Рішення № 83644903, 06.08.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

06 серпня 2019 року № 640/20379/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Патратій О.В., за участі секретаря судового засідання Алчієвої І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві

до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРОЙЛПРОДУКТ»

про стягнення заборгованості в розмірі 57 473 676,30 грн.

за участю представників сторін:

від позивача: Крижевська Я.В.

від відповідача: Кизенко Д.О.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києва звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРОЙЛПРОДУКТ» (далі - відповідач), в якому просить стягнути податковий борг в сумі 57 473 676,30 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.12.2018р. відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.06.2019 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на те, що станом на дату звернення до суду за відповідачем обліковується податковий борг з податку на додану вартість в сумі 34 437 687,90 грн та з податку на прибуток у сумі 23 035 988,30 грн.

У зв`язку з клопотанням представника відповідача, розгляд справи неодноразово відкладався.

06.08.2019р. в судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав.

Представник відповідача проти позову заперечив, проте відзиву на позов не надав.

Враховуючи неподання відповідачем заперечень проти позовних вимог та доказів на їх підтвердження, суд відповідно до ст. ч.6 ст. 162 КАС України розглядає справу на підставі наявних у ній доказів.

Дослідивши обставини справи та оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРОЙЛПРОДУКТ» (код ЄДРПОУ 37036907) перебуває на податковому обліку ГУ ДФС у м. Києві та є платником податків.

Відповідно до інтегрованих карток платника податків, станом на 18.10.2018р. сума податкового боргу ТОВ «УКРОЙЛПРОДУКТ» становила 57 473 676,30 грн., яка складається з податку на додану вартість в сумі 24 275 070,63 грн. та пені 10 162 617,38 грн., з податку на прибуток у сумі 14 482 871,20 грн. та пені 8 553 117,10 грн.

Зазначена сума податкового боргу виникла на підставі:

- податкового повідомлення-рішення № 0269381213 від 08.05.2018р., яким позивачу нараховано штраф у сумі 82 548,00 грн. за порушення сплати грошового зобов`язання, яке було прийнято на підставі акта перевірки № 4037/26-15-12-13-20 від 20.04.2018р.

- податкового повідомлення-рішення від 01.12.2017р. № 0022104205, яким позивачу нараховано суму грошового зобов`язання з ПДВ в розмірі 22 531 576,50 грн., з яких 15 021 051,00 грн. за податковим зобов`язанням, 7 510 525,50 грн. за штрафними санкціями, яке було прийнято на підставі акта перевірки від 09.11.2017р. № 3705/28-10-42-05/37036907;

- податкового повідомлення-рішення від 01.12.2017р. № 0022014205, яким позивачу нараховано суму грошового зобов`язання з податку на прибуток в розмірі 14 514 553,00 грн., яке було прийнято на підставі акта перевірки від 09.11.2017р. № 3705/28-10-42-05/37036907;

- податкового повідомлення-рішення від 01.12.2017р. № 0022094205, яким позивачу нараховано штрафних санкцій у сумі 1 106 230,00 грн., яке було прийнято на підставі акта перевірки від 09.11.2017р. № 3705/28-10-42-05/37036907.

Також судом встановлено, що ТОВ «УКРОЙЛПРОДУКТ» оскаржило в Окружному адміністративному суді міста Києва податкові повідомлення-рішення №0022104205, № 0022014205, № 0022094205 від 01 грудня 2017 року.

Проте ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 23.10.2018р. у справі № 826/14804/18 та від 20.08.2018р. у справі № 826/11255/18 зазначені позови були повернуті ТОВ «УКРОЙЛПРОДУКТ».

Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) (далі - ПК) податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов`язання.

Згідно з підпунктом 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору, застосування штрафних (фінансових) санкцій та пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Згідно з підпунктом 54.5 статті 54 ПК якщо згідно з нормами цієї статті сума грошового зобов`язання розраховується контролюючим органом, платник податків не несе відповідальності за своєчасність, достовірність і повноту нарахування такої суми, проте несе відповідальність за своєчасне та повне погашення нарахованого узгодженого грошового зобов`язання і має право оскаржити зазначену суму в порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до підпункту «е» пункту 176.1 статті 176 ПК платники податку зобов`язані своєчасно сплачувати узгоджену суму податкових зобов`язань, а також суму штрафних (фінансових) санкцій, нарахованих органом державної податкової служби, та пені, за винятком суми, що оскаржується в адміністративному або судовому порядку.

Аналіз зазначених норм закону свідчить, що у платника податку виникає безумовний обов`язок зі сплати грошового зобов`язання після його узгодження. Несплачена сума грошового зобов`язання у встановлений законом строк є податковим боргом.

Згідно з пунктом 56.1 статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Абзацом другим підпункту 56.17.5 пункту 56.17 ст. 56 Податкового кодексу України визначено, що день закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження грошового зобов`язання платника податків.

Відповідно до підпункту 56.17.1 пункту 56.17 статті 56 Податкового кодексу України процедура адміністративного оскарження закінчується днем, наступним за останнім днем строку, передбаченого для подання скарги на податкове повідомлення-рішення або будь-яке інше рішення відповідного контролюючого органу у разі, коли така скарга не була подана у зазначений строк.

Строк подання скарги про перегляд рішення про визначення грошового зобов`язання визначено у пункті 56.3 статті 56 Податкового кодексу України. Так, скарга подається до контролюючого органу вищого рівня протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.

Відповідно до абзацу 4 пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов`язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Разом з тим абзац 2 пункту 57.3 статті 57 Податкового кодексу України передбачає, що у разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Системний аналіз зазначених норм закону, у тому числі норма про те, що днем узгодження грошового зобов`язання платника податків є день закінчення процедури адміністративного оскарження, свідчить, що у разі якщо платник податків не подає скаргу на податкові повідомлення-рішення до контролюючого органу вищого рівня чи не оскаржує їх до суду, то визначені в них грошові зобов`язання вважаються узгодженими на наступний день за останнім днем строку для подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, передбаченого у пункті 56.3 статті 56 Податкового кодексу України.

Підсумовуючи вимоги вищенаведених норм, випливає висновок, що процедура узгодження грошових зобов`язань з податків зумовлює відсутність необхідності перевірки правильності визначення відповідних сум після того, як відповідні зобов`язання стали узгодженими. У справах про стягнення боргу предметом доказування мають бути обставини, які свідчать про наявність підстав, з якими закон пов`язує можливість стягнення боргу у судовому порядку, встановлення факту його сплати у добровільному порядку або встановлення відсутності такого факту тощо.

Відтак, якщо платником податку самостійно визначено у податкових деклараціях податкові зобов`язання та/або рішення контролюючого органу, за яким стягується податковий борг не було скасовано і є чинним, грошові зобов`язання вважаються узгодженими.

Відповідні правові позиції викладено у постановах Верховного Суду від 31 січня 2019 року у справі №808/7131/15 та від 19 березня 2019 року у справі №808/8020/14.

З огляду на вищенаведені обставини справи суд зазначає, що сума нарахованих контролюючим органом грошових зобов`язань та штрафних (фінансових) санкцій за рішеннями № 0269381213 від 08.05.2018р., № 0022104205, № 0022014205, № 0022094205 від 01.12.2017р. набули статусу узгоджених грошових зобов`язань згідно з нормами Податкового кодексу України.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов`язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пунктом 59.1 ст. 59 ПК України).

Разом з тим, відповідно до пункту 59.5 цієї ж статті Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Відповідно до ст. 59 ПК України ТОВ «УКРОЙЛПРОДУКТ» було винесено податкову вимогу від 13.04.2016р. № 2116-17 на суму 344 005,10 грн., яка була надіслана відповідачу та отримана останнім 27.04.2016р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 0408025458558.

Відповідно до пункту 95.1 ст. 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги (підпункт 95.2 цієї статті).

Абзацом першим пункту 95.3 визначено, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків. Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (пункт 95.4 цієї статті).

Наявність у відповідача спірної заборгованості станом на момент розгляду справи підтверджується витягом з картки особового рахунку платника податків.

Судом також встановлено, що до цього часу відповідачем не здійснено будь-яких дій з погашення наявної заборгованості.

Пунктом 87.2 статті 87 Податкового кодексу України встановлено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника податків з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.

Відповідно до пунктів 95.1, 95.2 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі його недостатності-шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Згідно пункту 95.3 статті 95 Податкового кодексу України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Також відповідно до пункту 95.4 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби на підставі рішення суду здійснює стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Однак, так як відповідачем не сплачена сума податкового боргу в розмірі 57 473 676,30 грн., суд вважає за необхідне стягнути його в примусовому порядку шляхом стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків і стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу за рахунок готівки, що належить такому платнику податків.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов обґрунтований та доведений у судовому засіданні дослідженими доказами, тому його необхідно задовольнити.

Відповідно до частини другої статті 139 КАС України, при задоволенні позову суб`єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб`єкта владних повноважень, пов`язані із залученням свідків та проведенням експертиз.

Враховуючи відсутність таких заходів з боку позивача, судовий збір на його користь стягненню з відповідача не підлягає.

Керуючись статтями 77, 139, 241-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «УКРОЙЛПРОДУКТ» (04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, буд. 35-В; код ЄДРПОУ 37036907) на користь Державного бюджету України податковий борг у розмірі 57 473 676,30 грн. (п`ятдесят сім мільйонів чотириста сімдесят три тисячі шістсот сімдесят шість гривень 30 копійок).

Стягувач: Головне управління Державної фіскальної служби у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка 33/19, код ЄДРПОУ 39439980)

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю «УКРОЙЛПРОДУКТ» (04070, м. Київ, вул. Боричів Тік, буд. 35-В; код ЄДРПОУ 37036907)

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.

Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Суддя О.В. Патратій

Дата складання повного тексту рішення - 13.08.2019 року