Ухвала суду № 83650972, 14.08.2019, Долинський районний суд Івано-Франківської області

Справа №: 343/1421/17

Провадження №: 2-р/343/2/19

У Х В А Л А

про роз"яснення рішення

01 липня 2019 року м.Долина

Долинський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючого судді – Керніцького І. І.,

секретаря – Оленюк Т. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Долинського районного суду Івано-Франківської області справу заяву державного виконавця Долинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Борис Ю.Б. про роз`яснення судового рішення (виконавчого документа),-

ВСТАНОВИВ:

Державний виконавець Долинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Борис Ю.Б. звернулася до Долинського районного суду Івано-Франківської області із заявою про роз`яснення виконавчого документа, а саме виконавчого листа, виданого Долинським районним судом Івано-Франківської області 25.01.2019 року по цивільній справі №343/1421/17, посилаючись на те, що у зв`язку із неможливістю фактично виконати рішення суду, просить суд

надати роз`яснення державному виконавцю та боржнику, що таке

«необмежений доступ» та в чому саме полягає необмежений доступ?

В обґрунтування подання зазначила, щона виконанні у Долинському районному відділі державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області перебуває виконавче провадження, згідно виконавчого листа № 343/1421/17, виданого 25.01.2019 року Долинським районним судом про розірвання договору оренди частин торгово - офісного приміщення загальною площею 89,3 кв.м за адресою: АДРЕСА_1 1 від 7 травня 2015року на 46 кв.м. (сторони договору оренди ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 ); розірвання договору оренди №2 на нежитлове приміщення від 1.02.2017 року на 30 кв.м. (сторони договору оренди ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 ); зобов`язання ОСОБА_2 надати ОСОБА_4 ключі від торгово-офісного приміщення загальною площею 89,3 кв.м за адресю: АДРЕСА_1 та необмежений доступ до цього торгово-офісного приміщення, площею 89,3 кв. м за адресою АДРЕСА_1 .

21.02.2019 року відкрито виконавче провадження та надано строк для виконання рішення суду до 12.03.2019 року. Дані документи направлено рекомендованою кореспонденцією та вручено боржнику 28.02.2019 року.

При проведенні виконавчих дій 13.03.2019 року по місцю знаходження торгово-офісного приміщення, площею 89,3 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 . Долина державним виконавцем встановлено, що ключі, які отримані стягувачем ОСОБА_4 , поштовим переказом від боржника У ОСОБА_5 у кількості 2 шт., не підходять до жодних із дверей торгово-офісного приміщення за адресою: АДРЕСА_1 . АДРЕСА_1 , тобто рішення суду не виконано, про що скаладено акт державного виконавця.

Під час примусового виконання рішення суду 13.03.2019 року стягувач подав: заяву про долучення до матеріалів виконавчого провадження, два Витяги із Єдиного реєстру досудових розслідувань кримінального провадження 12019090160000055 ( 28.01.2019 року. близько 10:20 год. ОСОБА_4 , перебуваючи в приміщенні магазинів «Солодощі» та «Вацак», що знаходиться на першому поверсі п`ятиповерхового житлового будинку в м. АДРЕСА_1 , пр. АДРЕСА_1 , АДРЕСА_1 , діючи умисно, з хуліганських спонукань, зневажливо ставлячись до громадського порядку та існуючих у суспільстві загальновизнаних правел поведінки, вилила фарбу зеленого кольору на підлогу та стіни приміщення вказаних магазинів, а також зламала вхідні двері в підсобне приміщення та пошкодила електролічильники, чим порушила громадський порядок) та кримінального провадження 12019090160000131 ( 06.03.2019 року ОСОБА_4 звернулася до Долинського ВП ГУНП в Івано-Франківської області із заявою, що її колишній чоловік ОСОБА_2 умисно не виконує рішення Долинського районного суду №343/1421/17, що набрало законної сили), що свідчить про умисне невиконання боржником ОСОБА_2 рішення Долинського районного суду №343/1421/17, що набрало законної сили.

Оскільки боржником причини невиконання рішення в визначений державним виконавцем строк повідомлено не було, 14.03.2019 року держаним виконавцем була винесена постанова про накладення штрафу на боржника в розмірі 1700,00 грн. та зазначена вимога виконати рішення суду протягом десяти робочих днів та попередження про кримінальну відповідальність.

Дана постанова направлена боржнику рекомендованою кореспонденцією

та вручена 21.03.2019 року.

При перевірці державним виконавцем виконання рішення суду в

строк, наданий повторно для його виконання, встановлено, що рішення

Долинського районного суду не виконано, про що складено акт державного

виконавця від 01.04.2019 року.

01.04.2019 року винесено постанову про накладення штрафу у

подвійному розмірі. Дана постанова направлена боржнику рекомендованою кореспонденцією та вручена 11.04.2019 року.

У зв`язку із неможливістю фактично виконати рішення суду, просить суд

надати роз`яснення державному виконавцю та боржнику, що таке

«необмежений доступ» та в чому саме полягає необмежений доступ?

Державний виконавець Долинського районного відділу ДВС Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Борис Ю.Б. в судовому засіданні підтримала подану заяву, просила її задовольнити, з підстав, викладених в заяві.

ОСОБА_4 в судовому засіданні не заперечила щодо задоволення заяви про роз`яснення виконавчого документа.

В судовому засідані ОСОБА_2 заперечив щодо задоволення заяви, вказавши, що йому рішення та виконавчий лист є цілком зрозумілими і ним виконані в повному обсязі.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що заява про роз`яснення виконавчого документа підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.

На підставі ч.3 ст. 271 ЦПК України суд розглядає зазначену заяву без виклику учасників справи та державного виконавця в судове засідання оскільки такої необхідності не вбачається.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши заяву державного виконавця із додатками, додатково вивчивши матеріали вищевказаної цивільної справи, суд вважає, що заява підлягає задоволенню.

Відповідно до ч.1 ч.2 ст. 271 ЦПК України за заявою учасників справи, державного виконавця, приватного виконавця суд роз`яснює судове рішення, яке набрало законної сили, не змінюючи змісту судового рішення. Подання заяви про роз`яснення судового рішення допускається, якщо судове рішення ще не виконане або не закінчився строк, протягом якого рішення може бути предявлене до примусового виконання.

Згідно ст.31 ЗУ «Про виконавче провадження» у разі якщо викладена у виконавчому документі резолютивна частина рішення є незрозумілою, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про роз`яснення відповідного рішення (ч.1). У разі якщо зміст виконавчого документа незрозумілий, виконавець або сторони виконавчого провадження мають право звернутися до органу (посадової особи), який видав виконавчий документ, із заявою про роз`яснення його змісту (ч.2).

У п. 32 Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що всі судові рішення повинні бути зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою - це необхідна передумова розуміння рішення сторонами та громадськістю.

Верховний Суд України у постанові Пленуму «Про судове рішення у цивільній справі» від 18 грудня 2009 року також наголошує на тому, що ухвалене у справі рішення має бути гранично повним, ясним, чітким, викладеним у послідовності, встановленій ст. 215 ЦПК України, і обов`язково містити вступну, описову, мотивувальну та резолютивну частини. Разом з тим рішення не повинно містити зайвої деталізації, яка не має правового значення в даній справі, а також незрозумілих словосполучень, занадто довгих речень, через які викладення фактичних обставин важко сприймається.

Таким чином, роз`яснення судового рішення полягає у викладенні в більш чіткій та конкретній формі резолютивної частини рішення і таке роз`яснення пов`язане та має на меті забезпечити чітке і правильне виконання судового рішення, якщо його зміст є незрозумілим для осіб, які брали участь у справі, або для державного виконавця, що виконує це судове рішення.

Як вбачається з рішення Долинського районного суду від 16.11.2018 року по справі № 343/1421/17, позов задоволено. Вирішено: розірвати договори оренди частин торгово-офісного приміщення загальною площею 89,3 квадратні метри за адресом АДРЕСА_1 - № 1 від 7 травня 2015 р. на 46 квадратні метри (сторони договору оренди: ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 ). Розірвати договір оренди № 2 на нежитлове приміщення від 1 лютого 2017 року на 30 квадратних метрів (сторони договору оренди ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 ). Зобов`язати звільнити (виселити) дане приміщення ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 без надання їм іншого приміщення. Зобов`язати ОСОБА_2 надати ОСОБА_4 ключі від торгово-офісного приміщення загальною площею 89,3 квадратні метрі адресом АДРЕСА_1 та необмежений доступ до цього торгово-офісного приміщення, площею 89,3 квадратні метри за адресом АДРЕСА_1 .

25.01.2019 року вказане рішення звернуто до виконання.

У відповідності до ч.1,2,3 ст. 63 Закону України «Про виконавче провадження» за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження.

У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником.

Судом встановлено, що державним виконавцем 21.02.2019 року відкрито виконавче провадження та надано строк для виконання рішення суду до 12.03.2019 року.

У зв`язку із невиконанням боржником рішення Долинського районного суду від 16.11.2018 року по справі №343/1421/17, 14.03.2019 року державним виконавцем винесена постанова про накладення штрафу на боржника в розмірі 170000 грн., а 01.04.2019 року винесено постанову про накладення штрафу у подвійному розмірі.

Заява державного виконавця від 26.06.2019 року свідчить про те, що резолютивна частина рішення Долинського районного суду від 16.11.2018 року по справі №343/1421/17 для сторони виконавчого провадження є незрозумілою, у зв`язку із цим виникла потреба роз`яснити державному виконавцю та боржнику, що таке «необмежений доступ» та в чому полягає необмежений доступ.

Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод 1950 р., ратифікованою законом від 17.07.97 №475/97-ВР, зокрема ст.1 Першого протоколу до неї (1952 р.), передбачено право кожної фізичної чи юридичної особи безперешкодно користуватися своїм майном, не допускається позбавлення особи її власності інакше як в інтересах суспільства й на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права, визнано право держави на здійснення контролю за користуванням майном відповідно до загальних інтересів або для забезпечення сплати податків чи інших зборів або штрафів.

У Рішеннях по справах «Бурдов проти Росії» (Burdov v. Russia) від 7 травня 2002 р., заява № 59498/00, п.40; «Ясіуньєне проти Литви» (Jasiыnienл v. Lithuania) від 6 березня 2003 р., заява № 41510/98, п. 45. Суд звертає увагу на свою практику, де неможливість для заявника домогтися виконання рішення на його чи її користь становить втручання у право на мирне володінням майном, як вказано у першому реченні пункту першого статті 1 Першого протоколу.

Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві. Так, відповідно до ч.4 ст.41 Конституції ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого майнового права та інтересу (ст.16 Цивільного кодексу).

Відповідно до ч.1 ст.317 ЦК власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Правомочність володіння розуміють як передбачену законом (тобто юридично забезпечену) можливість мати (утримувати) в себе певне майно (фактично панувати над ним, зараховувати на свій баланс тощо).

Правомочність користування означає передбачену законом можливість використовувати, експлуатувати майно, отримувати від нього корисні властивості, його споживання.

Правомочність розпорядження означає юридично забезпечену можливість визначення і вирішення юридичної долі майна шляхом зміни його належності, стану або призначення (відчуження за договором, передача у спадщину, знищення, переробка і т.ін.).

У сукупності ці правомочності вичерпують усі надані власнику можливості. Причому інколи всі разом або деякі з них можуть належати і не власнику, а іншому володільцю майна, наприклад, довірчому власнику майна, орендатору тощо. На відміну від прав власника, правомочності іншого законного володільця, навіть зі схожими правомочностями власника, не тільки не виключають прав самого власника на це майно, а й зазвичай виникають із його волі і в передбачених ним межах (наприклад, договір найму, договір управління майном).

Згідно з нормою ст.319 ЦК власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити зі своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, здійснюючи щодо цього майна будь-які дії, які не повинні суперечити закону і не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Тобто правомочності власника не є безмежними, закон може встановлювати певні обмеження здійснення права власності. Такі обмеження встановлюються з метою забезпечення рівноваги в суспільстві та здійснення майнових прав усіма суб`єктами права.

Отже, правомочності власника та межі здійснення ним прав установлені законом.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Згідно ст. 369 ч. 2 ЦК України розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою всіх співвласників.

Правочин щодо розпорядження спільним майном, вчинений одним із співвласників, може бути визнаний судом недійсним за позовом іншого співвласника у разі відсутності у співвласника, який вчинив правочин, необхідних повноважень (ст. 369 ч. 4 ЦК України).

Рішенням Долинського районного суду від 16.11.2018 року позов ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про захист майнового права позивача задоволено. Розірвано: договір оренди частин торгово-офісного приміщення загальною площею 89,3 квадратні метри за адресом АДРЕСА_1 - АДРЕСА_2 1 від 7 травня 2015 р. на 46 квадратні метри (сторони договору оренди: ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 ) та договір оренди № 2 на нежитлове приміщення від 1 лютого 2017 року на 30 квадратних метрів (сторони договору оренди ФОП ОСОБА_3 та ФОП ОСОБА_2 ). Зобов`язано звільнити (виселити) дане приміщення ФОП ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 без надання їм іншого приміщення. Зобов`язано ОСОБА_2 надати ОСОБА_4 ключі від торгово-офісного приміщення загальною площею 89,3 квадратні метрі адресом АДРЕСА_1 та необмежений доступ до цього торгово-офісного приміщення, площею 89,3 квадратні метри за адресом АДРЕСА_1 .

За таких обставин суд роз`яснює наступне, що вимогу резолютивної частини рішення щодо зобов`язання ОСОБА_2 надати ОСОБА_4 ключі від торгово-офісного приміщення загальною площею 89,3 квадратні метри адресом АДРЕСА_1 та необмежений доступ до цього торгово-офісного приміщення, площею 89,3 квадратні метри за адресом АДРЕСА_1 Долина необхідно розуміти та виконувати через концепцію «право власності» (володіти, користуватися, розпоряджатися), яка закріплена в Книзі третій Розділі першому ст.317 ЦК України. Тобто, стягував в будь-який час має мати, а боржник повинен забезпечити стягувану концепцію володіти, користуватися, розпоряджатися торгово-офісним приміщенням, площею 89,3 квадратні метри за адресом АДРЕСА_1 . У випадку незабезпечення цієї концепції для її реалізації стягувачем в будь-який час – свідчитиме про умисне невиконання боржниками судового рішення та правові наслідки для боржників, передбачені частиною першою ст.382 КК України.

Керуючись ст. 271, ст.317 ЦПК України, ст.31 ЗУ «Про виконавче провадження» суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву державного виконавця Долинського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Івано-Франківській області Борис Ю.Б. про роз`яснення судового рішення ( виконавчого документа ) -задовольнити.

Роз`яснити виконавчий лист №343/1421/17, виданий 25.01.2019 року на підставі рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 16.11.2018 року по справі № 343/1421/17 за позовною заявою ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , ОСОБА_3 про захист майнового права позивача.

Ухвалити, що зазначене рішення Долинського районного суду Івано-Франківської області від 16.11.2018 року в частині зобов`язання ОСОБА_2 надати ОСОБА_4 ключі від торгово-офісного приміщення загальною площею 89,3 квадратні метрі адресом АДРЕСА_1 та необмежений доступ до цього торгово-офісного приміщення, площею 89,3 квадратні метри за адресом АДРЕСА_1 Долинапідлягає виконанню через концепцію «право власності» (володіти, користуватися, розпоряджатися), тобто стягувач в будь-який час має мати, а боржник повинен забезпечити стягувачу концепцію володіти, користуватися, розпоряджатися торгово-офісним приміщенням, площею 89,3 квадратні метри за адресом АДРЕСА_1 . У випадку не забезпечення цієї концепції для її реалізації стягувачем в будь-який час – свідчитиме про умисне невиконання боржниками судового рішення та правові наслідки для боржників, передбачені частиною першою ст.382 КК України.

Копію ухвали направити учасникам справи.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Суддя: