лютого 1999 р. від головного бухгалтера кооперативу, двокімнатна квартира надана на підставі додатку № 1 до протоколу № 25 від 21.04.1999 p., ОСОБА_9 - про те, що підсудний, у судовому засіданні, перед постановлениям рішення, вказав про те, що спірна двокімнатна квартира є вільною і може бути надана йому, ОСОБА_32 - про те, що ОСОБА_15 повідомив суду недостовірну інформацію та завдав істотної шкоди його охоронюваним законом правам і інтересам, зокрема житловим та майновим, ОСОБА_34 - про те, що попередній розподіл квартир, проведений членами ЖБК, являється нікчемним, не викликають у суду сумнівів щодо достовірності, оскільки вони послідовні, непротиречиві і підтверджуються іншими матеріалами по справі, в т.ч., частково, самим підсудним, який не спростовує факт підпису довідки.

Пояснення ОСОБА_15 про те, що він не володів усією повнотою владних повноважень голови правління ЖБК, членам кооперативу було дозволено змінювати квартири і таким правом скористався правомірно ОСОБА_8, довідку на його ім'я він не складав, не видавав, не знав про виділення ОСОБА_8 чотирикімнатної квартири, на той час, виділення ОСОБА_8 двокімнатної квартири АДРЕСА_1 відповідає дійсності, оскільки зазначене питання вирішувалось членами кооперативу, ОСОБА_7 - про скоєння злочину підсудним по відношенню до нього, свідків ОСОБА_19 - про те, що до компетенції загальних зборів членів ЖБК належить переведення членів кооперативу з однієї категорії квартири на іншу, ОСОБА_23 - про віднесення питання надання членам кооперативу інших, по кількості кімнат, квартир, виключно до компетенції загальних зборів членів ЖБК, дійсний перехід ОСОБА_8 з однієї на іншу квартиру, ОСОБА_8 - про обрання ОСОБА_15 головою правління ЖБК «Академічний-22» без права підпису фінансових документів, виділення йому в червні 1997 р. на загальних зборах членів кооперативу квартири АДРЕСА_1, вартість якої він оплатив повністю, ця квартира була виділена за остаточним розподілом згідно протоколу № 25 від 21.04.1999 p., протоколу № 16 не існує, довідка № 68 від 12.10.1998 р. відповідає дійсності, яку отримав лише у середині лютого 1999 р. від головного бухгалтера кооперативу, двокімнатна квартира надана на підставі додатку № 1 до протоколу № 25 від 21.04.1999 р., ОСОБА_9 - про те, що підсудний, у судовому засіданні, перед постановлениям рішення, вказав про те, що спірна двокімнатна квартира є вільною і може бути надана йому, ОСОБА_32 - про те, що ОСОБА_15 повідомив суду недостовірну інформацію та завдав істотної шкоди його охоронюваним законом правам і інтересам, зокрема житловим та майновим, ОСОБА_34 - про те, що попередній розподіл квартир, проведений членами ЖБК, являється нікчемним, на думку суду не відповідають дійсності, оскільки вони повністю спростовуються зазначеними доказами по справі, які суд відніс до числа достовірних.

Окрім цього, порушення встановленого законом порядку надання

ОСОБА_8 спірної двокімнатної квартири підтверджується розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 1199 від 21.07.1999 р. ( а.с. 66-69 т. 1, а.с. 45-48 т. 2, а.с. 209-215 т. З ), згідно якого він не значиться серед осіб, якому вирішено видати ордер.

Ця обставина, на думку суду, також підтверджується і змістом протоколу № 25 від 21.04.1999 р., у відповідності до якого, вирішення питання надання ОСОБА_8 квартири АДРЕСА_1 не значиться, що безспірно свідчить про внесення підсудним завідомо неправдивих відомостей в додаток № 1 до названого протоколу щодо цього потерпілого.

Неспростовним доказом вини підсудного у підтвердженій частині пред'явленого обвинувачення є дата виготовлення довідки № 68 - 12.10.1998 p., яка значно передує прийняттю рішення загальних зборів членів кооперативу щодо розподілу квартир - 21.04.1999 р.

Аналіз законодавства, статуту ЖБК «Академічний-22», зокрема його п.п. 9, 60, на яких акцентували увагу підсудний та його захисники, докази по справі, визнані судом достовірними, свідчать про наявність у загальних зборів членів кооперативу лише права, серед інших, розподіляти квартири між членами новоутвореного кооперативу, яке було реалізовано належним чином 08.10.1997 р. згідно протоколу № 16.

Як свідчать матеріали справи, на період часу - 21.04.1999 р. кооператив не був уже новоутвореним і, по суті, у зазначений день відбувся перерозподіл житла, усупереч вимог чинного законодавства.

У відповідності до статутних документів і, зокрема, п. 11 розпорядження Київської міської державної адміністрації № 109 від 16.10.1995 р. ОСОБА_8, при несплаті одного із наступних внесків у встановлений термін за чотирикімнатну квартиру, мав бути виключений з кооперативу.

Така практика вирішення питання з неплатниками чергових внесків, яка грунтувалась на зазначених вимогах, існувала, на той період, у ЖБК «Академічний-22» по відношенню до інших членів кооперативу, про що свідчать досліджені по справі протоколи загальних зборів членів кооперативу.

Інші, наявні у справі докази, не зазначені вище і досліджені судом, у т.ч. 3аява від імені ОСОБА_8 про переведення його з чотирикімнатної на двокімнатну квартиру ( а.с. 203 т. 17 кр. справи № 1-п-15 за 2004 р.), розпорядження Київської міської державної адміністрації № 1199 від 21.07.1999 p., згідно якого членам кооперативу, права яких не були порушені, були видані ордери, прийняті судами різних інстанцій рішення у цивільно-правовому порядку щодо спірного житла - АДРЕСА_1, які вступили у законну силу, не спростовують винність підсудного, як службової особи, у скоєнні зловживання службовим становищем, яке заподіяло істотної шкоди охоронюваним законом правам свободам та інтересам ОСОБА_6 та ОСОБА_5, внесенні підсудним до офіційних документів завідомо неправдивих відомостей, а також складенні і видачі завідомо неправдивих документів, що, у кожному випадку, спричинило тяжкі наслідки.

При цьому, суд вважає за необхідне виключити із обвинувачення підсудного заподіяння ОСОБА_6 збитків на 51 600 грн., оскільки воно не знайшло свого підтвердження під час розгляду справи і цю обставину спростувала сама потерпіла.

Неможливо погодитись, на думку суду, з позицією прокурора Сукача О.О. та адвоката ОСОБА_3 про необхідність звільнення ОСОБА_15 від кримінальної відповідальності за службове підроблення у зв'язку із закінченням строків давності, оскільки підсудний у визначений законом п'ятирічний строк скоїв злочин, передбачений ст. 175 ч. 1 КК України, внаслідок чого, згідно із ст. 49 ч. 2 КК України, перебіг давності переривається.

Суд, дослідивши зібрані по справі докази, оцінивши їх у сукупності, дійшов до висновку про обгрунтованість пред'явленого ОСОБА_15П". зазначеного обвинувачення та правильності кваліфікації дій підсудного за ст. ст. 364 ч. 2, 366 ч. 2 КК України, оскільки він своїми умисними діями, як службова особа, зловживаючи своїм службовим становищем, тобто умисно, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах, в інтересах третіх осіб, використав службове становище всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам свободам та інтересам ОСОБА_6, ОСОБА_5, вніс до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, а також склав і видав завідомо неправдиві документи, що, у кожному випадку, спричинило тяжкі наслідки.

Крім частини обвинувачення, яке знайшло своє повне підтвердження під час розгляду даної кримінальної справи, ОСОБА_15 пред'явлено і наступне.

«10 лютого 1998 року між ЖБК „Академічний-22" та ОСОБА_7, як інвестором, укладено ф'ючерсний контракт № 28 про інвестування коштів у житлове будівництво.

Відповідно до п.1.1. контракту інвестор інвестує кошти у будівництво обумовленого житла, а саме: двокімнатної квартири АДРЕСА_3.

11.02.1998 року рішенням загальних зборів членів ЖБК „Академічний-22" ( протокол № 18 ) затверджено ф'ючерсний контракт № 28 від 10.02.1998 року між ЖБК „Академічний-22" та ОСОБА_7 про інвестування коштів у житлове будівництво - двокімнатної квартири № 113.

16.09.1998 року головою правління ЖБК „Академічний-22" ОСОБА_15 та головним бухгалтером кооперативу ОСОБА_36 видано ОСОБА_37 довідку № 19, згідно якої останній оплатив 100% вартості двокімнатної квартири № 113, загальною площею 65, 24 кв. м., на 19 поверсі корпусу „А" в АДРЕСА_1

06.11.2000 р. головою правління ЖБК „Академічний-22" ОСОБА_15 видано довідку № 113, згідно якої ОСОБА_7 є власником кооперативної квартири № 113 в корпусі „А" будинку АДРЕСА_1 Сума сплаченого ним у повному обсязі інвестиційного внеску за квартиру складає 38 067, 80 грн.

Відповідно до акту № 113 будівельної готовності квартири № 113 від 5 лютого 2001 року, який складений між директором ТОВ НВФ „ВЕСТ" ОСОБА_15, як генпідрядною організацією та ОСОБА_7, як власником квартири, всі будівельні та оздоблювальні роботи у кв. № ПЗ, поверх 19 за адресою: пл. Святошинська, 1 в м. Києві виконані у повному обсязі.

ОСОБА_15, працюючи головою правління ЖБК „Академічний-22", достовірно знаючи, що відповідно до ф'ючерсного контракту № 28 від 10.02.1998 року між ЖБК „Академічний-22" та ОСОБА_7, останнім внесено у повному обсязі кошти на інвестування будівництва квартири № 113 в корпусі „А" будинку № 1 на Святошинській площі в м. Києві і після введення будинку в експлуатацію зазначена квартира має бути передана ЖБК „Академічний-22" у власність ОСОБА_7, зловживаючи своїм службовим становищем, в ході судового засідання за позовом ОСОБА_9 до ЖБК „Академічний-22" про виконання зобов'язання і надання квартири, надав завідомо недостовірну інформацію про те, що квартира № 113 в корпусі „А" будинку на Святошинській площі, 1 в м. Києві вільна від зобов'язань і може бути надана ОСОБА_9

На підставі наданої ОСОБА_15, як головою правління ЖБК „Академічний-22" та відповідачем по справі інформації, рішенням Ленінградського районного суду м. Києва від 15 лютого 2001 року позов ОСОБА_9 задоволено та йому надано кв. № 113 в будинку АДРЕСА_1, яка попередньо була виділена ОСОБА_7 Діями ОСОБА_15, як голови ЖБК „Академічний-22", які виразилися у зловживанні своїм службовим становищем в інтересах ОСОБА_9, завдано шкоди охоронюваним законом житловим та майновим правам ОСОБА_7 та заподіяно йому збитків на загальну суму 38 067, 80 грн. Своїми діями, що виразилися у зловживанні службовим становищем, тобто умисному, з корисливих мотивів чи в інших особистих інтересах, в інтересах третіх осіб, використанні службовою особою службового становища всупереч інтересам служби, що заподіяло істотну шкоду охоронюваним законом правам, свободам та інтересам окремих громадян та спричинило тяжкі наслідки, ОСОБА_15 скоїв злочин, передбачений ч. 2 ст. 364 КК України».

Як встановлено у ході розгляді даної кримінальної справи, ОСОБА_15 при розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_7 про визнання права власності на кв. № ПЗ в будинку АДРЕСА_1, як представник, голова правління ЖБК «Академічний-22», до винесення 15 лютого 2001 року рішення Ленінградським районним судом м. Києва участі не приймав, будь-яких заяв про те, що квартира № 113 в корпусі „А" будинку на Святошинській площі, 1 в м. Києві вільна від зобов'язань і може бути надана ОСОБА_9, не робив ( а.с. 1-32 т. 1 цив. справи № 2-1437 за 2004 рік ), що, на думку суду, виключає злочинність його дій.

На підставі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Окрім цього, у відповідності до ст. 6 ЦПК України, 1963 p., який діяв на момент винесення рішення по зазначеній цивільній справі, правосуддя в цивільних справа х здійснюється тільки судом і на засадах рівності перед законом і судом усіх громадян незалежно від їх походження, соціального і майнового стану, расової і національної належності, статі, освіти, ставлення до релігії, роду і характеру занять, місця проживання та інших обставин.

Згідно ж до положень ст. 62 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили.

Враховуючи викладене, будь-які пояснення підсудного з приводу- вирішення зазначеного спору за позовом ОСОБА_9, в т.ч. 1 надані поза межами залу судового засідання, як стверджує частина потерпілих, свідків, не можуть бути віднесені до злочинних і бути підставою для притягнення підсудного до кримінальної відповідальності, в т.ч. 1 за ст. 364 ч. 2 КК України, як по даній кримінальній справі у зазначеному епізоді.

Викладена позиція, на думку суду, повністю грунтується і на положеннях «Конвенції про захист прав і основних свобод людини» і, зокрема, її ст. ст. 5-7.

А тому, викладені у обвинувальному висновку докази, зазначені на підтвердження вини ОСОБА_15 щодо надання особисто інформації Ленінградському районному суду м. Києва при розгляді цивільної справи і постановления ним 15 лютого 2001 р. рішення за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_7 про визнання права власності на кв. № 113 в будинку АДРЕСА_1, про те, що квартира № 113 в корпусі „А" будинку на Святошинській площі, 1 в м. Києві вільна від зобов'язань і може бути надана ОСОБА_9, самі по собі не свідчать про наявність у діях підсудного складу злочину.

Зазначені обставини, у відповідності до постанови про відмову в порушення кримінальної справи від 12 грудня 2007 р. ( а.с. 226-232 т. 4 ), були предметом дослідження органу досудового слідства і за результатами розгляду було відмовлено у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_15 3а ознаками злочину, передбаченого ст. 190 КК України, за відсутністю в діянні складу злочину у відповідності до ст. 6 п. 2 КПК України.

Оцінка названих доказів у ході досудового слідства, на думку суду, у порушення ст. 67 КПК України, не грунтувалась на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи у їх сукупності та їм надана наперед встановлена сила.

Оскільки судом, у ході розгляду даної кримінальної справи, було достовірно встановлено, що у діях ОСОБА_15, по епізоду обвинувачення у зловживанні службовим становищем при наданні Ленінградському райсуду м. Києва зазначеної інформації, на підставі якої 15 лютого 2001 р. прийнято рішення за позовом ОСОБА_9, відсутній склад злочину, то він підлягає виправдуванню на підставі ст. 327 КПК України.

Наявність у провадженні органів досудового та судового слідства матеріалів кримінальних справ, у т.ч. виділених із даної, позовів зацікавлених осіб, які розглядаються в порядку цивільного судочинства, на думку суду, ніяким чином не перешкоджають всебічному, повному і об'єктивному дослідженню обставин по пред'явленому ОСОБА_15 обвинуваченню, виявленню як тих обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують обвинуваченого, а також обставин, що пом'якшують і обтяжують його відповідальність, у відповідності до ст. 22 КПК України.

Тим паче, обвинувачення по даній кримінальній справі ніяким чином не пов'язане з другими, наявними у провадженні інших органів слідства і розгляд справи можливий без їх об'єднання.

При обранні міри покарання ОСОБА_15 судом враховується характер та ступінь суспільної небезпеки скоєного, його особистість та характеристику, ту обставину, що він був зайнятий суспільно-корисною працею, склад сім'ї, стан здоров'я як самого підсудного так і членів сім'ї.

Обставинами, що пом'якшують відповідальність ОСОБА_15, суд визнає минування тривалого часу після скоєння діяння, наявність тяжких захворювань, перебування на його вихованні та утриманні неповнолітніх синів ОСОБА_38, ІНФОРМАЦІЯ_3, ОСОБА_41, ІНФОРМАЦІЯ_4, а обтяжуючих - не встановлено.

Враховуючи наведене, суд прийшов до висновку, що для досягнення мети покарання ОСОБА_15 його необхідно призначити за ст. 364 ч. 2 КК України у вигляді позбавлення волі строком 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на 3 роки і за ст. 366 ч. 2 КК України - 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на 2 роки.

На підставі ст. 70 ч. 1 КК України, остаточну міру покарання підсудному, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити у виді позбавлення волі строком 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на 3 роки.

Саме таке покарання, на думку суду, є дійсно необхідним і буде цілком достатнім для виправлення підсудного і попередження нових злочинів, тобто буде відповідати загальним засадам його призначення, зазначеним у ст. 65 КК України.

Заявлені позовні вимоги ОСОБА_6 та матеріальні - ОСОБА_35, на думку суду, не підлягають задоволенню, оскільки вони, у встановленому на той час порядку і спосіб, реалізували своє право власності на квартиру № 101 на площі Святошинській, 1 м. Києва і будь-яких доказів на підтвердження заподіяння шкоди суду не надали. Не встановлені вони і під час розгляду даної кримінальної справи.

На момент її розгляду, спірна квартира належить, в рівних долях, ОСОБА_39, ОСОБА_40 (а.с. 32 т. 5 ).

Враховуючи викладене, вимоги ст. ст. 23, 1168 ЦК України, з урахуванням суті позовних вимог, характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеню вини підсудного, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення, вимог розумності та справедливості, необхідності дотримання норм чинного законодавства щодо їх меж, вказаний потерпілою ОСОБА_5 розмір немайнової шкоди, що підлягає задоволенню, суд вважає необхідним встановити в 10 000 грн.

В решті ж заявлених вимог щодо моральної шкоди потерпілої ОСОБА_5 до ОСОБА_15, в силу викладеного, необхідно відмовити.

Речовий доказ по справі - довідку № 68 від 12.10.1998 р., на думку суду, необхідно зберігати в матеріалах кримінальної справи, а витрати на проведення експертизи - стягнути із підсудного.

Керуючись ст. ст. 323 - 324, 327, 328 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_15 визнати винним за ст. 364 ч. 2 КК України, по епізоду зловживання службовим становищем, що заподіяло істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам ОСОБА_6, ОСОБА_5 та спричинило тяжкі наслідки і за ст. 366 ч. 2 КК України і призначити йому покарання:

за ст. 364 ч. 2 КК України - у виді позбавлення волі строком в 5 років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на 3 роки,

за ст. 366 ч. 2 КК України - 4 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на 2 роки.

Остаточну міру покарання, на підставі ст. 70 ч. 1 КК України, ОСОБА_15, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, визначити у виді позбавлення волі строком 5 ( п'ять ) років з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських обов'язків на 3 (три ) роки.

ОСОБА_15 за ст. 364 ч. 2 КК України, по епізоду зловживання службовим становищем, що заподіяло істотної шкоди охоронюваним законом правам, свободам та інтересам ОСОБА_7 та спричинило йому тяжкі наслідки, за відсутністю в діянні складу злочину згідно ст. 6 ч. 1 п. 2 КПК України, виправдувати.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_15, до вступу вироку у законну силу, змінити у залі судового засідання з підписки про невиїзд на тримання під вартою у Київському СІЗО № 13 УДДВП в м. Києві та Київській області.

Строк покарання засудженому рахувати з 21 квітня 2009 р. і в строк його відбуття зарахувати період знаходження у Святошинському РУ ГУ МВС України, ІТТ, Київському СІЗО № 13 УДДВП в м. Києві та Київській області з 23 травня 2008 р. по 20 квітня 2009 p., включно.

Речові докази по справі - довідку № 68 від 12.10.1998 р. - зберігати в матеріалах кримінальної справи.

Стягнути з ОСОБА_15, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м. Коростишів, Житомирської області, генерального директора ТОВ «НВФ «ВЕСТ», президента ТОВ «Будівельна компанія «БудінвестХолдинг»», проживаючого в кв. 130, по вул. В. Стуса, 9, м. Києва, на користь

ОСОБА_5, прож. в АДРЕСА_1 заподіяну моральну шкоду у розмірі 10 000 грн.,

Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, що по вул. Велика Житомирська, 19 м. Києва, р/р 35223003002467 УДК в м. Києві, МФО 820019, код 02883096 - витрати на проведення судової-технічної експертизи у розмірі 1 809, 40 грн.

В решті заявлених вимог ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - про стягнення заподіяної шкоди, відмовити.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва на протязі 15 діб з моменту його проголошення.